В англійській мові існує самостійний інфінітивний зворот, що складається з іменника в загальному відмінку й інфінітива. Іменник у такому звороті позначає особу або предмет, що виконує або піддається дії, вираженій інфінітивом. Такий зворот стоїть наприкінці речення й відокремлюється комою. Перекладається реченням із сполучником причому, у якому дієслово виражає повинність. Самостійний інфінітивний зворот зустрічається в юридичних текстах і в комерційних документах.

Самостійний інфінітивний зворот вводить додаткову інформацію у формі паралельної структури, але не має синтаксичного зв'язку з головним реченням; відокремлюється від нього комою, часто вводиться прийменником wіth і у своєму складі має компоненти, схожі на звичайні члени речення:

Every business document must be compiled in full compliance with the respective standard, all its components to be made in the requisite format and reasonable proportions [20, c.41].

The Company ensures monthly increments to the wages, with the increase to take place irrespective of skill ratings of workers [20, c.42].

International Business Center will rent an office, with all working laces to be provided with modem facilities and equipment [20, c.42].

The members of the experts’ body are waiting for you below,
with a car to take you all to the construction site [20, c.43].

Переклад самостійного інфінітивного звороту

Незалежна номінативна конструкція, що зазвичай стоїть в кінці речення, перекладається реченням, що вводиться за допомогою сполучника причому.

They offered the buyers oil, delivery to be made in October. – Вони запропонували нафту, причому доставка має бути виконана у жовтні [20, c.46].

Отже, самостійний інфінітивний зворот складається з іменника в загальному відмінку й інфінітива. Такий зворот стоїть наприкінці речення й відокремлюється комою. Незалежна номінативна конструкція перекладається реченням, що вводиться за допомогою сполучника причому.

Сполучникові інфінітивні звороти ( Conjunctive Infinitive Phrases)

Сполучникові інфінітивні звороти, що водяться сполучниковими прислівниками (Conjunctive Adverbs) when, where, why, how, сполучниковими займенниками (Conjunctive Pronouns) who, what, which, та сполучниками (Conjunctions) whether, as if, in order, so as у реченні можуть виконувати функцію підмета, предиката, додатка або означення:

How to solve the problem is known to nobody yet (subject). – Поки що ніхто не знає, як вирішити це питання [29, c.236].

When to start the talks remains undecided (subject). – Залишається невирішеним питання про те, коли розпочати переговори [31, с.86].

The differences when to begin the talks remain undecided (attribute). – Суперечки стосовно початку переговорів ще не залагоджено [29, c.236].

The question is when to start (predicative). – Питання полягає у тому, коли розпочати [29, c.237].

They don't know what to do (object). – Вони не знають, що робити [31, c.87].

There was no money with which to buy (attribute). – Грошей на придбання не було [29, c.237].

Сполучникові інфінітивні звороти перекладаються українською мовою за допомогою підрядного речення, яке вводиться сполучниковими прислівниками коли, де, чому, як, сполучниковими займенниками хто, що, який та сполучниками щоб, ніби та ін [10, c.27].

Отже, як бачимо, сполучникові інфінітивні звороти вводяться в англійську мову сполучниками, сполучниковими займенниками і прислівниками, і при перекладі українською використовуються такі ж засоби, але сам зворот заміщується підрядним реченням.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

У другому розділі ми розглянули 5 видів інфінітивних конструкцій: інфінітивні звороти із прийменником for, об’єктний інфінітивний зворот, суб’єктний інфінітивний зворот, самостійний інфінітивний зворот та сполучниковий інфінітивний зворот. Ми розглянули ці конструкції з позиції структурних та функціональних особливостей, а також зазначили можливості їх перекладу українською мовою.

Загалом слід зазначити, що українською мовою інфінітивні конструкції передаються у більшості випадків підрядним реченням, яке вводиться за допомогою сполучників що, щоб, як, сполучниковими прислівниками коли, де, чому, як, сполучниковими займенниками хто, що, який та ін.

Також було зазначено декілька випадків, коли стандартні засоби перекладу не можливо використати.

РОЗДІЛ 3