Ринок як економічне явище виник дуже давно. На думку дослідників він був другою формою обміну. Першою був ”німий обмін”, при якому представники одного племені залишали на межі своєї території продукти обміну, представники іншого племені забирали їх і залишали свої товари. Учасники обміну не зустрічались, оберігаючи своє життя. Поступово німий обмін переріс у ринковий, який супроводжувався переговорами, контактами і торгівлею сторін. Торгівля відбувалася без використання грошей. Отже, ринковий обмін виник разом із суспільним поділом праці і супроводжує людство на протязі усієї його історії [4, с.4-5].

Ринок став об’єктом вивчення та аналізу з появою економічної науки, тому єдиного підходу щодо визначення його суті і змісту поки що не існує.

Зустрічаються визначення, де ринок розглядається як товарний обмін. “Ринок – сфера товарного обміну, в якій виникають і реалізуються відносини, пов’язані з процесом купівлі-продажу, і здійснюється конкретна господарська діяльність, спрямована на просування товарів і послуг від виробників до споживачів”

Семюелсон П. і Нордгауз В. відмічають, що ринок – це „механізм, через який покупці і продавці взаємодіють, щоб визначити ціну та кількість товару” [2, с. 74].

Суть ринку більш повно відображається С.В. Мочерним: “Ринок – система товарно-грошових відносин, що виникають між покупцем і продавцем, яка включає механізм вільного ціноутворення, вільне підприємництво, що здійснюється на основі економічної самостійності, рівноправності та конкуренції суб’єктів господарювання у боротьбі за споживача” [7, с.281].

Ринковий механізм розглядається як взаємодія ринкових елементів: ціни, конкуренції, попиту, пропозиції, кон’юнктури, що надає певної спрямованості економічній поведінці суспільства та узгоджує приватні та суспільні інтереси, і діє на основі певних економічних законів (вартості, конкуренції, попиту, пропозиції) [7, с. 280; 6, с.106].

Співвідношення попиту і пропозиції відображає кон’юнктуру ринку, а оптимальне співвідношення між ними означає рівновагу попиту та пропозиції [5, с.38-39]. Кон’юнктура ринку – це ”конкретна економічна ситуація, що склалася на ринку на даний момент або за обмежений відрізок часу” [6, с.30; 18 с.16]. Вона змінюється під впливом багатьох факторів, включаючи:

• обсяг виробництва товарів;

• розміри товарних запасів;

• динаміку цін і грошових доходів;

• організацію ринкової торгівлі й реклами.

Знання аналізу та оцінки кон’юнктури ринку дають можливість будь-якому підприємству продавати або купувати товари за найвигіднішими цінами, раціонально маневрувати власними ресурсами. Методи і способи вивчення кон’юнктури ідентичні методам вивчення ринку. Тому часто загальний стан ринку оцінюють на основі декількох аналізів його кон’юнктури [8, с. 29].

Врахування особливостей становлення ринку в Україні дозволяє визначити головні напрями розвитку кожного з його складових, в тому числі ринку продовольства, зокрема його складової – ринку зерна.

Сучасний стан аграрного ринку в Україні характеризується такими негативними явищами:

· скороченням обсягів виробництва сільськогосподарської сировини і продукції;

· низькою платоспроможністю споживачів

· звуженням контингенту споживачів за рахунок самозабезпечення сільських жителів;

· нарощуванням виробництва продукції сільськими переробними цехами;

· зниженням рівня споживання продуктів харчування;

· збільшенням чисельності та питомої ваги дрібних низькотоварних операторів ринку ;

· продажем сільськогосподарської продукції в рахунок оплати праці та видачею сільськогосподарським працівникам заробітної плати у вигляді натуральної оплати;

· локалізацією регіональних ринків в зв’язку з контролем місцевих органів влади товаропотоків сільськогосподарської сировини та готової продукції;

· значною різницею між роздрібними і закупівельними цінами на сільськогосподарську продукцію;

· регіональним і місцевим монополізмом переробників сільськогосподарської продукції.

Ринок зерна - це сукупність економічних відносин за допомогою яких здійснюються виробництво, розподіл, обмін і споживання продуктів харчування з метою задоволення суспільних потреб та одержання доходу всіма його суб’єктами у відповідності до виконуваних ними функцій.

При вивченні даного ринку нами використаний підхід, згідно з яким пропонується диференціювати “весь продуктовий ринок об’єкту досліджень на складові частини (ринки виробників тобто досліджуване підприємство), а також за територією і за продукцією основної спеціалізації, тобто зерном”.

Специфічними рисами ринку зерна є те, що його товари відносяться до продуктів щоденного попиту і характеризуються сезонністю виробництва та обмеженим періодом реалізації ( серпень – жовтень).

Ринок зерна є важливою складовою продовольчого ринку. Без його розвитку не може бути стабільної економіки держави, її економічної безпеки. Особливо актуальним дане питання є в нашому регіоні де більшість сільськогосподарських підприємств мають молочно – зернову спеціалізацію, а в середньому зернова продукція складає більше 30% аграрного ринку країни. Це дає можливість безперебійно поновлювати оборотні кошти товаровиробників [3, с.4].

Методичне забезпечення економічного дослідження ґрунтується на певних методах збору та аналізу економічної інформації. Надійність і достовірність даних, які одержують під час проведення дослідження, забезпечуються такими чинниками : по-перше, науково обґрунтованою програмою статистичного спостереження та надійністю розробленого інструментарію дослідження; по-друге, розробкою і правильним використанням категорійного апарату при збиранні первинних даних та контролю їх на достовірність, по-третє, вмілим та об’єктивним використанням різних методів обробки та аналізу первинної наукової інформації.

За допомогою аналізу вивчають предмет умовно чи практично розділяючи його на складові елементи (частини об’єкта, його ознаки, властивості, відношення). Кожна із виділених частин аналізується окремо в межах єдиного цілого. Наприклад, аналіз попиту чи пропозиції зерна проводиться в цілому по регіону і по кожному адміністративному районі.

При дослідженні ринку продукції також застосовують системний аналіз, вивчаючи об’єкт дослідження як сукупність елементів, що утворюють систему. Він передбачає оцінку поведінки об’єкта як системи з усіма факторами, які впливають на його функціонування.

Комплексне дослідження ринку зерна на регіональному рівні складається з таких етапів:

- стан виробництва зерна та його економічна ефективність;

- формування сировинних ресурсів підприємств, конкуренція між ними за сировинні зони;

- товарна пропозиція зерна, її структура;

- оцінка ступеня монополізації ринку;

- попит та цінова ситуація на ринку;

- узагальнення результатів аналізу ринку та обґрунтування перспектив його розвитку;

- прогноз кон’юнктури ринку на регіональному рівні.

При аналізі виробництва зерна необхідно дослідити стан і тенденції розвитку рослинництва в цілому. За допомогою індексного методу слід виявити вплив посівної площі і урожайності на виробництво зерна. Зміну валового виробництва зерна у звітному періоді порівняно з базисним визначають за формулами [1, с.241]:

,	,	,
де  - загальний індекс зміни валового виробництва;  - індекс зміни посівної площі; s0, s1 - середній рівень урожайності на початок року відповідно у базисному і звітному пероді, ц; y0, y1 – площа посіву відповідно у базисному і звітному періоді, голів.

Отже в нашому випадку одним з найважливіших завдань є проведення економіко-статистичного аналізу даних щодо валового збору і урожайності сільськогосподарських культур. У зв'язку з тим, що урожайність сільськогосподарських культур суттєво змінюється як за територією, так і за окремими роками (в динаміці), її аналіз потрібно проводити у територіальному розрізі і в динаміці.