1. Абрамова Г.С. Практична психологія. – М.,1997

2.  Берн Э. Транксакційний аналіз и психокорекція. – СПб., 1994

3. Бондаренко А.Ф. Психологічна допомога: теорія і практика. – Київ, 1997

4. Бурлачук Л.Ф. Введення в практичну психологію. – Київ, 1997

5. Кьєркегор С. Страх і трепіт. – М., 1993

6. Кьєркегор С. Збірник статей. М., 1994

7. Мей Р. Мистецтво психологічного консультування. М., 1994

8. Мей Р. Людина в пошуках себе. I953

9. Мей Р., Ейнджел Е., Елендбергер Г. Існування, новий вимір в психіатрії і психології. 1958

10. Мітрохін Л. Н. Буржуазна філософія 20 століття. Політіздат 1974

11. Осипова А.А. Введення в теорію психокорекції. Москва-Вороніж., 2000

12. Осипова А.А. Загальна психокорекція. – М., 2000

13. Фрейджер Р. Психологічна енциклопедія особистості. СПб., 2002

14. Холл К., Ліндсей Г. Теорії особистості. М., 1997

15. Хьелл Л., Зіглер Д. Теорії особистості. – СПб., 1997

У дослідженні особистості, при психокорекційних впливах, особливого значення набувають методи, досить чуттєві до зміни тих або інших індивідуально-психологічних показників, що відображують ефективність проведеної корекції.

Однією з основних задач психокорекції, є досягнення істотних зрушень у сфері самосвідомості і, у першу чергу, по відношенню до себе.

Теорія диференціації емоцій, визнає за емоціями, функції детермінант поведінки в найширшому діапазоні його проявів, із крайності в крайність. Емоції розглядаються не тільки як основна мотиваційна система, але й у якості фундаментальних особистісних процесів, що додають зміст і значення людському існуванню. Їм приділяється важлива роль, як у поведінці, так і в його внутрішньому світі.

У ході написання курсової роботи, було проведене дослідження студента Петренко О. О.( П.І.П.. змінені). У ході роботи були проведені: дослідження самооцінки особистості, що б визначити рівень самооцінки особистості, дослідження тривожності, для визначення реактивної й особистісної тривожності, а також дослідження настрою. Причиною проведення дослідження стали фіксовані данні, при спостереженні за Петренко О.О.: останнім часом мала місце пригніченість, відсутність настрою, небажання будь що робити. Петренко відчував незадоволення собою, своєю поведінкою. При виконанні будь якої роботи не доводив її до кінця, або робив з абсолютною пасивністю. Не звертав уваги на себе і свій зовнішній вигляд. З’явилося відчуття тривожності, що нічого не може зробити сам, що ні на що не здатний.

За результатами, отриманими у ході роботи і результатам, проведених досліджень, визначили, які техніки психокорекції потрібно застосувати.

§ Тренінг, який сприяє підвищенню почуття впевненості в собі.

Ціль тренінгу – підвищення поінформованості з прав особистості; формування вміння розпізнавати невпевненість, впевненість та агресивність; навчання вербальним та не вербальним основам поведінки.

Для підвищення впевненості використовують наступні 5 процедур:

Знаходження відповіді, навчання реагуванню збільшує впевненість за допомогою моделювання(як відкритого, так і схованого) і інструктування. Увага приділяється як вербальним, так і не вербальним компонентам впевненого поводження.

Відтворення відповіді викликає нову відповідну реакцію за допомогою рольової гри, репетицію поводження і тренування.

Удосконалювання відповіді шліфує і закріплює нові форми поводження за допомогою відповідного зворотного зв'язку, критики керівництва.

Когнітивне переструктурування кидає виклик ірраціональним переконанням, що заважають прояві впевненості в собі, пропонуючи нову інформацію, що підвищує впевненість.

Генералізація досвіду – спроба вивести нові форми поводження в реальне життя і застосувати їх у різноманітних ситуаціях. Цей метод, використовують доти, поки клієнт не досягне необхідного рівня впевненості.

§ Так само одним з методів корекції, є тренінг самоствердження.

Оцінка сильних і слабких сторін навичок впевненості в собі звичайно виробляється на ранніх стадіях. Бути впевненим у собі – значить уміти визначати і виражати свої бажання, потреби, любов, роздратування, критику.

Клієнтові пропонується:

1. Скласти докладний список соціальних ситуацій, при яких він відчуває страх або виявляє недостатню впевненість у собі.

2. У кожній ситуації визначити одну або кілька альтернативних поведінкових реакцій, що відбивають обмірковану впевненість у собі, і за допомогою якої можна перебороти страх. Обговорити пропозицію з тренером.

3. Повторювати заплановані починання в зміні поводження по ступені труднощів. Поділити роль з одним із тренерів, або тренуватися перед дзеркалом. Реакції, що не виникали дотепер необхідно закріпити, відчути, а потім перенести в критичну ситуацію.

4. Не застрявати на визначеному поводженні. Існує можливість прореагувати агресивно в критичній ситуації, трохи відмінної від модельованої ситуації.

5. Справлятися з епізодами страху або тривоги при соціальних контактах: навчання релаксації, самоінструкції.

6. Свідомо розглядати окремі ситуації з плану, постійно вправлятися на практиці.

7. Постійно закріплювати успіх через повторення.

Заключний етап тренінгу – навчання захистові від агресії інших. Впевнене поводження веде до підвищення самооцінки. Впевнені відповіді складають один з варіантів комунікацій, що допомагають у досягненні нормального поводження і сомоактуалізації. Тренінг сомоактуалізації використовується для підлітків з різними порушеннями поведінки, з емоційними порушеннями. З такими складностями і зштовхнувся Петренко О.О.

§ Так само психологом, який проводить курс психокорекції, будуть використані методи індивідуального психокорекційного впливу: переконання і навіювання..

§ Так само, серйозним аспектом, що має значення, буде позиція, займана психологом під час проведення психокорекції. Тобто, рольова стратегія, прийнята психологом у взаємовідносинах з клієнтом. У даному випадку – позиція «знизу», що дозволить психологові підвищити самооцінку клієнта, апелювати до його значимості.

§ Мають місце бути присутнім тренінги комунікативного розвитку сенситивного росту. При використанні, якого, клієнтові пропонується говорити про себе все гарне. Робити аспект на те, які якості позитивного характеру переважають у клієнті. Чим вони значимі для нього, яке вони мають значення, у чому їхня особливість. Як багато їх, і чи дійсно їх така кількість. Таким чином, розмовляючи з клієнтом про нього самому, клієнт сам по собі починає замислюватися про себе, знаходячи все позитивне в собі, таким чином, підвищуючи себе у своїх очах.

Результатом проведеної корекції, було досягнення необхідного рівня особистісних показників, підвищення особистісної самооцінки, само значимості.. Таким чином, було досягнуто одне з найбільших завдань психокорекції, зрушення в сфері самосвідомості, і в першу чергу стосовно самого себе.