Вступ
Зернове господарство - основна галузь сільського господарства, від успішного розвитку якого залежить і розвиток всіх інших галузей сільського господарства.
Найактуальнішою проблемою в Україні і ріст зернового виробництва. Перед хліборобами країни поставлене завдання - підвищити виробництво зерна пшениці шляхом підвищення родючості грунтів, введення передової технології виробництва, раціонального використання добрив, покращення насінництва, введення у виробництво найбільш урожайних сортів і гібридів.
Особливе значення у збільшенні виробництва зерна має озима пшениця.
Велику роль в підвищенні врожайності озимих культур належить сорту. Це один з найважливіших факторів подальшої інтенсифікації сільського господарства. Про це свідчать наступні дані. В 1940 р. коли у виробництві переважали місцеві низькопродуктивні сорти, урожай озимої пшениці в середньому складав в Україні 12,1ц./га. Широке поширення селекційних сортів Еритросперум 15 і Одеська 13 підвищило урожай в 1955 році до 17,1 ц./га. Введення в сівозміну таких нових сортів як Миронівська 808, Безоста 1, Миронівська 61, Альбатрос одеський і ін в 2001 р. підвищило урожайність по Україні до 28-35 ц./га. І хоча такий ріст урожайності був пов¢язаний і з загальним підняттям культури землеробства, роль сорту в цьому дуже велика. Тому немає сумніву в тому, що резервом подальшого росту урожайності озимої пшениці є виведення нових, більш зимостійких і посухостійких, більш продуктивних сортів.
Селекціонери України створили багато високоврожайних сортів пшениці, пристосованих до різноманітних умов вирощування. Багато з них урожайні, мають високу життездатність і пластичність, але не у всіх зонах України проявляють необхідну стійкість до несприятливих умов зимівлі, часто вражаються різними хворобами і не завжди гарантують отримання високих стійких урожаїв.
Сільському господарству необхідні сорти, які в даних грунтово - кліматичних умовах давали б стійкі і високі урожаї зерна високої якості. Швидке введення таких сортів у виробництво дасть відчутне збільшення урожаю зерна, до того ж без додаткових витрат.
В системі заходів по збільшенню валового збору пшениці велике значення має створення оптимальної для конкретних умов густини стеблестою в посівах. На густину стеблестою впливають норма висіву, схожість насіння і виживання рослин.
Схожість насіння і врожайність пов¢язані прямою залежністю. Дослідження вчених показали, що зниження схожості на 1% приводить до зниження урожайності на 1-2%.
Тому на сьогоднішній день перед селекціонерами постало питання про створення таких сортів пшениці, які найкраще пристосовані до умов навколишнього середовища, мають високу схожість, стійкість до хвороб і дають найбільші врожаї при порівняно невисоких затратах.
Саме тому метою нашого дослідження стало вивчення фенотипових характеристик районованих сортів пшениці.
Об¢єктом дослідження стали районовані в Бродівському районі сорти пшениці-Миронівська 61, Крижинка, Донецька 48, Альбатрос одеський, Поліська 90.
Ми поставили перед собою такі завдання:
1. Визначити відмінні особливості найголовніших сортів пшениці.
2. Вивчити різновидності м¢якої пшениці.
3. Ознайомитись з фенотипічною характеристикою сортів пшениці.
4. Дати характеристику головних районованих сортів пшениці, які вирощуються на території Бродівського району.
5.Ознайомитись з методикою вивчення якості посівного матеріалу.
6.Встановити енергію проростання і схожість районованих сортів пшениці.
7.Визначити щільність колосу.
Селективна характеристика районованих сортів
Розділ 2 Методика організації досліджень
Форма колоса.
Розрізняють три основних типи колоса (додаток4 .мал.1)
А)веретеновидний, що звужується до верхівки;
Б) циліндричний - однаковий по всій довжині;
В) булавовидний – потовщений і більш щільний до верхівки.
У поперечному розрізі колос буває квадратним або прямокутним.
Довжина колоса залежно від умов вирощування і сортових особливостей коливається приблизно в межах 6-13см.
Колосся буває довге, середнє, коротке.
У сортів м ¢якої пшениці: кортке 6-8см,середнє-8-10,довге-понад 10см.
Щільність колоса прийнято визначати числом колосків, розміщених на 10см (іноді 1см) стрижня.
У м¢якої пшениці, коли припадає на 10см стрижня до 16 колосків, колос вважають нещільним, 17-22 колоски-середньої щільності, 23-28 колосків – щільним і понад 28 колосків дуже щільним. Щільність колоса визначали за формулою:
,
де А – число колосків ; (A-1)- число колосків без одного ;
В-довжина стрижня колоса (см.); D- показник щільності.
Характер остей.
Ості бувають довгі, середні і короткі. Довгі ості мають довжину, більшу за колос. У середніх остей довжина дорівнює довжині колоса. Короткі ості мають довжину, меншу за довжину колоса.
Напівостисті форми на нижніх колосках остей не мають або є короткі, а на верхніх колосках довгі або середні.
Безостими формами вважають такі, у яких остисті зубці на зовнішніх квіткових лусках двох нижніх квіток кожного колоска коротші, ніж довжина луски, а також колоски, які мають укорочені ості (2-3см. завдовжки).
За напрямом розрізняють ості паралельні й ті, що розходяться в боки, а також прямі та зігнуті, за грубістю – ніжні, грубі, напівгрубі. Ості також можуть бути шорсткими, ламкими, ніжними, гнучкими, м¢якими, і в різній мірі зазубленими.
3.Форма колоскової луски в основному бувають (додаток 4. мал.2):
а) ланцетна;
б) овальна ;
в) яйцевидна з проміжними формами
4. Плече колоскової луски розрізняють (додаток 4. мал.3.):
а) слабовиявлене;
б) скошене;
в) пряме;
г) підняте.
5. Зубець колоскової луски пшениці буває по довжині – короткий, довгий і перехідний в остевидне загострення ; за формою зубця – тупий, гострий, зігнутий (відігнутий назад), або зігнгутий в середину –дзьобовидний (додаток4. мал.4)
6.Форма зерна(додаток 4.мал.5).Найбільш поширеними формами є:
а)видовжена;
б) яйцевидна;
в) овальна;
г) бочковидна.
Таблиця 1
Діаграма 1
Таблиця 4
Довжина колосу та кількість колосків
у колосі пшениці сорту Донецька 48
| № | Довжина колосу | Кількість колосків |
| 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 | 6 5 7 5 5,5 5 6,5 6 6 6 5 7 8 7 6 7 6,5 6,5 6 5 7 7,5 6,5 6 5 5,5 7,5 6,5 7 5 7,5 5 6,5 6,5 7,5 6 5 | 13 11 14 10 11 11 13 15 13 12 10 16 17 15 14 14 15 13 12 10 14 15 13 11 10 11 16 13 13 9 16 10 13 14 15 13 12 |
| середнє | 6 | 13 |
За формулою визначаємо щільність колосу сорту Донецька 48:
Тобто колос пшениці сорту Донецька 48 середньої щільності.
Таблиця 5
Довжина колосу та кількість колосків у колосі пшениці сорту Миронівська 61
| № | Довжина колосу | Кількість колосків |
| 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 | 7 6,5 8 6 6 5,5 7,5 6 6,5 8 7 6 5 5,5 6,5 7 8,5 7 5 6,5 7 6 5,5 5,5 5 8 6,5 8 7 9 7 7,5 7,5 9 8,5 6 7 | 15 13 16 14 14 12 16 12 15 16 16 14 11 12 14 15 18 16 11 15 16 14 13 13 11 17 14 17 15 18 16 18 17 19 18 14 16 |
| Середнє | 7 | 15 |
Звідси щільність колосу сорту Миронівська 61:
Тобто колос середньої щільності.
Таблиця 6
Довжина колосу та кількість колосків у колосі пшениці сорту Крижинка
| № | Довжина колосу | Кількість колосків |
| 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 | 5,5 6,5 5 5 7 8 6,5 6 5 6 5 6 8 5,5 5 5 5 5 5,5 5 5 5 6,5 5 6 6 6 7 7 7,5 5 5 6 7 6.5 6 8 | 12 15 10 11 13 16 15 14 11 12 10 13 15 11 10 10 10 9 12 9 9 10 12 10 12 13 13 14 15 16 10 11 14 13 15 13 15 |
| середнє | 6 | 12 |
Звідси щільність колосу сорту Крижинка 
Тобто колос середньої щільності.
Таблиця 7
Довжина колосу та кількість колосків
у колосі пшениці сорту Альбатрос одеський
| № | Довжина колосу | Кількість колосків |
| 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 | 9 7 5 6 7,5 5,5 6,5 8 5 6 6,5 6 7 7 5 5 6,5 7,5 5 7 8 6 8 7 5 5 5 6 5 5 8 7 5 7 7 5 7 | 18 12 9 13 14 11 14 16 9 11 12 12 15 14 10 9 14 16 10 15 17 14 15 14 9 11 9 12 10 10 16 15 10 16 15 9 14 |
| середнє | 6 | 13 |
Звідси щільність колосу сорту Альбатрос одеський
Тобто колос середньої щільності.
Отже за отриманими результатами ми дізнолися, що у всіх сортів сортів щільність колосу середня.
Отримані дані можна зобразити у вигляді діаграми 2.
Діаграма 2
Щільність колосу
1. Крижинка
2 Альбатрос одеський
3. Поліська 90
4.Миронівська 61
5 Донецька 48
Аналіз морфологічних ознак районованих сортів пшениці можна зобразити у вигляді таблиці 8.
Таблиця 8
Література
1. Губанов Я.В., Н.Н. Іванов. Озимая пшеница. – М.: Агропромиздат, 1988. – 303с.
2. Ващенко И.М., Ланге К.П., Мерк улов М.П, Эдельштейн М.М. Практикум по основам сельского хозяйства. – М.: Просвещение, 1975. – 303с.
3. Високоврожайні сорти основних зернових колосових культур, - Аграрна наука, УААН, 2000.
4. Горин А.П., Душин М.С., Коновалов Ю.Б. и др. практикум по селекции и семеноводству полевых культур, - М.: Колос, 1968. – 439с.
5. Дорофеев В.Ф., Удачин Р.А., Семенова Л.В. и др. Пшеницы мира. – Л.: ВО Агропромиздат, 1987, - 560.
6. Дорофеев Л. В.. Пшеницы мира. – Л.: «Колос», 1978. - 487с.
7. Ижик Н.К. Полевая всхожесть семян. – К.: «Урожай», 1976. – 200с.
8. Животков Л.А., Бирюков С. В., Степаненко А. Я. и др. Пшеница. – К.: Уродай, 1989. – 320с.
9. Животков Л.А. Пшеница. – К.: Урожай, 1989. – 320с.
10. Животков Л.О., Душко М. В., О. Я. Степаненко та ін. ресурсозберігаюча і економічно чиста технологія вирощування озимої пшениці. – К.: Урожай, 1992. – 224с.
11. Лелли Я. сеоекция пшеницы. М.: Колос, 1980. – 384с.
12. Макрушин Н.М. Экологические основы промышленного семяноводства зерновых культур. – М.: Агропромиздат, 1985. – 280с.
13. Марушев А.И. Пути селекции пшениц на высокое качество зерна // Повышение качества зерна пшеницы. – М., 1972. – с. 60 – 66.
14. Никитин Ю.А., Бурченко П.Н., Орманджи К.С. Интенсивная технология производства озимой пшеницы. – М.: Орссельхозиздат, 1988. – 303с.
15. Пруцков Ф.М., Озимая пшеница. – М.: Колос, 1976. – 352с.
16. Пшеница и ее улучшение. Под ред. доктора с.-х. наук М. М. Якубцинера, проф. Н.П. Козьминой и проф. Л.Н. Любарского. М.: Колос, 1970. – 519с.
17. Ремеслов В.Н., Говорун М.А., Суховецкий А.И. и др. Мироновские пшеницы. – М.: «Колос», 1972. – 228.
18. Сапожников М.С., Марценківська В.М. Рослинництво. Лабораторні заняття. – К.: Урожай, 1965. – 296 с.
19. Созінов А.А. Урожай и качество зерна. – М.: Знание, 1976. – 63с.
20. Стихин М.Ф. и Денисов П.В. Озимая рож и пшеница в Нечерноземной полосе., Л.: Колос, 1977. – 320с.
Додаток 1
Систематика роду Triticum
| Загальна господарська характеристика | 2n | Підбір Troticum | Підрід-гомолог Boeoticum Miguch. Et Dorof. | |||||
| секція | Геномний склад | види | Секція | Геномний склад | види-гомологи | |||
| однозернянки | 14 14 14 | Drartu Dorof. Et A.Filat | 
| T.urartu Thum ex Gandi Немає немає | Honococcun Dum | 
| T.boeticum Boiss T.monococcum L T.sinskajae A.filat. Et.Kurk | |
| Полби | 28 28 28 28 | Dicoccoides Flaksb | 
| T.dicoccoides(koern.ex Aschers et graebn.) Schweinf T.dicoccum(Schrank) Schuelb T.Karamyschevii Nevski T.ispahanicum Neslot | Timopheevii A.Filat. Et Dorov | 
| T.Araraticum Jakubz. T.timopheevii (Zhuk) Немає Немає | |
| Тетраплоїди з Легким обмолотом | 28 28 28 28 28 28 28 28 |
Група Aegilotricum |
| T.turgidum L. T. jakubzineri Udaaz Et Schachm T. durum Desf T.turanicum Ja kubz T.aethiopiout Jakubz. T.polanicum L. Tipersicum Vav (T.carthicum Nevski) T.erebuni*Gandil | Kiharae Dorof. Et migusoh | 
| Немає Немає Немає Немає Немає Немає Немає T.militinal Zhuk. Et Higusch T.palmovae *G.Ivanov | |
| пельти | 42 42 42 | Triticum |
| T.spelta L. T.mache Dekapr. Et Henabde T.vavilovil Jakubz | 
| T.Kiharae Dorof. et Migusoh немає немає | ||
| Гекса плоїди З легким обмолотом Типу спельт | 42 42 42 42 42 |
| T.compactum Nost T.aestivum L. T.sphaeroccocum Persiv T.petropavlovskyi Udach. Et Migusch. | Timopheevii A.Filat. et Dorof | 
| T.miguschavae*Zhir. Немає Немає Немає T.zhukovskyi Monabde et Eziczjah | ||
Додаток 2
Морфологічна характеристика різновидностей м ¢ якої пшениці Triticum aestivum L
| № | різновидність | Опушеність колоскових лусок | Ости- стість | Забар-влення колоса | Забарв-лення остей | Забарв- лення зерна |
| 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | Альбідіум(Albidium) Лютесценс(lutescens) Мільтурум(milturum) Грекум(graecum) Еритроспермум(erythrospermum) Нігріарістатум(nigriaristatum) Феругінеум(ferrugineum) Гостіанум(hostianum) Барбароса(barbarosa) | Неопушені Неопушені Неопушені Неопушені Неопушені Неопушені Неопушені опушені опушені | Безості Безості Безості Остисті Остисті Остисті Остисті Остисті остисті | Біле Біле Червоне Біле Біле Біле Червоне Біле Червоне | Біле Біле Біле Біле Біле Червоне Червоне Біле Червоне | Біле Червоне Червоне Біле Червоне Біле Біле Біле Біле |
Додаток 3
Допустимі лалітуди
| Середньоарифметичний відсоток схожості | Допустимі відхилення, % |
| Від 100 до 98 Від 97,9 до 95 Від 94,9 до 90 Від 89,9 до 85 Від 84,9 до 80 Від 79,9 до 70 Від 69,9 до 60 Від 59,9 до 50 | ±2 ±3 ±4 ±5 ±5,5 ±6 ±6,5 ±7 |
Додаток 4
Малюнок 1
Форма колоса пшениці:
1) булавовидна
2) веретеновидна
3) циліндрична
Малюнок 2
Форма колоскових лусок пшениці:
а) ланцетна
б) овальна
в) яйцевидна
Малюнок 3
Плече колоскової луски пшениці:
а) без плеча
б) скошене
в) пряме
г) підняте
Малюнок 4
Зубець колоскової луски пшениці:
а) тупий
б) гострий
в) загнутий
Малюнок 5
Форма зерна пшениці:
а) видовжена
б) яйцевидна
в) овальна
г) бочковидна
Вступ
Зернове господарство - основна галузь сільського господарства, від успішного розвитку якого залежить і розвиток всіх інших галузей сільського господарства.
Найактуальнішою проблемою в Україні і ріст зернового виробництва. Перед хліборобами країни поставлене завдання - підвищити виробництво зерна пшениці шляхом підвищення родючості грунтів, введення передової технології виробництва, раціонального використання добрив, покращення насінництва, введення у виробництво найбільш урожайних сортів і гібридів.
Особливе значення у збільшенні виробництва зерна має озима пшениця.
Велику роль в підвищенні врожайності озимих культур належить сорту. Це один з найважливіших факторів подальшої інтенсифікації сільського господарства. Про це свідчать наступні дані. В 1940 р. коли у виробництві переважали місцеві низькопродуктивні сорти, урожай озимої пшениці в середньому складав в Україні 12,1ц./га. Широке поширення селекційних сортів Еритросперум 15 і Одеська 13 підвищило урожай в 1955 році до 17,1 ц./га. Введення в сівозміну таких нових сортів як Миронівська 808, Безоста 1, Миронівська 61, Альбатрос одеський і ін в 2001 р. підвищило урожайність по Україні до 28-35 ц./га. І хоча такий ріст урожайності був пов¢язаний і з загальним підняттям культури землеробства, роль сорту в цьому дуже велика. Тому немає сумніву в тому, що резервом подальшого росту урожайності озимої пшениці є виведення нових, більш зимостійких і посухостійких, більш продуктивних сортів.
Селекціонери України створили багато високоврожайних сортів пшениці, пристосованих до різноманітних умов вирощування. Багато з них урожайні, мають високу життездатність і пластичність, але не у всіх зонах України проявляють необхідну стійкість до несприятливих умов зимівлі, часто вражаються різними хворобами і не завжди гарантують отримання високих стійких урожаїв.
Сільському господарству необхідні сорти, які в даних грунтово - кліматичних умовах давали б стійкі і високі урожаї зерна високої якості. Швидке введення таких сортів у виробництво дасть відчутне збільшення урожаю зерна, до того ж без додаткових витрат.
В системі заходів по збільшенню валового збору пшениці велике значення має створення оптимальної для конкретних умов густини стеблестою в посівах. На густину стеблестою впливають норма висіву, схожість насіння і виживання рослин.
Схожість насіння і врожайність пов¢язані прямою залежністю. Дослідження вчених показали, що зниження схожості на 1% приводить до зниження урожайності на 1-2%.
Тому на сьогоднішній день перед селекціонерами постало питання про створення таких сортів пшениці, які найкраще пристосовані до умов навколишнього середовища, мають високу схожість, стійкість до хвороб і дають найбільші врожаї при порівняно невисоких затратах.
Саме тому метою нашого дослідження стало вивчення фенотипових характеристик районованих сортів пшениці.
Об¢єктом дослідження стали районовані в Бродівському районі сорти пшениці-Миронівська 61, Крижинка, Донецька 48, Альбатрос одеський, Поліська 90.
Ми поставили перед собою такі завдання:
1. Визначити відмінні особливості найголовніших сортів пшениці.
2. Вивчити різновидності м¢якої пшениці.
3. Ознайомитись з фенотипічною характеристикою сортів пшениці.
4. Дати характеристику головних районованих сортів пшениці, які вирощуються на території Бродівського району.
5.Ознайомитись з методикою вивчення якості посівного матеріалу.
6.Встановити енергію проростання і схожість районованих сортів пшениці.
7.Визначити щільність колосу.
Розділ 1 Морфо-генетичні особливості сортів пшениці
1.1 Бібліографічний огляд літературних джерел
Пшениця - найдавніша найпоширеніша культура. За останніми даними, вона була відома більше 6500 років тому в Іраці і 5000-6000 років тому в Стародавньому Єгипті (Якубцинус 1957). Про древність пшениці в Іраці свідчить найновіші дані Р.Мундачаєва (1972). В результатах досліджень в Північній Месопотамії він знайшов на глибині біля 2 м зерна злакових культур (в тому числі і пшениці), що відносились до 4210 р. до н.е.
Про вирощування пшениці в древні часи в Україні свідчать нові дослідження археолога Б.А.Шрамко(1966). При розкопках на лівому березі Дніпра біля с.Бельська (Котелівський район, Полтавської області) він виявив насіння пшениці. що збереглося в посуді, що відноситься до VI ст.до н.е.
З давніх часів і до сьогодні розвиток селективних досліджень сортів не припиняється і проводиться в різних напрямках - підвищення посухостійкості, зимостійкості сортів, стійкості їх до осипання і хвороб. Зокрема, такі вчені, як В.Ф.Дорофеєв, Р.А.Удачін, Л.В.Семенова, М.В. Новикова, О.Д. Градчанінова, Н.П.Шитова, А.Ф.Мерешко, А.А. Філатенко у своїй праці “Пшеницы мира” висвітлили проблеми сучасної селекції пшениці, Результати вивчення світового генофоду, зосередженого у колекції Всесоюзного інституту рослинництва.
Книга містить матеріали з питань створення скороспілих сортів та стійких пшениць до проростання зерна на пні і кореневих гнилей Групою вчених Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла УААН було видано книгу “Озимая пшеница”., де широко висвітлені питання морфології, біології озимої пшениці, покращення якості зерна пшениці, підвищення врожайності, боротьба з хворобами і шкідниками, селекції і рослинництва.
Грунтовним дослідженням біології озимої пшениці присвячена робота “Озимая пшеница” яка видана Губановим Я.В. та Івановим М.М.. В ній на основі біологічних особливостей культури викладені принципи диференційованості застосування засобів агротехніки, показані основні шляхи підвищення врожаю, висвітлені питання насінництва, а також підвищення якості зерна.
Під редакцією доктора сільсько-господарських наук М.М.Любарського побачила світ монографія “Пшеница и ее улучшение”. В книзі розкриті питання агротехніки селекції і насінництва, фізіології пшениці (морозостійкість, посухостійкість), наслідуванність ознак і властивостей, цитогенетики видів пшениці на сучасному науковому рівні. Особливо Цікаві розділи, присвячені якості зерна (з погляду підвищення ресурсів твердої їі м¢якої пшениці) і вимогам міжнародного хлібного ринку.
Колективом авторів –Л.А.Животковим, С.В.Бірюковим та ін було видано книгу “Пшеница” де викладені основні досягнення науки і передової практики вирощування високих урожаїв озимої і ярої пшениці за інтенсивними технологіями в різних грунтово-кліматичних зонах України. Викладенні біологічні властивості культури, її систематика розглянуті питання селекції, насінництва, захисту рослин.
В.М.Ремеслом і групою авторів у книзі “Мироновские пшеницы” розказані про методи селекції миронівських пшениць, їх біологічні і господарські властивості, поширення, вирощування, якість зерна, вдосконалення системи насінництва. Велику увагу приділено агротехніці високих урожаів та перспективам селекції.
У роботі “Полевая всхожесть семян” Іжик М.К. на основі вітчизняних, закордоних і власних досліджень розглядає біологічні властивості насіння, вплив грунтово- кліматичних умов, агротехнічних заходів, шкідників і хвороб, схожість насіння сільськогосподарських культур, в тому числі і пшениці.
Для виконання дослідження практичної частини нашої роботи були використані такі посібники як “ Рослинництво. Лабораторні заняття” (Автори М.С. Сапожников, В.М. Марценківська),” Практикум по селекції і насінництву польових культур” (під редакцією професора А.П. Горіна”), “ Практикум по основам сельського хозяйства (автори:Ващенко І.М., Лагнге К.П., МеркуловМ.П., Ельштейн М.М.) У них розглядаються в окремих темах методики лабораторних досліджень по зернових,
зернобобових, коренебульбоплодах та ін. культурах. Також автори звертають увагу на характеристику найважливіших районованих сортів, морфологічні особливості культур та їх апробаційні ознаки.
При визначені енергії проростання і схожості насіння ми користувались методикою Ю.Б.Салаврі та М.К.Салаврі, яка описана у розділі “Контрольно-семенное дело” підручника ”Практикум по селекции и семеноводству полевих культур” під редакцією професора А.П.Горіна.
Ці літературні джерела стали основними при проведенні лабораторних досліджень та написанні бакалаврської роботи.
Дата: 2019-05-29, просмотров: 246.
