Економічне виховання учнів загальноосвітньої школи в процесі позакласної навчально-виховної діяльності

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Економічне виховання учнів загальноосвітньої школи в процесі позакласної навчально-виховної діяльності

ДИПЛОМНА РОБОТА

Зміст

Вступ

Розділ 1. Організація економічного виховання школярів в педагогічній теорії та практиці роботи загальноосвітньої школи

1.1 Проблема економічної освіти та виховання в педагогічній науці

1.2 Особливості економічного виховання школярів у сучасних умовах

1.3 Завдання та зміст економічного виховання учнівської молоді в системі позакласної навчально-виховної роботи школи

Розділ 2. Методичні основи економічного виховання школярів на заняттях технічних гуртків

2.1 Економічна підготовка школярів в умовах роботи технічного гуртка

2.2. Критерії відбору об’єктів конструювання

2.3 Форми та методи організації гурткових занять

Висновки

Вступ

Від якості та осучаснення змісту економічного виховання молодого покоління громадян України значною, якщо не вирішальною, мірою залежить і успіх започаткованих економічних реформ і, врешті-решт, добробут народу в цілому. Вивести економіку країни з кризового стану, оволодіти новим господарчим мисленням, а отже зрушити вперед справу удосконалення нашого суспільства на шляху демократії може лише економічно підготовлена людина. Необхідність реформування системи економічного навчання зростає із прискоренням темпів економічних перетворень, із насиченням української економіки тими інституціями, без яких не можна уявити ринкову економіку початку третього тисячоліття.

Завдання це не з легких. Довгий час, виконуючи соціальне замовлення командно-адміністративної системи, народна освіта, попри декларовані заклики всебічного та гармонійного розвитку, виховувала в молодого покоління звичку до інертного послуху, зрівнялівки, сліпої реакції на команду зверху, прищеплювала йому безініціативність, імплантувала у свідомість спотворені економічні інтереси, формувала неадекватне економічній доцільності ставлення до праці, економічного розрахунку. Виховання ж дусі нової економічної культури необхідно підпорядковувати концепції "економічної людини", в основу якої покладено визначальну роль власного інтересу як мотиву економічної дії, компетентність, раціоналізм, заповзятливість, готовність ризикувати та нести особисту відповідальність за свої дії.

Перехід до ринку – це докорінна зміна соціального замовлення суспільства системі освіти. На чинному етапі економічних перетворень вимоги до нагального перегляду форм та змісту економічної освіти в Україні посилюються передусім такими двома історичними та конституційними чинниками:

1. Етапом макроекономічної стабілізації. Ця стадія українських економічних реформ, що вперше засвідчила себе наприкінці 1994 року й зміцнилася протягом 1996-1997 років, формує у суб’єктів економічного процесу принципово інші, аніж за умов панування гіперінфляції, мотиви діяльності. Створено передумови для того, щоб як юридичні, так і фізичні особи продумано і виважено розпоряджалися своїми коштами, набували довіри до банківської системи, поступово поповнювали собою загін дрібних та середніх інвесторів, наважувалися на започаткування власної справи. Окрім того, реалією останніх років стала тенденція створення все більшої частини валового внутрішнього продукту у недержавному секторі економіки. Це означає, що постійно зростаюча частка робочої сили починає працювати у приватному секторі, який є значно вимогливішим до робітників у питаннях продуктивності праці, підприємництва, прояву ініціативи, дбайливого використання обмежених виробничих ресурсів і наукової організації праці. Це, у свою чергу, висуває нові вимоги до економічної підготовки покоління, що на рубежі тисячоліть поповнить собою ринок робочої сили в Україні.

2. Появою нових інституцій, притаманних ринковій економіці. Попри всі огріхи та невдачі, триває процес роздержавлення. Поволі, але таки знаходять стратегічних інвесторів найпотужніші промислові об’єкти вітчизняної економіки, утверджуються фондові біржі, розпочато створення електронної депозитної системи цінних паперів. Зміцнюється банківська система. Зростає роль і частка недержавних закладів у системі освіти

Все це ставить перед громадянами України (більшість з яких, не будучи економістами за фахом, тим не менше у повсякденному житті є платниками податків та інвесторами, а отже, прямо чи опосередковано зацікавленими у розумінні сучасної економічної ситуації та тенденцій її розвитку) нові вимоги: орієнтуватися у плині різноманітної економічної інформації, вміло оперувати категоріями та постулатами ринкової економіки.

У державній національній програмі "Освіта" (Україна ХХІ століття) практичне вирішення проблеми "виховання цивілізованого господаря" віднесено до пріоритетних напрямків реформування загальноосвітньої школи.

На необхідність вирішення цієї проблеми наголошували вчені-педагоги минулого. Зокрема, К. Ушинський підкреслював провідну роль "науки господарювання" й необхідність її вровадження у навчальний процес школи. Вона посіла чільне місце у працях С. Шацького, А. Макаренка, В. Сухомлинського.

Господарське виховання дітей та молоді складає одну з найактуальніших проблем української народної педагогіки. Особлива увага тут акцентується на вихованні "дбайливого господарника", оскільки зміст слова "господар" або "газда" (як говорять подекуди в західних областях України) характеризує найкращі особисті та громадські цінності людини.

Важливим папрямком наукових пошуків у галузі педагогіки є дослідження та узагальнення проблем економічного виховання учнів і, пов’язаного з ним, формування елементів їх господарської культури. Зокрема, заслуговують на увагу наукові праці таких авторів, як А. Аменд, А. Нісімчук, І. Сасова, І. Смолюк, О. Падалка, О. Шпак та ін.

Вивчення й аналіз творів цих та інших авторів показує, що в них окремі аспекти економічного виховання висвітлені в контексті формування трудової та екологічної культури школярів. Усвідомлення об’єктивної потреби в економічному вихованні учнів у процесі навчально-виховної роботи школи та істотні труднощі її вирішення в практичному плані, зумовили вибір теми нашого дослідження "Економічне виховання учнів загальноосвітньої школи в процесі позакласної навчально-виховної діяльності."

Об’єктом дослідження обрано процес позакласної навчально-виховної роботи загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження – зміст, форми та методи економічного виховання учнів на гурткових заняттях з техніки.

Мета роботи полягає у розробці й обгрунтуванні змісту, форм та методів економічного виховання учнівської молоді в умовах діяльності технічного гуртка.

Завдання дипломної роботи.

1. Проаналізувати стан висвітлення проблеми економічного виховання школярів у психолого-педагогічній та методичній літературі.

2. Розробити та обгрунтувати модель процесу економічного виховання учнів у процесі гурткових занять з техніки.

3. Вивчити теоретико-педагогічні підходи до розробки критеріїв відбору об’єктів праці для занять технічних гуртків.

4. Визначити сукупність критеріїв відбору об’єктів конструювання.

Практичну значимістьроботи вбачаємо в тому, що на основі узагальнень, отриманих внаслідок аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, підготовлено рекомендації з питань економічного виховання школярів в процесі позакласної навчально-виховної роботи школи; розроблено критерії відбору об’єктів конструювання на заняттях технічних гуртків.

Вважаємо, що дана робота буде корисною вчителям шкіл, працівникам позашкільних навчальних закладів, всім тим, хто займається проблемою економічного виховання шкільництва.

В ИСНОВКИ

1. Економічне виховання є одним з головних аспектів національного виховання підростаючого покоління.

2. Важливим напрямком перебудови освітньої галузі є пошук шляхів підвищення рівня економічних знань та економічної вихованості учнів.

3. Сучасна школа являє собою цілісну педагогічну систему, яка складається із взаємозв’язаних частин, що мають відповідну внутрішню організацію та безпосередній контакт з зовнішнім середовищем. Процес економічного виховання школярів слід розглядати як одну із підсистем цієї системи, якій також притаманні як внутрішні так і зовнішні зв’язки. Управління даним процесом полягає у свідомому регулюванні складових його частин та відносин (економічних, психологічних, організаційних, методичних). Цей цикл, в загальноосвітній школі, здійснюється протягом навчального року і поділяється на ряд етапів:

§ моделювання процесу економічного виховання;

§ збір первинної інформації про об’єкт виховання (вивчення колективу учнів та умов економічного виховання; проводиться шляхом опитування, спостереження тощо);

§ планування процесу економічного виховання (передбачає реальні види пошуково-практичної діяльності учнів, форми та методи економічного виховання; все це, в цілому, повинно являти систему виховної дії на колектив та особистість);

§ організація діяльності школярів;

§ підведення підсумків проведеної роботи.

4. Основи економічного виховання закладаються в сім’ї, дитячому садку, школі. Його необхідно здійснювати сумісними зусиллями батьків, педагогів, громадськості. В школі ним повинен бути пронизаний весь навчально-виховний процес.

5. Для того щоби економічне виховання було дієвим засобом формування всебічно розвиненої особистості, сприяло готовності до активної економічної (підприємницької, господарської, трудової) діяльності, воно не повинно обмежуватись часовими рамками шкільного навчання, а продовжуватись протягом усього житття людини, охоплюючи при цьому всі сторони її трудової діяльності.

6. Педагогічно обгрунтований відбір об’єктів конструювання для гурткових занять з техніки можливо провести на основі відповідних критеріїв. Нами розроблені наступні критерії відбору об’єктів праці:

§ тематична доцільність;

§ раціональність технології;

§ доступність виготовлення;

§ економність;

§ товарність.

7. Проведене дослідження свідчить про необхідність подальшої розробки наукових проблем, що виникають на сучасному етапі розвитку теорії та практики економічної освіти в умовах творення нових ринкових відносин. До таких проблем належать:

§ вдосконалення теоретико-методологічних засад економічної освіти учнів загальноосвітніх шкіл;

§ розробка змісту базових знань з економіки;

§ розкриття педагогічних умов, що забезпечують додержання принципів економічної освіти з урахуванням кращих надбань вітчизняного та зарубіжного досвіду.