Зміст
Вступ
Розділ І. Психолого-педагогічні основи формування графічної навички у молодших школярів
1.1 Сутність та особливості графічної навички
1.2 Організаційно-дидактичні умови розвитку навичок каліграфічного письма
Розділ ІІ. Шляхи реалізації естетичного виховання першокласників засобами каліграфічного письма
2.1 Методичні засади навчання письма у взаємозв’язку з естетичним вихованням
2.2 Організація і зміст експериментального дослідження, аналіз його результатів
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Актуальність проблеми дослідження. У державних документах, які визначили зміст, характер і спрямованість реформи загальноосвітньої і професійної школи, чітко накреслено мету і завдання навчання і виховання в початковій ланці. Як відмічає О.Я.Савченко, призначення початкової освіти –закласти основи всебічного розвитку дітей і „забезпечити формування стійких навичок швидкого, усвідомленого, виразного читання, рахунку, грамотного письма, розвитку мовлення, культурної поведінки; виховувати любов до Батьківщини, дбайливе ставлення до навчання і суспільно корисної праці” [54, 32].
У концепції загальної середньої освіти вказується на необхідність формування розгорнутої навчальної діяльності шляхом оволодіння організаційними, логіко-мовленнєвими, пізнавальними, контрольно-оцінними естетично насиченими уміннями і навичками у різних видах діяльності. Освітніми результатами цього процесу є „повноцінні мовленнєві й графічні уміння і навички, здатність до творчого самовираження, особистісно-цілісного ставлення до праці, уміння виконувати нескладні творчі завдання, коли школяр вміє бачити довколишній світ, його барвистість очима цікавої і естетично багатої особистості” [71, 6]. У цьому ряді навчальних умінь важливе місце займає формування графічних навичок, тобто навичок каліграфічного письма.
Письмо — комплексний вид навчальної діяльності. Воно складається з цілої „низки структурних компонентів, багатьох правил і умінь, оволодіння якими — складний, тривалий і нелегкий процес не тільки для шестирічних, а й взагалі для учнів початкових класів” [63, 8]. Дитина, навчаючись писати, по суті, повинна оволодіти „трьома основними групами навичок, а саме:а) технічно-гігієнічними — правильно користуватися письмовим знаряддям, координувати рухи руки, дотримуватися гігієнічних правил; б) графічними — правильно зображувати окремі букви, склади, слова, писати букви з необхідним нахилом, розміщувати їх рівномірно в слові і в рядку, правильно з'єднувати, дотримуватися визначеної віддалі між словами; в) орфографічними — правильно визначати звуковий і буквений склад слів, коментувати їх написання, самостійно добирати слова [70, 24].
Отже, протягом першого року навчання в учнів мають сформуватися технічні навички письма (уміння шестирічних учнів користуватися засобами письма, орієнтуватися на сторінці зошита у його розліновці), графічні навички (уміння правильно зображати всі рядкові і великі літери алфавіту, поєднувати їх між собою), а також початкові орфографічні навички (уміння записувати без пропусків і заміни літер слова, вимова і написання яких збігаються, з опорою на звуковий аналіз). При цьому „учитель має враховувати специфіку самого процесу письма як складного комплексу дій для того, хто буде ним оволодівати, особливостей системи знаків, які має дитина засвоїти і набути навичок самостійного їх використання” [4, 34].
Шестирічні першокласники опановують два алфавіти — друкований і писаний, а в алфавітах — накреслення малих і великих букв. Навчання читати і писати проходить одночасно (паралельно) і тісно пов'язується з розвитком мовлення: збагаченням словникового запасу, упорядкуванням синтаксичного ладу, вимовних навичок дитини. Таким чином, процес письма для першокласників складається з цілого ряду вмінь, кожне з яких вимагає спеціальних вправ для їх відпрацювання.
Навичка письма є синтетичною. Вона складається з цілого ряду вмінь, кожне з яких на етапі початкового оволодіння вимагає спеціальних вправлянь. До них належать „вміння: писати вивчені букви з дотриманням правильного зображення всіх їх елементів; з'єднувати букви між собою, враховуючи графічні особливості кожної пари сусідніх літер; виконувати звуковий аналіз слова, правильно встановлюючи послідовність у ньому звуків; переводити звукові образи в графічні” [19, 33]. Враховуючи складність для шестирічних дітей такого комплексу дій, виконуваних майже одночасно, слід окремі з них, наприклад, звуко-буквений аналіз слова, запроваджувати як вправи підготовчого характеру із застосуванням розрізної азбуки, що є для дитини також однією з форм письма – графічного зображення складу слова.
Уроки письма є складними за своєю структурою, але це не означає, що на них не слід виділяти часу естетичному вихованню. „Навіть красиво показати, як пишуться літери, додати казковості – ось і вже додано естетичності. Пізнавальна діяльність додає урокам цікавості, краси, збагачує новими фактами, робить їх багатими” [25, 46]. Взагалі, на кожному уроці письма має бути приділено хоч трохи часу естетичному вихованню. Це можна робити під час творчих вправ, а коли нетрадиційні форми роботи застосовуються на уроці, то місце естетичного виховання є провідним.
Проблемою розробки методики навчання каліграфічного письма займалися такі вітчизняні методисти, як К.М. Балютіна [3], М.М. Безруких [5], Г.Й. Блінова [6], М.С. Вашуленко [9], М.С. Кауч [26], І.Ф. Кирей [27-37], М.М. Наумчук [45], О.Ю. Прищепа [51-52], Є.М. Сарапулова [56], Н.Ф. Скрипченко [58-59], В.А. Трунова [63], Л.С. Шарапова [66], В.П. Шпак [70] та ін.
У сучасній методиці навчання письма „виділяються в основному особливості навчання каліграфічного письма і проводиться систематична робота над формуванням почерку учнів” [63, 48]. У сучасній педагогіці окреслюються загальні засади естетичного виховання особистості [67]. В результаті аналізу психолого-педагогічної і методичної літератури можна стверджувати, що, незважаючи на значні можливості уроків письма у формуванні естетичних смаків, на сучасному етапі цілеспрямованої системи роботи з естетичного виховання дітей на уроках письма не існує.
Таким чином, серед багатьох проблем нової чотирирічної початкової школи однією з найбільш складних і актуальних є формування у першокласників навичок письма у взаємозв’язку з естетичним вихованням. Навчання письма — складова частина загальної програми з рідної мови, її не можна розглядати ізольовано від естетичного виховання дітей.
Система естетичного виховання першокласників знаходиться у тісному взаємозв'язку з навчанням читати, з розвитком усного і писемного мовлення, від неї залежить каліграфічність почерку, грамотність і в кінцевому результаті культура писемного мовлення людини. Важливість сформованості даної якості у школярів, її життєва значущість та недостатня розробленість у методичному плані зумовили актуальність проблеми і вибір теми дипломної роботи.
Метою дипломної роботи є дослідження особливостей взаємозв’язку естетичного виховання та формування навичок каліграфічного письма у шестирічних першокласників.
Об’єктом дослідження є каліграфічна навичка, предметом – особливості формування каліграфічної навички у першокласників у взаємозв’язку з естетичним вихованням.
Гіпотеза дослідження: процес навчання каліграфічного письма шестирічних першокласників буде ефективним за умов реалізації у процесі формування графічної навички основних положень теорії і методики естетичного виховання, адаптованої до вікових особливостей дітей.
Завдання дослідження:
1) вивчити і проаналізувати науково-методичну літературу з проблеми дослідження;
2) проаналізувати психологічну сутність графічних навичок;
3) визначити основні методичні проблеми засвоєння графічних знань у взаємозв’язку з естетичним вихованням дітей;
4) розробити систему вправ для формування каліграфічних навичок шестирічних першокласників;
5) експериментально перевірити процес естетичного виховання на уроках письма у 1 класі та виявити його ефективність.
Новизна роботи полягає у тому, що запропоновано комплексний підхід до проблеми формування каліграфічних навичок у взаємозв’язку з естетичним вихованням шестирічних першокласників.
Практична значущість дипломної роботи визначається необхідністю оволодіння першокласниками навичками графічної діяльності, врахування особливостей пізнавальних процесів учнів та актуальними завданнями удосконалення процесу естетичного виховання дітей. Матеріали дослідження можуть бути використані вчителями початкових класів для активізації навчальної діяльності учнів при формуванні навичок каліграфічного письма.
Під час написання дипломної роботи використовувалися такі методи педагогічного дослідження: аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з даної теми; узагальнення передового педагогічного досвіду; спостереження; бесіди; теоретичне узагальнення.
Структура дослідження. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи – 97 сторінок.
Висновки
Письмо – складний комплекс дій, пов’язаний із уміннями і навичками графічного відтворення мовлення. Це система знаків, які засвоює дитина з метою набуття навичок самостійного використання у навчальній діяльності і повсякденному житті. Первинні навички письма формуються у першому класі. Шестирічні першокласники при цьому опановують два алфавіти — друкований і писаний, а в алфавітах — накреслення малих і великих букв. Навчання читання і письма іде паралельно і пов'язуватиметься із розвитком мовлення: збагаченням словникового запасу, упорядкуванням синтаксичного ладу, мовленнєвих навичок дитини.
У процесі письма учні виділяють спеціальні операції і дії мовного характеру: аналіз звукового складу слова (встановлення послідовності звуків, з яких складається слово), уточнення фонемної приналежності, відмежування звуків від близьких за звучанням, розрізнення відтінків. Крім діяльності мовного характеру, учні фіксують мовлення буквами, тобто використовують умовні знаки як способи закріплення мовних значень. Передумовою засвоєння графічного написання букв є сформованість навички читання. При цьому зображення знаків вимагає від шестирічних першокласників чіткого уявлення про той чи інший знак.
У формуванні графічної навички письма спостерігаються такі технічні етапи: підготовчі вправи, спрямовані на оволодіння вмінням тримати ручку, орієнтуватися в графічній сітці зошита, координувати рухи вістря ручки в межах верхньої і нижньої ліній робочого рядка; засвоєння основних елементів літер; письмо окремих рядкових літер, які складаються виключно з елементів, опрацьованих у підготовчий період; засвоєння правил поєднання букв у склади і слова; письмо складів і буквосполучень, слів; відпрацювання плавного, ритмічного письма.
Навичка письма є синтетичною і складається з ряду вмінь, кожне з яких на етапі початкового оволодіння вимагає спеціальних вправлянь. До них належать вміння: писати вивчені букви з дотриманням правильного зображення всіх їх елементів; з'єднувати букви між собою, враховуючи графічні особливості кожної пари сусідніх літер; виконувати звуковий аналіз слова, правильно встановлюючи послідовність у ньому звуків; переводити звукові образи в графічні. Враховуючи складність для шестирічних дітей такого комплексу дій, слід окремі з них запроваджувати як вправи підготовчого характеру із застосуванням розрізної азбуки.
Навчання письма відбувається протягом усього навчального року за певними періодами, кожний з яких має свої специфічні завдання. Основними завданнями підготовчого періоду є уміння правильно сидіти за партою під час письма; тримати кулькову ручку, зошит, олівець; орієнтуватись на сторінці зошита; графічно зображувати фігури, лінії, які схожі на елементи букв. У букварний період першокласники вчаться правильно проводити аналіз слів, зіставляти і порівнювати письмо великих і малих букв, знаходити спільне і різне в друкованих і рукописних буквах; зображувати букву, склад, слово у рядку зошита; писати під диктовку букви, склади, слова; списувати слова, словосполучення і речення; знайомляться з письмом розділових знаків. У післябукварний період учні закріплюють написання букв складних накреслень, повторюють письмо вивчених букв по групах; удосконалюють уміння писати під диктовку склади, слова, словосполучення і невеликі речення; списують із друкованого та рукописного текстів; ознайомлюються із письмом слів, які мають у своєму складі апостроф і м'який знак; уточнюють знання про три види поєднання букв у словах, вчаться контролювати своє письмо шляхом зіставлення із зразком.
Навчання письма шестирічних першокласників у період навчання грамоти проводиться за аналітико-синтетичним методом, коли вивчення написання букв проходить за послідовністю у букварі. При цьому навчання читання і письма відбувається паралельно. Після вивчення букваря навчання першокласників письма проводять за генетичним методом. Для навчання учнів писати красиво та правильно особливу увагу слід звертати на перевірку зошитів і аналіз учнівських робіт. Для цього потрібно показувати кращі зошити; працювати над виправленням типових помилок, робити аналіз із вказівкою на помилки, причини їх та методику виправлення; проводити індивідуальну роботу. Окрім того, слід використовувати різні запитання-завдання.
У процесі використання розробленої нами системи вправ і завдань в учнів експериментального класу порівняно з учнями контрольного значно підвищився рівень сформованості графічних навичок та вмінь. Проведення експериментального дослідження виявило ефективність пропонованої системи графічних вправ і динаміку процесу удосконалення графічних умінь в учнів експериментального класу порівняно з навчанням за традиційною методикою. Отже, даний підхід здатний забезпечити оптимальний розвиток графічних навичок у шестирічних першокласників.
Хід уроку
І. Організаційна частина.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
– Діти, сьогодні я йшла до вас на урок і когось зустріла. Зараз мені хочеться, щоб ви відгадали, кого саме.
Спекла його бабуся
З борошна й яєць.
Такий він гарний вдався –
Ну просто молодець!
Кругленький, рум’яненький,
Веселий і меткий.
Хто він такий?
(виходить Колобок).
Я веселий Колобок,
Я усіх дітей дружок,
Від зайця я тікав,
Від вовка я тікав.
І до вас, малята любі,
На урок я завітав.
Хочу з вами повчитись. Приймаєте?
– Ну, якщо будеш чемним, то приймемо, правда?
– Скільки складів у слові Колобок? (3)
– Назвіть перший склад, другий, третій.
– А який склад наголошений?
– Викладіть фішками звукову модель слова „Колобок”.
– Подивіться, яких звіряток зустрів Колобок?
– Спробуємо розповісти про них якийсь віршик.
– До назви якої тварини підходить ця звукова модель [- о -] ?
– Назвіть звуки цього слова.
– Згадайте, як у казці називала лисичка Колобка, коли хотіла, щоб той ще раз заспівав? (Колобочок)?
– Скільки звуків [о] у цьому слові? (4)
– Послухаймо віршик.
Запишався Колобочок:
Аж чотири маю «о»!
Чи долинка, чи горбочок,
Не зловити вже його.
Круглі «о», мов коліщата,
Котять-вертять Колобка.
А лисичка хитра-хитра
Вже стоїть біля куща.
– Який звук зустрічається в цьому віршику?
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
– Отже, на сьогоднішньому уроці ми закріпимо звук [о] , навчимося писати букву «о».
ІІІ. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.
1. Робота в зошитах.
- Розгляньте малюнки.
- Назвіть, які предмети зображені.
- Який звук чуємо на початку цих слів?
- Назвіть слова, щоб звук [о] стояв у середині слова, в кінці.
- Поділіть на склади перше слово (о-лі-вець).
- Розмалюйте той предмет, що найбільше вам сподобався.
2. Хвилинка-цікавинка.
- А чи знаєте ви, що раніше писали паличкою без стержня. Один кінець був гострий, ним писали на табличках, покритих воском, другий – тупий і рівний, ним стирали написане. Потім писали гусячим пером, а згодом його замінила ще одна паличка, але вже свинцева, яка не дряпала, а залишала темні сліди. Згодом почали використовувати дерев’яні олівці, дуже схожі на сучасні, а серцевинку виготовляли з сплаву олова і цинку. Звідси походить назва олівця: олово – оливець – олівець. Пізніше такі олівці вийшли з ужитку, але назва залишилася.
3. Написання букви.
– Поглянемо, як пишеться друкована літера, писана. Яка в них різниця?
– Зараз ми писатимемо букву «о». Маленька буква «о» - це овал. Починаємо писати трохи нижче верхньої рядкової лінії, ведемо вгору до лінії, заокруглюючи ліворуч, потім униз, теж заокруглюємо ліворуч і ведемо вгору, до зустрічі з початком букви.
– Письмо вчителя на дошці.
– Письмо в повітрі.
– Писання в зошиті тильною стороною ручки. Обведення 4 букв «о».
– Письмо в прописах.
Фізкультхвилинка.
У країні казочок
Жив веселий Колобок.
Разом з ним усі звірятка
Вишикувались на зарядку.
Похитали головою,
Раз – притупнули ногою, два – руки вгору підвели,
Трішки ними потрясли.
Нахилились вліво, вправо,
Та цього іще замало:
Руки вгору, руки вниз,
Раз – присіли, два – встали…
Й працювати знов почали.
4. Робота за малюнком.
- Чи знаєте ви, для того, щоб зробити мультфільм, художник створює малюнок, а актор його озвучує – і отримують кадр мультфільму. Так частинка до частинки створюється малюнок. У нас художник намалював Лисичку і Колобка, а якщо хтось з вас озвучить його – матимемо кадр мультика.
- Розкажемо, що було в цій частині казки.
- Кого ми бачимо?
- Що робить Колобок, Лисичка?
- Що вона хоче зробити?
IV. Закріплення вивченого.
1. З’єднування букви «о» з іншими буквами.
- Пишемо букву «о», зупиняємося там, де почали писати, пишемо з’єднувальну лінію, доводимо її до верхньої рядкової лінії, звідки починаємо писати «а»
2. Скоромовка.
- Потренуємо язичок у вимові звуків.
Оленя одне блукало,
Оленя когось шукало.
- Який звук найчастіше зустрічається у скоромовці?
- Повторимо хором перший, другий рядок.
- Може, хтось хоче розповісти?
3. Запис нової літери в зошитах.
1. Запишемо рядок літери «о».
V. Підсумок уроку.
Історична довідка
Металеве перо винайшли в XIX столітті. На його основі пізніше розробили пера різноманітної конструкції — для письма, для креслення, для оформлення плакатів...
Також з XIX століття почали користуватися розлінованими зошитами. Графічна сітка №1 мала лінії для обмеження малих і заголовних літер, а також густі похилі лінії для написання кожної букви. Це заважало учням розвивати окомір і гальмувало перехід до письма у звичайному зошиті. Графічна сітка №2 мала робочі рядки однакової ширини, але з такими ж густими похилими лініями — здавалося, що зошит розграфлений на косі клітинки. Графічна сітка №3 — розліновка, знайома і зараз учням молодших класів, її запровадили наприкінці 70-х років XX століття. Графічна сітка №4 простіша – вона має робочий рядок завширшки 3 мм, а допоміжні і контрольні лінії відсутні. Графічна сітка №5 — звичайний зошит в одну лінію.
Красне письмо в усі часи й у всіх народів вважалося необхідною складовою культури. Відтоді, як винайшли письмо, люди прагнули оволодіти ним досконало. У древніх державах — Шумері, Єгипті — навіть влаштовувалися конкурси каліграфів. Найшановніша професія давніх єгиптян — професія писаря. А ось що читаємо в документі тих далеких часів: "Щодо письма, то для знавців корисніше воно за будь-яку посаду. Солодше воно, ніж хліб і пиття, ніж одяг".
Каліграфія — не лише майстерність; це — справжнє мистецтво! Так вважають східні народи — араби, японці, китайці. Видатні арабські каліграфи минулого роками виробляли довершений почерк і цінували майстрів письма нарівні з письменниками та художниками. Древні мудреці стверджували: красиво писати вміють лише люди з високими моральними якостями.
Мусульманська традиція забороняла малювати живих істот, і тому всю фантазію митці втілювали у вибагливих орнаментах. Саме арабське письмо нагадує прекрасний візерунок. Каліграфи створили більше ста видів почерку. А які незвичайні назви цих почерків: весна, кучері нареченої, повномісячний, колосистий. Літери набували то круглої, то квадратної, то шестикутної форми, навіть були схожими на квіти, плоди, на птахів. Уміло вималювані цитати і афоризми служили оздобою палаців, мусульманських храмів. Мудрі вислови ткали на килимах, хустинах і поясах.
Китайці мали більше ста орнаментальних стилів письма. Назви їхні теж були поетичними: коштовні камені, письмо зірок, письмо хмаринок, письмо драконів, письмо птахів, письмо дзвіночків і ваз... Ієрогліфи мали вигляд листочків, маленьких дракончиків і навіть складалися з намальованих дрібнесеньких черепах,
Колекція повчальних історій
У сучасному арабському алфавіті кожна буква має варіанти. Слід зображати по-різному літери, що пишуться окремо або в поєднанні з іншими, та ще зважати на те, де ця літера у слові — на його початку, у середині чи в кінці.
Найлегше вправлятися в каліграфії було, напевне, давньому населенню Британських островів — кельтам. Їхній алфавіт (зараз уже забутий) досить одноманітний: голосні звуки позначалися крапками, приголосні — прямими або похилими рисками.
Напівлегендарний пророк Мані, який жив у ІІІ столітті, створив свій власний алфавіт. Мані був справжнім художником і писав напрочуд гарно. Для письма він використовував кольорове чорнило, а також золоті і срібні фарби. Мані брав лише найкращий папір, а палітурки робив зі шкіри, шовку, парчі або вставляв сувої у футляри зі слонової кістки. Та противники релігії, яку заснував Мані, спалили майже всі витвори каліграфічного мистецтва, що вийшли з-під руки пророка.
Італійський поет Петрарка залишив свій слід і в каліграфії. Сучасний шрифт, що називається "латинський курсив", вважається наслідуванням його почерку.
Японці, китайці і корейці здавна прагнули творити мистецтво, у якому зливаються воєдино живопис, поезія і каліграфія. Уявіть типовий японський малюнок: порослий осокою берег, водне плесо, по якому пливуть качки. Малюнок буде неповний без рівних стовпчиків ієрогліфів, нанесених прямо на пейзаж:
Подує вітер — і хвиля встає.
Стихає вітер — і спадає хвиля.
Вони, напевне, давні друзі,
Коли так легко один одного розуміють.
Художник Далекого Сходу навіть природу сприймає через каліграфію. Ось як він радить малювати дику сливу: "Суцвіття схоже на графічний малюнок ієрогліфа пінь, гілки, що перехрещуються, нагадують ієрогліф по, перехрещені дерева подібні до ієрогліфа я, а верхівки із зав'яззю пишуться як ієрогліф аго. Ієрогліф може нагадувати струмування цівочок або язиків полум'я, рух хмаринок або туману, нарешті гру сонячного проміння або місячних леліток".
Перш ніж сісти за роботу, художник-каліграф має внутрішньо підготуватися. Успішному письму сприяють п'ять умов: внутрішня гармонія, прислухування до власної душі, свіже повітря, добре підібрані папір і туш, несподіване бажання писати.
Отже, каліграфія — це творчість. А скільки замилування, скільки поезії в словах майстра каліграфії!
Як відомо, книгодрукування в Європі веде свій початок із XV століття. А до того, і ще якийсь час по тому, книжки писалися від руки. Стародавня книга була витвором мистецтва, а тому й оздоблювалася коштовним каменем, золотом і сріблом. У майстернях-скрипторіях при монастирях працювали переписувачі, старанно вимальовували тексти, прикрашаючи їх мініатюрами. Та й самі літери мали декоративні елементи. Іспанець Педро Діас Моранто — а жив він у XVII столітті — любив вплітати у букви зображення птахів і морських чудовиськ, а іноді й цілі сценки з міфології.
І рукописні, і друковані книги подавали зразки І каліграфії. Зокрема, наш першодрукар Іван Федоров створив у 1574 році буквар. Це був перший друкований підручник східних слов'ян, який допомагав дітям учитися читати і писати. Та способи навчання грамоти, зокрема і каліграфії, у давнину дуже відрізнялися від сучасних. Учні механічно — хто як міг — копіювали написані вчителем літери. У XVIII столітті заняття з каліграфії відбувалися так: наставник писав олівцем у зошиті учнів букви, а діти їх наводили чорнилом. Таке навчання забирало багато часу і в учителя, і в учнів, до того ж діти не засвоювали правил написання літер, а коли опинялися біля дошки, ледве могли впоратися із самостійним письмом.
Традиції каліграфії
Традиції каліграфії неоднакові — у різних народів і в різні епохи. Та й матеріали, призначені для письма, відзначаються розмаїттям. У сиву давнину люди вправлялися у письмі на камені, на шкурах диких звірів, на березовій корі — бересті, на глиняних табличках і на дерев'яних табличках, покритих воском. Знаряддями письма були загострені предмети.
Найдавнішим матеріалом, призначеним спеціально для письма, був папірус. Його використовували з третього тисячоліття до нашої ери. До речі, українське слово папір є нащадком давньогрецького слова папірус, яким називали болотяну рослину. Папірус ріс у великій кількості на берегах Нілу. Серцевину цієї рослини нарізали довгими смужками, розкладали у два шари — один уздовж, а другий — упоперек. Після спресовування, висушування, розгладжування і відбілювання аркуші склеювали у сувої, довжина яких могла сягати сорока метрів! Тексти писали паличками, а за чорнило правила суміш сажі з клеєм.
Переваги письма на папірусі оцінили й давні греки. Лише через його нестачу в Греції користувалися пергаментом. Та пергамент винайшли теж не греки — ще в другому столітті до нашої ери його навчилися робити у Малій Азії, а назва цього матеріалу походить від назви міста Пергам. А що ж таке пергамент? Це вичинена, відполірована і вибілена шкіра молодої рогатої худоби. Саме пергаментні книги були поширені у наших предків — східних слов'ян. Писалися книги перами пташок: гусячим, орлиним, лебединим, яструбиним, воронячим тощо. А чорнило виготовляли з природного матеріалу.
Найпоширеніший зараз писальний матеріал винайшли китайці у другому столітті до нашої ери. На батьківщині паперу його виготовляли з бамбуку, рідше — з іншої сировини рослинного походження. А в Європі папір, зроблений із бавовняного ганчір'я, з'явився у десятому столітті, запанував же ще пізніше — років через триста по тому. І якщо китайці писали пензлями, умочуючи їх у туш, то європейці продовжували користуватися перами.
Різні культурні традиції зумовили і різноманіття поз, зручних для письма. Давньоєгипетський каліграф сидів на підлозі, а папірус тримав, поклавши під нього підставку на коліно правої ноги. Японський каліграф опускається навколішки перед циновкою, на якій лежить папір.
З якого боку почати?
Ми пишемо зліва направо — так само, як і мешканці більшості країн світу. Навпаки — справа наліво, тобто від останньої сторінки до першої — пишуть араби та євреї. Китайці та японці розміщують ієрогліфи стовпчиками — зверху вниз, а самі стовпчики — справа наліво. Є ще один спосіб письма — бустрофедон. Ця складна назва утворилася від слів "бик" і "повертаю". Таке письмо нагадує орання ниви биком. Коли доходиш до кінця рядка-ниви, не повертаєшся на початок наступного, а просто починаєш писати у зворотний бік. Щоправда, бустрофедоном зараз давно вже не користуються.
Каліграфічні курйози
•Розповідають, що Нізам Бухарський водив по паперу... просто пальцем. Але тексти з-під його руки виходили на диво досконалими.
•За часів англійської королеви Єлизавети II Дональд Джексон, писар королівської канцелярії, скористався для письма не зовсім звичним матеріалом. Умочивши ложечку в чашку з кавою, він бездоганним почерком написав на скатертині невеличкий текст. І цим довів, що справжній каліграф може продемонструвати своєю майстерність у будь-яких умовах!
•Давньоруські переписувачі нерідко на полях книги увічнювали подробиці своєї нелегкої праці. "Погибель перья сего" — нашкрябав один майстер, списавши перо. А інший хвалився: "Псалм есмь павьим пером".
•Особливості почерку завжди приваблювали своєю таємничістю, адже всі навчаються писати за однаковими зразками, проте у кожної людини почерк індивідуальний, не схожий на Інші. До того ж, почерк людини міняється з віком, а також при хвилюванні, втомі або хворобі. Особливості почерку досліджує графологія. Назвати її рівноправною наукою важко, бо нерідко графологи роблять фантастичні припущення. Так, німець Йоганн Громан, який жив у XV11I столітті, стверджував, що за особливостями письма можна описати зріст, голос, колір очей і волосся. Так само і в XIX столітті побутувала думка, що є зв'язок між почерком, мовою і ходою людини. Та графологія може стати у пригоді — наприклад, криміналістові, коли треба визначити, чи та сама людина є автором кількох написань. Також за почерком можна виявити психічні розлади.
На прийом до... лікаря
Лікарі з Гонконгу радять для профілактики стресів займатися каліграфією. Виводячи ієрогліфи чи букви, людина заспокоюється, частота пульсу зменшується.
Про каліграфію можна розповідати багато. Та варто запам'ятати дуже важливу річ: якщо ви поважаєте тих, хто читатиме ваші нотатки, то будете старатися писати охайно і розбірливо, пам'ятаючи, що каліграфія — це складова людської культури, своєрідне мистецтво, доступне при бажанні кожному.
Хід уроку
— Діти, відгадайте загадку. Про який орган чуття йде мова:
На обличчі людини
дві маленькі пташини.
Одна одну не знають
та у парі літають.
(Очі)
Два брати через дорогу живуть,
один одного не бачать.
(Очі).
— Діти, відгадайте ребус. Назвіть чуття, органом якого є очі.
—
(Зір).
— Перевіримо це на прикладі ігор «Хто пішов із класу?» та «Що змінилося на парті?».
— Як же око працює?
Вихователь демонструє таблицю «Будова ока».
— Щоб не зіпсувався зір, треба знати і дотримуватись правил охорони зору, або інакше — гігієни читання і письма:
1. Не схиляй низько голову над зошитом, книгою.
2. Не лягай животом і грудьми на парту.
3. Не читай лежачи.
4. Не читай в автобусі чи тролейбусі.
5. Не сиди близько (відгадайте — біля чого?):
Диво-скринька, в ній — вікно,
У вікні — щодня кіно.
(Телевізор).
6. Якщо лікар прописав, то треба носити (відгадайте — що?).
Своїх очей не маю,
а іншим допомагаю.
(Окуляри).
7. Світло повинно падати на зошит з лівого боку.
8. Книга чи зошит мають бути від очей на відстані 30 см і під кутом 45°.
Для самоперевірки правильної відстані від очей до книги виконаємо вправи:
* Поставте лікоть на парту, вказівним і середнім пальцями доторкніться до виска — це і є відстань 25—30 см та кут 45°.
* Сядьте так, щоб між краєм парти і грудною кліткою проходила долоня з притиснутим всередину великим пальцем Запам'ятайте цю позу.
9. Після 25 хв. навчання робіть фізкультурну хвилинку за партою чи біля неї — 5-хвилинну гімнастику для тіла та очей, під час якої очі відпочивають і відновлюють працездатність.
Виконаємо вправи сидячої фізкультхвилинки:
1. Руки на поясі, піднімати і опускати ноги на носки.
2. Руки до плечей, повороти тулуба направо — наліво.
3. Руки перед собою, «ножиці».
4. Руки на поясі, оберти головою.
5. Руки за головою, нахили тулуба назад.
Виконаємо танець «Каченята» (рухлива фізкультхвилинка біля парти).
А тепер навчимось виконувати вправи сидячої фізкультхвилинки для очей:
1. Заплющити очі на рахунок 3, потім розплющити. Повторити 5 разів.
2. Швидко розплющувати і заплющувати очі (10 с).
3. Повертати очі вправо, вліво, вгору, вниз.
4. Заплющити очі. Злегка натиснути пальцями на повіки, промасажувати скроні біля очей.
5. Стежити очима за наближенням пальців правої руки до кінчика носа і за відведенням від носа.
6. Подивитись у далину неба (30 с).
7. Заплющити очі, колові оберти очними яблуками вліво — вправо.
Запитання на закріплення.
1. Які ви знаєте правила гігієни зору?
2. Як перевірити відстань від книги до очей?
3. Які є вправи на фізкультхвилинці?
4. Які ви знаєте вправи для очей?
Підсумок. Активність і дисципліна учнів на занятті.
План і хід уроку.
І. Зв'язок уроку читання з уроком письма.
— Про кого ми читали на уроці читання?
— Що ви запам'ятали з тексту?
— Повторимо віршик, який вивчили на уроці читання.
— А зараз я перевірю, як ви уважно слухали, працювали на попередніх уроках письма.
2. Вправи в безвідривному написанні.
Вчитель може запропонувати розгляд якогось завдання та виконання його в зошиті — 1 рядок.
3. Повторення написання малих букв.
1) Письмо букв у зошитах під диктовку: а, м, о, в, ш, р, к, с, л, і, н — 1 рядок.
2) Аналіз помилок при написанні букв та сполучень їх: р, ра, ар, ур; в, ва, во, вл, ув, ум — 1 рядок.
4. Письмо складів після аналізу: ка, ви, ши, ро, зі, лу, то, ук, ав — 1 рядок.
5. Робота з предметними малюнками.
Вчитель показує предметний малюнок, діти називають його і розповідають про значення цього предмета чи колір, інші якості: літак, півень, трактор, велосипед.
— Чи можна ці предмети назвати одним словом?
— Що зайве? Чому?
— Як назвати одним словом літак, велосипед, трактор? (Машини.)
— Спишіть це речення з друкованого тексту: Літак, велосипед, трактор — це машини.
6. Як можна записати одним словом? (Слова-відповіді записуються в зошиті після аналізу.)
Невелике за розміром заглиблення, заповнене водою після дощу (калюжа).
Знаряддя для копання землі з довгою ручкою і широким металевим відточеним кінцем (лопата).
Знаряддя з зубцями, насадженими на довгу ручку, для згрібання сіна (граблі).
Дванадцятий місяць календарного року (грудень).
— Підкресліть букви, які позначають м'які приголосні, та поясніть їх.
7. Просте списування з друкованого тексту. (Вказується сторінка букваря або іншого джерела.)
Хід уроку
1. Зв'язок уроку письма з уроком читання.
1) Бесіда: — 3 якою буквою на уроці читання ми ознайомились?
— Знайдіть її в розрізній азбуці.
— Які звуки ця буква може позначати? (т, т').
2) Гра «Піймай звук». Необхідно «піймати» звуки (т, т') в словах: степ, тут, звук, ластівка, трактор, лист, небо, сито, торт, летів, лопата, школа.
— Якою буквою позначаються на письмі звуки (т, т')?
— На цьому уроці, діти, ми ознайомимося з рукописною буквою т, навчимося її писати саму та в сполученні з іншими буквами, а для цього треба уважно слухати моє пояснення і старанно працювати...
2. Ознайомлення з писемною буквою. (Вивішується демонстраційна картка.)
— Що це за буква (показує на друковану)? А це, діти, рукописна мала буква т (показує).
— Розгляньте, чи схожа вона на друковану?
— На яку писану букву вона схожа?
— Чим відрізняється?
— Назвіть усі елементи цієї букви (похила паличка, паличка з заокругленням внизу, паличка з заокругленням внизу та вгорі).
3. Пояснення вчителем написання букви т.
1) Показ письма букви з коментуванням.
2) Написання букви за зразком — 1 рядок.
Фізкультхвилинка.
3) Фронтальна перевірка написаного, зіставлення, повторне пояснення написання букви. Письмо на дошці.
4) Написання букви в зошиті під такт — 1 рядок.
4. Написання складів та буквосполучень.
1) Читання складів, буквосполучень з розрізної азбуки, пояснення написання їх на дошці та запис у зошитах: ат, от, ут, ит, іт — 1 рядок. (Недописаний рядок першокласники заповнюють цими складами до кінця.)
Фізкультхвилинка.
2) Зорово-слуховий диктант: та, то, ту, ти, ті — 1 рядок. Цими складами рядок дописується до кінця.
3) Письмо на слух: ут, ті, ат, то, ит, та, от — 1 рядок.
5. Письмо слів.
1) Читання складової таблиці та складання слів по ній.
| Складова таблиця | ||||
| ро | ти | на | но | то |
| та | ло | во | ку | ви |
| ма | ла | пи | си | оа |
Можна скласти слова: носила, випила, новина, ворона, ворота, тато, писати, лото, сито...
2) Запис слів: тато, писати, ворота, тут — 1 рядок.
3) Підпишемо малюнок: лото, сито. (Вчитель вивішує предметні малюнки).
— Розбір, де використовуються ці предмети.
6. Складання речень зі словами. Запис речення: У Поліни сито.
7. Підсумок уроку. Оцінювання роботи учнів.
— Яку букву ми навчилися з вами писати?
— З яких елементів вона складається?
— А ще що ми писали з цією буквою? (Склади, слова, речення).
Зміст
Вступ
Розділ І. Психолого-педагогічні основи формування графічної навички у молодших школярів
1.1 Сутність та особливості графічної навички
1.2 Організаційно-дидактичні умови розвитку навичок каліграфічного письма
Розділ ІІ. Шляхи реалізації естетичного виховання першокласників засобами каліграфічного письма
2.1 Методичні засади навчання письма у взаємозв’язку з естетичним вихованням
2.2 Організація і зміст експериментального дослідження, аналіз його результатів
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Актуальність проблеми дослідження. У державних документах, які визначили зміст, характер і спрямованість реформи загальноосвітньої і професійної школи, чітко накреслено мету і завдання навчання і виховання в початковій ланці. Як відмічає О.Я.Савченко, призначення початкової освіти –закласти основи всебічного розвитку дітей і „забезпечити формування стійких навичок швидкого, усвідомленого, виразного читання, рахунку, грамотного письма, розвитку мовлення, культурної поведінки; виховувати любов до Батьківщини, дбайливе ставлення до навчання і суспільно корисної праці” [54, 32].
У концепції загальної середньої освіти вказується на необхідність формування розгорнутої навчальної діяльності шляхом оволодіння організаційними, логіко-мовленнєвими, пізнавальними, контрольно-оцінними естетично насиченими уміннями і навичками у різних видах діяльності. Освітніми результатами цього процесу є „повноцінні мовленнєві й графічні уміння і навички, здатність до творчого самовираження, особистісно-цілісного ставлення до праці, уміння виконувати нескладні творчі завдання, коли школяр вміє бачити довколишній світ, його барвистість очима цікавої і естетично багатої особистості” [71, 6]. У цьому ряді навчальних умінь важливе місце займає формування графічних навичок, тобто навичок каліграфічного письма.
Письмо — комплексний вид навчальної діяльності. Воно складається з цілої „низки структурних компонентів, багатьох правил і умінь, оволодіння якими — складний, тривалий і нелегкий процес не тільки для шестирічних, а й взагалі для учнів початкових класів” [63, 8]. Дитина, навчаючись писати, по суті, повинна оволодіти „трьома основними групами навичок, а саме:а) технічно-гігієнічними — правильно користуватися письмовим знаряддям, координувати рухи руки, дотримуватися гігієнічних правил; б) графічними — правильно зображувати окремі букви, склади, слова, писати букви з необхідним нахилом, розміщувати їх рівномірно в слові і в рядку, правильно з'єднувати, дотримуватися визначеної віддалі між словами; в) орфографічними — правильно визначати звуковий і буквений склад слів, коментувати їх написання, самостійно добирати слова [70, 24].
Отже, протягом першого року навчання в учнів мають сформуватися технічні навички письма (уміння шестирічних учнів користуватися засобами письма, орієнтуватися на сторінці зошита у його розліновці), графічні навички (уміння правильно зображати всі рядкові і великі літери алфавіту, поєднувати їх між собою), а також початкові орфографічні навички (уміння записувати без пропусків і заміни літер слова, вимова і написання яких збігаються, з опорою на звуковий аналіз). При цьому „учитель має враховувати специфіку самого процесу письма як складного комплексу дій для того, хто буде ним оволодівати, особливостей системи знаків, які має дитина засвоїти і набути навичок самостійного їх використання” [4, 34].
Шестирічні першокласники опановують два алфавіти — друкований і писаний, а в алфавітах — накреслення малих і великих букв. Навчання читати і писати проходить одночасно (паралельно) і тісно пов'язується з розвитком мовлення: збагаченням словникового запасу, упорядкуванням синтаксичного ладу, вимовних навичок дитини. Таким чином, процес письма для першокласників складається з цілого ряду вмінь, кожне з яких вимагає спеціальних вправ для їх відпрацювання.
Навичка письма є синтетичною. Вона складається з цілого ряду вмінь, кожне з яких на етапі початкового оволодіння вимагає спеціальних вправлянь. До них належать „вміння: писати вивчені букви з дотриманням правильного зображення всіх їх елементів; з'єднувати букви між собою, враховуючи графічні особливості кожної пари сусідніх літер; виконувати звуковий аналіз слова, правильно встановлюючи послідовність у ньому звуків; переводити звукові образи в графічні” [19, 33]. Враховуючи складність для шестирічних дітей такого комплексу дій, виконуваних майже одночасно, слід окремі з них, наприклад, звуко-буквений аналіз слова, запроваджувати як вправи підготовчого характеру із застосуванням розрізної азбуки, що є для дитини також однією з форм письма – графічного зображення складу слова.
Уроки письма є складними за своєю структурою, але це не означає, що на них не слід виділяти часу естетичному вихованню. „Навіть красиво показати, як пишуться літери, додати казковості – ось і вже додано естетичності. Пізнавальна діяльність додає урокам цікавості, краси, збагачує новими фактами, робить їх багатими” [25, 46]. Взагалі, на кожному уроці письма має бути приділено хоч трохи часу естетичному вихованню. Це можна робити під час творчих вправ, а коли нетрадиційні форми роботи застосовуються на уроці, то місце естетичного виховання є провідним.
Проблемою розробки методики навчання каліграфічного письма займалися такі вітчизняні методисти, як К.М. Балютіна [3], М.М. Безруких [5], Г.Й. Блінова [6], М.С. Вашуленко [9], М.С. Кауч [26], І.Ф. Кирей [27-37], М.М. Наумчук [45], О.Ю. Прищепа [51-52], Є.М. Сарапулова [56], Н.Ф. Скрипченко [58-59], В.А. Трунова [63], Л.С. Шарапова [66], В.П. Шпак [70] та ін.
У сучасній методиці навчання письма „виділяються в основному особливості навчання каліграфічного письма і проводиться систематична робота над формуванням почерку учнів” [63, 48]. У сучасній педагогіці окреслюються загальні засади естетичного виховання особистості [67]. В результаті аналізу психолого-педагогічної і методичної літератури можна стверджувати, що, незважаючи на значні можливості уроків письма у формуванні естетичних смаків, на сучасному етапі цілеспрямованої системи роботи з естетичного виховання дітей на уроках письма не існує.
Таким чином, серед багатьох проблем нової чотирирічної початкової школи однією з найбільш складних і актуальних є формування у першокласників навичок письма у взаємозв’язку з естетичним вихованням. Навчання письма — складова частина загальної програми з рідної мови, її не можна розглядати ізольовано від естетичного виховання дітей.
Система естетичного виховання першокласників знаходиться у тісному взаємозв'язку з навчанням читати, з розвитком усного і писемного мовлення, від неї залежить каліграфічність почерку, грамотність і в кінцевому результаті культура писемного мовлення людини. Важливість сформованості даної якості у школярів, її життєва значущість та недостатня розробленість у методичному плані зумовили актуальність проблеми і вибір теми дипломної роботи.
Метою дипломної роботи є дослідження особливостей взаємозв’язку естетичного виховання та формування навичок каліграфічного письма у шестирічних першокласників.
Об’єктом дослідження є каліграфічна навичка, предметом – особливості формування каліграфічної навички у першокласників у взаємозв’язку з естетичним вихованням.
Гіпотеза дослідження: процес навчання каліграфічного письма шестирічних першокласників буде ефективним за умов реалізації у процесі формування графічної навички основних положень теорії і методики естетичного виховання, адаптованої до вікових особливостей дітей.
Завдання дослідження:
1) вивчити і проаналізувати науково-методичну літературу з проблеми дослідження;
2) проаналізувати психологічну сутність графічних навичок;
3) визначити основні методичні проблеми засвоєння графічних знань у взаємозв’язку з естетичним вихованням дітей;
4) розробити систему вправ для формування каліграфічних навичок шестирічних першокласників;
5) експериментально перевірити процес естетичного виховання на уроках письма у 1 класі та виявити його ефективність.
Новизна роботи полягає у тому, що запропоновано комплексний підхід до проблеми формування каліграфічних навичок у взаємозв’язку з естетичним вихованням шестирічних першокласників.
Практична значущість дипломної роботи визначається необхідністю оволодіння першокласниками навичками графічної діяльності, врахування особливостей пізнавальних процесів учнів та актуальними завданнями удосконалення процесу естетичного виховання дітей. Матеріали дослідження можуть бути використані вчителями початкових класів для активізації навчальної діяльності учнів при формуванні навичок каліграфічного письма.
Під час написання дипломної роботи використовувалися такі методи педагогічного дослідження: аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з даної теми; узагальнення передового педагогічного досвіду; спостереження; бесіди; теоретичне узагальнення.
Структура дослідження. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи – 97 сторінок.
Дата: 2019-05-29, просмотров: 216.
