Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції

Затверджена наказом по НТУ "ХПІ"

від "05" 03 2008р.

Шифр роботи

(група, номер теми за наказом)

Виконавець

Керівник

Харків 2008

ВСТУП

Вкрай необхідне для національної економіки збільшення обсягів впровадження сучасних систем управління якістю на промислових підприємствах, як і гармонізація метрологічної інфраструктури України та системи акредитації у відповідності до міжнародного досвіду, може бути досягнуто лише за наявності висококваліфікованих спеціалістів, проведення ґрунтовних наукових досліджень, розробки сучасної навчально-методичної бази, доступної для широкого кола фахівців.

Впровадження сучасних систем управління якістю (СУЯ) на підприємствах розвинених країн світу проводилося, в першу чергу, з метою підвищення конкурентоспроможності і ефективності роботи, представлення до замовників та суспільства більш дієвих доказів гарантії якості випробувань і стабільності цього рівня якості завдяки використанню сучасних методів менеджменту якості.

Процес впровадження СУЯ на підприємствах України тільки розпочинається. Наукова та навчально-методична література тільки формується. Серцевину нормативної бази у сфері управління якістю і забезпечення якості становлять стандарти серії ISO 9000 та ISO 19011. Відсутність досвіду з розробки та впровадження систем управління якістю у вітчизняних лабораторіях за ІSО серії 9000 на сьогодні може призвести до значних труднощів при акредитації лабораторій за вимогами міжнародних стандартів в Україні.

Забезпечення якості продукції на підприємствах, що виробляють світлотехнічну продукцію, визначається цілим рядом внутрішніх факторів: технічних, організаційних, економічних, соціально-психологічних. Важливе місце серед цих факторів займають організаційні фактори, пов'язані з удосконалюванням організації виробництва й праці та ін. Саме із цими факторами пов'язане використання ефективного підходу до рішення проблем якості на підприємстві – системного управління якістю.

Система управління якістю – це особлива організація у виробничій системі. Основним у цій організації є документованість всіх процесів, що мають відношення до виробництва продукції, починаючи із закупівлі матеріалів і закінчуючи доставкою споживачеві готової продукції. У багатьох випадках це призводить до кардинальних змін у техніці, технології й організації виробництва на підприємстві. Забезпечити якість на підприємстві можливо тільки тоді, коли всі процеси – технічний, технологічний, організаційний – будуть взаємозалежні між собою через управління якістю. Якість – це система, і цією системою треба управляти.

У даній дипломній роботі розроблені нормативно-правові документи, розглядаються питання, що стосуються розробки нормативних документів та системи управління якістю підприємства, що виробляє світлотехнічну продукцію підприємства «Люкс». Також в дипломній роботі висвітлюються вимоги до світлотехнічної продукції та методи її випробувань.

ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ ЗГІДНО З ISO 9001

Зобов'язання керівництва

Вище керівництво повинне надати докази прийнятих зобов'язань відносно розробки й удосконалювання системи управляння якістю шляхом:

а) повідомлення організації про важливість виконання вимог споживача, так само як і законодавчих і правових вимог;

б) визначення політики та цілей в області якості;

в) проведення аналізу з боку керівництва;

г) забезпечення необхідними ресурсами.

Вище керівництво повинне забезпечити впевненість у тім, що політика в області якості:

а) відповідає цілям організації;

б) включає зобов'язання відносно виконання вимог і безперервного вдосконалювання;

в) забезпечує основу для визначення й аналізу цілей в області якості;

г) доведена до відомості й зрозуміла на відповідних рівнях організації;

д) переглядається для забезпечення постійної відповідності.

Організація повинна визначити, які виміри повинні проводитися, і яке встаткування для вимірів і моніторингу необхідне, щоб забезпечити відповідність продукту встановленим вимогам [1].

Устаткування для вимірів і моніторингу повинне:

а) бути каліброване (повірено) і відрегульовано періодично або перед використанням на відповідність зразковим приладам й еталонам, які повіряются по міжнародним або національним стандартам; при відсутності таких стандартів основа, що була використана для калібрування, повинна бути документально оформлена;

б) бути гарантоване від регулювання, що порушило б калібрування;

в) бути захищене від ушкодження й поломки при обігу, обслуговуванні й зберіганні;

г) мати зареєстровані результати калібрування (перевірки);

д) бути забезпечено можливістю оцінювати вірогідність попередніх результатів, якщо згодом виявлене порушення калібрування, з обов'язковим виконанням коригувальних дій.

Удосконалювання

Організація повинна планувати та керувати процесами, необхідними для безперервного вдосконалювання системи управляння якістю. Організація повинна сприяти безперервному вдосконалювання системи управляння якістю, використовуючи політику та мету у галузі якості, результати аудитів, аналіз даних, коригувальні й попереджуючі дії, а також аналіз із боку керівництва.

Організація повинна вживати коригувальні дії, щоб усунути причини

невідповідностей і запобігти їх повторенню. Коригувальні дії повинні відповідати важливості виниклих проблем.

Документована процедура коригувальних дій повинна визначати вимоги для:

б) визначення причин невідповідностей;

в) оцінки потреби в діях, що гарантують, що невідповідності не повторяться;

г) визначення й впровадження необхідних коригувальних дій;

д) реєстрації результатів початих дій;

е) аналізу початих коригувальних дій.

Організація повинна визначити попереджуючі дії, щоб усунути причини потенційних невідповідностей і запобігти їх виникненню. Початі попереджуючі дії повинні відповідати важливості потенційних проблем.

Документована процедура попереджуючих дій повинна визначити вимоги для:

а) визначення потенційних невідповідностей й їхніх причин;

б) визначення й забезпечення впровадження необхідних попереджуючих дій;

в) реєстрації результатів початих дій [6].

Вимоги до документації

Документація системи управління якістю підприємства «Люкс» включає:

) документально оформлену заяву про політику в галузі якості, цілях і завданнях в галузі якості;

) посібник з якості;

) документовані процедури, необхідні згідно всіх стандартів, що використовуються;

) документи, необхідні підприємству для забезпечення ефективного планування, функціонування й управління процесами;

) протоколи якості, необхідні всіма використовуваними стандартами, відповідно до ПР 05.07 "Управління протоколами якості".

Обсяг документації системи управління якістю підприємства, що виробляє світлотехнічну продукцію, визначається наступним:

- розміром організації й видами діяльності;

- складністю процесів та їхньою взаємодією;

- компетенцією персоналу, відповідно до ПР 08.07 "Управління персоналом".

Підприємство підтримує свою документацію на будь-яких носіях, а саме: папір, електронні носії, магнітні носії [6].

Планування проведення внутрішнього аудиту

Найбільш прийнятним та розповсюдженим є планування за структурними підрозділами з тим, щоб під час одного аудиту в одному підрозділі перевірити функціонування всіх процесів, які стосуються діяльності цього підрозділу. Під час планування треба враховувати особливості перевірки певного процесу.

Об’єктами перевірки процесу “Управління документацією” є:

- протоколи – журнали, у яких реєструються дані щодо розповсюдження документації (реєстрація, видача, вилучення документації щодо), протоколи змін до документації;

- документи - зовнішні нормативні документи, внутрішні документи СУЯ, посадові інструкції та інші документи СУЯ.

Цей процес розповсюджується на всі підрозділи, охоплені СУЯ. Під час планування враховують те, що цю діяльність перевіряють в кожному підрозділі, але об’єкти перевірки будуть відрізнятись. Наприклад, для відділу стандартизації об’єктами перевірки можуть бути протоколи і контрольні примірники документів, для виробничого підрозділу – копії документів[3].

Об’єктами перевірки процесу “Управління невідповідною продукцією” є:

- продукція, визнана невідповідною за результатами контролю;

- супровідна документація, яка ведеться під час виготовлення продукції;

- протоколи, у яких реєструються результати контролю і подальші рішення поводження з невідповідною продукцією.

У цьому процесі поєднані матеріальний та інформаційний потоки.

Ці потоки є залежними (наприклад, невідповідна продукція “очікує” поки буде прийняте рішення щодо подальших дій з нею) і під час перевірки бажано відстежити послідовність і правильність виконання дій шляхом співставлення інформації в протоколах, з даними в супровідній документації, а також з діями щодо невідповідної продукції, які стосуються належної ідентифікації продукції, відповідності її руху прийнятим рішенням.

Бажано спланувати проведення аудиту одночасно у тих підрозділах, у межах яких виконується цей процес (наприклад, у виробничому підрозділі і відділі технічного контролю)[8].

Проведення аудиту

Керівник групи з аудиту повинен завчасно повідомити керівництво підрозділу, яке заплановано перевіряти, про термін проведення аудиту, склад групи з аудиту і зміст завдання щодо аудиту даного підрозділу.

Членам групи з аудиту треба діяти згідно встановленого завдання, користуючись підготовленими контрольними питаннями та робочими матеріалами. Під час аудиту треба реєструвати докази, які свідчать як про відповідність, так і про невідповідність дотримання вимог документації СУЯ, і підтверджувати їх достовірність представнику підрозділу, що перевіряється.

Керівнику групи з аудиту треба впевнитись у тому, що завдання виконане повністю, повідомити керівника підрозділу про результати аудиту, а також керівника процесу, що перевірявся.

Звітування про аудит

На підставі зареєстрованих даних аудиту складається звіт про внутрішній аудит, який повинен містити певні розділи (цілі аудиту, сферу аудиту, час проведення, підстава для проведення аудиту, склад групи з аудиту, критерії аудиту, дані аудиту, висновки аудиту та інші відомості, які стосуються проведеного аудиту).

Дані та висновки, подані у звіті, повинні відображати ступінь відповідності СУЯ встановленим вимогам у документації СУЯ.

На основі цих результатів найвище керівництво організації повинне прийняти рішення щодо подальших дій з впровадження СУЯ, визначити якою є перспектива щодо проведення сертифікації СУЯ.

Звичайно, що у звіті повинні бути наведені всі невідповідності, які були виявлені під час аудиту.

Кількість невідповідностей – це не той показник, який в достатній мірі характеризує ступінь відповідності СУЯ вимогам документації на неї.

Треба узагальнити зібрану інформацію і представити її як експертну оцінку стану впровадження СУЯ.

Під час визначення підходу до експертної оцінки (у балах, процентах чи висновку типу “повністю задовольняє”, “частково задовольняє” тощо) треба враховувати наявність певної невизначеності, притаманної будь-якому аудиту, оскільки інформація отримується з вибірки даних; вагомість (значущість) конкретних невідповідностей; масштабність невідповідності, тобто чи ці невідповідності можна розглядати як поодинокі випадки (часткове недотримання вимог), або як повне недотримання певної вимоги.

Експертний висновок треба зробити по кожному процесу і по СУЯ в цілому.

Електротехнічні вимоги

В даній дипломній роботі розглядаються вимоги до світлотехнічної продукції та методів її випробувань згідно з ГОСТ 17677-82 [9] «Светильники. Общие технические условия».

Коефіцієнт потужності

а) коефіцієнт потужності світильників із люмінесцентними лампами повинен бути не менш:

- 0,92 - для багатолампових світильників при застосуванні пускорегулюючих апаратів, які складаються з однакового числа ламп у них;

- 0,85- для багатолампових світильників при застосуванні інших схем пускорегулюючих апаратів або при різному числі ламп у випереджувальних й відстаючих гілках, а також для однолампових світильників;

б) коефіцієнт потужності світильників з розрядними лампами високого тиску повинен бути зазначений в стандартах або технічних умовах на окремі типи або групи світильників.

Вимоги до конструкції

Вимоги безпеки

Загальні вимоги безпеки

Світильники повинні бути пожежобезпечними і відповідати ГОСТ 12.1.004-85.

Частини світильників із ізоляційного матеріалу, які несуть на собі струмовідомі деталі в їх нормальному положенні, повинні бути стійкими до загорання.

Всі частини світильника зі спалимого матеріалу, на які може розповсюдитися дія займистого імпульсу від вбудованого ПРА або трансформатора, повинні бути відокремлені від опорної поверхні незаймистим матеріалом, в якому допускаються отвори тільки для вводу дротів й кріплення світильника. Світильники повинні мати отвори для вводу дротів діаметром не більш, ніж 21 мм, або щілини з номінальними розмірами 21* 40 мм. Отвір в світильниках із вбудованими індуктивними ПРА повинен знаходитися на відстані не менш, ніж 35 мм, від обмотки ПРА. На відстані менш, ніж 35 мм, може знаходитися тільки отвір з площею не більш, ніж 10 мм².

Вимоги не розповсюджуються на світильники, сполучені з системою вентиляції й кондиціонування повітря.

Світильники із вбудованими ПРА або трансформаторами в аномальному режимі роботи при температурі навколишнього середовища (25±5) ºС і напрузі постачання, яка дорівнює 1,1 від номінальної, не повинні нагрівати опорну поверхню до температури, яка перевищує 130 ºС.

Світильники не повинні нагрівати опорну поверхню при температурі навколишнього середовища, яка дорівнює (25±5) ºС, до температури, яка перевищує:

- 120 ºС - для світильників з лампами загального призначення при напрузі постачання, яка дорівнює 1,1 від номінальної;

- 175 º С - для світильників зі спеціальними лампами при їх заміні лампами загального призначення тієї ж потужності.

В світильниках з люмінесцентними лампами пускорегулюючої апаратури з заливальною масою повинні бути встановлені таким чином, щоб під ними не було отворів, через які розплавлена заливальна маса могла б попасти на деталі із займистого матеріалу, у випадку теплового

перенавантаження або займання ПРА.

Світильники, призначені для внутрішнього освітлення будівель, з двоцокольними галогенними лампами накалювання повинні мати захисний пристрій, наприклад скляний екран, який запобігає випаданню осколків лампи, при її зруйнуванні, зі світильника.

Захисний пристрій повинен бути механічно міцним і протистояти ударам осколків лампи при її зруйнуванні.

Отвори таких світильників повинні бути сконструйовані таким чином, щоб жодна з частин зруйнованої лампи не могла випасти зі світильника.

Перевірка комплектності

Перевірку комплектності проводять шляхом звірення з вимогами технічної документації.

Вимір теплового режиму

При вимірі теплового режиму перевіряють температуру нагріву різних частин світильника.

Тепловий режим повинен визначатися контактним способом за допомогою термоелектричного перетворювача у спеціальній випробувальній камері. Робочий спай термоелектричного перетворювача повинен мати безпосередній контакт з вимірюваною поверхнею, причому термоелектричний перетворювач повинен розташовуватися на вимірюваній поверхні на відстані від 20 до 30 мм від його робочого спаю.

Кріплення термоелектричного перетворювача не повинно послаблюватись під час випробування.

Під час виміру теплового режиму повинен бути використаний компенсаційний метод виміру температури.

Перевірка вимог безпеки

Елементи з ізоляційного матеріалу, які підтримують струмовідомі деталі, випробовують на стійкість до займання наступним чином .

Випробуваний зразок встановлюють так, щоб його пласка ділянка розміром не менш, ніж 15*15 мм, розташовувалася горизонтально вниз. До пласкої ділянки зразку підводять знизу полум’я газоподібного бутан-пропану по ГОСТ 20448-80 , яке створюється пальником з діаметром сопла (0,5±0,1) мм. Випробування проводять в спокійній обстановці, при цьому язик полум’я на протязі (120±5) с повинен торкатися зразку не менш половини своєї довжини, яка дорівнює (12±2) мм.

Елемент вважається таким, що витримав випробування, якщо полум’я, яке виникнуло мимовільно, погасло не більш, ніж за 30 с після видалення полум’я пальника, а горючі краплі з елементу, що перевіряється, не запалили копіювальний папір, який знаходиться на дерев’яній сосновій дошці товщиною (10±1) мм на відстані (250±5) мм під елементом, що перевіряється.

Патрони для ламп і стартерів, вимикачі, штепсельні з’єднання, клемні колодки й елементи світильників з кераміки випробуванню не підлягають.

Гарантії виробника

Виробник гарантує відповідність світильників вимогам стандарту ГОСТ 17677-82 під час дотримування умов експлуатації, транспортування, зберігання й монтажу, встановлених стандартом.

Гарантійний строк експлуатації:

- 18 міс – з дня вводу світильників в експлуатацію, окрім світильників для освітлення жилих приміщень;

- 24 міс – з дня продажу через роздрібну торгову мережу світильників для освітлення жилих приміщень з розсіювачами з плівкових матеріалів;

- 30 міс – з дня продажу через роздрібну мережу інших світильників для освітлення жилих приміщень[9].

Визначення довірчих меж

Розрахуємо довірчі межі сумарної не виключеної систематичної складової похибки результату вимірювань з багаторазовими спостереженнями за допомогою співвідношення:

, (4.13)

= =±1,42·0,00011=±0,00016 мА.

Визначимо довірчі межі сумарної (повної) похибки вимірювань з багаторазовими спостереженнями.

Обчислення основане на співвідношенні між СКВ випадкової складової і довірчими межами не виключеної систематичної складової похибки вимірювань з багаторазовими спостереженнями.

=1,45.

Оскільки 0,8≤ ≤8, довірчі межі сумарної похибки вимірювань з багаторазовими спостереженнями визначаються по формулі:

, (4.14)

Результат вимірювання електричного струму витоку з багаторазовими спостереженнями під час підключення до контактних затискачів світильників дротів з найбільш допустимим січенням[2]:

С= (0,11231±0,00028) мА, при Р=0,95.

НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

Матеріальні витрати

До складу елемента «Матеріальні витрати» включають витрати на сировину й матеріали у виробничій діяльності підприємства при виготовленні продукції (робіт, послуг) або для господарських потреб, технічних цілей і сприяння у виробничому процесі.

Розрахунок ведеться по формулі:

, (5.1)

Де

– норма витрати -го матеріалу на одиницю продукції;

– ціна одиниці -го матеріалу;

- кількість видів матеріалу.

Матеріальні витрати наведені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1- Витрати на матеріали й покупні вироби

Перелік матеріалів і покупних виробів	Кількість	Ціна одиниці, грн.	Вартість, грн.
1. Диски	1шт.	2,00	2,00
2. Картридж для принтера	1шт.	63,00	63,00
3. Папір А-4	500 аркушів.		25,00
Разом: 90,00

Витрати на оплату праці

До складу цього елемента входить: заробітна плата по окладах і тарифам, надбавки й доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбаченим чинним законодавством; премії й заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплату відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці персоналу, зайнятого безпосередньо на виконанні конкретної теми (науковці, науково-технічний, науково-допоміжний персонал і виробничі робітники).

Таблиця 5.2 - Розрахунок заробітної плати

Посада	Оклад, грн. /міс.	Кількість місяців	Доля участі, %	Сума, грн.
Керівник теми	1700,00	3	20	1020,00
Інженер	1100,00	3	100	3300,00
Разом 4320,00

Додаткова заробітна плата

Вона включає доплати й надбавки до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством: премії та заохочення робітникам, керівникам, фахівцям та іншим службовцям за виробничі результати та інші витрати на оплату праці. Додаткову заробітну плату приймаємо в розмірі 10 % від .

З_дод= З_осн∙0,1; (5.2)

З_дод= 4320∙0,1 = 432 грн.

Витрати на машинний час

Ці витрати розраховуються по формулі:

З_маш=К_міс∙ ∙ ∙ , (5.8)

де – кількість днів у місяці;

– години роботи на ПК;

– вартість машино-години, грн.

З_маш= 2∙22∙2∙3= 264,00 грн.

Накладні витрати

Допоміжні витрати по управлінню підприємством, амортизаційні відрахування по діючих нормах, витрати на охорону праці, опалення, освітлення, послуги сторонніх організацій. Накладні витрати розраховуються як 25 % .

З_накл= З_осн∙0,25; (5.9)

З_накл= 4320∙0,25 = 1080,00 грн.

Економічна ефективність НДР

Специфічною особливістю проведення розрахунків економічної ефективності НДР є їхній прогнозний характер, а також наявність невизначеності в галузі застосування й об'ємах використання результатів НДР, у рівні витрат на виробництво, в оцінці впливу приладів на характеристики більш складних систем.

Визначення економічної ефективності НДР базується на загальних методах розрахунку порівняльної економічної ефективності нової техніки, представлених в методичних вказівках по техніко-економічному обґрунтуванню дипломних проектів.

Кількісне визначення економічної НДР можливо, якщо є база для порівняння, відома область і об'єм промислового використання результатів НДР. Проте, специфіка розрахунку економічної ефективності НДР полягає в тому, що результати НДР самостійного значення не мають, а дають економічний ефект в народному господарстві, тільки будучи опосередкованими через довгий ланцюжок стадій технічного прогресу. Тому економічна ефективність НДР оцінюється по пайовій участі від економічної ефективності нової техніки в цілому згідно ГОСТ 20779-81 по формулі:

Э∆I=Эk∆I , (5.10)

де Эdi - частина річного ефекту, що доводиться на i-у організацію або етап;

Э - загальний річний економічний ефект від створення і впровадження нової техніки або нового методу робіт;

k∆i - коефіцієнт пайової участі i-й організації або i-го етапу робіт.

, (5.11)

де С_зі - витрати на заробітну плату i-й організації або i-гo етапу робіт;

k_зі - коефіцієнт значущості i-гo етапу;

m - число організацій або етапів.

У методичних положеннях про порядок освіти, розподілу і використання фондів економічного стимулювання технічного прогресу рекомендується відносити на організації, що виконують науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, від 30 до 50 % економічного ефекту, на технологічні роботи - від 20 до 30 %; на освоєння організації виробництва нової техніки - від 25 до 40 % економічного ефекту. Економічну ефективність даної НДР розрахувати неможливо через наявність великої кількості невизначеностей. Тому приведемо якісний опис соціально-економічної ефективності НДР.

Визначимо коефіцієнт науково-технічного ефекту НДР по формулі

, (5.12)

де r_i – ваговий коефіцієнт i-ої ознаки науково-технічного ефекту;

k_i – кількісна оцінка i-ої ознаки науково-технічного ефекту.

Значення коефіцієнтів вагомості ознак представлені у таблиці 4.5.

Таблиця 5.5 - Коефіцієнти вагомості ознак

Ознака науково-технічного ефекту НДР	Значення вагового коефіцієнта
Рівень новизни		0,4
Теоретичний рівень		0,6
Можливість реалізації		0,2

Згідно методики, рівень новизни будемо оцінювати в 7 балiв, що відповідає характеристиці “нова”, тому що результати досліджень систематизують і узагальнюють наявні відомості, визначають шляхи подальших досліджень, знайдений зв'язок між відомими факторами, відомими об'єктами, у результаті чого знайдене ефективне рішення; розроблені більш прості способи для досягнення колишніх результатів; проведена часткова раціональна модифікація із ознаками новизни. Теоретичний рівень оцінимо в 6 балів, що відповідає рівню отриманих результатів у вигляді “розробка способу”. Кількість балів по ознаці можливість реалізації приймемо виходячи з того, що час реалізації становить у продовж перших чотирьох років 10 балів, масштаби реалізації – “народне господарство” 10 балів.

Кількісна оцінка рівня новизни визначається по таблиці 5.6; теоретичний рівень отриманих результатів – на основі експертних оцінок по таблиці 5.7; можливість реалізації наукових результатів – на основі значень даних у таблиці 5.8.

Таблиця 5.6 – Класифікатор ознак наукової новизни

Рівень новизни розробки	Характеристика новизни	Бали
Нова	По-новому чи вперше пояснені відомі факти, закономірності, введені нові поняття, проведене суттєве вдосконалення, доповнення та уточнення раніше досягнутих результатів.	5-7

Таблиця 5.7 – Класифікатор ознак теоретичного рівня

Теоретичний рівень отриманих результатів	Бали
Розробка способу (алгоритм, програма заходів, прилад, речовина)	6

Таблиця 5.8 – Класифікатор ознак часу реалізації

Час реалізації	Бали
Впродовж перших чотирьох років	10
Масштаби реалізації	Бали
Народне господарство	10

Коефіцієнт науково-технічного ефекту НДР дорівнює:

Н_т=0,4∙7+0,6∙6+0,2∙(10+10)=10,4 бали

Максимальне значення узагальнюючого показника науково-технічного ефекту - 12 балів.

Розрахуємо економічний ефект НДР по формулі:

Э %; (5.13)

Таким чином, коефіцієнт показує, що проведення НДР по даній тематиці доцільно.

Таким чином, проведену НДР можна вважати економічно ефективною, яка має високий науковий і економічний рівень.

Висновок: у ході проведення техніко-економічного обґрунтування бакалаврської роботи було досліджено, що дана робота є економічно ефективною, оскільки НДР має високий економічний та науковий рівень [10].

Кошторисна вартість складає 8179,26 грн.

Прибуток складає 2453,78 грн.

Економічна ефективність складає 86,67 %.

Виробнича санітарія

Продуктивність праці залежить від умов на виробництві, таких як: освітленість, склад повітря, шуми, шкідливі випромінювання . Кожен з цих параметрів окремо й в сукупності з іншими впливає на стан організму людини, визначаючи його самопочуття.

Види вентиляції

Повітря, яке надходить в приміщення, повинно бути очищено від забруднювання , в тому числі від мікроорганізмів й пилу.

Згідно зі СНиП 2.04.05-92 [19], вентиляція забезпечує підтримання санітарно-гігієнічних норм температури, вологості, запиленості повітря в робочих приміщеннях. Для забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних параметрів повітряного середовища під час експлуатації пристрою в приміщенні мається природна та штучна вентиляція. Природна вентиляція здійснюється через віконні отвори і двері. Головний недолік природної вентиляції заключається в тому, що приточне повітря вводиться в приміщення без попередньої очистки й підігріву, а видалене повітря не очищається, отже, воно забруднює атмосферу.

Штучна вентиляція здійснюється системою опалення, а також за допомогою приточно-витяжної вентиляції з механічним спонуканням і місцевою вентиляцією. Збір повітря зовні виробляється вентилятором через калорифер, де повітря нагрівається та зволожується , після чого подається в приміщення. Кількість подаваємого повітря регулюється клапанами або заслінками. Витяжна система вентиляції видаляє забруднене і перенагріте повітря через мережу вповітреводів за допомогою вентилятора. Чисте повітря відсмоктується через вікна і двері. Забруднене повітря перед викидом назовні очищується.

Повітря всередині робочого приміщення може виявитися насиченим пилом, який потрапляє туди одночасно з неочищеним повітрям з вулиці. Тому необхідно проводити вологе прибирання приміщення, а також регулярно провітрювати його.

Статична електрика

Захист від статичної електрики виробляється згідно з санітарно-гігієнічними нормативами допустимої надійності електричного поля. Допустимі напруженості електричних полів не повинні перевищувати 20 кВ/м за 1 годину, ГОСТ 12.1.045-84 [23].

Пожежна без пека

Пожежна безпека – стан об’єкта, при якому зі встановленою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвитку пожежі. Пожежна безпека згідно з ГОСТ 12.1.004-91 [22] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

Система запобігання пожежі:

- контроль та профілактика ізоляції;

- наявність плавких вставок і запобіжників в електронному обладнанні;

- для захисту від статичної напруги використовується заземлення;

- блискавкозахист будівель і обладнання згідно з РД 34.21.122-87 [24].

Для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10 и більше грозових годин на рік, тобто для умов м. Харкова, встановлена III категорія блискавкозахисту.

Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого приміщення повинні бути наступними:

- ширина дверей не менш, ніж 1,5 м.,

- висота дверей не менш, ніж 2,0 м.,

- ширина коридору 1,8 м.;

- робоче приміщення повинно мати два виходи;

- відстань від найбільш віддаленого робочого місця не повинна перевищувати 100 м.

Організаційні заходи пожежної профілактики:

- навчання персоналу правилам пожежної безпеки;

- видання необхідних інструкцій і плакатів, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.

ВИСНОВКИ

В дипломній роботі розв’язані основні питання розробки системи управління якістю підприємства, що виробляє світлотехнічну продукцію, розглянуті вимоги, що пред’являються до системи управління якістю згідно ДСТУ ISO 9001:2001. Розроблена документована система управління якістю виробництва світлотехнічної продукції, розглянуті вимоги до світлотехнічної продукції та методів її випробувань. Проведена попередня обробка результатів вимірювання електричного струму витоку.

У дипломній роботі розглянута історія виникнення системи управління якістю та загальні вимоги до неї для світлотехнічного підприємства ТОВ «Люкс». Відповідно до системи управління якістю, були створені схеми впровадження системи управління якістю.

У дипломній роботі розв’язані питання щодо методів контролю під час виготовлення світлотехнічної продукції та вимог до світлотехнічної продукції.

Розроблення сучасної системи управління якістю на світлотехнічних підприємствах у відповідності до міжнародного досвіду являється актуальним та вкрай необхідним для національної економіки. Результати дипломної роботи можуть використовувати всі світлотехнічні підприємства, зацікавлені в підвищенні своєї конкурентоспроможності і ефективності роботи, завдяки наданню більш якісних послуг замовникам.

Також в даній роботі розглянуті питання охорони праці і навколишнього середовища, здійснене техніко-економічне обґрунтування проведення даної роботи, в ході якого було виявлено, що її можна вважати економічно ефективною, що має високий науковий і економічний рівень.

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІ

1. Бичківський Р.В. та ін. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підручник / Р.В. Бичківський, П.Г. Столярчук, П.Р.

2. Гамула. – Львів: Видавн. нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2004. – 506 с.

3. Чинков В.М. Основи метрології та вимірювальної техніки: Навч.посібн.–2-ге вид., перероб. і доп. – Харків: НТУ «ХПІ», 2005.

4. 9001:2000. Системы управления качеством. Основные положения. Введен с 01.10.00.

5. Віт кін Л., СУЯ: нові підходи до проведення аудитів // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2008. – № 1. – С.33-37.

6. Сертификация и подтверждение соответствия в Украине:

Учеб. пособие/ Кондрашов С.И., Константинова Л.В. и др. – Харьков: НТУ «ХПИ», 2006. – 368 с.

7. Момот О.І. Навчальний посібник. - К.:Центр учбової літератури,2007-368 с.

8. Шаповал М.І.Менеджмент якості. - К.:Центр учбової літератури,2005-256 с.

9. ГОСТ 17677-82. ССБТ. Светильники.Общие технические условия. –Введён 02.03.89.

10. Методические указания экономической эффективности НИР бакалаврской работы (научно-исследовательская работа) для АП факультета; Статейко Т.Г. - Харьков 2007 г.

11. Закон України «Про охорону пращ», листопад 2002 р.

12. ПУЭ. Правила устройства электроустановок. – М.: Энергоатомиздат

13. ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. Введен 01.01.76.

14. ГОСТ 12.1.038-82. ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжения прикосновения и токов. – Введен 01.01.88.

15. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. – Введён 01.07.89.

16. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1980.

17. НПАОП 0.00-1.31-99 Правила охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин. Діє з 01.01.00.

18. ГОСТ 12.1.005–88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. Введен 01.01.89.

19. СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. –М.: Стройиздат, 1992 г.

20. НАПБ Б 07.005 - 86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. - Действует с 01.01.87.

21. ДБН В 1.1–7–2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва. – Діє з 01.01.03.

22. ГОСТ 12.1.004–91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. Введен 01.01.92.

23. ГОСТ 12.1.45-84. ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. - Введен 01.01.86.

24. РД 34.21.122–87. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений