Методи оцінки статей балансу. Методи оцінки статей балансу, які відображаються в обліку в зарубіжній валюті в національній обліковій системі Данії мають такі значення, як:

– курс на дату балансу для готівки і грошових зобов 'язань та первісна вартість для інших авуарів і зобов 'язань – практикується більшістю компаній;

– курс на дату балансу за всіма оборотними засобами і зобов'язаннями та первісна вартість по інших статтях активу і пасиву – практикується незначною кількістю компаній;

– курс іноземної валюти на дату складання балансу за всіма засобами і зобов'язаннями – практикується незначною кількістю компаній.[1, c. 42]

В національній системі обліку Австралії створюється особливо сприятливі умови для фірм та найменш сприятливі для держави, що викликає необхідність активізації національної економіки на зовнішньому ринку та рядом інших економічних умов, в першу чергу пов’язаних із зайнятістю та військовими асигнуваннями.

Таким чином, можна зробити висновок, що національна система бухгалтерського обліку дозволяє вирішувати певні тактичні та стратегічні задачі розвитку економіки країни з урахуванням використання пріоритетного напряму.

Австралійські фірми мають найменший ступінь відображення в обліку засобів та ресурсів підприємств у іноземній валюті.[1, c. 43]

Методи списання запасів. Не використовується списання запасів за вартістю придбання, вартістю реалізації та метод ЛІФО. Більшістю компаній; практикується списання запасів за вартість, яка менша за попередню та метод ФІФО. Щодо методу середньозваженої, то цей метод практикується незначною кількістю компаній.

Практика обліку в країні

Власний капітал. Власний капітал трактується аналогічно міжнародним стандартам – це частина активів підприємства, що залишається після вирахування всіх його зобов’язань. Інформацію про власний капітал відображають в останньому розділі “капітал і резерв” балансу з такими підкласами:

– оголошений акціонерний капітал;

– лаж на акції;

– резерв переоцінки;

– інші резерви (резерв викупу капіталу; резерв власних акцій;резерв відповідно до статусу та інші);

– рахунок прибутків та збитків.[1, c. 294]

Необоротні активи. В Австралії всі необоротні активи в балансі представляються в розділі основного капіталу, який складається з нематеріальних активів, матеріальних активів та інвестиції.[1, c. 297]

Кредиторська заборгованість. В положенні про концепцію бухгалтерського обліку Австралійського фонду науково-дослідних робіт з питань бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість визначається як майбутня відмова суб’єкта від потенційного доходу або майбутніх економічних вигод на користь інших суб’єктів відповідно до діючого на даний час зобов’язання, зумовленого попередніми господарськими операціями або іншими подіями.

Концептуальні основи бухгалтерського обліку. Положення про концепцію бухгалтерського обліку 3 (ПКБО3) – висвітлює надійність, якість фінансової інформації, на яку можна покластися як на таку, що відображає достовірно, без упередженості та невиправданої похибки, ті господарські операції та події, для відображення яких вона призначена або відображення яких без неї було б розумно очікувати.[1, c. 143]

Якісні характеристики бухгалтерської інформації: зрозумілість, доречність, суттєвість, достовірність (надійність), зі ставність, своєчасність, співвідношення вигоди і витрат [1, c. 148]

Визначення поняття “активів” та їх економічний зміст – сутність активів складають потенційний дохід або майбутні економічні вигоди, що контролюються суб’єктом, який подає звітність, та обумовлений попередніми господарськими операціями або іншими подіями.[1, c. 160]

Використання МСБО – національні стандарти розроблені самостійно, але відповідають в матеріальному плані МСБО 1.

Австралія є членом Ради КМСБО з 1 січня 1998 року на термін 2,5 роки. Крім цього Австралія також входить в організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).[1, c. 242]

План рахунків. Проблема утворення та впровадження плану рахунків бухгалтерського обліку у світі приділяють дуже багато уваги. Це пояснюється необхідністю забезпечення достовірності облікових даних, підвищення їх управлінських функцій, впровадження на їх основі дієвих систем оподаткування.