1659-63             1669р             1674р            1687р            1689 р      1708р

Основні цілі політики гетьмана Мазепи

•  об'єднання українських земель - Гетьманщини, Правобережної України, Запоріжжя, Слобідської України та Ханської України в складі єдиної Української держави на чолі з гетьманом,

•  а також створення гетьманської влади як основи держави європейського типу зі збереженням системи козацького самоврядування

Внутрішня політика І. Мазепи

Внутрішня політика гетьмана Мазепи була спрямована на посилення впливу козацької старшини, зміцненню її економічної бази і соціального положення, перетворенню її в правлячий стан Гетьманщини. Мазепа видав ряд універсалів, які або підтверджували старі володіння або створювали нові з фонду так званих «вільних військових» маєтків.

Зростав обсяг полковницької влади. Перші обирається голосуванням на свою посаду полковник ставав тепер спадковим господарем свого полку.

Бунчукові товариші – частина козацької старшини в Гетьманщині кінця Х VII – XVIII ст., яка хоч і не займала військово-адміністративних посад, але перебувала під покровительством гетьмана і за рангом трохи нижче за полковника. Уперше бунчукові товариші як привілейований клас старшини формується за гетьмана І. Самойловича.

У 1701 р. І. Мазепа видав універсал про запровадження на Лівобережжі дводенної на тиждень панщини, що означало початок повернення до закріпачення селян. За це в народі І. Мазепу прозвали «вітчимом України».

І. Мазепа – займався активною культурно-просвітницькою діяльністю:

За 22 роки свого гетьманства Іваном Мазепою було побудовано, відновлено і реставровано понад 100 церков і монастирів в містах Києві, Запорізькій Січі, Новобогородіцкая, Макошине, домницю, Глухові, Прилуках, Максаковка, Гадячі, Мошнах, Ніжині, Бахмачі, Чернігові, Білій Церкві ( 1706 р Микільська церква), Переяславі-Хмельницькому, Батурині, Лубнах, Новгород-Сіверському, Дегтярівці, в тому числі і в Росії - в Рильську, Іванівському, Мазепівки, Крупці і т. д. За відомостями Національного художнього музею України архітектурний стиль цих церков отримав назва «Мазепинське бароко»

І. Мазепа домігся надання Києво-Могилянської колегії у 1701 р. статусу академії. За І. Мазепи відбувається її розквіт, кількість студентів досягає 2 тисяч.

У 1704 р. війська І. Мазепи, придушивши антипольське повстання С. Палія, зайняли Правобережжя., яке перейшло під владу гетьмана. До 1709 р. І. Мазепа фактично був гетьманом об’єднаної України.

Зовнішня політика І. Мазепи

У 1689 р. І. Мазепа брав участь у другому Кримському поході українських та російських військ у Крим, який також як і перший похід зазнав невдачі.

Українські козаки змушені були постійно брати участь у військових походах на боці Росії.