ТЕМА: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVII - ПОЧАТКУ XVIII ст.
Попередня інструкція
На засвоєння матеріалу виділяється 2 дні.
Перший день:
1. Двічі прочитайте конспективний виклад матеріалу. Обов’язково запам’ятайте дати, поняття та положення, які виділенні жирним шрифтом і підкреслені. Також зверніть увагу на просто виділені та підкреслені поняття. (Час виконання – 20 хв.)
2. Виконайте роботу з картами. (Час виконання -10 хв.)
3. Двічі виконайте завдання. (Час виконання – 30 хв.)
4. Ввечері один раз прочитайте конспективний виклад матеріалу і один раз виконайте завдання. (Час виконання – 20 хв.)
Другий день:
1. Один раз прочитайте конспективний виклад матеріалу і один раз виконайте завдання. (Час виконання – 20 хв.)
2. Виконайте роботу з картами. (Час виконання -10 хв.)
3. Виконайте підсумковий тест. Відповіді запишіть у бланк і надішліть викладачу.
Конспективний виклад матеріалу
ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА
Гетьманщина
Самобутня національна форма організація вищої влади в Україні в умовах автономії у складі Російської держави (сер. XVII – XVIII ст.)
Столиця Чигирин, Батурин, Глухів
Форма правління республіка або виборна монархія
Населення (1762р. ) 1 027 928 осіб
Найбільшою,до того ж автономною,хоч і не до кінця самостійною,територією України на кінець ХVIIст.залишалася Гетьманщина.Це, вдане, Лівобережна Україна, що поділялася в адміністративному плані на десять полків,центрами яких були міста
Гадяч, Київ, Ніжин, Миргород, Лубни,
Прилуки, Полтава, Переяслав, Стародуб, Чернігів.
Столицею Гетьманщини було місто Батурин.
На початку ХVIII ст. на Гетьманщині, за даними істориків, мешкало 25% усього населення тогочасної України.
Нагадаємо,що окрім Гетьманщини та Слобожанщини,українці проживали відносно автономно в землях Війська Запорозького, на Правобережжі, яке відійшло під Польщу,а також в Буковині та на Закарпатті.
ГЕТЬМАНУВАННЯ ІВАНА МАЗЕПИ
(1687 – 1709)
Мазепа Іван Степанович
(20 березня 1639, село Мазепинці під Білою Церквою, Річ Посполита - 22 вересня 1709 року Бендери, Оттоманська імперія)
державний і політичний діяч
• гетьман України з 1687 - до 1708 р, (після відмови від гетьманства І. Самойловича,)
• князь Священної Римської імперії з 1 вересня 1707 року.
Офіційний титул - «гетьман війська Запорізького обох сторін Дніпра»
. 
Тривалий час був одним з найближчих сподвижників російського царя Петра I і багато зробив для економічного підйому Лівобережної України. За численні заслуги перед Російським царством нагороджений орденом Андрія Первозванного № 2. Девіз ордена був такий: «За віру та вірність!»; за підтримку на виборах короля Речі Посполитої Августа Сильного нагороджений однією з найдавніших польських нагород - орденом Білого Орла
Мазепа був одним з найбагатших людей не тільки України, а й Росії, власником 19 654 дворів на Україні і 4 117 дворів (всього близько 100000 душ) на півдні Росії.
25 липня 1687 р. на козацькій раді було обрано нового гетьмана. Ним став генеральний писар Іван Мазепа. Свою діяльність Мазепа розпочав в умовах підписання нових "Коломацьких статей", що застерігали Україну від порушення умов вічного миру між Росією та Польщею.
Коломацькі статті
(1687 р.)
• гетьман не мав права без царського указу зміщувати з посад козацьку старшину, а старшина скидати гетьмана;
• у Батурині розміщувався полк російських військ;
• гетьману заборонялося мати зносини з іншими державами;
• заохочувалися шлюби між українцями та росіянами;
• реєстр становив 30 тис. осіб
Н. И. Костомаров так подводит нравственный итог карьере Мазепы:
«В нравственных правилах Ивана Степановича смолоду укоренилась черта, что он, замечая упадок той силы, на которую прежде опирался, не затруднялся никакими ощущениями и побуждениями, чтобы не содействовать вреду падающей прежде благодетельной для него силы. Измена своим благодетелям не раз уже выказывалась в его жизни. Так он изменил Польше, перешедши к заклятому ее врагу Дорошенку; так он покинул Дорошенка, как только увидал, что власть его колеблется; так, и еще беззастенчивее, поступил он с Самойловичем, пригревшим его и поднявшим его на высоту старшинского звания. Так же поступал он теперь со своим величайшим благодетелем, перед которым еще недавно льстил и унижался.»
Зовнішня політика І. Мазепи
У 1689 р. І. Мазепа брав участь у другому Кримському поході українських та російських військ у Крим, який також як і перший похід зазнав невдачі.
Українські козаки змушені були постійно брати участь у військових походах на боці Росії.
ПИЛИПА ОРЛИКА
1710 – 1742 рр.
За І. Мазепою до Бендер пішло близько 50 представників козацької старшини, майже 500 козаків із Гетьманщини та понад 4 тис. запорожців. Вони обирають 5 квітня 1710 р. П. Орлика гетьманом України (у вигнанні). Обрання відбулося в присутності запорожців, генеральної старшини, козацтва, а також турецького султана і шведського короля.
У квітні 1710 р. П. Орлик укладає з козацькою старшиною та запорозькими козаками «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького»
(«Конституція П. Орлика», «Бендерська конституція»).
Вступ
· Незалежність України від Московії та Речі Посполитої
· Протекція Швеції, союз з Кримським ханством
· Територія України – Брацлавщина + Київщина + Чернігівщина, частина Волині, частина Білої Русі
Статей
· Гетьман – виконавча влада
· Генеральна Рада (Генеральна Старшина + полковники + депутати полків + козаки від Запоріжжя) Законодавча влада (Покров, Різдво, Пасха)
· Генеральний Суд
· Вибірність полковників, сотників
· Магдебурзьке право
· УПЦ під руку Вселенського патріарха
За підтримки Карла XII П. Орлик вступає в союз із кримськими татарами
та Туреччиною.
На початку 1711 р. Орлик розпочинає спільний похід запорожців і татар проти росіян в Україні. В поході взяли участь Туреччина , Кримське ханство , Швеція та частина польського війська, яка підтримувала Лещинського. Шведський король брав на себе зобов'язання вести війну доти, поки Україна не буде звільнена від московського панування, а турки і татари обіцяли свою допомогу у цій боротьбі.
У березні 1711 року об'єднані війська під командуванням П. Орлика підійшли до добре укріпленої Білої Церкви у якій перебував російський гарнізон. Розпочалася облога міста, але жоден із штурмів не був успішним, тому що гарнізон мав достатню кількість боєприпасів і сильну артилерію. Частина татарських загонів під проводом самого хана здійснили похід на Слобідську Україну . Такі дії союзників підривали авторитет П. Орлика серед українського населення.
У травні 1711 року розпочався наступ московських військ під проводом Б. Шереметьєва. За таких обставин поляки відступили, а татари і турки налякані звісткою про те, що йде велике російське військо, почали тікати, а по дорозі брати великий ясир. Українські козаки довідавшись про звірства турків і татар кинулись рятувати свої родини. Таким чином із 16 тис. українського війська у Пилипа Орлика залишилося лише 3 тис., з якими гетьман відійшов до Бендер.
У 1711 р. Росія і Туреччина підписують Прутський мирний договір. Інтереси України не були враховані і П. Орлик залишається «гетьманом» у вигнанн (екзілі)і.
Подальше життя П. Орлик намагається організувати коаліцію держав для боротьби з Російською імперією, але невдало.
Григір Орлик (1702 – 1759 рр.),
хрещеник І. Мазепи, генерал-поручник французької армії (Людовік XV ),
замок Орликів – Орлі.
ПРАВОБЕРЕЖНА Україна
За часів Руїни територія Правобережної України була
· поділена між Річчю Посполитою (за Вічним миром 1686 р. з Московським царством підтвердила право власності на Північну Київщину, Галичину і Волинь)
· та Османською імперією (За Бахчисарайським миром 1681 р. з Московським царством отримала Південну Київщину, Брацлавщину і Поділля, до 1685 р. тут гетьманував Ю. Хмельницький)
У 1684 р. Яном ІІІ Собеським було відновлене Військо Запорозьке, очолюване Андрієм Могилою. Чотири полки (Богуславський, Корсунський, Брацлавський, Білоцерківський), 2 тис. реєстр.
На турецькій частині Правобережжя було обрано гетьман Теодор Сулименко (1684 р.), якого визнав султан. Боротьба між гетьманами закінчилася перемогою А. Могилою і стратою його суперника.
З 1699 р. вся територія Правобережжя відійшла Речі Посполитій (Карловицький конгрес - 1698-1699 рр. – мирний договір між «Священною Лігою» (Польща, Росія, Венеція, Австрія) та Туреччиною.)
В 1699 році польський сейм прийняв рішення про ліквідацію козацтва на підпольській Україні.
ТЕМА: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVII - ПОЧАТКУ XVIII ст.
Попередня інструкція
На засвоєння матеріалу виділяється 2 дні.
Перший день:
1. Двічі прочитайте конспективний виклад матеріалу. Обов’язково запам’ятайте дати, поняття та положення, які виділенні жирним шрифтом і підкреслені. Також зверніть увагу на просто виділені та підкреслені поняття. (Час виконання – 20 хв.)
2. Виконайте роботу з картами. (Час виконання -10 хв.)
3. Двічі виконайте завдання. (Час виконання – 30 хв.)
4. Ввечері один раз прочитайте конспективний виклад матеріалу і один раз виконайте завдання. (Час виконання – 20 хв.)
Другий день:
1. Один раз прочитайте конспективний виклад матеріалу і один раз виконайте завдання. (Час виконання – 20 хв.)
2. Виконайте роботу з картами. (Час виконання -10 хв.)
3. Виконайте підсумковий тест. Відповіді запишіть у бланк і надішліть викладачу.
Дата: 2019-05-28, просмотров: 311.
