ПОСП «РОСТОК» як селянське (фермерське) господарство оподатковується згідно Закону України «Про фіксований сільськогос-подарський податок». Закон України «Про фіксований сільськогоспо-дарський податок» визначає механізм справляння фіксованого сільськогоспо-дарського податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровироб-никами у грошовій формі. Фіксований сільськогосподарський податок — це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі.
На протязі 2005 року підприємство працювало в системі оподаткування на фіксованому податку. За результатами господарської діяльності за 2005 рік підприємство одержало прибуток 1149 тис. грн. Дохід від реалізації товарів, робіт, послуг за 2005 рік становить 1432,1 тис. грн., собівартість реалізованої продукції становить 1059,3 тис. грн. Висока собівартість продукції тваринництва не відповідає у звязку з високим ростом цін на енергоносії, паливно-мастильні матеріал, запасні частини, мінеральні добрива, гербіциди.
Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов’язкових платежів):
· податку на прибуток підприємств;
· плати (податку) за землю;
· плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності;
· збору за спеціальне водокористування.
Iнші податки та збори (обов’язкові платежі), визначені Законом України “Про систему оподаткування”, сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України.
Особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.
Якщо особа створюється шляхом злиття, приєднання, поділу (виділу), перетворення або виділу згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України, то норма щодо дотримання не менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу від реалізації (поставки) сільськогосподарської продукції (супутніх послуг) протягом останнього податкового періоду поширюється на:
· усіх осіб солідарно, які зливаються або приєднуються;
· кожну окрему особу, створену шляхом поділу або виділу;
· особу, створену шляхом перетворення.
Особа знімається з податкової реєстрації як платник ФСП за власною ініціативою, якщо така особа подає письмову заяву щодо добровільного зняття з такої податкової реєстрації.
Особа знімається з податкової реєстрації як платник ФСП за рішенням податкового органу, якщо:
· така особа підпадає під регулювання норм Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ;
· така особа ліквідується, у тому числі шляхом злиття, приєднання або перетворення.
Для отримання реєстрації як платника ФСП особа має подати відповідному податковому органу документи за переліком, який встановлюється за процедурою, визначеною законом для подання податкової звітності. Не можуть бути платниками фіксованого сільськогосподарського податку суб’єкти господарювання, які реалізують інвестиційні або інноваційні проекти у спеціальних (вільних) економічних зонах, на територіях пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, в умовах технологічних парків, реалізують інноваційні проекти відповідно до Закону України “Про інноваційну діяльність” або зареєстровані платниками єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва.
У разі, коли у звітному податковому періоді валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах. Зміна порядку сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) протягом звітного (податкового) року не допускається. Об’єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).
У випадку коли у звітному періоді відбувається зміна площ сільськогосподарських угідь, у зв’язку з набуттям права землевласника або землекористувача відповідно землевласник чи землекористувач зобов’язаний здійснити уточнення сум податкових платежів на період до закінчення податкового року і протягом місяця надати розрахунки до органів державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки та до органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку.
Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, в таких розмірах:
· для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,15;
· для багаторічних насаджень — 0,09;
· для земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах, — 0,45 відсотка грошової оцінки одиниці площі ріллі по областях та Автономній Республіці Крим [2].
Грошова оцінка сільськогосподарських угідь у разі необхідності може уточнюватися згідно із законодавством. Для платників податку, які здійснюють діяльність у гірських зонах та на поліських територіях, ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, в таких розмірах:
· для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,09;
· для багаторічних насаджень — 0,03.
Перелік платників податку, на яких поширюється дія цієї статті, затверджується до 15 січня 1999 року на пленарних засіданнях обласних рад за поданням районних державних адміністрацій виходячи з критеріїв, установлених статтею 1 Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” та визначених Кабінетом Міністрів України поліських територій.
Платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.
Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:
· у I кварталі — 10 відсотків;
· у II кварталі — 10 відсотків;
· у III кварталі — 50 відсотків;
· у IV кварталі — 30 відсотків.
Платники податку перераховують у визначений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки [1].
Органи державної податкової служби у районах ведуть облік нарахування і сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку за формою і в порядку, затвердженими Державною податковою адміністрацією України. Контроль за своєчасним і повним надходженням сум фіксованого сільськогосподарського податку здійснюють органи державної податкової служби. Платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку згідно із законодавчими актами України.
Оскільки основним об’єктом діяльності ПОСП «РОСТОК» є земельні угіддя, тому Закон України «Про плату за землю» визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів — учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв’язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.
Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:
· для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,1;
· для багаторічних насаджень — 0,03.
За сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, земельний податок справляється згідно з частиною першою цієї статті.
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини — невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.
З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною спадщиною.
Основними принципами охорони навколишнього природного середовища є:
· пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов’язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;
· гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров’я людей;
· запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
· екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;
· збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об’єктів і комплексів;
· науково обгрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища;
· обов’язковість екологічної експертизи;
· гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду;
· науково обгрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище;
· безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності;
· стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
· вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку;
· поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища;
· вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на основі широкого міждержавного співробітництва.
Підприємство сплачу збір за забрудження навколишнього природного середовища. Відповідно до Подлаткового розрахунку Збору за забрудення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2006 року підприємство нарахувало та сплатило 756,04 грн. даного збору [дод. АЖ].
ВИСНОВКИ
На основі проведеного дослідження діяльності сільськогосподарського підприємства можна свормулювати наступні висновки:
1) Забезпечення населення країни якісними і різноманітними продуктами харчування потребує високих темпів зростання сільськогосподарського виробництва. Для цього необхідні: кардинальне вдосконалення організаційних форм господарювання; підвищення культури землеробства і тваринництва; ефективніше використання землі, виробничих фондів, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; зростання продуктивності і поліпшення якості праці, економне і бережливе використання всіх ресурсів.
2) Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
3) Головною метою діяльності приватно-орендного підприємства «РОСТОК» є отримання прибутку засновником шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та здійснення інших видів діяльності.
4) Підприємство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів свої діяльності, а також веде статистичну звітність і подає її у встановленому порядку та обсязі органам державної статистики. Головний бухгалтер підприємства підпорядковується безпосередньо голові підприємства, несе відповідальність і користується правами, встановленими чинним законодавством для головних бухгалтерів підприємств, об’єднань та організацій.
5) У процесі купівлі-продажу товарів, надання послуг, а також виконання різного роду зобов'язань у грошовій формі відбуваються різноманітні розрахунки та платежі. Платежі здійснюються за розподілу й перерозподілу грошових коштів.
6) Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити за допомогою системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.
7) Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Закон України «Про плату за землю» // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1992. -№ 38. – С. 560.
2. Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1999. - № 5-6. – С. 39.
3. Балабанов И.Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта: Учебное пособие: - М.: Финансы и статистика, 1994.- 80 c.
4. Бахмут О. Аналіз платоспроможності підприємства // Актуальні проблеми економіки (укр.).- 2003.- № 4.- C.21-23.
5. Бурденко І.М. Фінансова стійкість підприємств торгівлі та її забезпечення в умовах трансформації національної економіки: Спец. 08.04.01-фінанси, грошовий обіг і кредит: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук: Наукове видання.- Суми: , 2001.- 227 c.
6. Буряковский В.В., Кармазин В.Я., Каламбет С.В. Финансы предприятий: Учебное пособие: Навчальне видання.- Днепропетровск: Пороги, 1998.- 246 c.
7. Зятковський І.В. Теоретичні засади фінансів підпрємств // Фінанси України (укр.).- 2000.- № 4.- C.17-27.
8. Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия: Монография: Наукове видання.- 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Центр экономики и маркетинга, 1997.- 192 c.
9. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: Знання; КОО, 2000.- 378 c.
10. Моляков Д.С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства: Учебное пособие: Навчальне видання.- М.: Финансы и статистика, 1996.- 176 c.
11. Остапенко В., Подъяблонская Л.М., Мешков В. Финансовое состояние предприятия: оценка, пути улучшения // Экономист (рус.).- 2000.- № 7.- C.37-43.
12. Павлова Л.Н. Финансы предприятий: Учебник: Навчальне видання: - М.: Финансы; ЮНИТИ, 1998.- 639 c.
13. Шуляк П.Н. Финансы предприятия: Учебник.- 3-е изд., перераб і доп.- М.: Дашков и К, 2002.- 752 c.
14. Фінанси підприємств: Підручник: Навчальне видання.- 3-е вид., перероб. і доп.- К.: КНЕУ, 2000.- 460 c.
15. Фiнансова дiяльнiсть пiдприємства: Підручник: Навчальне видання: - 2-е вид., перероб. і доп.- К.: Либідь, 2002.- 384 c.
ДОДАТКИ
Додаток А – Статут ПОСП «РОСТОК»
Додаток Б – Наказ про облікову політику ПОСП «РОСТОК»
Додаток В – Посадова інструкція бухгалтера ПОСП «РОСТОК»
Додаток Г – Графік документообігу ПОСП «РОСТОК»
Додаток Д – Звіт про власний капітал ПОСП «РОСТОК» за 2004 рік
Додаток Ж – Звіт про власний капітал ПОСП «РОСТОК» за 2005 рік
Додаток З – Звіт про власний капітал ПОСП «РОСТОК» за 2006 рік
Додаток К – Звіт про рух грошових коштів ПОСП «РОСТОК» за 2004 рік
Додаток Л – Звіт про рух грошових коштів ПОСП «РОСТОК» за 2005 рік
Додаток М – Звіт про рух грошових коштів ПОСП «РОСТОК» за 2006 рік
Додаток Н – Баланс ПОСП «РОСТОК» за 2004 рік
Додаток П – Баланс ПОСП «РОСТОК» за 2005 рік
Додаток Р – Баланс ПОСП «РОСТОК» за 2006 рік
Додаток С – Звіт про фінансові результати ПОСП «РОСТОК» за 2004 рік
Додаток Т – Звіт про фінансові результати ПОСП «РОСТОК» за 2005 рік
Додаток Ф – Звіт про фінансові результати ПОСП «РОСТОК» за 2006 рік
Додаток Ц – Примітки до фінансової звітності ПОСП «РОСТОК» за 2004 рік
Додаток АА – Примітки до фінансової звітності ПОСП «РОСТОК» за 2005 рік
Додаток АБ – Примітки до фінансової звітності ПОСП «РОСТОК» за 2006 рік
Додаток АВ – Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства за 2004 рік
Додаток АГ – Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства за період за 2005 рік
Додаток АД – Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства за період за 2006 рік
Додаток АЖ – Збір за забруднення навколишнього природного середовища ПОСП «РОСТОК» за 9 місяців 2006 року
Додаток АЗ – Звіт про стан твариннцива
Додаток АК – Звіт з праці
Додаток АЛ – Кредитний договір
Додаток АМ – Коговір купівлі-продажу
Додаток АН – Звіт про залишки в використання енергетичниї матеріалів та продуктів перероблення нафти за грудень 2006 року
Дата: 2019-05-28, просмотров: 259.