У процесі купівлі-продажу товарів, надання послуг, а також виконання різного роду зобов'язань у грошовій формі відбуваються різноманітні розрахунки та платежі. Платежі здійснюються за розподілу й перерозподілу грошових коштів. Сукупність усіх платежів створює грошовий оборот. Грошовий оборот — це виявлення сутності грошей у русі. Він охоплює процеси розподілу й обміну. На обсяг і структуру грошового обороту на підприємстві справляють вплив стадії виробництва та споживання.

Грошові розрахунки можуть набирати як в готівкової, так і безготівкової форми. Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення [12, с. 85]. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи, у них також заінтересована держава — не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й з погляду вивчення, регулювання і контролю грошового обороту.

Готівкова форма розрахунків застосовується за обслуговування населення — виплата заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Безготівкові розрахунки — це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кошти) списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів. Безготівкові розрахунки слід розглядати як цілісну систему, яка включає класифікацію розрахунків, організацію розрахунків, форми відповідних документів, взаємовідносини платників з банками.

У класифікації безготівкових розрахунків слід розрізняти:

· розрахунки за товарними операціями;

· розрахунки за нетоварними операціями.

Розрахунки за товарними операціями пов'язані з реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг. Вони становлять переважну частину всього грошового обороту в державі й обслуговують поточну фінансово-господарську діяльність підприємств. Від організації розрахунків за товарними операціями залежать розрахунки за нетоварними операціями. Розрахунки за нетоварними операціями пов'язані з фінансовими операціями: з кредитною системою, з бюджетами різних рівнів, зі сплатою фінансових санкцій. Ці розрахунки здійснюються після реалізації продукції, тобто за результатами завершення кругообороту коштів підприємства.

Безготівкові розрахунки здійснюються в різних формах. Різні форми розрахунків пов'язані з використанням різних видів розрахункових документів. Розрахунковий документ — це відповідно оформлений документ на переказ грошових коштів. Використовуються платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, чеки, акредитиви, векселі, інкасові доручення.

Попри різноманіття платіжних розрахункових документів СФГ «Зірка» використовує лише чеки та платіжні доручення, що пов'язано зі специфікою діяльності підприємства та вибором керівництва. Також підприємство має банківський рахунок, на який надходять грошові кошти від реалізації товарів, робіт, послуг і з якого здійснюється оплата кредиторської заборгованості СФГ «Зірка», платежі до бюджету тощо.

Касові операції ПОСП «РОСТОК» пов'язані як з прийняттям, так і з видачею готівки. Джерелами надходження готівки до каси підприємства є зняття грошових коштів ПОСП «РОСТОК» з поточного рахунку банку, погашення дебіторами заборгованості перед ПОСП «РОСТОК» за сільськогосподарську продукцію, повернення підзвітними особами невикористаних підзвітних коштів до каси. Основними напрямками вибуття готівки з каси є її видача для здійснення видачі заробітної плати, придбання канцелярських товарів, видачі коштів в підзвіт працівникам підприємства. Операції оприбуткування готівки до каси оформлюються прибутковим касовим ордером, який заповнює бухгалтер та касир.

Порядок ведення касових операцій регламентується НБУ і поширюється на всі підприємства незалежно від форм власності і виду діяльності, а також на фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності. Усі підприємства, які мають поточні рахунки в банку, зобов'язані саме там зберігати свої кошти [10, с. 96]. Отримання готівки з поточного рахунка здійснюється з використанням грошового чека. Виписуючи грошовий чек, підприємство тим самим дає розпорядження банку видати вповноваженій особі зазначену в чекові суму готівки. При оформленні чека не допускається виправлень, які можуть поставити під сумнів його достовірність. Розрахунки готівкою підприємствами всіх видів діяльності та форм власності проводяться з оформленням таких документів: податкових накладних, прибуткових і видаткових касових ордерів, касового або товарного чека, квитанції, договору купівлі-продажу, актів про закупівлю товарів, виконання робіт (надання послуг) або інших документів, що засвідчують факти якоїсь діяльності, що підлягає оплаті. Усім підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції з готівкою, встановлюються ліміти залишку готівки в касі. Цей ліміт для кожного підприємства визначається комерційними банками за місцем відкриття рахунка з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, відстані його від установи банку, розміру касових оборотів, установлених строків і порядку передавання готівки в банк. Підприємства мають право тримати в своїх касах готівку в межах лімітів. Ліміти касових залишків за необхідності протягом року можуть бути переглянуті.

ПОСП «РОСТОК» самостійно визначає обсяг готівки, що може постійно зберігатися в їхніх касах. Про це ПОСП «РОСТОК» зобов'язане повідомляти в першому кварталі кожного року установи банків, які їх обслуговують. У межах цих коштів ПОСП «РОСТОК» здійснює необхідні поточні. Оскільки ПОСП «РОСТОК» займається виключно виробництвом, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції, то не встановлює ліміт каси.

Платіжне доручення — це письмове доручення власника рахунка перерахувати відповідну суму зі свого рахунка на рахунок отримувача коштів. Платіжні доручення застосовуються в розрахунках щодо місцевих, а також міжміських поставок за товари (роботи, послуги). Розрахунки платіжними дорученнями здійснюються також за нетоварними операціями. Платіжне доручення банк приймає тільки в межах коштів на розрахунковому рахунку, крім доручень на перерахування до бюджету сум податків, зборів, обов'язкових платежів і внесків до державних цільових фондів.

Чек — письмове розпорядження платника своєму банку сплатити зі свого рахунка пред'явнику чека відповідну грошову суму. У розрахунках між підприємствами застосовуються розрахункові чеки. Для отримання готівки з рахунків у банківських установах використовуються грошові чеки. Розрахунковий чек — це документ стандартної форми з дорученням чекодавця своєму банкові переказати кошти на рахунок пред'явника чека (отримувача коштів). Розрахунковий чек, як і платіжне доручення, заповнює платник. Чек передається платником підприємству — отримувачу платежу безпосередньо під час здійснення господарської операції.

Платником по чеку завжди є банк або інша кредитна установа. Право чекодавця — звертатися до банку з вимогою щодо оплати чека; обов'язок банку — виконати цю вимогу, виходячи з угоди між банком і клієнтом. Відповідно до чекової угоди клієнту дозволяється використовувати його власні, а також залучені кошти для оплати своїх чеків. Банк сплачує готівкою або безготівковим переказом коштів з рахунка чекодавця на рахунок пред'явника чека. Чек як грошовий документ короткострокової дії не має статусу законного платіжного засобу. Обіг чеків не регулюється законодавством, а визначається потребою комерційного обороту. Чекодавець не тільки несе відповідальність за оплату чека банком-платником, а й зобов'язаний забезпечити цей платіж, заздалегідь надавши банку необхідні кошти для покриття своїх чеків (кошти на рахунку чекодавця чи кредит). За видачу чека без покриття чекодавець несе відповідальність.

Приймання готівки касами підприємств проводиться за відповідно оформленими (підписаними головним бухгалтером або особою, ним уповноваженою) прибутковими касовими ордерами. Видача готівки касами підприємств здійснюється за видатковими касовими ордерами або за належно оформленими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями [9, с. 217].

Записи до касової книги проводяться касиром після одержання або видачі грошей за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом. Щоденно, наприкінці робочого дня касир виводить залишок грошей у касі на наступне число і передає до бухгалтерії як звіт. Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера підприємства. На кожному підприємстві у встановлені керівником строки проводиться ревізія каси. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за касовою книгою. Усі суб'єкти підприємницької діяльності та установи банків зобов'язані дотримуватись вимог чинного законодавства щодо відкриття рахунків. За порушення належних вимог суб'єкти підприємницької діяльності та комерційні банки несуть відповідальність. Підприємства та їхні відокремлені підрозділи можуть мати такі рахунки в національній валюті:

· поточні рахунки, що відкриваються для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів банківських операцій;

· бюджетні, що відкриваються підприємствам, яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджетів для цільового їх використання;

· кредитні, що відкриваються в будь-якій установі банку, котра має право видавати кредити;

· депозитні, що відкриваються між власником рахунка та установою банку на визначений строк.

Для відкриття поточних рахунків ПОСП «РОСТОК» подає установам банків такі документи:

· заяву на відкриття рахунка, підписану керівником та головним бухгалтером;

· копію свідоцтва (засвідчену нотаріально) про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади або іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію;

· копію статуту (положення), засвідчену нотаріально чи органом реєстрації. Установа банку, яка відкриває поточний рахунок, робить позначку про відкриття рахунка на тому примірнику статуту (положення), де стоїть позначка про взяття підприємства на облік у податковому органі, після чого цей примірник повертається власнику рахунка;

· копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

· картку зі зразками підписів осіб, яким надано право розпорядження рахунком та підпису розрахункових документів зі зразком відбитка печатки підприємства;

· копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав відповідний документ.

Розрахункова дисципліна передбачає зобов'язання суб'єктів господарювання дотримуватися встановлених правил проведення розрахункових операцій. Платіжна дисципліна передбачає здійснення підприємствами платежів за фінансовими зобов'язаннями в повному обсязі та у встановлені строки. За порушення підприємствами розрахунково-платіжної дисципліни до них можуть бути вжиті санкції. Санкцію в господарських відносинах слід розглядати як примусову міру покарання, що застосовується за порушення встановленого порядку здійснення господарсько-фінансової діяльності. Застосування санкцій спрямовано на зміцнення договірної, кредитної, розрахункової, фінансової дисципліни і поліпшення роботи економічного суб'єкта.

Залежно від того, які суб'єкти застосовують санкції, останні поділяються на договірні, банківські (кредитні), фінансові. Договірні санкції спрямовані на забезпечення повного й безумовного виконання господарських угод. Такі санкції застосовуються у вигляді сплати неустойки, яка визначається у відсотках до суми невиконаного зобов'язання. Банківські (кредитні) санкції застосовуються до підприємств за порушення ними кредитної дисципліни; за незадовільний стан обліку і звітності; нецільове використання кредитних ресурсів; порушення планових строків уведення об'єктів, на які отримано кредит, в експлуатацію; за несвоєчасне повернення отриманих кредитів [8, с. 72].

Відповідно до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку, що не подали або подали несвоєчасно в податковий орган декларацію про прибуток, розрахунок податку на прибуток, платіжне доручення на перерахування податку до бюджету, сплачують штраф у розмірі 10% суми нарахованого податку за кожний випадок такого порушення. Якщо неподання або несвоєчасне подання цих документів є наслідком поштової затримки, то фінансові санкції, визначені податковим органом, будуть застосовані, але платник податку має право оскаржити це рішення в судовому порядку. Платники податку, що не мають на момент перевірки податковим органом бухгалтерських звітів та балансів, декларацій та розрахунків, пов'язаних із нарахуванням та сплатою податку за відповідні періоди, сплачують штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одноразове порушення.

До адміністративних стягнень належать конфіскація предмета, грошей, отриманих унаслідок здійснення адміністративного правопорушення, позбавлення спеціального права, яке надано окремому громадянину, виправні роботи, адміністративний арешт, попередження тощо.

Так, умисне ухилення від сплати податку на прибуток, що здійснила посадова особа підприємства, незалежно від форми його власності, якщо ці дії призвели до ненадходження в бюджет коштів у значних розмірах, карається виправними роботами строком до двох років або позбавленням права обіймати певні посади, чи штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Виникнення і функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і появою потреби в них у інших. При цьому виникнення кредитних відносин зумовлюється не самим фактом незбігу в часі відвантаження товару і його оплати, а узгодженням між суб'єктами кредитних відносин умови щодо відстрочки платежу шляхом укладання кредитної угоди.

У процесі кредитування підприємств насамперед ураховуються індивідуальні особливості кругообороту їхніх оборотних коштів. Особливості індивідуального кругообороту коштів підприємств проявляються у розбіжності в часі між вивільненням з обороту вартості в грошовій формі та авансуванням коштів у новий оборот. Такі розбіжності відбуваються, передусім, через сезонність виробництва.

Сезонність виробництва зумовлює в одні періоди випереджаюче зростання виробничих витрат порівняно з надходженням коштів і спричиняє додаткову потребу в коштах понад ті, що є в розпорядженні підприємства. В інші періоди витрати виробництва зменшуються або зовсім припиняються, збільшується вихід готової продукції та надходження грошової виручки, частина якої виявляється тимчасово вільною [6, с. 131].

Залежно від мети використання розрізняють кредити, що спрямовані на фінансування оборотних коштів та основних засобів. Підприємство має можливість отримувати кредити на придбання товарно-матеріальних запасів, обладнання, інших активів, розширення та модернізацію виробничих потужностей, викуп окремих виробничих комплексів або цілих підприємств. За терміном надання розрізняють короткострокові, середньострокові, довгострокові кредити.

Надання кредиту здійснюється на підставі кредитного договору, то в ньому мають зазначатися права та обов’язки кожної зі сторін та відповідальність за порушення умов угоди.

Приватно-орендне підприємство «РОСТОК» уклало кредитний договір № 05/05-266 з ЗАТ КБ Приватбанк від 23 травня 2005 року з терміном погашення 20 вересня 2005 року, згідно з яким ЗАТ КБ Приватбанк надав ПОСП «РОСТОК» кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом 75000 гривень [дод. АЛ]. Кредит надається на наступні цілі:

Закупівлю паливно-мастильних матеріалів, кормів, ветеринарних препаратів, запасних частин для ремонту техніки та обладнання, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, насіння, молодняку сільськогосподарських тварин, птиці, яєць для інкубації, запасних частин для ремонту сільськогосподарської і зрошувальної техніки та обладнання, енергоносіїв, а також здійснення платежів фінансового лізингу і страхових платежів.

ПОСП «РОСТОК» зобов’язується:

· направляти не менше 100% загального обсягу надходжень від господарської діяльності на поточний рахунок у ЗАТ КБ Приватбанк, в разі невиконання цієї вимоги ЗАТ КБ Приватбанк має право підвищувати відсоткову ставку за користування кредитом на 3% річних;

· проводити через ЗАТ КБ Приватбанк валютообмінні операції з продажу (купівлі) іноземної валюти за гривню чи іншу іноземну валюту в повному обсязі за договірним курсом, що діє в ЗАТ КБ Приватбанк на день проведення валютообмінної операції;

· в разі невиконання кредитного договору ЗАТ КБ Приватбанк має право здійснити стягнення на майно заставодавця і розірвати даний кредитний договір в односторонньому порядку.

За користування кредитом у період з дати списання коштів з поточного рахунку до дати погашення кредиту ПОСП «РОСТОК» сплачує відсотки в розмірі 19% річних. При порушенні будь-яких пунктів кредитного договору ПОСП «РОСТОК» сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 38% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, відміну від дати зазначеної в договорі, то останньою датою погашення відсотків, нарахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.

При недостатності в ПОСП «РОСТОК» коштів для повного виконання зобовязань перед банком за кредитним договором, зобов’язання по цьому кредитному договору виконуються в наступній послідовності:

1) сума прострочених відсотків за користування кредитом;

2) сума відсотків за користування кредитом;

3) сума винагород;

4) сума неустойок;

5) сума кредиту.