ІІІ. Регулювання природних монополій на прикладі житлово-комунальних послуг
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 

В багатьох населених пунктах України у 2006 році відбувалося підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, зокрема, на послуги з водопостачання і водовідведення.Слід зазначити, що суттєве збільшення розмірів таких тарифів суперечить Закону України “Про прожитковий мінімум“, який забороняє перевищувати витрати на житлово-комунальні послуги громадян більш як 12% від встановленого прожиткового мінімуму. Загальновідомими є проблеми безгосподарності, неефективного використання ресурсів, непрозорості й необґрунтованості формування цін і тарифів, акумулювання й використання комунальних платежів громадян у системі ЖЕКів, як є рудиментарним залишком радянської системи управління в комунальній сфері. Один зі способів розв'язання проблем у цій сфері – перехід до системи саморегулювання житлово-комунальними відносинами на рівні господарської самоорганізації громадян-власників (повернення до поняття, власне, «комунальність»), реалізація ними широких можливостей і прав, які надаються їм Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», що дасть змогу шляхом громадської самоорганізації реструктуризувати стару й неефективну систему ЖЕКів, усунути їх монопольне становище, підвищити якість і оптимізувати ціни й тарифи у житлово-комунальній сфері. Безумовно, створення нових механізмів регулювання житлово-комунальних відносин передбачає, насамперед, запровадження реформування нормативно-правового середовища в цій сфері: необхідно в невідкладному порядку допрацьовувати і приймати новий Житловий кодекс, діюча редакція якого прийнята ще в 1983 році і залишається суттєвим нормативним бар'єром, що стримує розвиток житлово-комунальних відносин на ринкових засадах. Сьогодні розрахунок розміру тарифів на житлово-комунальні послуги відбувається фактично без їх належного економічного обґрунтування, із суттєвими перевищеннями реальних витрат, значну частку в яких займають витрати, зумовлені безгосподарністю і непрозорістю використання комунальних коштів, формування кінцевої споживчої вартості на деякі види продукції, наприклад, – на електроенергію, ціна на яку по дорозі до споживача внаслідок існування цілої низки приватних монопольних посередників зростає, за деякими оцінками, в 5 разів. (тарифи на комунальні послуги наведені станом на вересень 2006 року, див. таблицю 3.1, та індекси цін у таблиці 3.2, графік 3.1)

 

Таблиця 3.1

Тарифи на комунальні послуги

Область Kвартплата, грн. /кв. м

Холодна вода, грн. /куб. м

Гаряча вода, тариф на 1 чол. у міс.

Опалення, Гкал

    Собівартість Тариф   Собівартість Тариф, грн. /Гкал
Kиїв 0,4–0,94 0,83 0,96–3,65 12,0–23,13 107,4 71,9–145,8
Севастополь 0,23–0,33 1,53 0,5 8,7 97,9 41,7
Вінницька 0,45–0,69 0,76 0,46–4,56 16,22 95,06 79,2–124,39
Волинська 0,4–0,9 0,89 0,7–2,0 17,34 79,76 62
Дніпропетровська 0,37–0,77 0,83 0,46–3 9,92 65,14 69,39–130,7
Донецька 0,48–0,93 0,94 0,72–2,36 14,49 84,85 46,16–117,46
Житомирська 0,27–0,63 1,18 1–3,36 12,7 84,55 57–119,9
Закарпатська 0,5 1,68 0,55–2,34 14,71 107,18 69,13–324,6
Запорізька 0,54–0,83 1,02 0,35–4,93 3,48 67,77 73,5–148,0
Івано-Франківська 0,35–0,81 0.97 0,1–4,15 18,41–26,96 81,66 29,66–149,15
Kіровоградська 0,32–0,63 1,6 0,64–3,68 15,99–21,44 87,24 46,9–209,9
Kрим 0,23–0,82 1,25 0,17–1,92 12,83 101,4 68,8–116,5
Луганська 0,25–0,8 1,85 0,17–2,9 15 90,71 51–97,8
Львівська 0,43–0,86 1,16 0,68–2,52 12,16–13,67 81,07 57–199
Миколаївська 0,69–0,81 1,16 0,6–2,36 14,93 79,97 65,5–405,84
Одеська 0,36–0,9 0,89 0,74–3,5 20,48 82,86 65,13–120,5
Полтавська 0,37–0,99 1,56 0,65–1,98 11,32 86,64 76,65
Рівненська 0,75–1,6 1,15 0,61–2,02 13,06 84,64 90,3–156,09
Сумська 0,33–0,56 1,12 0,68–2,69 9,86 78,63 56,5–150,8
Тернопільська 0,3–0,68 0,84 0,49–1,67 11,85 68,76 28,46–199,28
Харківська 0,37–0,77 1,22 0,67–3,54 10,92 77,42 18,5–84,86
Херсонська 0,45 1,14 0,62–3,49 15,39 86,13 83–148,2
Хмельницька 0,3–0,85 0,98 0,47–2,27 10,77 56,56 48,45–134
Черкаська 0,47–1,09 0,73 0,62–3,48 9,84 68,6 69,7–156,2
Чернігівська 0,3–0,4 0,8 0,6–2,06 11,27 85,02 77,38–188,32
Чернівецька 0,53–0,63 1,91 1,02–7,5 Відсутня 75,6 61–129,7

 

Підвищення вартості житлово-комунальних послуг традиційно обґрунтовується зубожілим становищем ЖЕКів та їхніх працівників. Проте підвищення житлово-комунальних тарифів відбувається без достатньої оцінки фінансово-економічного становища відповідних суб'єктів господарювання, без аналізу витрат та без формування кошторисів виробництва і розподілу конкретних товарів і послуг, які мають характер природної монополії.


Таблиця 3.2


Індекс цін на житлово-комунальні послуги (2005 – 2007рр.)

(відсотків)

 

Липень 2007 до

Липень 2006 до
  червня 2007 грудня 2006 липня 2006 грудня 2005
Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива 100,2 103,0 140,4 122,2
 Плата за власне житло (квартирна плата) 100,9 120,3 166,3 108,0
 Утримання та ремонт житла 100,2 104,7 109,6 106,5
 Каналізація 100,3 110,6 160,1 111,9
 Вода 100,5 111,1 153,0 108,9
 Електроенергія 100,0 100,0 124,9 125,0
 Природний газ 100,1 100,6 177,7 233,8
 Гаряча вода, опалення 100,1 94,1 214,8 94,0

 

Графік 3.1

Дата: 2019-05-28, просмотров: 208.