Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
«Порядок складання декларації з податку на доходи (прибуток) страховика» [10] застосовується страховиками (резидентами) – юридичними особами, діяльність яких регулюється Законом України «Про страхування» [2] та які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, а також їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, розташованими на території іншої територіальної громади (далі – платники податку).
Форма декларації з податку на доходи (прибуток) страховика (далі – декларація), додаток та відомості до неї наведені в Додатку А та подаються платником податку незалежно від того, виникло у звітному періоді в платника податку податкове зобов'язання чи ні.
У декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації (додатка, відомостей) не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, за винятком рядків декларації 10 – 10.4 та 25, які заповнюються виключно страховиками, що здійснюють страхування життя.
Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати правилам складання податкового обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника підприємства і головного бухгалтера та засвідчується печаткою страховика.
Оригінал декларації з відповідними додатком та відомостями подаються платником податку до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатком та відомостями на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації, додатка та відомостей не дозволяється. Декларація, додаток та відомості не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).
а) Порядок виправлення самостійно виявлених помилок
1. Якщо платником податку самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №2181 (з урахуванням строків давності) [6] такий платник податку має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації (додатка до неї) за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.
2. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податку подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний (податковий) період, то така звітна декларація не вважається уточнюючою, а штрафи, визначені в пункті 17.2 статті 17 Закону №2181, не застосовуються.
3. Платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону №2181. Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 за формою, що додається до цього Порядку;
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації (додатка до неї), що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону №2181, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларації та/або додатка до неї (оподатковуваного доходу, валових доходів, валових витрат та амортизаційних відрахувань) у складі оподатковуваного доходу (рядок 05.2), валового доходу (рядок 2.2) та валових витрат (рядок 5.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація.
б) Порядок заповнення декларації
4. Декларація складається із заголовної та основної частин, двох додатків (К1, К2) та відомостей (К2, К3), які подаються щокварталу, у тому числі за рік, і двох відомостей (Р1, Р2), що подаються виключно за рік.
В основній частині, додатках та відомостях показники відображаються на підставі норм, установлених Законом України «Про податок з прибутку підприємства» №334 [1].
Таблиця 2.1. Порядок розрахунку граф та показників податкової декларації страховика
| Код рядка декларації | Положення Закону №334 та інших нормативно-правових актів України, якими слід керуватись при заповненні рядків декларації |
| 01 | пп. 7.2.1, пп. 7.2.2 (другий абзац) п. 7.2 ст. 7 |
| 02 | пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 |
| 03 | згідно з формулою |
| 04 | згідно з формулою |
| 04.1 | п. 5.10 ст. 5 |
| 04.2 | пп. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4 |
| 05 | згідно з формулою |
| 06 | згідно з формулою |
| 07 | пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 |
| 08 | пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 |
| 09 | згідно з формулою |
| 09.1 | пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, ст. 31 Закону України «Про страхування» у частині «пасивного доходу», визначеного в пп. 7.11.13 п. 7.11 ст. 7 |
| 09.2 | пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 |
| 09.3 | згідно з формулою |
| 09.4 | пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 |
| 10 | згідно з формулою |
| 11 | пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 |
| 12 | згідно з формулою |
| 12.1 | згідно з формулою |
| 12.2 | пп. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону №2181 |
| 13 | згідно з формулою |
| 14 | згідно з формулою |
| 15 | п. 18.1 ст. 18, ст. 19 |
| 16 | згідно з формулою |
| 17 | п. 16.4 ст. 16 |
| 18 | п. 16.16 ст. 16, п. 21.3 ст. 21 |
| 19 | згідно з формулою |
| 20 | п. 16.16 ст. 16, п. 21.3 ст. 21 |
| 21 | згідно з формулою |
| 21.1 | п. 13.1 – 13.2, п. 13.6 (четвертий абзац) ст. 13 |
| 21.2 | п. 13.6 ст. 13. У рядку 21.2 вказуються суми податку з виплат у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (у тому числі страхування життя) на території України та за її межами, сплачені на користь нерезидентів, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких не відповідає вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади з регулювання ринків фінансових послуг, або за договорами з перестрахування, укладеними за посередництвом страхових брокерів |
| 22 | пп. 7.7.3 п. 7.7, пп. 7.8.2 п. 7.8, пп. 7.9.4 п. 7.9 ст. 7. Розмір суми дивідендів від прибутку, отриманого від діяльності, не пов'язаної зі страхуванням, визначаться пропорційно питомій вазі валових доходів, не пов'язаних із страхуванням (перестрахуванням), у загальній сумі валового доходу страховика |
| 22.1 | п. 1.9 ст. 1 з урахуванням пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 |
| 23 | п. 13.6 ст. 13. У рядку 23 вказуються суми виплат у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (у тому числі страхування життя) на території України та за її межами, сплачені на користь нерезидентів, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади з регулювання ринків фінансових послуг, за винятком договорів із перестрахування, укладених за посередництвом страхових брокерів |
| 24 | пп. 7.2.2 п. 7.2 ст. 7 |
| 25 | пп. 17.2 ст. 17 Закону №2181 |
| 26 | пп. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12 |
Таблиця 2.2. Порядок розрахунку граф та показників додатків до податкової декларації страховика
| Код рядка додатка | Положення Закону №334 та інших нормативно-правових актів України, якими слід керуватись при заповненні рядків декларації |
| 1 | ст. 4 |
| 1.1 | пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.9.6 (другий абзац) п. 7.9 ст. 7 |
| 1.2 | пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.9.6 (третій абзац) п. 7.9 ст. 7 |
| 1.3 | п. 7.6 ст. 7. Витрати на придбання цінних паперів та деривативів, здійснені до набрання чинності Законом №349, визначаються за правилами, установленими пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону |
| 1.4 | пп. 4.1.2, 4.1.3, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 12.1.2 (четвертий абзац) п. 12.1 ст. 12 |
| 2 | згідно з формулою |
| 2.1 | п. 5.10 ст. 5 |
| 2.2 | пп. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4 |
| 2.3 | ст. 12, з урахуванням п. 5 і 10 Перехідних положень Закону №349 |
| 3 | згідно з формулою |
| 4 | ст. 5. У разі заповнення цього рядка складається розрахунок валових витрат (відомості К3), в якому вказуються валові витрати, пов'язані з отриманням доходів з джерел інших, ніж сума валових внесків. Платник податку веде окремий облік таких витрат. У разі неможливості прямим підрахуванням визначити розмір витрат, пов'язаних з отриманням доходів від страхової діяльності та окремо з інших джерел, такий розмір (частка) визначається пропорційно питомій вазі валових доходів від страхової діяльності та валових доходів, не пов'язаних із страхуванням (перестрахуванням), у загальній сумі валового доходу страховика. Частка валових витрат (ВВч) розраховується за таким порядком: 1. ВДз = ВДс + ВДн, де ВДз – загальний валовий дохід страховика; ВДс – валовий дохід від страхової діяльності; ВДн – валовий дохід від діяльності, не пов'язаної із страхуванням. 2. ПВ = ВДн: ВДз х 100, де ПВ – питома вага валового доходу від діяльності, не пов'язаної зі страхуванням, у загальному валовому доході (у відсотках). 3. ВВч = ВВс х ПВ, де ВВч – частка валових витрат; ВВс – сума валових витрат, що підлягають розподіленню |
| 4.1 | п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 |
| 4.2 | п. 5.6 ст. 5, пп. 7.8.7 п. 7.8 ст. 7 |
| 4.3 | пп. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 |
| 4.4 | пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 |
| 4.5 | пп. 5.2.2, 5.2.13 п. 5.2 ст. 5 |
| 4.6 | п. 6.1 ст. 6, з урахуванням п. 1 Перехідних положень Закону №349 |
| 4.7 | пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 |
| 4.8 | пп. 5.6.2 п. 5.6 ст. 5, п. 1.37, 1.42 ст. 1 |
| 4.9 | ст. 5, ст. 7, пп. 8.1.4 п. 8.1, пп. 8.3.7 п. 8.3, 8.4.3, 8.4.7, 8.4.8, 8.4.10 п. 8.4, п. 8.7, пп. 8.9.4 п. 8.9 ст. 8; п. 18.3 ст. 18; п. 22.25 ст. 22 |
| 5 | згідно з формулою |
| 5.1 | п. 5.10 ст. 5 |
| 5.2 | пп. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 |
| 5.3 | пп. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12 |
| 6 | згідно з формулою |
| 7 | пп. 7.9.4 п. 7.9 ст. 7, ст. 8. У разі заповнення цього рядка складається розрахунок амортизаційних відрахувань (відомості Р2), в якому вказуються амортизаційні відрахування за основними фондами та нематеріальними активами, що використовуються при провадженні діяльності, не пов'язаної зі страхуванням (перестрахуванням). Розмір суми амортизаційних відрахувань (частка) за такими основними фондами та нематеріальними активами визначається у порядку, передбаченому для розрахунку валових витрат страховика |
| 8 | згідно з формулою |
| 9 | п. 11 Перехідних положень Закону №349. У рядку 9 указується від'ємне значення об'єкта оподаткування, визначене за нормами вказаного пункту на підставі результатів інвентаризації збитків за станом на 1 січня 2003 року |
| 10 | згідно з формулою |
| 11 | згідно з формулою |
| 12 | пп. 7.7.3 п. 7.7, пп. 7.8.2 п. 7.8, пп. 7.9.4 п. 7.9 ст. 7 |
| 12.1 | пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 |
| 12.2 | пп. 7.8.4 п. 7.8 ст. 7 |
| 13 | згідно з формулою |
Порядок заповнення додатка К1 та відомостей К2, К3, Р1, Р2 визначається формами цих додатків та відомостей. Показники, які відображені в декларації та у відповідних додатку і відомостях з однаковим кодом рядків, повинні співпадати.
в) Строки подання декларації та сплати податку
1. Декларація подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
2. Сплата податку здійснюється у строки, визначені пунктом 5.3 статті 5 Закону №2181 [6]
(5.3.1. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації).
– до дати подання уточнюючого розрахунку згідно з пунктом 17.2 статті 17 Закону №2181;
2. Якщо останній день строку подання декларації (сплати податку) припадає на вихідний (святковий) день, то останнім днем такого строку вважається наступний за вихідним (святковим) операційний (банківський) день.
Дата: 2019-05-28, просмотров: 206.