За останні роки роздрібні торговельні мережі характеризувалися надмірно швидкими темпами розвитку, проте виявилися неготовими працювати в умовах кризи. В умовах кризи, падіння купівельної спроможності, торговельні мережі змушені переорієнтуватися з стратегії швидкої експансії вітчизняного ринку на користь стратегії збереження конкурентоздатності. Це вимагає перегляду існуючої стратегії та формування комплексу дій антикризового характеру.

В умовах кризи стратегія українських продовольчих мереж спрямована на збільшення ефективності шляхом скорочення витрат і нарощування обороту. При цьому - не за рахунок покупця, тобто зниження якості товарів і послуг. Основні напрямки антикризових заходів - зниження орендної плати, цін, перегляд асортименту. Криза дала компаніям шанс до "вимушеного збільшення ефективності". Вона примушує оптимізувати бізнес-процеси і асортимент в магазинах і по - новому поглянути на роль маркетингу в продажах. Як наслідок кризи, рітейлери чекають "кристалізації" ринку за рахунок того, що залишаться найефективніші компанії в кожному ринковому форматі.

Під методами розповсюдження розуміють різноманітну діяльність, яка направлена на забезпечення цільових споживачів товаром і послугами. Сюди відноситься організація товароруху, включаючи ефективне транспортування грузів, складські операції, управління товарними запасами, підбір оптових торговців.

Методи стимулювання включають діяльність фірми по розповсюдженню відомостей про переваги свого товару і переконанню цільових споживачів купувати його. Найважливішим засобом для реалізації цих задач є реклама.

Вирішивши застосувати стимулювання збуту підприємство насамперед визначило його задачі: закріплення зв’язків між виробником (продавцем) і споживачем, скорочення витрат обігу, економії матеріальних затрат, вплив на якість товарів і формування громадської думки про послуги і товари підприємства. Далі підприємство відібрало певні засоби стимулювання, розробило певну відповідну програму, організувало її просування, забезпечило контроль за її ходом і провело оцінку досягнутих результатів.

Задачі стимулювання збуту випливають з задач маркетингу товару. Серед задач стимулювання роздрібних споживачів ТЦ „Велика кишеня” в основному виділяє такі, як заохочення магазинів на включення нового товару в асортимент, підтримка більш високого рівня запасів товару і пов’язаних з ним виробів, формування у магазинів притаманності до марки і проникненню з своїми товарами в нові роздрібні підприємства.

Вирішення задач стимулювання збуту досягається з допомогою багатьох різноманітних засобів. При цьому розробка плану маркетингу враховує і тип ринку, і конкретні задачі в сфері стимулювання збуту, і існуючу кон’юнктуру, і рентабельність кожного з використовуємих засобів. До основних засобів стимулювання збуту можна віднести: пропонування товарів магазинам безплатно чи на пробу; угоди з невеликою скидкою з ціни (застосовується при угодах ТЦ „Велика кишеня” з підприємствами-партнерами); експозиції і демонстрації товару в магазинах; професіональні зустрічі і спеціалізовані виставки; торгові конкурси для заохочення робітників бази до ефективної комерційної діяльності.

Важливим маркетинговим рішенням оптових баз являється розробка нових методів і прийомів діяльності по грузообробці і проходженню замовлень, що поступили від оптових покупців (магазинів). Одним з таких направлень являється використання для прийому заказів персональних комп’ютерів і телефаксів.

Виходячи з викладеного зміст комерційної роботи по продажу товарів можна звести до виконання наступних основних операцій:

- встановлення господарських зв’язків з покупцями товарів;

- організація і технологія продажу товарів;

- надання послуг роздрібній торгівлі;

- організація обліку і виконання договорів з покупцями;

- рекламно-інформаційна діяльність.

В здійсненні процесу продажу товарів важливе місце займає аналіз стану мережі покупців. Досвід діяльності ТЦ „Велика кишеня” в цій галузі показав, що недостатньо знайти покупця, довести до нього необхідну інформацію і чекати від нього ініціативи до співпраці. За допомогою рекламних агентств, бізнес-центрів, що діють в регіоні збуту підприємство отримує певну інформацію про стан ринку товарів, які воно реалізує, рівень зацікавленості цим товаром покупців, їх потенційні можливості щодо співпраці.

Стимулювання збуту доповнюють і інші відомі методи просування товарів. Об’єктом уваги при стимулюванні збуту ТЦ „Велика кишеня” є покупці і торговий персонал.

В підприємстві для клієнтів діє гнучка система знижок і відстрочки платежу, яка в цьому році зазнала деяких змін враховуючи минулорічний досвід роботи

Розмір знижок залежить від обсягів закупки, умов оплати за товар, строків оплати. На нього впливатиме і “фактор постійного покупця”, тобто постійний і надійний партнер отримує додаткові переваги в придбанні товарів. Система відстрочки платежу діє лише для постійних клієнтів. Це здійснюється на власний ризик підприємства в інтересах клієнта, який відчуває тимчасові фінансові труднощі. Термін відстрочки узгоджується сторонами, але не може перевищувати 45 календарних днів. Покупець не може отримати відстрочку поки у нього не погашена заборгованість за попередню партію товару. Отримавши відстрочку платежу, покупець залишає за собою право отримати можливість оплатити за товар суму за наданою йому знижкою.

Якщо покупців закликають до безпосереднього здійснення купівлі, то торговельний персонал спонукають до активності і професійної вправності досягнення найвищого рівня продажу. Для цього на ТЦ „Велика кишеня” працюють менеджери торгового залу в обов’язки яких входить розповісти покупцеві про всі властивості товару і його переваги в плані ціни і закупки оптової партії. Торговельний персонал спонукається преміями і надбавками в залежності від зміни обсягу продаж. Однак, недостатньо стійке становище ТЦ „Велика кишеня” в 2008 році не дозволило в повній мірі реалізувати програму стимулювання збуту.

Методи стимулювання збуту ретельно обмірковується керівництвом ТЦ „Велика кишеня”. Роблячи вибір на комплексі стимулювання збуту підприємство визначає його мету, завдання, засоби, щоб підготувати відповідну програму, випробовувати її, контролювати хід виконання, оцінити отримані результати, внести відповідні корективи, тобто розробляє необхідний план дій. Стимулювання збуту залежить і визначається маркетинговою стратегією, цільовою орієнтацією підприємства, специфікою товару, особливостями ринку. До сфери завдань стимулювання підприємством споживачів входить заохочення до інтенсивних закупок, привертання уваги до тих, хто користується ідентичними товарами конкурентів.

Стимулювання підприємством торгових працівників, спрямоване на заохочення їх підтримувати популярність товару, чутливо реагувати на зауваження клієнтів, залучати якомога більше покупців. Отже, стимулювання учасників товароруху в ТЦ „Велика кишеня” сприяє підвищенню знань про товар у покупців, забезпечує підтримку реалізації, активізує і впливає на розвиток співробітництва.

Вміло організоване управління просуванням і стимулюванням збуту дозволяє ТЦ „Велика кишеня” з однієї сторони краще пристосовуватись до змін зовнішніх умов функціонування, а з другої впливати на внутрішні зміни і знаходити оптимальні рішення щодо задоволення потреб покупців.

На мою думку, щодо вдосконалення системи господарських зв’язків з постачальниками потрібно, насамперед, провести ретельну роботу по вивченню цих підприємств, а також, в майбутньому працювати з найбільш надійними і перевіреними партнерами, але і глибоко вивчати комерційні пропозиції нових постачальників для поповнення асортименту товарів більш дешевими продуктами.

Важливу роль ТЦ „Велика кишеня” надає організації продажу товарів та засобам стимулювання збуту. Цьому етапу передує етап маркетингового дослідження цієї сфери діяльності підприємства, глибоке дослідження ринкових можливостей шляхом застосування цілого комплексу методів по вивченню попиту населення і кон'юнктури торгівлі.

Методи стимулювання включають діяльність фірми по розповсюдженню відомостей про переваги свого товару і переконанню цільових споживачів купляти його. Найважливішим засобом для реалізації цих задач є реклама.

Аналітичні дослідження по ТЦ „Велика кишеня” привели до наступних результатів:

- комерційні угоди з постачальниками уклалися досить ефективно, спостерігається розширення мережі постачальників та ріст суми укладених комерційних угод, включаючи те, що фактичне виконання угод в 2008 - 2009 р.р. переважно перевищує обсяги укладених угод.

- крім того спостерігається постачання товарів з різних видів джерел, а саме централізованих і децентралізованих. Кидається в очі вагома перевага централізованих джерел постачання.

- стосовно формування товарних ресурсів згідно товарного асортименту ми можемо сказати, що найбільшим попитом користуються вино-горілчані вироби, кондитерські, тютюнові вироби та консервовані продукти, по цим групам товарів і рівень реалізації досить великий.

Щодо ефективності організації товароруху можна сказати, що ефективність комерційних угод бажає більших результатів, ефективність рекламної діяльності досить висока, але ще потребує ретельного перегляду витрат на рекламу і часткового їх зменшення для досягнення більш високих результатів в майбутньому періоді.

Для покращення діяльності підприємства в майбутньому на ТЦ „Велика кишеня” на основі маркетингової діяльності створено стратегічний план на 2010 рік, де визначено розмір запланованого товарообороту і валового доходу. В наступному році планується збільшити товарооборот на 20%, а валовий дохід на 18,6%, що дасть змогу досягти збільшення розміру прибутку. Для цього необхідно спрямувати маркетингову діяльність підприємства в таких основних напрямках як розширення цільового ринку, покращення позицій товару, збільшення асортименту, вдосконалення ціноутворення, розширення каналів розподілу, підвищення рівня обслуговування споживачів, а також належним чином організувати рекламну діяльність підприємства на майбутнє.

Таким чином при вдосконаленні маркетингової діяльності на підприємстві планується досягти вищого рівня ефективності показників комерційної діяльності, а отже і покращення його фінансового стану.

Отже, для підвищення ефективності маркетингової діяльності ТЦ „Велика кишеня” необхідно:

- проводити цілеспрямовану товарну політику, яка допоможе підприємству визначити конкурентоздатність його товарів на даному цільовому ринку, дозволить значних фінансових, підприємницьких та організаційних ризиків;

- підтримувати постійний контакт з споживачами, які дають підприємству виключно важливу інформацію про зміни в товарній, збутовій політиці та в комерційній діяльності підприємства відносно попередніх змін;

- керівництву підприємства уважно стежити за змінами в розвитку науки і техніки, які можуть призвести до зменшення попиту на його товари. Своєчасне встановлення господарських відносин з новими виробниками, врахування нових тенденцій і напрямків, що забезпечить підприємству нові можливості розширення його діяльності;

- розробити і використовувати систему постійного спостереження за навколишнім середовищем і збереженням даних. Вдосконалений аналіз маркетингової інформації дозволить управлінському персоналу підприємства значно підвищити ефективність маркетингових досліджень на ринку, аналізувати власні можливості, мати повну картину торговельно-технологічних процесів що відбуваються в реальний час та можливість ефективно розвиватися в даних умовах і надалі.

Висновки та пропозиції

Основними напрямками розвитку сфери роздрібної торгівлі на сьогодні є регіони з найвищими доходами населення (м. Київ, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська області) та регіони з найбільш незадоволеним попитом. Загалом, наявна кон’юнктура ринку є привабливою для капіталовкладень, у тому числі іноземних, які найближчим часом зростатимуть швидкими темпами.

ТМ "Велика Кишеня" потрібно, для підвищення конкурентоздатності продукції, створити сприятливі умови для впровадження на підприємстві ефективної системи якості, яка відповідала б міжнародним вимогам. На державному рівні необхідно здійснювати активну підтримку професійних і громадських формувань, потрібно щоб було відповідне метрологічне забезпечення на підприємстві, що буде спрямоване на удосконалення процесу розроблення, виробництва й експлуатації засобів вимірювання техніки, впровадження гнучких і автоматизованих виробництв. Висока якість вітчизняної продукції сприятиме формуванню позитивного міжнародного іміджу нашої держави, що є передумовою інтеграції України в європейські структури і світову економічну систему. Висока якість продукції і послуг сприяє встановленню рівноправних та взаємовигідних стосунків з іншими країнами.

Потрібно вдосконалити систему проведення маркетингового дослідження з урахуванням специфіки вітчизняного оточуючого середовища, яке базується на узагальненні світових методичних підходів до визначення та групування етапів його проведення. Удосконалення системи пропонується шляхом розроблення вимог до визначення, групування, підготовки та реалізації кожного елементу дослідницького алгоритму, які полягають у специфічному поєднанні окремих кроків у такі групи: визначення потреби/проблеми, постановка мети та завдань, розробка методики, плану, анкети дослідження, виконання розробленого плану, обробка та аналіз отриманої інформації, підготовка та представлення результатів. До складових маркетингу потрібно включати: потреби, нестатки, запити, товар, обмін, угоди, ринок.

Підводячи підсумок вивченню документації відділу маркетингу і менеджменту ТМ "Велика кишеня", відмітимо, що магазинові варто активізувати маркетингові дослідження в напрямку більш точної оцінки позиції конкурентів в особі торгової мережі магазинів "Сільпо", "Фуршет", більш точного складання портрета Покупця, формулювання і неухильної реалізації вирішень по маркетингових комунікаціях і своєчасному моніторингу результатів діяльності відділу маркетингу і менеджменту магазина.

Пропонується для впровадження наступна асортиментна політика:

а) аналіз "відходу" продукції:

- виділення укрупнених асортиментних груп;

- відстеження продажів по кожнім виду продукції і по групах;

- виділення груп, що дають найбільший, прийнятний і найнижчий обіг;

- виділення усередині груп продукції, що має найбільший, прийнятний, найнижчий обіг;

- виділення груп, що дають найбільший або прийнятний прибуток, збиткових груп;

б) визначення "страхових" запасів для кожної групи з обліком "відходу" продукції і термінів виконання контрактів;

в) побудова прогнозів:

- можливого обсягу продажів для кожної групи продукції;

- прогнозування змін споживчих переваг усередині кожної асортиментної групи;

г) прийняття управлінських рішень:

- закупівельна політика і рекомендації з видів і обсягів закупівель сировини і матеріалів (на основі моделювання наслідків різних варіантів рішень з погляду кінцевих результатів);

- перерозподіл між обсягами продукції, що випускається;

- заходи щодо просування продукції, що користується низьким попитом;

- заходи щодо "неліквідного" видам продукції.

У ТМ “Велика кишеня” не практикуються замовлення аналітичних оглядів по стану ринку в спеціалізованих фірмах. Про них, як правило, довідаються з журнальних і газетних публікацій, тобто трохи пізніше, ніж можна було б і найчастіше в явно скороченому виді. Крім того, відсутня практика постійного підвищення кваліфікації співробітників на різних курсах і семінарах, де вони вільно можуть одержати інформацію про новий досвід, очікуваних проблемах і ін.

Необхідно ввести практику порівняння своїх результатів роботи з результатами колег і конкурентів, що також приводить до можливість прийняття співробітниками нововведень. Таким чином, подамо загальна концепція розробленого програмного забезпечення, інформаційне та методичне забезпечення, вимоги щодо користування програмним забезпеченням, аналітичний опис результату. Найменш розробленою частиною на сьогоднішній день можна вважати моделі обробки інформації в ТМ "Велика кишеня" про процеси.

Пропозицiї до ТМ "Велика кишеня":

- для вдосконалення торгiвлi та забезпеченостi ТМ "Велика кишеня" необхiдне технiчне переозброєння магазину, яке передбачає впровадження прогресивних технологiчних процесiв i обладнання, пiдвищення рiвня механiзацiї працi, полiпшення торговельного обслуговування;

- розширити асортимент напiвкопчених ковбасних виробiв;

- перглянути вiдносини з постачальниками i перейти вiд децентралiзованого методу товаропостачання до централiзованого;

- прийняти рiшення про потенцiйний рiвень сервiсу, встановити внутрiшнiй стандарт обслуговування.

- проводити цілеспрямовану товарну політику, яка допоможе підприємству визначити конкурентоздатність його товарів на даному цільовому ринку, дозволить значних фінансових, підприємницьких та організаційних ризиків;

- підтримувати постійний контакт з споживачами, які дають підприємству виключно важливу інформацію про зміни в товарній, збутовій політиці та в комерційній діяльності підприємства відносно попередніх змін;

- керівництву підприємства уважно стежити за змінами в розвитку науки і техніки, які можуть призвести до зменшення попиту на його товари. Своєчасне встановлення господарських відносин з новими виробниками, врахування нових тенденцій і напрямків, що забезпечить підприємству нові можливості розширення його діяльності;

- розробити і використовувати систему постійного спостереження за навколишнім середовищем і збереженням даних. Вдосконалений аналіз маркетингової інформації дозволить управлінському персоналу підприємства значно підвищити ефективність маркетингових досліджень на ринку, аналізувати власні можливості, мати повну картину торговельно-технологічних процесів що відбуваються в реальний час та можливість ефективно розвиватися в даних умовах і надалі.