| 1. | Змінні витрати на одиницю продукції (тону), тис. у.о. | 42 |
| 2. | Разом постійні витрати, тис. у.о. | 4600 |
| 3. | Ціна одиниці продукції, тис. у.о. | 87,3 |
| 4. | Маржинальний дохід (ціна – змінні витрати) | 45,3 |
| 5. | Точка беззбитковості, тон (рядок.2/ рядок.4) | 101,54 |
| 6. | Точка беззбитковості, (рядок. 2/ (1-рядок.1/рядок.3) тис. у.о. | 8846,1 |
| Розрахунок запасу беззбитковості | ||
| 7. | План продажів, тон | 151,2 |
| 8. | Прибуток ( рядок.3*рядок.7), тис. у.о. | 13199,8 |
| 9. | Загальні зміні витрати (рядок.1*рядок.7), тис. у.о. | 6350,4 |
| 10. | Прибуток валовий (рядок. 8- рядок.9- рядок.2) | 2249,4 |
| 11. | Запас беззбитковості, у.о. (Прибуток – Точка беззбитковості у грошовому виразі або рядок.8-рядок.6) | 4353,65 |
| 12. | Запас беззбитковості, % (Зона беззбитковість/Дохід, рядок.11/ряд.8) | 32,29 |
| 13. | Вкладений прибуток (рядок. 8- радок.9) | 6849,4 |
| 14. | Операційний важіль (рядок 13/рядок.10) | 3,05 |
Відповідно до отриманих розрахунків з таблиць 3.10 – 3.11., по проекті А річний обсяг виробництва продукції, при якому підприємство не одержує прибутку , але і не несе збитків - 113,53 тон, проектна потужність цеху - 144 тонни (11 тонн/місяць * 12 місяців). Запас міцності складає 21,29%.
Виходячи з визначення операційного важеля одержуємо, що 10-ти процентне збільшення обсягу продажів призводить до збільшення прибутку на 40,73%.
Відповідно до отриманих розрахунків по проекту Б річний обсяг виробництва продукції, при якому підприємство не одержує прибутку , але і не несе збитків - 101,54 тон, проектна потужність цеху - 151,2 тон. Запас міцності складає 32,29%.
Виходячи з визначення операційного важеля одержуємо, що 10-ти процентне збільшення обсягу продажів приводить до збільшення прибутку на 30,5%.
Виходячи з отриманих даних можна зробити висновок , що проект Б найбільш кращий, чим проект А тому що:
1. Точка беззбитковості проекту Б має менше значення, ніж у проекту А. Це свідчить про те, що проект Б при меншому обсязі виробництва почне приносити прибуток.
2. запас міцності проекту Б перевищує запас міцності проекту А на 11%.
3. операційний важіль проекту Б нижче, ніж у проекту А, що краще в умовах нестабільної економіки.
Аналіз чутливості Чистого приведеного доходу NPV
Як фактори, що відбиває зміни ЧДД проекту розглянемо , у діапазоні від -20% до 20%: обсяг інвестицій, обсяг реалізації, ціна реалізації, зміна собівартості, таблиця 3.12.
Таблиця 3.12.
Вплив факторів на величину NPV (тис. у.о.)
|
| проект А | проект Б | ||||
| -20 | 0 | 20 | -20 | 0 | 20 | |
| об’єм | -2217,4 | 1535 | 5177,3 | 1766,5 | 5980,1 | 14092,1 |
| об’єм інвестицій | 2867,8 | 1535 | 202,2 | 7435,8 | 5980,1 | 4524,4 |
| ціна продукції | -6305,1 | 1535 | 8378,1 | -2150,4 | 5980,1 | 14110,7 |
| собівартість | 8609,1 | 1535 | -5539,1 | 12814,6 | 5980,1 | -8543 |
Як видно на рисунку 3.2., найбільш чуттєвий проект А до відхилення собівартості, особливо убік підвищення. Це робить залежним проект від впливу зміни цін постачальників, що відповідно повинно бути враховане в плані висновку договорів на постачання сировини, енергії.
Другим по значущості є фактор зміни ціни реалізації. Ріст ціни на 20% приведе до росту NPV на 545%, але і значне скорочення NPV у випадку зниження ціни реалізації.
Третім по значимості є фактор зміни обсягу реалізації. При зниженні обсягу реалізації сума NPV ставати негативною.
Найменш чуттєвий проект А к зміні обсягу інвестицій, коливання величини яких дозволяють залишатися NPV позитивною величиною .
Рис. 3.2. Аналіз чутливості Чистого приведеного доходу проекту А
Найбільш значними факторами в реалізації проекту Б, як видно на мал. 2, є також собівартість продукції і її ціна реалізації. Але проект Б менш чуттєвий у порівнянні з проектом А к коливанням розглянутих факторів (рисунок 3.2.).
Висновки .
1. Чистий дисконтований дохід (NPV) (інтегральний ефект) - величина позитивна й у проекту А и у проекту Б, за час здійснення проекту А складає 1535 тис. у.о., що менше ,ніж у проекту Б на 74%.
2. Індекс прибутковості проекту (IRR) А більше 1, складає 1,02 - це менше, ніж у проекту Б.
3. Строк окупності проекту А - 6,58 року, це , безумовно менше терміну реалізації проекту, але в проекту Б цей показник краще - 3,68 роки.
4. IRR проекту А - 27,5% перевищує заданий рівень прибутковості - 15%, але це значно менше, ніж у проекту Б.
5. Точка беззбитковості проекту Б має менше значення, ніж у проекті А. Це свідчить про те, що проект Б при меншому обсязі виробництва почне приносити прибуток.
6. Запас міцності проекту Б перевищує запас міцності проекту А на 11%.
7. Операційний важіль проекту Б нижче, ніж у проекту А, що краще в умовах нестабільної економіки.
8. Згідно даним графіків "аналізу чутливості NPV" можна зробити висновок , що проект Б менш чуттєвий до коливань факторів, ніж проект А.
На основі проведеного аналізу можна зробити висновок про більшу ефективність вкладення інвестицій у проект Б.
Розділ 3. Інформаційні системи як інструмент підвищення
ефективності управління реальними інвестиціями
3.1. Інформаційні системи в процесі управління реальними інвестиціями
Широка інформатизація всіх сфер діяльності нашого суспільства принципово зміцнює роль інформації та інформаційних технологій. Особливо актуальні ці питання для економічних об'єктів: виробничих підприємств, інвестиційних організацій, фірм, компаній, фінансових, банківських, податкових, торгівлі, маркетингу, державних та інформаційних органів управління.
Управління названими об'єктами – постійний процес переробки значних обсягів різнобічної інформації, для якого характерно1:
· зростаюча потреба в інформації, яка являється основою для прийняття рішень в управлінні;
· значний обсяг інформації та складні інформаційні зв'язки між показниками, динамізм даних, які використовуються в управлінні;
· велика кількість обчислювальних та логічних операцій, які виконує управлінський персонал;
· можливість формалізації переважної більшості задач як в типових ситуаціях, так і при рішенні проблем в слабо структурованих або неструктурованих проблемах.
· якість управління та прийняття рішень в економіці тісно пов'язана з використанням сучасних засобів комп'ютерної техніки та інформаційних технологій. Основним підходом до їх використання являється створення та застосування інформаційних систем (ІС) у менеджменті
За змістом автоматизовані системи (АС) — це система, яка складається з персоналу і комплексу засобів автоматизації його діяльності та реалізує інформаційну технологію виконання установлених функцій.
Призначення автоматизованих систем (АС) в економіці — це автоматизація розрахунків, під якою розуміють людино-машинне
1Андрієнко А.С. Підтримка рішень в сучасних умовах // http://www.ek-lit.agava.ru/books.htm
розв'язування економічних завдань.
АСУ являє собою систему управління, яка орієнтована на широке й комплексне використання технічних засобів і економіко-математичних методів для розв'язування інформаційних завдань управління.
Інформаційні системи можуть значно різнитися за типами об'єктів управління, характером та обсягом розв'язуваних завдань і рядом інших ознак.
Загальноприйнятої класифікації АС у даний час не існує. Пропонується класифікація АС наступними ознаками 1:
1. За рівнем або сферою діяльності - державні, територіальні (регіональні), галузеві, об'єднань, підприємств, технологічних процесів.
2. За рівнем автоматизації процесів управління — інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-керівні, системи підтримки прийняття рішень, інтелектуальні АС.
3. За ступенем централізації обробки інформації — централізовані АС, децентралізовані АС, інформаційні системи колективного використання.
4. За ступенем інтеграції функцій — багаторівневі АС з інтеграцією за рівнями управління (підприємство — об'єднання, об'єднання — галузь і т. ін.), багаторівневі АС з інтеграцією за рівнями планування і т. ін.
Сучасний етап розробки інформаційних систем в економіці країни характеризується створенням АС нового покоління, до яких належать :
Інформаційно-пошукові системи (ІСП) орієнтовані на розв'язування завдань пошуку інформації. Змістова обробка інформації в таких системах відсутня.
В інформаційно-довідкових системах (ІДС) за результатами пошуку обчислюють значення арифметичних функцій.
Інформаційно-управляючі, або управлінські, системи (у вітчизняній літературі під назвою "автоматизовані системи організаційного управління") являють собою організаційно-технічні системи, які забезпечують вироблення рішення на основі автоматизації інформаційних процесів у сфері управління.
1Карпович Е.О.Информационные системы в бизнесе // http://business.rin.ru/
Отже, ці системи призначені для автоматизованого розв'язування широкого кола завдань управління.
Системи підтримки прийняття рішень (СППР) покоління та інформаційні системи, побудовані на штучному інтелекті (інтелектуальні АС). належать до інформаційних систем нового покоління.
СППР — це інтерактивна комп'ютерна система, яка призначена для підтримки різних видів діяльності при прийнятті рішень із слабо структурованих або неструктурованих проблем. Інтерес до СППР, як перспективної галузі використання обчислювальної техніки та інструментарію підвищення ефективності праці в сфері управління економікою, постійно зростає. У багатьох країнах розробка та реалізація СППР перетворилася на дільницю бізнесу, що швидко розвивається.
Штучний інтелект — це штучні системи, створені людиною на базі ЕОМ, що імітують розв'язування людиною складаних творчих завдань. Створенню інтелектуальних інформаційних систем сприяла розробка в теорії штучного інтелекту логіко-лінгвістичних моделей. Ці моделі дають змогу формалізувати конкретні змістовні знання про об'єкти управління та процеси, що відбуваються в них, тобто ввести в ЕОМ логіко-лінгвістичні моделі поряд з математичними. Логіко лінгвістичні моделі — це семантичні мережі, фрейми, продукувальні системи — іноді об'єднуються терміном «програмно-апаратні засоби в системах штучного інтелекту».
Основними завданнями, що вирішує АСУ підприємством є 1:
- підвищення ефективності виробництва, що виражається в збільшенні випуску продукції, поліпшенні її якості і зниженні собівартості. Це відбувається за рахунок різноманітних розрахунків, спрямованих на оптимальне використання наявних виробничих, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, а також за рахунок зробленої технології виробничих процесів і т.д.;
- підвищення оперативності і поліпшення якості керування виробництвом, структурними підрозділами або підприємством у цілому, що
1 Алексеева Е.К. Можливості систем підтримки прийняття рішень // http://pricenews.kiev.ua/
виражаються в застосуванні зробленої системи оперативно-виробничого планування, а також в оперативному зборі, обробці й аналізі фактичної інформації.
- удосконалювання структури апарата керування, що виражається в її спрощенні і створенні таких структурних підрозділів керування, що, будучи нечисленними по своєму складі, могли б оперативно і зі знанням справи впливати на процеси , що відбуваються. Це відбувається завдяки поліпшення взаємовідносин між структурними підрозділами і виробничими одиницями;
- організація раціональних потоків інформації на підприємстві, забезпечується комплексним використанням сучасних засобів обчислювальної і периферійної техніки;
- своєчасне укладання достовірної звітності підприємства, а також забезпечення оперативної доставки її у вищі за рангом організації. Здійснюється завдяки системно машинній обробці єдиної вихідної інформації, а також шляхом одночасного створення машинних носіїв разом з укладанням звітних даних, що будуть потім одночасно передаватися або іншим способом доставлятися у вищестоящі організації;
- організація діловодства і діспетчірування з обліком досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду. Відбувається за рахунок комплексного застосування засобів організаційної техніки і діспетчірування, а також наукової організації праці інженерно-технічних працівників і власне керування в цілому.
Таким чином, автоматизовані системи керування виробничими об'єднаннями або підприємствами дозволяють не тільки упорядкувати потоки інформації на керованих об'єктах, удосконалювати збір і підвищити оперативність обробки інформації, необхідної для керування, але і серйозно поліпшити якість керування, спростити структуру апарата керування, вирішити інші питання організації виробничо-господарської й іншої діяльності даного об'єднання або підприємства.
Автоматизовані системи керування промисловими підприємствами або
виробничими об'єднаннями істотно впливають на якість керування об'єктами і дозволяють:
- цілком усунути паралелізм і дублювання потоків інформації, що
характеризує виробничо-господарську й іншу діяльність керованого об'єкта;
- якісно змінити утримування і методи виконання функцій керування управлінським персоналом і тим самим різко підвищити оперативність керування об'єктом;
- удосконалювати організаційну структуру апарата керування і тим самим скоротити потребу в управлінському персоналі;
- підвищити загальну культуру керування;
установити постійний і безупинний взаємозв'язок даної системи керування з вищестоящої.
Об’єктом розгляду у даному розділі є саме інформаційні системи з підтримки прийняття рішень СППР.
Сутність і компоненти СППР
СППР виникли на початку 70-х років завдяки подальшому розвитку управлінських інформаційних систем (ІС) і являють собою системи, розроблені для підтримки процесів прийняття рішень менеджерами в складних ситуаціях, пов'язаних із розробкою і прийняттям рішень.
Термін СППР (DSS - Decision Support System) виник у 70-х роках і належить Геррі та Мартону, хоча перше покоління СППР мало чим відрізнялося від традиційних управлінських інформаційних систем, і тому замість СППР часто використовувався термін «системи управлінських рішень».
Специфічні особливості й основи побудови цих компонентів забезпечують у СППР реалізацію ряду важливих концепцій побудови ІС: інтерактивність, інтегрованість, потужність, доступність, гнучкість, надійність, керуемість.
1 Фёдоров А.А. Принципы классификации управленчиских систем // менеджмент: методология та практика – http://management.com.ua/cases/index.php
Аналіз еволюції систем СППР дає можливість виділити 2 покоління СППР:
- перше покоління розроблялося в період із 1970 до 1980 р.;
- друге - з початку 1980 р. і дотепер.
СППР другого покоління мають ознаки 1:
· керування даними - необхідна і достатня кількість інформації про факти згідно з прийняттям рішень, що охоплюють припущення і якісні оцінки;
· керування обчисленням і моделюванням - гнучкі моделі, що відображають засіб мислення особи, приймаючої рішення, у процесі прийняття рішень;
· інтерфейс користувача - програмні засоби дружні користувачу; звична мова, безпосередня робота кінцевого користувача.
Ціль і призначення СППР другого покоління можна визначити так:
§ допомога у розумінні розв'язуваної проблеми. Сюди належить структуризація проблеми, генерування постановок задач, визначення переваг, формування критеріїв;
§ допомога у рішенні задач: генерування і вибір моделей і методів, збір і підготування даних, виконання обчислень, видача результатів;
§ допомога у проведенні аналізу типу «Що?... Коли?» і т.п., пояснення ходу рішення; пошук і видача аналогічних рішень у минулому і їхні результати.
Системи можна підбудовувати під стиль мислення користувача, його знань і фахової підготовки, а також під засоби роботи.
Для сучасних СППР характерно наявність таких характеристик 1:
1. СППР дає керівнику допомогу у процесі прийняття рішень і забезпечує підтримку у всьому діапазоні контекстів задач. Думка людини та інформація, що генерується ЕОМ, являють єдине ціле для прийняття рішень
2. СППР підтримує і посилює (але не змінює і не відміняє) міркування та оцінку керівника. Контроль залишається за людиною.
3. СППР підвищує ефективність прийняття рішень. На відміну від адміністративних систем, де робиться акцент на аналітичному процесі, у СППР важливішою є ефективність процесу прийняття рішень.
1 Груздев Б.Г. технолония моделирования организационных систем // менеджмент: методология та практика – http://management.com.ua/cases/index.php
4. СППР виконує інтеграцію моделей і аналітичних методів із стандартним доступом до даних і вибіркою з них. Для надання помочі при прийнятті рішень активується одна або декілька моделей. Вміст БД охоплює історію поточних і попередніх операцій, а також інформацію зовнішнього характеру та інформацію про середовище.
5. СППР проста в роботі для осіб, що мають досвід роботи з ЕОМ.
Системи дружні для користувачів не потребують глибоких знань про обчислювальну техніку і забезпечують просте пересування по системі
6. СППР побудовані за принципом інтерактивного рішення задач. Користувач має можливість підтримувати діалог із СППР у безперервному режимі.
7. СППР орієнтована на гнучкість і адаптивність для пристосування до змін середовища або підходів до рішення задач, що обирає користувач. Керівник повинен пристосуватися до змінюваних умов сам і відповідно підготувати систему.
Користувач повинен мати вибір можливостей, щоб вибирати їх у формі і послідовності, що відповідають стилю його пізнавальної діяльності.
Дата: 2019-05-28, просмотров: 230.
