Аналіз трудових показників варто починати з оцінки трудового потенціалу підприємства і тих змін, що відбулися в ньому за минулий період.

Якісна структура трудового потенціалу підприємства характе-ризується рядом угруповань працівників підприємства по таких ознаках, як стать, вік, стаж роботи на підприємстві, освіта, кваліфікація, характер механізації праці й ін.

У виробничому процесі окремі категорії працівників промислово-виробничого персоналу підприємства відіграють різну роль. Тому і співвідношення, вимірюване питомою вагою окремих категорій працівників у загальній їхній чисельності у відсотках, служить важливим показником для якісної характеристики трудових ресурсів підприємства. Аналіз трудових показників підприємства почнемо з аналізу забезпеченісті підприємства трудовими ресурсами (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами

Як видно з даних табл. 3.1, чисельність персоналу у звітньому році зменшилась на 2,16%. Це обумовлено зменшенням виробництва. Зменьшення чисельності спостерігається по всім категоріях персоналу, крім робочих.

Таблиця 3.2

Аналіз кількості працівників за якісним складом

Дані табл. 3.2 свідчать про те, що облікова кількість штатних працівників у 2003 році в порівнянні з 2002 роком зменшилася на 5,13 % або на 19 осіб. При цьому обсяг випуску прдукції теж зменшився. Майже на 10% зменшилася кількість працівників у віці 15-28 років. Це пов’язано з тим, молодь звільняється з роботи на ЗАТ “ХВЗ” для того, щоб знайти кращі умови праці. Чисельність працівників, яки отримують пенсію за віком збільшилась, ця тенденція якщо буде продовжуватися і надалі може привести до низьких показників в роботі всього підприємства.

Зміна чисельності працівників підприємства за звітний період характеризується системою абсолютних і відносних показників.

Рівень інтенсивності руху працівників показують коефіцієнти обороту по прийому і вибуттю, загального обороту, коефіцієнт заміщення. Коефіцієнти стабільності і постійності кадрів характеризують ту частину працівників, які працюють на підприємстві певний період часу і характеризують сталість кадрів.

Коефіцієнт загального обороту робочої сили визначається відношенням суми числа працівників, прийнятих і звільнених за звітний період, до середньооблікової чисельності працівників.

Коефіцієнт заміщення дорівнює відношенню різниці між числом прийнятих і вибулих робітників до середньооблікової їх чисельності.

Коефіцієнт обороту по прийому визначається розподілом числа працівників, прийнятих за аналізований період, на середньооблікову чисельність працюючих.

Коефіцієнт обороту по вибуттю встановлюється розподілом числа вибулих працівників за досліджуваний період на середньооблікову чисельність працюючих.

Слід зазначити, що характеристика руху працюючих на основі коефіцієнтів обороту ще не розкриває причин вибуття. При аналізі руху робочої сили необхідно користуватися коефіцієнтом плинності, що виражається відношенням числа працівників, які пішли з підприємства за власним бажанням, з дозволу адміністрації і звільнених за порушення трудової дисципліни, до середньооблікової чисельності працюючих.

До можливих причин плинності відносять: зміну місця проживання, незадоволеність розмірами заробітку, незадоволеність професією, несприятливі умови і режим праці, віддаленість житла від місця роботи, використання не за фахом, відсутність можливості прасування по службі, несприятливі соціально-психологічні умови.

Важливим напрямком аналізу плинності варто вважати угруповання звільнившихся по статевовіковим ознакам, рівню механізації й автоматизації виробничих процесів і ін.

Крім показників зовнішнього руху робочої сили аналізуються і показники внутрішнього руху –– міжцехового, міжпрофесійного і кваліфікаційного. Коефіцієнт внутрішнього обороту розраховується відношенням чисельності працюючих, що прийняли участь у внутрішньому русі незалежно від числа змін в їх позиціях, до середньооблікової чисельності.

Показники руху робочої сили можуть розраховуватися як в цілому по підприємству, так і по окремих підрозділах. В процесі аналізу здійснюється порівняння показників звітного періоду із аналогічними показниками за ряд попередніх років, що дозволяє оцінити тенденцію їх зміни. Тенденція погіршення показників свідчить про посилення негативних явищ на підприємстві, які стосуються умов, оплати праці і т. ін., що потребує невідкладних заходів по їх усуненню.

Коефіцієнт постійності кадрів розраховується розподілом чисельності працівників, що знаходяться в списках підприємства протягом усього року (з 1 січня по 31 грудня включно), до середньої чисельності працівників.

Коефіцієнт стабільності кадрів характеризує частку працівників, що мають стаж роботи на підприємстві п’ять або більше років в загальній сукупності працюючих.

Наступним етапом аналізу є аналіз руху та стабільності (табл. 3.3). Рівень інтенсивності руху робітників характеризують коефіцієнти обігу по прийому та вибуттю, загального обігу.

Таблиця 3.3

Аналіз руху та стабільності

Дані табл. 3.3 свідчать, що у 2003 році збільшилась чисельність прийнятих робітників на 10%, але при цьому чисельність вибутих склала 193 чоловіка. У зв’язку з цим значення таких показників як коефіцієнт оборота по вибуттю та плинності кадрів теж дуже низьке.