Проведемо розрахунки продукції, що випускається для порівняння двох років роботи підприємства, для зручності беремо загальну суму за 2002 рік та за 2003 рік.

6980,8 - 7424,5 = - 443,7 (тис. грн.)

Розрахунок показав, що в 2002 році обсяг випуску продукції був більше (на 443,7 тис. грн.), ніж у звітньому, темп роста склав 94,02%.

Дані табл. 2.1 свідчать про те, що загальний обсяг виробництва у 2003 році в порівнянні з 2002 роком зменшився на 5,98 % або на 443,7 тис. грн. Спад виробництва протягом року був не рівномірним, найменшим він був у січні 2003 року, потім можна спостерігати невеликий приріст виробництва та з червня місяця й до кінця року його значення поступово збільшувалося.

Далі проведемо аналіз виконання плану по асортименту продукції, що випускається (табл. 2.2).

Дані табл. 2.2 свідчать про те, що відсоток виконання плану по асортименті склав 101,62 %. Причини не виконання плану по асортименту зовнішні та внутрішні. До зовнішних відносяться: конъюктура ринку, зміна попиту на окремі види продукції, стан матеріально-технічного забезпечення, несвоєчасне ведення в дію виробничих потужностей підприємства через незалежні від нього причини. Внутрішні причини – недоліки в організації виробництва: поганий технічний стан устаткування, його простої, аварії, недостача електроенергії, низька культура виробництва, недоліки в системі керування і матеріального стимулювання.

Таблиця 2.2

Виконання плану по асортименту за 2003 рік

Наступним етапом аналізу господарської діяльності підприємства є аналіз основних фондів. Випуск продукції, зниження її собівартості багато в чому залежить від ефективності використання основних виробничих фондів.

Для визначення змін, що відбуваються в складі основних промислово-виробничих фондів, необхідно проаналізувати їх структуру. Структура основних фондів визначається специфікою діяльності підприємства. Дані для аналіза структури основних фондів представлені в табл. 2.3.

Відповідно з даними табл. 2.3 в складі основних фондів підприємства найбільша питома вага займає їх пасивна частина. З 2001 до 2003 року вона знижується. Велика питома вага серед пасивних фондів пов’язана зі специфікою підприємства, таким фондом є конструкторське бюро по розробці досвідчених зразків велосипедів і комплектуючих деталей до них. У структурі активних фондів найбільшу питому вагу займають машини й устаткування. Їх частка склала: на початок 2001 року – 100%; на початок 2002 року – 52,6%; на початок 2003 року – 50%.

Таблиця 2.3

Структура основних виробничих фондів

Для узагальнюючої характеристики ефективності й інтенсивності використання основних виробничих фондів служать показники, які представлени у табл. 2.4.

Основними узагальнюючими показниками використання основних фондів є фондовіддача і фондоемкість. Фондовіддача визначається як відношення обсягу виробленої продукції до середньої вартості основних виробничих фондів і показує, скільки продукції одержує підприємство з кожної групи, вкладеної в основні фонди. Фондоємкость – показник, зворотний фондовіддачі, він характеризує величину основних промислово-виробничих фондів, що приходиться на 1 грн. продукції. Показник фондовіддачі може визначатися по основних виробничих фондах і по їхній активній частині.

Для узагальненої характеристики ефективності використання основних фондів служать також показники рентабельності основних фондів (відношення прибутку до середньої вартості основних виробничих фондів), питомі капітальні вкладення на 1 грн. приросту продукції. У процесі аналізу вивчається динаміка цих показників. Динаміка показника фондовіддачі за ряд років дозволяє виявити, наскільки доцільними o були капітальні вкладення в основні фонди з погляду випуску продукції. Відносний приріст випуску продукції повинний, як правило, перевищувати відносний приріст основних фондів.

Таблиця 2.4

Показники використання ОВФ

Таким чином, дані табл. 2.4 свідчать про те, що зменшилися такі показники як фондорентабельність та фондоозброєність, а значення фондовіддачі та фондоємкості залишилися майже незмінними. На рівень фондовіддачі впливають різні фактори, які пов’язані як зі змінами об’єму виробництва, так і з ефективністю використання основних фондів, особливо активної їх частини.

Одним з узагальнюючих економічних показників, що характеризує рівень собівартості є витрати на 1 грн. товарної продукції. Аналіз витрат на 1 грн. товарної продукції підприємства представлен у табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Витрати на 1 грн. товарної продукції

З табл. 2.5 випливає, що витрати на 1 грн. товарної продукції в 2003 році зменшилися на 0,045 грн. У результаті зменшення цього показника прибуток підприємства повинен збільшитися, але цьго не відбулося. Якщо ця тенденція буде продовжуватися й у майбутньому, то це може привести до збільшення збитків підприємства та його банкрутству.

3. Аналіз трудових показників ЗАТ “ХВЗ”

Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, їх раціональне використання є важливим фактором підвищення ефективності виробництва. Аналіз використання трудових ресурсів спрямований на забезпечення повної зайнятості персоналу підприємства, високої продуктивності праці, створення нормальних умов для роботи персоналу і підвищення рівня оплати праці. Від ефективності використання трудових ресурсів залежить своєчасність виготовлення продукції, Її якість, раціональне використання основних і оборотних засобів, що знаходить відображення в таких узагальнюючих показниках, як собівартість, витрати, прибуток. Заробітна плата, з одного боку, є складовою частиною витрат операційної діяльності, з другого боку, одним із найважливіших елементів мотивації праці. Аналіз витрат на оплату праці повинен бути спрямований на оцінку того, чи виконує заробітна плата свої функції на даному підприємстві.

При аналізі використання трудових ресурсів і засобів на оплату праці на підприємствах вивчаються:

забезпеченість підприємства і його структурних підрозділів робочою силою по категоріям, професійному і кваліфікаційному складу;

показники руху робочої сили та його причини;

використання робочого часу з метою виявлення невиправданих втрат і непродуктивних витрат;

темпи росту продуктивності праці і вплив науково-технічного прогресу на рівень і динаміку продуктивності праці;

організація, нормування праці;

організація оплати праці, форми і системи мотивації праці;

використання засобів на оплату праці;

діюча практика організації внутрішньовиробничого госпрозрахунку і його ефективність;

розвиток соціальної сфери;

резерви підвищення використання трудових ресурсів і напрямки їх реалізації з метою підвищення ефективності діяльності підприємства.

Джерелом інформації для аналізу трудових ресурсів є план з праці, дані табельного обліку, матеріали спостережень –– хронометражі і фотографії робочого дня, статистична звітність.

Важливо залучати і додаткову інформацію про використання трудових ресурсів: матеріали спеціальних соціологічних досліджень, виробничих нарад і ін.