Виокремлюють дві групи економічних оцінок природних факторів: перша (оцінки ресурсів) характеризує економічні результати використання природних ресурсів, друга (оцінки середовища) відображає економічні наслідки впливу на навколишнє природне середовище. Часто для оцінки середовища застосовують показники економічного збитку від забруднення або порушення природного середовища.

Природні ресурси мають властивості, що дозволяють реалізовувати як витратний, так і результативний підходи до їх економічної оцінки.

Основу витратного підходу складає облік урахувань на господарське освоєння природних ресурсів. Отже, отримані в результаті застосування даного підходу економічні оцінки природних ресурсів ураховують суспільно необхідні витрати праці на відтворення кількісних та якісних параметрів природних благ, а також їх підготовку до залучення в господарську діяльність.

Результатний підхід передбачає урахування споживчих властивостей природних ресурсів, тобто їх здатність задовольняти певні потреби. Застосовувати результатні оцінки доцільно тільки тоді, коли йдеться про дефіцитність даного природного ресурсу, його кількісну обмеженість.

Під економічним збитком від порушення природного середовища слід розуміти виражені у вартісній формі фактичні й можливі втрати, заподіяні економічним суб’єктам унаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків.

Природоємність – це умовна назва показника, який характеризує міру ефективності використання природних ресурсів при виробництві одиниці певного блага.

Ресурсоємність являє собою величину витрат ресурсів певного виду або їх сукупності, що припадає на одиницю економічного результату.

Завдання до теми

Опрацювати теоретичні питання

1. Оцінка ресурсу та оцінка середовища.

2. Підходи до економічної оцінки природних ресурсів.

3. Оцінка економічного збитку від порушення середовища.

4. Багаторівнева система соціо-еколого-економічних показників оцінки ресурсовикористання.

Теми рефератів

1. Фактори, що формують величину еколого-економічного збитку.

2. Базові методи обліку еколого-економічного збитку.

3. Природоємність і показники, якими вона характеризується.

4. Екологічний слід.

5. Екопродуктивність.

6. Індекс «щасливої» планети.

7. Показники природовикористання, найбільш поширені у вітчизняній практиці.

Контрольні питання

1. Як оцінюють природні фактори виробник і споживач?

2. Охарактеризуйте витратний і результативний підходи до економічної оцінки природних факторів.

3. Які показники використовуються для економічної оцінки земельних ресурсів при витратному і результативному підході?

4. Які показники використовуються для економічної оцінки родовищ корисних копалин при витратному і результативному підході?

5. Які показники використовуються для економічної оцінки лісових ресурсів при витратному і результативному підході?

6. Які показники використовуються для економічної оцінки водних ресурсів при витратному і результативному підході?

7. Які показники використовуються для економічної оцінки рекреаційних ресурсів при витратному і результативному підході?

8. Охарактеризуйте формування економічної оцінки зміни стану середовища.

9. Дайте визначення економічного збитку від порушення довкілля.

Література: [1, с. 39–50; 3, с. 34–81; 8, с. 29–35; 11, с. 27–35].

Практична робота № 3

Тема. Концепція платного природокористування

Мета: знати основи платного природокористування в Україні; основні елементи системи платежів (зборів) за порушення природного середовища. Уміти робити висновки щодо розмірів нормативів зборів за викиди забруднюючих речовин.