Організація використання агрегату при виконанні технологічної операції визначається способом руху на загоні та режимом роботи на протязі зміни, що впливає на експлуатаційні показники.

Основними кінематичними параметрами агрегату являються: кінематичний центр, кінематична довжина та ширина, довжина виїзду, центр та радіус повороту, які мають значення на вибір способу руху. Вибір раціонального способу руху і виду повороту агрегату дозволяє зменшити непродуктивні витрати часу зміни.

Найбільш ефективним при весняному підживленні зернових агрегатом з трьох машин є грушоподібний поворот, довжина холостого ходу якого визначається як:

L_X = (6,6…8)ρ_y+2L, 1.24

де ρ_y – умовний радіус повороту, м

L – довжина виїзду агрегату, м

L = (0,25...0,75) (L_T+Li2+L_M)

L = 0,7*(2,55+6,8+3,2) = 8,785 м

ρ_y = 1,3В_Н = 1,3*10,8 = 14,04 м

L_X = 7*17,04+2*8,785 = 115,85 м

Ширина поворотної смуги для петльового грушоподібного повороту визначається як:

Emin = 2,8* ρ_y+L*d_X 1.25

де d_X – кінематична ширина захвату агрегату.

Emin = 2,8*14,04+8,785+5,4 = 42,4 м

Приймаємо ширину поворотної смуги кратною ширині захвату Е=42,4 м.

Спосіб руху агрегату користуючись довідковою літературою для весняного підживлення зернових сівалками найкращий є челночний.

Для визначення ефективності такого способу руху обчислюємо коефіцієнт робочих ходів:

1.26

де α_Р, α_Х – довжини робочого ходу та холостого, м

П_Р, П_Х – кількість робочих та холостих ходів.

П_Р = L/В_Р; П_Х = П_Р-1

П_Р = 1000/10,8 = 92,6; П_Х = 93-1 = 92

α_Р = 2000-2*54 = 1892м

Витрати часу на один цикл визначаємо як:

t_Ц = (t_Р+t_ПОВ)П_РУФ+t_ТЕХН 1.27

де t_Р – витрати часу на робочий хід, хв.

t_ПОВ – витрати часу на поворот, хв.

П_РУФ – фактична кількість робочих ходів за цикл

t_ТЕХН – час, що витрачається на технологічне обслуговування агрегату за цикл, хв.

Витрати часу на поворот розраховуємо аналогічно

t_X = 0,06*£_X/V_X 1.28

t_X = 0,06*115,85/10 = 0,7хв.

Кількість робочих ходів за цикл для посівного агрегату розраховуємо:

1.29

де П_М, V_М – кількість с.-г. машин в агрегаті та місткість бункерів однієї машини, м³

γ_М, Н – об’ємна маса і норма внесення технологічного матеріалу

φ – коефіцієнт використання місткості бункера

φ = 0,85...0,95

Приймаємо П_РУФ = 3

t_Ц = (13,1+0,7)*3+5 = 46,4хв.

Розраховуємо час для виконання залишкових циклів:

 Т_ЗАГ = Т_ЗМ*t_НЦ-t_Ц 1.30

де Т_ЗМ = 420хв. – час зміни

Т_ЗАГ = 420*70-46,4 = 303,6хв.

Кількість залишкових циклів:

П_ЦЗАЛ = Т_ЗАЛ/t_Ц 1.31

П_ЦЗАЛ = 303,6/46,4 = 6,54

Розрахунок режиму використання агрегату на загоні

Режим роботи агрегату залежить від технологічної операції, складу агрегату, способу його руху, побічної швидкості, технологічних і інших видів зупинок. Режим використання агрегату на загоні розробляємо в слідуючій послідовності.

Основні складові режиму роботи агрегату представляємо в таблицю 1.9.

Таблиця 1.9 Режим використання агрегату на загоні

Нециклові елементи часу заносимо в таблицю 1.9. згідно рекомендації довідкової літератури.

Результат округляємо до цілого числа П_ЦЗАЛ = 3

Площа обробітку за один прохід агрегату:

S_tp = £_P*β_P/10⁴ 1.33

S_tp = 1892*10,8/10⁴ = 2,04 га/год.

Площа обробітку агрегатом за цикл розраховуємо як:

S_Ц = S_tр* П_РУФ 1.34

S_Ц = 2,04*3 = 6,12 га/цикл

Площу обробітку за залишкові цикли:

S_ЦЗАЛ = S_Ц*П_ЦЗАЛ 1.35

S_ЦЗАЛ = 6,12*7 = 42,84 га

Фактичний час зміни виражається формулою

T_ЗМФ = t_Ц*(1+П_ЦЗАЛ)*t_НЦ 1.36

T_ЗМФ = 46,4*(1+7)*70 = 441,2 хв.

Продуктивність агрегату при відомому режимі роботи

Продуктивність агрегату за годину змінного часу при наявності режиму його роботи на протязі зміни розраховуємо:

W_ГЗ = (S_Ц+S_ЦЗАЛ)/Т_ЗМФ 1.37

W_ГЗ = (42,84+6,12)/7,35 = 6,66 га/год

Коефіцієнт використання часу зміни розраховуємо як відношення Т_Р/Т_ЗМФ

Т_Р = t_Р*П_РУФ(1+П_ЦЗАЛ) 1.38

Т_Р = 13,1*3*(1+7) = 314,4 хв.

τ = 314,4/441,2 = 0,71