Порівняльна оцінка варіантів МТА

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Реферат

Дипломний проект на тему: “Обґрунтування раціонального комплексу засобів механізації для вирощування та збирання озимої пшениці у СТОВ “Братський” Нижньосірогозького району Херсонської області” складається з 3-х розділів, розрахунково-пояснювальної записки і 4-х листів графічної частини. Розрахунково-пояснювальна записка складається з сторінок тексту, включаючи рисунків, таблиць, а також 12 літературних джерел.

Проведено аналіз технології вирощування озимої пшениці і її техніко-економічних показників, розроблено інтенсивну технологію та комплекс машин для її виконання.

В проекті розкриті питання по безпеці життєдіяльності, в якому розглянуті основні аспекти охорони праці, виробничої санітарії.

Ефективність організаційних і технологічних рішень підтверджена приведеними техніко-економічними розрахунками.

ЗМІСТ

Вступ

1 Розробка технології та організації вирощування та збирання пшениці

1.1 Аналіз стану виробництва озимої пшениці в СТОВ “Братський” Нижньосірогозького району Херсонської області

1.2 Вибір та обґрунтування технологічних операцій

1.2.1 Визначення обсягу роботи технологічних операцій

1.2.2 Вибір та розрахунок складу агрегатів

1.2.3 Визначення кількості МТА для виконання агротехнологічної операції

1.2.4 Визначення кількості тракторозмін роботи агрегатів

1.2.5 Кількість розрахункових днів роботи агрегатів

1.2.6 Визначення кількості обслуговуючого персоналу

1.2.7 Розрахунок нормативних та загальних витрат пального

1.2.8 Розрахунок затрат праці на одиницю роботи

1.2.9 Обсяг робіт в умовних га

1.2.10 Щільність механізованих робіт

1.2.11 Економічні показники технологічної карти

Порівняльна оцінка варіантів МТА

1.4 Операційно-технологічна карта

1.4.1 Умови виконання операції

1.4.2 Агротехнічні вимоги

1.4.3 Склад агрегату і його експлуатаційно-технічні вимоги

1.4.4 Технологічна підготовка агрегату до роботи

1.4.5 Підготовка поля

1.4.6 Вибір способу руху і режиму роботи агрегату

1.4.7 Визначення фактичних затрат праці на одиницю виконаної роботи

1.4.8 Витрати пального на одиницю виконаної роботи

1.4.9 Оплата праці механізаторів

1.4.10 Контроль якості роботи агрегату

1.4.11 Охорона праці

2 Безпека життєдіяльності

2.1 Аналіз стану організації робіт по забезпеченню БЖ та екологічності виробництва при вирощуванні озимої пшениці

2.2 Характеристика причин і утрат від виробничих травм

2.3 Проектні рішення по забезпеченню рівнів безпеки праці і екологічності виробництва до нормативних значень

2.4 Організація робіт у надзвичайних ситуаціях

3. Техніко-економічні показники проекту

Висновок

Література

ВСТУП

В теперішній час агропромисловий комплекс України переживає спад виробництва, обумовлений наперед за усе високими цінами на нафтопродукти, с.-г. техніку та відсутність фінансових ресурсів у підприємствах комплексу на їх придбання. Це веде до збільшення витрат праці, прямих, експлуатаційних витрат на виконання с.-г. робіт, та як наслідок, веде до підвищення цін на одиницю с.-г. продукції. Крім цього відсутність необхідної кількості техніки та паливо-мастильних матеріалів веде до недотримання агро строків виконання різних с.-г. операцій. Це обумовлює зниження врожайності та якості основних с.-г. культур у рослинництві.

Вирішити ці проблеми можна тільки шляхом інтенсифікації та організації виробництва з використанням повного комплексу агротехнічних та економічних заходів, дозволяючи отримати заплановані високі врожаї за будь-якими погодними умовами. Це також концентрація матеріально-технічних ресурсів на вирощування с.-г. культур, своєчасне проведення послідовних робіт (по вирощуванню, догляду, збиранню та післязбиральній доробці отриманої продукції). Вона передбачає поточність виробництва та мінімізацію операцій, направлену на зберігання матеріальних, трудових та енергетичних ресурсів.

Освоювання та впровадження інтенсивних технологій вирощування с.-г. культур з використанням можливостей науково-обґрунтованих систем землеробства створюють необхідні передумови гарантованого отримання високого врожаю, дозволяють придати виробництву необхідну стійкість.

Щоб впровадити інтенсивну технологію вирощування с.-г. культур необхідно:

- повністю використовувати природний потенціал;

- вирішити питання боротьби з ерозією ґрунту, впровадженням зрошування, використовувати всі елементи зональних систем землеробства;

- підготувати кадри керівників, спеціалістів, рядових виконавців для виконання складного комплексу робіт, пов’язаних з впровадженням інтенсивної технології;

- підвести під врожай міцну матеріально-технічну базу, мати необхідний набір машин та знарядь.

Попередники

Багаторічний досвід землеробства свідчить про те, що у виробництві зерна гострою проблемою є місце озимої пшениці у сівозміні. У районі з посушливим кліматом найкращим попередником озимої пшениці можуть бути: чисті пари, зайняті пари, зернобобові культури та багаторічні трави. Після цих попередників у грунті залишається найбільш високі запаси поживних речовин та вологи. Від правильного вибору попередника залежить врожай, стійкість сівозміни у часі, підвищення ефективності системи агротехнічних прийомів по вирощуванню культури.

Обробіток ґрунту

Підготовка ґрунту залежить від попередника і включає в себе такі операції:

- лущення;

- внесення мінеральних добрив;

- основний те передпосівний обробіток.

Лущення: глибина лущення 6-8 см, для його проведення в залежності від умов використовують слідуючи агрегати:

- дискові борони БДТ-7 з тракторами Т-150 (Т-150К), К-701 – після кукурудзи, соняшнику, колосових, на середніх по механічному складі грунту;

- дискові гідравлічні лущильники ЛДГ-10, ЛДГ-15 відповідно з тракторами ДГ-75М, Т-150 по стерні при оптимальній вологості на легких та середніх ґрунтах.

Основний обробіток ґрунту в залежності від конкретних умов виконуються слідуючими агрегатами:

- плугом загального призначення ПН4-42 в агрегаті кольчато-шпоровими катками та боронами на глибину 25-27см, після соняшнику в умовах достатнього зволоження та при наявності кореневих бур’янів.

Для передпосівного обробітку ґрунту використовують культиватори КПС-4 та борони БЗТС-1,0 чи КПС-4 та кольчато-шпорові катки ЗККШ-6

Зубові борони застосовуються при достатній, а катки – при недостатній вологості ґрунту.

Внесення добрив

Взагалі для внесення мінеральних добрив в залежності від умов використовують такі агрегати:

- навесні розкидувачі НРУ-0,5 з тракторами МТЗ-80, при невеликих площах та дозах внесення, а також на відстані транспортування до 0,8-1км;

- полуприцепні розкидувачі 1РМТ-4, РУМ-5, РУМ-8 з тракторами МТЗ-80, Т-150 при середніх дозах внесення, а також на відстані транспортування до 3-4 км.

Потрібна якість внесення добрив забезпечується ретельною підготовкою добрив машин та поля до роботи, регулюванням та постановкою робочих органів, суворим дотриманням відстані між суміжними проходами агрегатом.

Посів

При вирощуванні зернових культур по інтенсивній технології до посіву висувають підвищенні вимоги: сіяти необхідно суворо в оптимальні агротехнічні терміни з високою точністю та якістю висіву. Сіють пшеницю в кінці серпня на початку вересня. Норма висіву 200-250 кг/га. В нашій зоні використовують сорти Одеський 162, Айсберг, Альбатрос і інші. Крім того, під час сівби, необхідно сформувати постійні технологічні колії, по яким будуть пересувати агрегати під час проведення заходів по догляду за посівами.

Ширину технологічної насії та відстань між ними приймають такими, щоб наявна в господарстві техніка для внесення добрив та гербіцидів могла бути використана більш ефективно при догляді за посівами з найменшими переналагодженнями.

Якщо господарство має в наявності сіялки марки СЗ-3,6 та СЗП-3,5, розкидувачі добрив НРУ чи РУМ-6, оприскувачі ОП-2000, ОПШ-15, що агрегатуються з тракторами МТЗ з вузько-профільними шинами то формувати технологічні колії шириною 1350мм з відстанню між ними 10,35м, шириною ходових доріжок 300мм.

Також дуже важливо забезпечити прямолінійність ходових доріжок та постійність відстані між технологічними носіями. Тому посів зернових проводиться переважно широкозахватними агрегатами на базі гусеничних тракторів.

Для забезпечення потрібної якості посіву робоча швидкість агрегатів не повинна перевищувати 9 км/год. Усі сіялки, агрегати та їх маркеруючі пристрої перед виїздом на поле повинні бути відрегульовані.

Догляд за посівами

Операції по догляду за посівами включають в себе підживлення мінеральними добривами, обробіток пестицидами.

Підживлення: для отримання клейковини в зерні на рівні 28% посіви підживлюють рано навесні (30-45м/га азоту) і при виході в трубку (25-30 кг/га азоту). Для внесення твердих мінеральних добрив по постійній технологічній колії використовують розкидувачі НРУ-0,5, РМС-6, РУМ-5 в агрегаті класу з тракторами класу 1.4. При параметрах робочої колії 300-350х300мм на тракторах встановлюють колеса з вузькими шипами. Переобладнання розкидувачів 1РМТ-4, РУМ-5 в цьому випадку складається у зменшенні колії з 1800 до 1350мм та заміні на колеса з вузькими шинами (240х508мм).

Для боротьби з бур’янами, шкідниками (жужелиця, клоп-черепашка і інші), а також хворобами (ірма, кореневі гнилі і інші), проводять обробку гербіцидами, інсектицидами. Часто ці операції поєднують.

Обробіток посівів пестицидами: технологічний процес застосування оприскуваючих засобів включає дві основні операції: приготування робочого розчину та оприскування посівів.

Для виконання першої операції можна використовувати АПЖ-12, при їх відсутності можна використовувати переобладнені водороздавачі ВУ-3М, а також оприскувачі, які мають гідравлічну мішанку (ОП-2000, ОПШ-15).

Для оприскування посівів краще використовувати штангові оприскувачі, а трактор оборудувати вузькими шинами. Найбільш оптимальні оприскувачі ОПШ-15, ПОМ-630, ОП-2000. Ширина захвата оприскувача повинна відповідати ширині захвата посівного агрегату.

Збирання

Найкращим терміном для збирання озимої пшениці є досягнення її повної стиглості. Збирати врожай слід прямим комбайнуванням. Допускається роздільний спосіб збирання у середній восковій стиглості зерна при вологості не більше 30% та великої забур’яненості. Недопустиме збирання роздільним способом при вологості зерна 35%. При цьому вміст білку у зерні знижується на 1,5%, а клейковини на 4% порівнюючи з показником зерна, зібраного у фазі повної стиглості.

При перестою на кореневищі (більше 10 днів) чи довгій відліжці скошеної пшениці у валках (більше 5 днів) якість зерна значно погіршується. Перед збиранням масивів пшениці обов’язково проводять обкіс полів зі сторони лісосмуг та по периметру шириною 20-30м.

При прямому комбайнуванні використовують жатки різної ширини захвату: для комбайнів СК-5 “Нива”-3,2; 4,1; 5,6 та 7м, а для СК-6 “Колос” – 5,6 та 7м. Також використовують комбайн Дон-1500.

Обсяг робіт в умовних га

Обсяг роботи в умовних га дозволяє привести всі види технологічних робіт в єдиний показник – умовний виробіток МТА для операції дискування.

V_У.ГА = 7n_ЗМ*К_ТР1.13

де К_ТР – коефіцієнт переводу фізичних тракторів в еталоні.

V_У.ГА = 7*5,7*1,65 = 66

Таблиця 1.3 Технологічна карта обробки та збирання озимої пшениці

№ п/п	Найменування роботи	Обєм, га, т ТКМ	Склад агрегату			Норма виробітку за зміну	Кількість нормо-змін за весь обсяг роботи	Витрати палива		Затрати праці, люд.-год.
№ п/п	Найменування роботи	Обєм, га, т ТКМ	Трактор	Зчіпка	С.-г. машини	Норма виробітку за зміну	Кількість нормо-змін за весь обсяг роботи	На 1 год. роботи, кг/га	На весь обсяг, кг	На 1 год. роботи, люд.-год./га	На весь обсяг
1	Дискування поля після соняшнику	100га	Т-150	-	БДТ-7	31,0	3,23	5,3	530	0,226	22,6
2	Погрузка фосфорних добрив	30т	МТЗ-80	-	ПЄ-0,8	108	0,27	0,2	6,0	0,02	1,9
3	Транспортування та внесення мінеральних добрив	100га	Т-150К	-	МВУ-8	45,0	2,18	2,4	240	0,153	15,3
4	Вспашка на глибину 25-27см	100га	Т-150	-	ПН4-42	6,5	15,4	18,5	1850	1,077	107,7
5	Зрівнювання розємних борозд	7га	Т-150	-	волокуша	11	0,63	8,4	59	0,588	58,8
6	Ранньовесняне боронування	100га	Т-150	СГ-21	БЗТС-1,0	99,3	1,0	1,2	120	0,07	7
7	Культивація на глибину 10-12см	100га	Т-150	-	Славутич	35,0	2,85	4,6	460	0,2	20
8	Культивація на глибину 6-8см	300га	Т-150	СП-11	КПС-4	35,2	2,84	3,6	360	0,199	19,9
9	Передпосівна культивація на глибину 5-6см	100га	Т-150	-	КШП-8	39,1	2,56	4,5	450	0,18	18
10	Протруювання насіння (фундазал 2-3кг/т, вітавікс – 2,5-3 кг/т)	22т	-	-	ПСШО-5	8,4	2,62	-	-	0,16	15,7
11	Погрузка та транспортування насіння та добрив (0,22+0,05 т/га)	27т	МТЗ-80	-	2ПТС-4	14,9	1,81	1,13	30,5	0,127	12,7
12	Сівба з використанням технологічної колії	100га	Т-150	СП-16	СЗ-3,6	32,6	3,06	2,4	240	0,215	21,5
13	Прикатування після сівби	100га	ДТ-75	С-11У	ЗККШ-6	76,9	1,3	1,2	120	0,09	18,2
14	Погрузка та транспортування базудину або валатону (2 л/га)	0,2т	Т-16М	-	-	4,6	0,15	0,3	7,5	0,02	2,1
15	Транспортування води	25т	МТЗ-80	-	ВУ-ЗМ	9,2	2,71	2,84	71	0,2	40
16	Приготовлення розчину гербіцидів	25т	МТЗ-80	-	АПЖ-12	70	0,36	1,1	28	0,19	38
17	Оприскування посівів проти лічинок жужулиці та совок	100га	МТЗ-80	-	ОП-2000	31,8	3,14	1,45	145	0,19	18,9
18	Погрузка та транспортування мінеральних добрив	9т	МТЗ-80	-	АИР-20 2ПТС-4	27,7	0,3	0,95	9,0	0,023	2,3
19	Підкормка посівів азотними добривами (30% норми)	100га 9т	Т-150	СП-16	СЗ-3,6	32,6	3,06	2,4	240	0,215	21,5
20	Боронування озимих	100га	Т-150	СГ-21	БЗСС-1	51,0	2,0	1,3	130	0,2	20
21	Транспортування гербіцидів, фунгецидів (3 обробки)	0,5т	Т-16М	-	-	4,6	0,1	0,3	17,5	0,04	4
22	Транспортування води (3 обробки)	75т	МТЗ-80	-	ВУ-ЗМ	9,2	8,15	2,84	213	0,19	57
23	Приготовлення розчину (3 обробки)	75т	МТЗ-80	-	АПЖ-12	17,7	4,23	0,3	22,5	0,3	30
24	Внесення гербіцидів та фунгіцидів	300га	МТЗ-80	-	ОП-2000	31,8	9,42	1,45	43,5	0,7	69,5
25	Погрузка та транспортування азотних добрив	13,5т	МТЗ-80	-	АИР-20 2ПТС-4	27,7	0,5	0,95	12,8	0,035	3,5
26	Внесення азотних добрив (50% норми)	100га	МТЗ-80	-	РУМ-5	33,2	3,0	2,6	260	0,21	21
27	Уборка прямим комбайнуванням	100га	ДОН-1500	-	-	10,1	10	13,7	1370	0,7	70
28	Транспортування зерна на тік	500т	ГАЗ-53	-	-	21	23,8	2,8	1400	1,66	166,6
29	Транспортування змільченої соломи	600т	МТЗ-80	-	2ПТС-887А	16,0	37,6	-	2150	2,625	262,5
30	Скирдування соломи	600т	МТЗ-80	-	-	51,8	1,93	0,6	360	10,85	1085
31	Первинна очистка зерна на току	500т	ЗАВ-20	-	-	100	-	-	-	0,7	70

Умови виконання операції

Довжина і ширина поля – 2000х1000 м

Середній похил поверхні поля – 2°

Питомий опір ґрунту – 1,4 кН/м

Агрофон – стерня

Агротехнічні вимоги

1. Ефективність застосування засобів механізації, що використовуються в технологічному процесі внесення твердих мінеральних добрив, значною мірою визначається ступенем виконання ними агротехнічних вимог.

2. Вносити добрива необхідно в агротехнічний термін, дотримуючись встановлених доз внесення, рівномірно розподіляючи добрива по всій площі поля. Дози внесення добрив визначають в агротехнічних лабораторіях для кожного поля за даними картограм, величини запланованого врожаю і наявності добрив.

3. На основі картограм кислотності ґрунту визначають площі, що підлягають вапнуванню. Вапняні матеріали можна вносити в будь-який час року за умови збереження постійної робочої швидкості машин.

4. Нерівномірність розподілу при поверхневому внесенні добрив по всій площі поля не повинна перевищувати 25% для кузовних машин і 15% - для тукових сівалок.

5. Суміжні проходи агрегату повинні бути рівними робочій ширині його захвату, що забезпечує правильне їхнє перекриття. Перекриття в стикових проходах повинне складати 5% від ширини захвату агрегату.

Розриви між суміжними проходами машин і неопрацьовані ділянки поля не допускаються.

6. Поворотні смуги засівають добривами з тією же дозою висіву, що й основне поле.

7. Вологість внесених мінеральних добрив повинна забезпечувати нормальну роботу дозуючих пристроїв. Максимальне відхилення вологості від стандартної - не більш 20%.

Підготовка поля

Підготовка поля включає:

- огляд поля з метою усунення переплод, які можуть погіршити якість виконання робіт, знизити продуктивність агрегату і створювати аварійні ситуації;

- вибір напрямку та способу руху агрегатів, враховуючи попередній обробіток та природні умови;

- розмітку поворотних смуг, позначення лінії першого проходу агрегата, місць заправки насінням та інше;

- розмітку загонів, виконання прокосів і обкосів для поворотних смуг та з метою протипожежного захисту;

- визначення послідовності обробітку поворотних смуг і основного масиву поля.

Таблиця 1.9 Режим використання агрегату на загоні

Елементи часу зміни	Повторність	Швидкість руху км/год.	Витрати часу, хв.	Площа обробітки, га	Примітка
а) Час нецикловий Заїзд, виїзд Переїзди Підготовчо-заключні роботи Зупинки за технологічних випадкових причин Технічне обслуговування агрегату в період зміни Фізіологічні причини Контроль якості	1 1 1 1 1 1 1	- - - - - - -	3 7 10 10 15 10 15	- - - - - - -	t_З.В t_ПЕР t_ПЗ t_ОГ t_ТО t_Ф t_ЯК
Всього			70		t_НЦ
б) Період одного циклу Робочий хід Поворот Технологічне обслуговування МТА	3 3 -	8,67 9,2 -	13,1 0,7 3	2,04 - -	t_РЦ t_ПОВ t_{ТЕХОБСЛ}
Всього за цикл	-	-	46,4	6,12	t_Ц
в) Залишкові цикли	7	-	303,6	42,84	Т_ЗАЛ
Всього за зміну	-	-	420	48,96	Т_ЗМ

Нециклові елементи часу заносимо в таблицю 1.9. згідно рекомендації довідкової літератури.

Результат округляємо до цілого числа П_ЦЗАЛ = 3

Площа обробітку за один прохід агрегату:

S_tp = £_P*β_P/10⁴ 1.33

S_tp = 1892*10,8/10⁴ = 2,04 га/год.

Площа обробітку агрегатом за цикл розраховуємо як:

S_Ц = S_tр* П_РУФ 1.34

S_Ц = 2,04*3 = 6,12 га/цикл

Площу обробітку за залишкові цикли:

S_ЦЗАЛ = S_Ц*П_ЦЗАЛ 1.35

S_ЦЗАЛ = 6,12*7 = 42,84 га

Фактичний час зміни виражається формулою

T_ЗМФ= t_Ц*(1+П_ЦЗАЛ)*t_НЦ 1.36

T_ЗМФ= 46,4*(1+7)*70 = 441,2 хв.

Продуктивність агрегату при відомому режимі роботи

Продуктивність агрегату за годину змінного часу при наявності режиму його роботи на протязі зміни розраховуємо:

W_ГЗ = (S_Ц+S_ЦЗАЛ)/Т_ЗМФ 1.37

W_ГЗ = (42,84+6,12)/7,35 = 6,66 га/год

Коефіцієнт використання часу зміни розраховуємо як відношення Т_Р/Т_ЗМФ

Т_Р = t_Р*П_РУФ(1+П_ЦЗАЛ) 1.38

Т_Р = 13,1*3*(1+7) = 314,4 хв.

τ = 314,4/441,2 = 0,71

Оплата праці механізаторів

Витрати коштів на плату за працю при роботі агрегату розраховуються:

С_ПР = (З_МЕХ*m_МЕХ*К_МЕХ+З_ОБС*m_ОБС*К_ОБС)/W_ЗМФ 1.42

де З_МЕХ, З_ОБС – тарифні ставки механізаторів та допоміжних робітників, грн./зм.

m_МЕХ, m_ОБС – кількість механізаторів та допоміжних робітників, що обслуговують агрегат, чол..

К_МЕХ, К_ОБС – коефіцієнти, що враховують додаткову зарплату та відрахування на страхування механізаторів та допоміжних робітників.

С_ПР = 1*8,08*1,65/48,96 = 0,272 грн./га

Експлуатаційні витрати на одиницю виконаної роботи розраховуємо згідно формул 1.14, 1.15, 1.16, 1.17, враховуючи фактичну продуктивність.

И_Ш = 0,69+0,059+0,79+3,73+0,272 = 5,54грн./га

Результати розрахунків зводимо в таблицю 1.10.

Таблиця 1.10 Експлуатаційні показники вибраного агрегату

Марка складових МТА			Робоча ширина захвату, м	Швидкість руху, км/год.	Продуктивність, га/год.	Витрати пального, кг/га	Затрати праці, люд.год./га	Коефіцієнт використаного часу зміни	Експлуатаційні витрати, грн../га	Коефіцієнт слідоутворення
Трактор	С.-г. машина	Згінка
Т-150	СЗТ-3,6	С-11У	10,8	8,67	6,66	8,49	0,15	0,71	5,54	0,077

Таблиця 1.11 Оцінка якості внесення добрив

Показник	Спосіб виміру	Градація нормативів	Бал
Відхилення від дози внесення, %	Включають механізм, що подає, для заповнення висівної щілини. Після цього підстилають чи підвішують брезент і протягом 1 хв. машину прокручують. Висіяні добрива зважують. Операцію повторюють не менш 3 разів.	До ±5 До 10 Більш 10	3 2 0
Нерівномірність висіву добрив, %	Листи розставляють на ширину робочого захоплення агрегату. Добрива, зібрані з кожного листа, зважують, і результати заносять у відомість. Операцію повторюють не менш 3 разів	До 10 До 25 Більш 25	3 2 1
Перекриття стикових проходів, % від ширини захоплення	Відзначають ширину першого проходу вішкою не менш 3 разів, виміром визначають ширину другого проходу	До 3 До 5 Більш 5	3 2 0

Оцінка якості внесення добрив приведена в таблиці 1.11. Комісія перевіряє обсяги, якість виконаних робіт і складає акт.

Охорона праці

До роботи допускаються особи, що мають посвідчення на право керування машиною, добре знають конструкцію агрегату і регуліровки, правила технічного обслуговування, правила виконання технологічного процесу і пройшли інструктаж по техніці безпеки при роботі на агрегаті.

Під час роботи і технічного обслуговування присутність по сторонніх осіб на агрегаті забороняється. Міняти робочі органи і підтягувати кріплення дозволяється тільки при зупиненому двигуні і при наявності відповідних підставок.

Особливо звертається увага на охорону праці при виконанні робіт з шкідливими матеріалами.

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Висновок

1. Аналіз господарської діяльності СТОВ "Братський" Нижньосірогозького району Херсонської області по виробництву озимої пшениці показує, що в господарстві використані не всі резерви по підвищенню врожайності. Маються порушення агротехніки, недостатньо застосовується добрив і засобів захисту рослин, недостатньо ефективно використовується машинно-тракторний парк, частина машин морально застарів, висока собівартість одиниці продукції.

2. Розроблено інтенсивну технологію оброблення і збирання озимої пшениці, заснована на застосуванні нових гібридів, оптимальних доз добрив і сучасних засобів захисту рослин, сучасного комплексу машин, сполучення операцій, що дозволяє одержати в середньому по господарству врожай 40-50 ц/га озимої пшениці.

3. Проведено аналіз стану робіт із забезпечення безпеки робітників. Розроблено заходи щодо забезпечення робітників безпечними умовами праці й охороні навколишнього середовища.

4. Впровадження в господарстві розробленої технології дозволить знизити число зайнятих працівників на 6,4 чоловік, збільшити виробництво озимої пшениці на 1 працюючого на 156,2т, знизити витрати праці на 5,6чел.година/т продукції, а собівартість на 231,7 грн./т. Загальний економічний ефект по господарству, складає 265660грн.

Література

1. Технологічні карти вирощування с/г кільтур. – Харків, 2001

2. Машиновикористання в землеробстві. За ред. В.Ю.Ільченко, Ю.П.Нагірного. –К: Урожай, 1996

3. Каталог сельскохозяйственной техники и энергетических средств. Мелитополь, МВЗ, 2001

4. Операционные технологии возделывания зерновых культур. Справочник-К: Урожай,1990

5. В.М.Кюрчев, В.М.Болтянський, М.О.Шабола. Методичні вказівки щодо обгрунтування раціонального складу машинних агрегатів. Мелітополь: ТДАТА, 1999

6. В.Й.Жиган. Посібник з теоретичних основ машиновикористання в землеробстві та системі Машина-Поле. Мелітополь, ТДАТА, 2000

7. Методичні рекомендації. Розробка технологічних карт на виробництво культури. В.Й.Жиган, В.М.Болтянський. Мелітополь: ТДАТА 2002

8. Рабочая тетрадь агронома по интенсивным технологиям возделывания озимых культур. Урожай, 1985

9. В.Федотов, Г.Карасев. Интенсивная технология возделывания озимой пшеницы. Воронеж, 1988

10. М.Н.Марченко. Индустриальная технология применения минеральных удобрения. Москва: Россельхозиздат, 1987

11. М.К.Діденко Експлуатація машинно-тракторного парку. Вища школа: Київ, 1975

12. Норми виробітку і витрачання палива. Урожай, 1991