Призупинити зменшення обсягів продажу м'ясопродуктів каналами так званої організованої торгівлі можливо, якщо знизити роздрібні ціни (тим більше, що за останні шість років вони зростають у півтора раза швидше, ніж на інші продовольчі товари). Для цього, на думку фахівців, слід не лише зменшити собівартість виробів, але й розвивати мережу фірмової торгівлі.
Замість спеціалізованих крамниць "М'ясо", що зникли ще на початку 90-х років з комерціалізацією торгівлі, постануть фірмові магазини м'ясопереробних підприємств. Аналіз свідчить, що у фірмових магазинах асортимент продукції зазвичай ширший у 1,2-1,3 раза, ціни - нижчі на 5-7%, значно вища якість. Фірмова торгівля відсікає зайвих посередників і швидко реагує на зміну запитів та смаків покупців. Загалом кожне м'ясопереробне підприємство в Україні повинно мати не менше десятка фірмових магазинів і кілька десятків спеціалізованих відділів в універсамах та гастрономах. До речі, майже 80% потенційних покупців м'ясопродуктів - за фірмову торгівлю, але користуватися її послугами можуть лише 22% з них. Навіть у великих містах-мільйонерах розвиток фірмової торгівлі м'ясопродуктами поки що не перевищує 40% від необхідного рівня.
За оцінками БІЗНЕСа, у 2005 році мешканці України з’їли приблизно 220 тис.т ковбасних виробів і копченостей. Однак думки операторів стосовно цього неоднозначні. Офіційна статистика прояснити дану ситуацію не в змозі. За попередніми оцінками Держкомстата, виробництво ковбасних виробів в Україні в 2005р піднялось на 25% (до 191,6 тис.т, без обліку випуску продукції підсобними і малими підприємствами). Разом з тим, за даними того ж Держкомстата, за 9 місяців минулого року роздрібні підприємства продали 64,5 тис.т ковбасних виробів.
Крупні м’ясопереробні заводи (МПЗ) поступово ”видавлюють” з ринку дрібні підприємства, які, як правило, не завжди пред’являють звіти Держкомстату.
Асортимент. На сьогоднішній день здивувати покупців широким асортиментом ковбасних виробів уже важко. За минулі роки більшість виробників намагались максимально його розширити, що, на їх думку, повинно було сприяти реалізації ковбаси. Також асортиментна „лінійка” поповнилась продукцією, виготовленою по розробленим тим чи іншим виробником рецептами (упор робили на копченості). В результаті, номенклатура випускаємої продукції ковбасних виробів стала значно ширшою, але об’єм продажу у більшості виробників так і не виріс.
За оцінками операторів, у 2005 році кардинальних змін в структурі продажу ковбаси не відбулось. Незначно збільшився продаж напівкопчених ковбас – на 2-3 відсотки за рік. Питома вага продажу варених ковбас – знизилась. Основна причина таких змін – напівкопчені ковбаси мають кращі споживні властивості. Добавимо, що в 2005 році зріс попит на ковбасні вироби середньої і дорогої цінових груп. Доля продажу дешевої продукції, за оцінками операторів в середньому знизилась на 10 відсотків. А в деяких оптовиків продажу вареної ковбаси дешевих видів скоротились в два і більше рази.
Збут. За останній рік – півтора відбувається збільшення МПЗ, які поступово витісняють за ринком малих виробників. Відповідно статданим в 2004 році виробництвом ковбас займались майже 1000 підприємств, а в 2005 - менше 900. Хоча невеликі підприємства не взмозі виконувати стабільні поставки продукції, гарантувати її стабільну якість, про те торговці відмічають, що і у них є козирь – мобільне реагування на риночці зміни в ціні. Зараз на ринку існують наступні торгові марки: „Арго”, „Добра”, „Славянка”, „Русанко”, „Тернопільські ковбаси”, „Колос” та багато інших. Але широку рекламу продукції майже ніхто не проводить.
Прогноз. За оцінками підприємців, знизиться ціна на готові ковбасні вироби: мінімум – на 5%, максимум – на 20%. Очікується, що продаж ковбаси збільшиться на 5-10%.
Ринок в цифрах. Товар реалізуємий на ринку – ковбаса напівкопчена.
Об’єм ринку у 2005 році – 220тис.т, або 600 млн. грн.
Кількість операторів – виробників-більше 1000, компаній-дистриб’юторів- приблизно 40, оптовиків – більше 200.
Доля продажу вітчизняної і імпортної продукції – вітчизняної – 95-97%, імпортної – 3-5%.
4.2 Економічна характеристика діяльності та стан матеріально-технічної бази магазину „Україночка” Полтавської обл., м. Лубни.
Магазин „Україночка” розташований в с. Вищий Булатець Лубенського району Полтавської області. Площа магазину 80 м2, 50 м2 – площа торгового залу і 30 м2 – підсобних приміщень. Він розташований в окремій, капітальній будівлі. Його обслуговують 3 продавці і бухгалтер. Головною адміністративною особою є голова правління. За цілісність товарів і матеріальних цінностей несе відповідальність обслуговуючий персонал магазину.
Торгівлі відведено пануюче місце як галузі, покликаної задовольняти повсякденні потреби населення в товарах і сприяти цим самим підвищенню добробуту населення. Основною задачею діяльності магазину „Україночка” є організація роздрібної торгівлі товарами народного вжитку відповідного асортименту, забезпечення високої культури обслуговування покупців з якнайменшими витратами часу на проведення купівлі товарів, виконання й перевиконання плану роздрібного товарообороту й досягнення найбільшої економічної ефективності роботи магазину.
В (табл.і 4.1) наведено показники прибутковості магазину „Україночка” за останні 3 роки.
Таблиця 4.1.
Показник прибутку магазину „Україночка”
| Роки | Роздрібний товарооборот, грн | Прибуток | |
| 2003 | 50245 | 3045 | |
| 2004 | 81300 | 6342 | |
| 2005 | 80900 | 5917 |
На (рис. 4.1) показано показники прибутку магазину „Україночка” за останні 3 роки.
Рис. 4.1. Показники прибутку магазину „Україночка” за 2003-2004 рр.
Для оцінки роботи магазину також використовують показники рентабельності:
1. Рентабельність торгової діяльності
, (5).
де ΣП – сума прибутку,
То.факт. – фактичний товарооборот.
У (табл. 4.2) наведено показники рентабельності магазину „Україночка” за останні 3 роки.
Таблиця 4.2.
Показники рентабельності магазину „Україночка”
| Роки | Роздрібний товарооборот, грн | Сума прибутку, грн. | Рентабельність торговельної діяльності, % |
| 2003 | 50245 | 3045 | 6,06 |
| 2004 | 81300 | 6342 | 7,80 |
| 2005 | 80900 | 5917 | 7,31 |
Рентабельність торговельної діяльності це показник відносної прибутковості. Покращенню рентабельності торгівлі сприяє прискорення оборотності товарних запасів. Прискоренню їх оборотності допомагає грунтовне вивчення попиту, контроль за своєчасною поставкою товарів у відповідності з заключними договорами по кількості, асортименту, і якості, своєчасна уцінка реалізація неходових товарів.
В умовах ринкової економiки важливе значення має ефективне використання матерiально-технiчної бази торгiвлi, тобто отримання прибутку з її одиниці. В роздрiбнiй торгiвлi матерiально-технiчна база підприємств характеризується розмiром торгової площi, ефективність використання якої оцінюється прямими і непрямими показниками. До першої групи показникiв належать: пропускна спроможнiсть магазину, розмiр роздрібного товарообороту з розрахунку на 1 м2 торгової площi, розмiр прибутку на 1 м2 торгової площi, термiн окупностi капiтальних затрат. До другої групи показникiв належать: коефiцiєнти установочної i демонстрацiйної площi, рiвень механiзацiї торговельно-технологiчних процесiв, коефiцiєнти змінностi i безперервностi роботи магазинiв тощо.
Показники ефективностi використання торгової площi дають уявлення про результативнiсть роботи магазину.
Під пропускною спроможнiстю магазину розумiють кiлькiсть вiдвiдувачiв, які зробили покупку протягом визначеного перiоду. Як правило, за одиницю часу береться одна змiна роботи магазину. Доповнює цей показник коефiцiєнт завершеностi покупок, який визначається вiдношенням кiлькостi покупцiв до кiлькостi вiдвiдувачiв магазину (на підставi суцiльних або вибiркових пiдрахункiв).
Ефективнiсть роботи магазину оцiнюється розмiром роздрiбного товарообороту, що припадає на 1 м2 площi магазину. Показниками площi можна брати як загальну, так і торгову площi, за допомогою яких в умовах ринкової економiки порiвнюють ефективнiсть магазинiв з однаковою структурою асортименту товарiв за певний перiод.
Бiльш узагальнюючим показником ефективностi використання торгової площi в ринковiй економiцi є розмiр прибутку, який припадає на 1 м2 торгової площi,
, (6).
де П — прибуток за визначений перiод, грош. од.;
S - розмiр торгової площi, м2
В умовах ринкової економіки велике значення має використання матеріально-технічної бази. Показники ефективності використання торгової площі дають уявлення про результативність роботи магазину „Україночка”, яка показана в (табл. 4.3).
Таблиця 4.3.
Показники ефективності роботи магазину „Україночка” за 2003 – 2005 роки
| Роки | Роздрібний товарооборот, грн | Площа торгового залу, м кв. | Сума прибутку, грн. | Товарооборот на 1 м кв. торгового залу, грн. | Прибуток на 1 м кв. торгового залу, грн. |
| 2003 | 50245 | 50 | 3045 | 1004,9 | 60,9 |
| 2004 | 81300 | 50 | 6342 | 1626 | 126,84 |
| 2005 | 80900 | 50 | 5917 | 1618 | 118,34 |
Важливiсть зазначеного показника, прибутку на 1 м2 торгового залу, в тому, що вiн дає можливiсть порiвнювати ефективнiсть роботи магазинiв рiзного асортиментного профiлю, площi.
Ефективність роботи магазину „Україночка” значною мірою залежить від оснащення торговельним обладнанням, необхідним для виконання операцій, якi пов’язані з прийманням, зберіганням, підготовкою до продажу, викладкою й продажем товарів. Від правильного добору обладнання залежить раціональна органiзацiя торговельно-технологiчного процесу, максимальне використання торгової площі, підвищення рівня культури обслуговування i продуктивності праці персоналу магазинів, поліпшення архiтектурно-художнього оформлення інтер’єру торговельного підприємства.
До торговельного обладнання магазину „Україночка” Лубенського р-ну, Полтавської обл.. відносяться: торговельне немеханічне обладнання, холодильне обладнання, вимірювальне, контрольно-касове і торговельні автомати.
У торговому залі магазину застосовують гірки, корпусні вироби торговельного обладнання, автономне обладнання.
Гiрки призначаються для викладки й продажу товарів.
Гірки у магазині „Україночка” пристінні, універсальні. Універсальні застосовують для демонстрації й продажу більшості продовольчих i непродовольчих товарів. Універсальні пристінні гірки, мають довжину 900 мм, ширину — 600, висоту — 2000 мм. На них монтується декілька полиць завширшки 200 — 600 мм, до яких прикріплюються цiнникотримачi. Полиці встановлюються горизонтально. У деяких конструкціях гірок замість нижньої полицi вбудовані підшафники для зберігання резервного запасу товарів для дрібних товарів на підшафниках i полицях установлюють касети, кошики або застосовують навiснi кошики. Спецiалiзованi гірки також оснащують рiзноманiтними пристроями у виглядi кошикiв, касет, штанг, консолей, гакiв й iншими елементами, що призначені до обмеженого асортименту товарiв (копченостей i ковбас).
В магазині „Україночка” установлено дві холодильні вітрини ВХС-1-0,8-3, які призначені для короткотермінового зберігання, демонстрації і продажу упакованих, попередньо охолоджених продтоварів. Основними перевагами цих вітрин є: значне збільшення внутрішньої місткості й демонстраційної площі продуктів; застосування заливної теплоізоляції пінополіуретаном; відсутність у конструкції дерев’яних деталей; розміщення в охолоджуваному об’ємі функціональних місткостей; вищі техніко-економічні показники (знижені енерго- й металомісткість, відведена площа); поліпшення умов експлуатації та ремонтно-профілактичного обслуговування.
Як і в більшість продовольчих магазинів в „Україночці” товари зважують. Ваги – це прилад, за допомогою якого визначається маса тіла способом порівняння її з масою умовно взятої одиниці (грама, кілограма, тони). Ваги є одним зі старовинних вимірювальних приладів.
Ваги настiльні циферблатнi Вага ВН-10Ц1ЗУ важiльно-механiчна настiльна, циферблатна з вiзуальним мiсцевим вiдлiком показань призначена для зважування товарiв масою вiд 100 г до 10 кг. Маса вантажу, яка дiє на одне плече коромисла, визначається за кутом відхилення коромисла від положення початкової рiвноваги. Результати зважування до 1 кг визначаються за показаннями стрiлки на циферблатi, а вище — за показаннями стрiлки на циферблатi i масою гир на гирьовому майданчику.
У магазині „Україночка” експлуатується вітчизняний ЕККА ЕРА 101(рис. 4.2), який забезпечує введення, обробку і збереження інформації торговельних операцій. Результати введення і обробки інформації виводяться на індикатори касира та покупця і друкувальний пристрій.
Апарат забезпечує виконання таких функцій: нагромадження; множення ціни на введену кількість товарів; корекцію помилкового введення; корекцію помилкового нагромадження (до закриття чека); обчислення процентної надбавки та знижки; програмування обчислення податку з обороту чи податку на додану вартість; чотири форми розрахунків за придбані товари; запис грошового обороту у фіскальну пам’ять при обнуленнi накопичувальних лічильників; відлік астрономічного часу з виведенням на чекову стрічку; програмування чотирьох ставок податкових відрахувань в % виразі; службове внесення i видачу грошових сум; програмування цін товарів прямого доступу; програмування % знижки чи надбавки, № ЕККА, дати, iдентифiкацiйного № ЕККА забезпечує такі види звітів: звіти службової пам’яті; звіти фіскальної пам’яті; звіт касира; загальний звіт. Асортимент — 200 найменувань товарів (з кодом від 00 до 199), розподіл асортименту по чотирьох товарних групах i 14 відділах.
Рис. 4.1. Електронний контрольно-касовий апарат ЕРА 101
1 – друкувальний пристрій (принтер); 2 – індикатор покупця; 3 – індикатор оператора; 4 – замок електромеханічний; 5 – блок клавіатури.
В магазині Україночка функціонує автомат АТ-154, який призначений для приготування кави з мелених зерен i відпуску її в паперові стаканчики разового користування.
Технічна продуктивність автомата АТ-154 —2 дози на хвилину. Величина дози напою кави, що відпускається автоматом — 105 мл, в тому числі меленої кави —6 г, цукру — 10,5—12,5 г. Температура відпускного напою становить не менше ніж 65°С. Місткість механізму видачі паперових стаканчиків — 600 шт., бункера зберігання цукру — 8100 г, меленої кави — 4000 г. Живлення автомата здійснюється від мережі однофазного змінного струму напругою 220 В. Номінальна потужність — 3,3 кВт. Габаритні розміри автомата: 1800х805х800 мм, маса — 320 кг.
Ефективнiсть капiтальних вкладень i термiн окупностi також вважаються показниками, що характеризують ефективностi використання матеріально-технічної бази магазинiв.
На рисунку 4.3 наведені показники прибутку та товарообороту магазину „Україночка” за 2003 – 2005 роки.
Рис. 4.3. Показники прибутку та товарообороту магазину «Україночка».
Ефективнiсть використання торгової площi характеризують коефiцiенти установчої i демонстрацiйної площi.
Демонстрацiйна площа (викладки або експозицiї) — це сума площі полиць обладнання, на яких можна викладати товар.
Коефiцiєнт установчої площi визначається як відношення площi, на якiй розмiщено торгово-технологiчне обладнаная, до торгової:
, (7).
де Sу —установочна площа, м2; Sт — торгова площа, м2.
Для магазину „Україночка” коефіцієнт установчої площі дорівнює:
Установча площа має охоплювати 27—32 % торгової. Це оптимальне значення, яке дає змогу рацiонально органiзувати технологiчний процес у магазинi, в нашому випадку установча площа охоплює майже 50 % торгової.
Підвищення значення коефiцiєнтiв установочної i демонстрацiйної площ досягають за рахунок рацiоналiзацiї торгово-технологiчного процесу. В умовах стабiльностi цiн у межах оптимальних значень коефiцiєнта демонстрацiйної площi була встановлена пряма залежнiсть мiж зростанням демонстрацiйної площi i роздрiбного товарообороту. Втiм слiд зазначати, що надмiрне пiдвищення коефiцiєнта демонстрацiйної площi (бiльш нiж 0,90) призводить до затоварювання торгового залу, звуження проходiв мiж обладнанням, погiршення орiєнтування в торговому залi.
При використаннi тари-обладнання демонстрацiйну площу обчислюють за формулою:
, (8).
де Sу1 — установочна площа одиницi обладнання, м2;
h — висота укладки товару в обладнаннi, м;
0,3 — прийнята середня відстань мiж полицями в гiрках, м.
Для магазину „Україночка” демонстраційна площа дорівнює:
м2.
Пiд структурою площ магазину розумiють питому вагу окремих видiв площ у загальнiй площi, важливим показником вважають частку торгової площi в загальнiй площi магазину. В магазинах, зазвичай, вона повинна становити 65—72%. З урахуванням того, що планування магазинiв повиннi бути гнучкими, запровадження технологічних процесiв з використанням тари-обладнання дає змогу довести торгову площу до 80 %.
Одним iз показникiв ефективностi роботи магазину є рiвень механiзацiї торговельно-технологiчного процесу, що обчислюється як вiдношення обсягу робiт, які виконуються механiзованим способом, до загального обсягу.
На ефективне використання торгової площi магазину суттєво впливає режим його роботи, який характеризується коефiцiєнтами змiнностi i безперервностi роботи.
Коефiцiєнт змiнностi визначається за формулою:
, (9).
де Чр — час роботи магазину протягом доби, год; Чзм — час роботи однiєї змiни, год.
Для магазину „Україночка” коефіцієнт змінності дорівнює: 
Коефiцiєнт безперервностi роботи обчислюється таким чином:
, (10).
де Др — кiлькiсть робочих днiв магазину на мiсяць;
Дм — кiлькiсть робочих днiв у мiсяцi.
Для магазину „Україночка” коефіцієнт безперервності дорівнює: 
За допомогою аналiзу наведених вище показникiв можна виявити резерви пiдвищення результативностi роботи магазинiв i вiддачi торгової площi.
4.3 Організація комерційної роботи магазину „Україночка”.
Основою всієї діяльності магазину ”Україночка”, як пункту остаточного продажу товарів, є комерційна робота, яка спрямовується на здійснення рiзноманітних органiзацiйних, управлiнських та фiнансових операцiй з органiзацiї i управлiння торговельно-оперативними процесами. Основна мета комерцiйної роботи в магазині „Україночка” — прийняття оптимальних рiшень, якi сприяють одержанню максимального прибутку за найбiльш повного задоволення запитів населення i високої культури обслуговування.
Комерційна робота магазину „Україночка” як і більшості підприємств роздрібної торгівлі починається з формування асортименту. Під асортиментом товарів розуміють перелік, номенклатуру товарів, їх різновидів, сортів тощо, об’єднаних або поєднаних за певною ознакою.
Формування асортименту товарів у магазині „Україночка” орієнтоване на максимальне задоволення попиту населення, що є основою прибуткової діяльності. У підприємствах роздрібної торгівлі, які розташовані у великих населених пунктах, де проживає значна кількість населення і сконцентрована розгалужена мережа підприємств роздрібної торгівлі, формування асортименту має враховувати принцип територіального розміщення магазинів різних систем і форм власності та раціональний розподіл товарів між ними. Разом з тим у сільській місцевості, як в нашому випадку, для якої характерне надміру роззосереджене проживання населення, низькі грошові доходи, розпорошеність попиту та наявність дрібних підприємств роздрібної торгівлі, формування асортименту потребує інших принципів та методів регулювання.
Пiд час формування асортименту товарiв у магазині „Україночка” найважливішою вимогою є максимальне задоволення попиту покупцiв при найменших затратах часу на їх придбання при забезпеченнi прибуткової роботи магазинiв
Вихiдними даними пiд час формування асортименту товарiв у магазині „Україночка” є: чисельнiсть населення; його густота; особливостi попиту; iснуюча матерiально-технiчна база; наявнiсть конкурентiв, їх розмiщення тощо. Звичайно, в магазинi неможливо й економiчно невигiдно забезпечити наявнiсть усього торговельного асортименту товарiв. Тому для магазину повинен бути пiдiбраний оптимальний асортимент товарiв, який би дозволив, з одного боку, створити найкращі умови для покупцiв для придбання товарiв, а з другого — забезпечити рентабельнiсть роботи магазину.
При формування асортименту встановлюєгься груповий асортимент товарів. Ця робота проводиться на основi маркетингових дослiджень, якi є основою вибору цiльового ринку. Як уже зазначалося вихiдними даними для визначення групового асортименту магазину є чисельнiсть населення, його густота, особливостi попиту, iснуюча матерiально-технiчна база, наявнiсть магазинiв-конкурентiв, їх розмiщення тощо.
Магазин „Україночка” орієнтується на сiльське населення, чисельністю 3000 чоловік, з низькими доходами. Попит населення спрямований в основному на товари першої необхідності, такі як: хлібо-булочні вироби, бакалія, кондитерські вироби, ковбасні вироби та інші. Попит на молочні вироби, овочі, м’ясо – малий. Крім магазину „Україночка” в даній місцевості знаходиться ще один продуктовий магазин приватної власності, відстань між ними складає 300 м.
Попит на багато продовольчих товарiв пiддається коливанням, зв‘язаним iз сезоннiстю. Наприклад, у зимовий перiод збільшується попит на м’яснi продукти, жири, крупи, макароннi вироби, а у весняно-лiтнiй перiод — на молочнi продукти, морозиво, безалкогольні напої. При формуваннi асортименту продовольчих товарiв треба враховувати необхідність задоволення попиту особливих категорiй покупцiв — дiтей i людей з рiзними захворюваннями. Тому в асортимент магазину включені товари дитячого i дієтичного харчування.
Для активізації попиту населення на нові товари в магазині „Україночка” використовують рекламу на ці товари. Реклама – це найбіль поширена форма інформації. Однак, якщо інформація містить, як правило, відомості з питань, які цікавлять населення, то реклама повинна зачіпати нові проблеми, залучати увагу, переконувати, радити, пропагувати нові товари.
В умовах безупинного збільшення виробництва товарів народного споживання, розширення і оновлення їхнього асортименту, поліпшення якості великого значення набуває широке їхнє рекламування. Особливо важлива своєчасна інформація про переваги товарів, що вперше надходять у продаж.
У магазині „Україночка” рекламують не тільки товари, але також і торговельні підприємства, різні форми продажу товарів і додаткового обслуговування покупців.
Основним засобом торгової реклами виступає віконна вітрина магазину. За вітринною виставкою покупці знайомляться з асортиментом товарів, які є в магазині, їх якістю і ціною.
4.4 Комерційна робота з постачальниками та організація товаропостачання напівкопчених ковбасних виробів в магазині „Україночка”
Товаропостачання магазину „Україночка” — це комплекс комерцiйних i технологiчних операцiй, спрямованих на доведення товарiв до магазину в кiлькостi та асортименті, що вiдповiдають попиту населения.
Товаропостачання роздрібних торговельних підприємств є необхiдною передумовою доведення товарiв від виробництва до споживання, задоволення попиту населення та реалiзацiї товарiв. Тільки за умови, коли вся товарна маса, закуплена вiд постачальників торговельним підприємством з метою продажу населенню, буде доведена до пунктiв роздрiбного продажу товарiв (роздрiбних торговельних підприємств або їх структурних підроздiлiв — торговельних одиниць) в необхідному обсязi та асортименті, можна буде задовольнити попит населення згідно з його грошовими доходами. Завдяки рацiонально організованому товаропостачанню торговельнi підприємства мають можливiсть підтримувати повноту асортименту в магазинах, регулювати рiвень i структуру товарних запасiв, активно впливати на процеси реалiзацiї товарiв i рiвень соцiально-економiчної ефективностi власної торговельної дiяльностi загалом. Вiд органiзацiї товаропостачання залежить повнота i стабiльнiсть асортименту товарiв на роздрібних торговельних підприємствах, розмiр товарних запасiв, швидкість обiгу товарiв, розмiр витрат з доведення товарiв до торговельної мережi, фiнансово-економiчнi показники дiяльностi торговельних пiдприємств.
Магазин „Україночка” для забезпечення постійного асортименту, заключило договори з постачальниками. В більшості випадків товарозабезпечення магазину здійснюється власним транспортом і товар закупляється у постачальників з якими магазин тісно співпрацює, а саме;
Лубенський молочний комбінат, від якого магазин отримує кисломолочну продукцію;
ТОВ „Стелс” м. Лубни;
ТД „Полагро” м. Полтава;
ТОВ „Полагросервіс” м. Полтава;
ВАТ „Арго – Трейд”
Глобинський та Лубенський м’ясокомбінат, та багато інших.
З више перерахованими представниками магазин „Україночка” веде безготівкову форму розрахунку шляхом перерахунку потрібної суми на їх банківські рахунки. Всі розрахункові операції здійснюються на підставі доручення.
На підставі доручення оформляються вибірковий лист, рахунок-фактура, за яким відпускають товари, товарно-транспортна i податкова накладнi. Отриманi вiд матерiально вiдповiдальної особи складу постачальника товари завозяться до магазину.
Функціональна структура системи товаропостачання є складним багатоетапним процесом взаємодії зазначених суб’єктів, який включає рiзноманiтнi заходи iз задоволення потреби роздрiбної торговельної мережi в товарах споживчого призначення, що послiдовно виконуються учасниками системи товаропостачання. Змiст товаропостачання у найбiльш стислому викладi зводиться до того, що підприємство постачальник товарiв за замовленням роздрібного торговельного підприємства повинне вiдiбрати, скомплектувати партiю товарiв у кiлькостi та асортиментi, достатнiх для безперебійної торгiвлi ними в кожному магазинi протягом певного обумовленого перiоду, пiдготувати i доставити замовленi товари власним або найманим транспортом до вiдповiдного пункту продажу або ж надати цi товари представниковi роздрiбного торговельного підприємства для самостiйного їх вивезення. Процес товаропостачання завершується прийманням товарiв у магазині та документальним оформленням операцiї здавання-приймання товарiв.
Для завезення товарiв у магазин „Україночка” використовують власний транспорт. Децентралiзований метод товаропостачання передбачає виконання транспортно-експедицiйних операцій силами i засобами магазину, тобто всi операцiї з завезення товарiв вiд складiв постачальникiв починаючи з пошуку транспорту, магазин виконує самостiйно. У цьому разi для одержання товарiв вiд постачальника працiвник магазину сам шукає транспортний засiб i прибуває до нього з належно оформленим дорученням, в якому вказуються асортимент i кiлькiсть товарiв, необхiдних магазину.
Децентралiзований метод товаропостачання передбачає виконання силами працiвникiв магазину „Україночка” операцiй завантажування товарiв на транспортний засiб у постачальника. Тому магазин вимушений нести додатковi витрати на оплату працi вантажникiв i експедиторiв, якi забезпечують завезення товарiв у магазини.
Застосування децентралiзованого методу товаропостачання також веде до вiдволiкання працiвникiв магазину вiд виконання основних функцiй з обслуговування покупцiв
При застосуваннi децентралiзованого методу товаропостачання значно зростають витрати обiгу, зокрема транспортнi витрати (оскiльки бiльшiсть магазинiв не мають власних транспортних засобiв), нерацiонально використовується вантажопідйомнiсть транспортних засобiв через їх неповне завантажування товарами i збiльшення часу простоїв автомобiлiв (внаслiдок невпорядкованостi процесiв вiдбору товарiв, оформлення документації, вантажно-розвантажувальних робiт, одночасного прибуття до постачальникiв представникiв багатьох пiдприємств роздрiбної торгiвлi).
Особливо невигiдним є цей метод у разi органiзації завезення товарiв, які не потребують огляду та ознайомлення з їх споживними характеристиками безпосередньо в постачальника (це в першу чергу товари простого i стiйкого асортименту).
У практицi вiтчизняної торгiвлi застосовуються й iншi методи товаропостачання, зокрема, централізоване товаропостачання, постачання через пересувнi склади, пересувнi кiмнати товарних зразкiв, роз’їзних товарознавцiв та iн.
Безпосередньою підставою для завезення товарів до магазину „Україночка” є замовлення на завезення товарів (яке працівники торгівлі ще називають «заявкою»).
Як правило, замовлення складають у двох примірниках за встановленою формою; у ньому наводиться перелік назв товарів, якi необхідно завезти в магазин, вказуються їх основні асортиментні ознаки (вид, сорт, ціна одиниці за прайс-листком та ін.), а також необхідна кількість товарів кожного найменування. У разі замовляння товарів за прайс-листками, прейскурантами чи іншими документами з систематизованим переліком товарів, назви товарів доцільно записувати в тому порядку i з тими кодами та посиланнями на асортиментні ознаки, за якими вони перелічені в такому документі.
Під час складання замовлення для більш обгрунтованого визначення кількості товарів, якi потрібно замовити, завідувач магазину може радитись із продавцями, якi володіють одержаною в процесі спілкування з відвідувачами магазину інформацією про кон’юнктуру торгівлі окремими товарами. Якщо замовлення складається на товари складного асортименту, то кількість виробів у внутрiшньогруповому асортименті (за видами, розмірами, фасонами та ін.) рекомендується визначати з урахуванням їх питомої ваги у продажу товарів даної групи. Можливий варіант форми замовлення на завезення товарів (Додаток Е).
Під час складання замовлення товари в ньому записують в певному порядку, зокрема, спочатку записують тi товари, якi передбачені асортиментним переліком магазину (затвердженим асортиментним мінімумом), але на час складання заявки їх немає в продажу; потім — товари, запаси яких у магазині потрібно поповнити, а після цього — товари, на якi прийнятi замовлення від покупців або введення яких в асортимент дозволить наростити роздрібний товарообіг. При цьому товари-новинки, якi раніше в магазині не реалізовувалися, замовляють в невеликих кількостях.
Певну користь для органiзацiї процесів товаропостачання може дати зазначення в замовленні інформації про запаси товарів на дату складання заявки та встановлений норматив товарних запасів, про фактичні обсяги середньоденної реалізації товарів у магазині, про наявність у ньому залишків зайво завезених i неходових товарів з указанням їх кількості.
Сформоване в письмовiй формi замовлення пiдписує директор або завiдувач магазину, пiсля чого його завiряють печаткою магазину i передають постачальниковi для виконання. Для полегшення контролю виконання поданих замовлень їх доцiльно реєструвати в спецiальному журналi з зазначенням дати подання.
Порядок оформления i час подання замовлень регламентується укладеною угодою мiж магазином „Україночка” i постачальником. У практицi вiтчизняної торгiвлi, як правило, замовлення на постачання продовольчих товарiв подаються за 1 день до їх завезення, на непродовольчi товари — за 2-З днi. Разом з тим при децентралiзованому методi товаропостачання замовлення подається безпосередньо в день вiдвiдання пiдприємства-постачальника пiд час особистого вiдбору товарiв.
Замовлення можуть передаватися телефоном, у письмовiй або уснiй формi, пiд час особистого вiдбору товарiв.
Пiд час особистого вiдбору представник покупця має можливiсть безпосередньо на складах, в асортиментному кабiнетi, в демонстрацiйному залi або в залi (кiмнатi) товарних зразкiв ознайомитися з наявним асортиментом пропонованих товарiв, а також з тимчасово вiдсутнiми товарами, на якi може бути прийняте замовлення. Інформацiю про вибранi товари (з вiдповiдними кодами), їх асортиментнi ознаки, необхiдну кiлькiсть i т.п., представник покупця вiдмiчає в спецiальному формулярi. Як правило, пiд час особистого вiдбору приймання замовлень i оформлення на їх основi вiдбiрних листiв (вiдбiрних вiдомостей тощо) здiйснюють товарознавцi по окремих групах товарiв (на оптових базах) або менеджери з продажу пiдприємства-постачальника. Оформленi таким чином замовлення та вiдбiрнi листи передаються на склад для вiдбору товарiв i виписування рахункiв-фактур та накладних.
Товаропостачання напівкопчених ковбасних виробів до магазину „Україночка” відбувається децентралізовано, згідно ДСТУ 16351-86 «Ковбаси напівкопчені», в критих транспортних засобах у відповідності з правилами перевезення вантажів, діючими на даному виді транспорту. В пакетному виді транспортують за ДСТУ 21929-76 і другій нормативно-технічній документації на способи і засоби пакетування. Засоби скріплення вантажу в транспортні пакети за ДСТУ 21650-76, з основними параметрами і розмірами за ДСТУ-24597-81.
Напівкопчені ковбаси закуповуються на оптовій базі ВАТ „Арго - рейд”, яке знаходиться в м. Лубни, Полтавської обл.
4.5 Шляхи вдосконалення комерційної діяльності та організації торгівлі магазину „Україночка”
Для вдосконалення торгівлі та забезпеченості магазину ”Україночка”, необхідне технiчне переозброєння торгiвлi, яке передбачає впровадження прогресивних технологiчних процесiв i обладнання, створення сучасних типив пiдприємств, пiдвищення рiвня механiзації праці, полiпшення торговельного обслуговування.
Торгiвля пiзнiше, нiж iншi галузi народного господарства, стала на шлях технiчного розвитку, що несприятливо відбивається на ефективностi торговельної дiяльностi. Тому прискорення технічного розвитку торгiвлi — актуальне народногосподарське завдання. Одна з головних цiлей оснащення підприємств споживчої кооперації новою технiкою — це iнтенсифiкацiя.
Iнтенсифiкацiя кооперативної торгiвлi за своїм значенням i змiстом адекватна iнтенсифiкації народного господарства, втiм форми її здiйснення i критерії оцiнки в окремих галузях мають певнi вiдмiнностi. В торгiвлi процес iнтенсифiкацiї тобто впровадження сучасної торговельної технiки i технологій, має сприяти зменшенню витрат, пов’язаних з доведенням товарiв до споживачiв.
Слiд зазначити, що в iнтенсифiкацiї торговельно-технологiчного процесу центральне мiсце посiдає система товаропросування, а також важлива її частина — товаропостачання магазинiв з використанням тари-обладнання.
Основнi напрями удосконалення діяльності магазину «Україночка».
1) Створення наскрізного технологічного ланцюга товаропросування з використанням тари-обладнання.
2) Забезпечення безперервного холодильного ланцюга руху швидкопсувних товарiв.
3) Механiзацiя й автоматизацiя трудомiстких робiт в магазині „Україночка” на основi застосування систем машин i механiзмiв.
4) Використання прогресивних технологій i розвиток нових форм органiзацiї обслуговування покупців.
Полiпшенню торговельного обслуговування сiльського населення сприятиме удосконалення посилковоiї торгiвлi, для розвитку якої необхiднi змiцнення матерiально-технiчноiї бази i дальша механiзацiя технологiчних процесiв з комплектування замовлень.
Важливим напрямом пiдвищення культури торгiвлi на селi є розвиток торгових послуг не тiльки платних, а й таких, що зменшують витрати часу й створюють певнi зручностi покупцям (столи упаковування, камери зберiгання, кiмнати відпочинку для дiтей).
5) Автоматизацiя процесу продажу товарiв повсякденного попиту. Торговельними автоматами називають автоматичне обладнання, що самостiйно відпускає попередньо пiдготовленi товари, чи готує їх i видає покупцевi, або надає рiзнi послуги в обмiн за грошi або жетони.
6) Впровадження сучасного контрольно-касового обладнання.
Розвиток електронiки відкриває перспективи для створення багатофункцiональних контрольно-касових машин, якi, на відміну вiд електромеханiчних, мають вищi швидкодiю та точнiсть, бiльшу кiлькiсть контрольних функцiй i регiстрiв, можливiсть виконувати операції з кредитними картками (електронними грошима). Це дає змогу спростити й прискорити облiк товарних операцій, створити умови для скорочення розра хунково-бухгалтерського апарату органiзацiй i підприємств, що веде облiк товарно-матерiальних цiнностей.
Отже, розрахунки економічної ефективностi дають можливiсть обрати ефективнiшi напрями науково-дослiдних i конструкторських робiт, грунтовнiше обирати кращi варiанти створення i впровадження нової технiки, визначати фактичну ефективнiсiъ нової технiки, винаходiв i рацiоналiзаторських пропозицiй.
Важливою умовою успішної роботи магазину „Україночка” є вибір раціональніших типів обладнання і визначення необхідної кількості кожного типу.
Вибір типів обладнання і комплектування його набору повинні базуватися на таких принципах: обладнання має відповідати товарному профілю і розмірам торгового залу магазину; особливостям зберігання і продажу товарів, обсягу їх реалізації і частоті поповнення запасів, кількості товарів які треба розмістити в торговому залі; слід врахувати методи продажу товарів; обладнання має забезпечувати ефективне використання торгової площі та ємності магазину.
Потребу немеханічного обладнання для магазину „Україночка” визначають розрахунковим методами.
Метод складається з певних етапів. Розробляється технологічна схема паніровки магазину, яка оформляється у вигляді креслення відповідно до правил, зазначених у стандартах, Будівельних нормах i правилах, нормах проектування. Спочатку креслять план будови магазину з позначенням стін i перегородок, вікон, дверей тощо. Потім на рисунку умовно розміщують обладнання. Розробляється технологічна схема розміщення торгового обладнання з урахуванням асортименту товарів, Їх розташування в торговому залі магазину, методів продажу, типів обладнання, що застосовується, та інших засобів технічного оснащення, складу й функціональних зв’язків торгових i пiдсобно-складських приміщень, намічених шляхів доставки товарів до місця реалізації, методу матеріальної вiдповiдальностi торгових працівників.
Кількість основного обладнання визначається, виходячи з обсягу одночасного зберігання в торговому залі запасів товарів кожної групи, необхідних для нормальної органiзацiї торговельно-технологiчного процесу в натуральних показниках. Поділивши необхідний обсяг товарних запасів на нормативну кількість товарів, що припадає на 1 м2 установочної площі, визначають приблизну потрібну загальну установочну площу. Потім діленням загальної установочної площі на установочну площу одиниці обладнання (гірки, вішала, прилавки тощо) визначають його кількість. Кількість допоміжного обладнання обчислюють, виходячи з його норм на 100 м2 площі торгового залу, відведеного для продажу даного товару.
Після цього виявляють відповідність отриманих техніко-економічних показників (Ку; Кв) оптимальним параметрам (0,27—0,32; 0,70—0,90) й у позитивному випадку складають загальну специфікацію за видами торгового обладнання (гірки, корпусні вироби, автономне обладнання). Згідно з методичними рекомендаціями, наведеними в каталогах на торгове обладнання, потім складається подетальна специфікація на найпростіші елементи торгового обладнання, кількість яких залежатиме від схеми планування торгового залу. Так, гірки, що встановлені в лiнiю, будуть мати спiльнi стійки, ніжки, кронштейни, отже, їх буде менше, ніж у окремих виробів.
Вибір холодильного обладнання магазину „Україночка” залежить від асортименту й кількості швидкопсувних товарів, режиму й особливостей їх зберігання, методів продажу товарів. Так, для торгівлі замороженими продуктами (м’ясом, птицею, овочами, фруктами) необхідно передбачити низькотемпературні камери й прилавки, для продажу охолоджених продуктів — середньотемпературне, а для реалізацій свіжих кондвиробiв, фруктів, ягід слід підібрати високо температурне холодильне обладнання.
Обчислення необхідної охолоджуваної площі для певної групи товарів проводиться залежно від режиму їх зберігання, норм завантаження на 1 м2 охолоджуваної площі за формулою
, (11).
де П — охолоджувана площа, м2; Р — середньоденна реалізація продуктів, кг; Т — термін зберігання, дні (табл. 5.1); К — коефіцієнт переведення вантажної площі в корисну (від 1,5 до 1,7); Н — норма завантаження продуктами, кг/м
Холодопродуктивність агрегатів для холодильного обладнання обчислюється за формулою
, (12).
де Q — необхідна холодопродуктивність, ккал/год; 130 — питомі витрати холоду на. 1 м2 охолоджуваної площі, ккал/год; П — охолоджувана площа обладнання, м2 24 — кількість годин в добі; К — коефіцієнт втрат холоду, який дорівнює 1,3; Г — час роботи холодильно машини за добу (береться 16 год.).
За визначеною холодопродуктивністю добирають холодильну машину залежно від її технічної характеристики, наведеної в довідниках або каталогах.
Таблиця 5.1
Дата: 2019-04-22, просмотров: 653.
