Одна нікчемна Шкапа написала на Щуку скаргу в суд, буцімто Щука нікому в ставку не давала життя. Щуку спіймали й притягли до суду, а суддями були четверо Ослів, два Цапи та один Баран. Стряпчим була Лисиця. Зі Щукою Лисиця ворогувала, адже Щука не дозволяла Лисиці виловлювати з річки карасів та іншу рибу. Суд вирішив, що Щука є невинною, тож її кинули в річку.
Хто на Щуку подав до суду «бомагу»?
а) Невідомо;
б) Осли;
в) Лисичка.
Скільки суддів розглядало справу Щуки?
а) семеро;
б) п’ятеро;
в) троє.
3. Щука звинувачувалася в тому, що…
а) ображала мешканців ставка і не давала їм жити;
б) вкусила людину за палець;
в) розруйнувала греблю.
4. Л. Глібов говорить про суддів, що це народ:
а) хитрий і розумний;
б) справедливий та чемний;
в) добрячий та плохий.
5. Лисиця в суді була представлена як:
а) свідок;
б) секретар;
в) стряпчий.
У чому була суть першого вироку, який винесли судді по справі Щуки?
а) Ув’язнити на один рік;
б) зварити з неї юшку;
в) повісити на вербі.
Яку пропозицію подала Лисичка суддям стосовно покарання Щуки?
а) Спалити живою на вогнищі;
б) миттєво розстріляти;
в) кинути у річку.
Хто зайвий у запропонованому ланцюжку героїв твору: Осли, Сорока, Шкапа, Цапи, Щука?
а) Осли;
б) Сорока;
в) Шкапа.
Кого з героїв твору Л. Глібова «Щука» стосується прислів’я: «Не те в Кузьми на умі»?
а) Щуки;
б) Лисиці;
в) Цапа.
У якому році Л. Глібов написав байку «Щука»?
а) 1856;
б) 1847;
в) 1858.
11. Лисиця називає у байці Щуку:
а) негідницею;
б) розбійницею;
в) пройдохою.
Яка думка про правду висловлюється у творі?
а) «Правда і у вогні не горить, і у воді не тоне»;
б) «Як не мудруй, а правди ніде діти»;
в) «Добрі вісті не лежать на місці».
Пригадайте!
Назвіть, що символізують герої байок.
Бджола - … працьовитість.
Віл -
Вовк - …
Жаба - …
Лев - …
Лисиця - …
Мураха - …
Муха - …
Мавпа - …
Осел - …
Орел - …
Собака - …
Сорока - …
Щука - …
Ягня - …
Дієслова І та ІІ дієвідмін. Способи дієслів. Безособові дієслова
Вивчіть
Зміна дієслів за особами й числами називається дієвідмінюванням.
За особовими закінченнями теперішнього і майбутнього часу дієслова поділяються на дві дієвідміни (рос. спряжения).
До І дієвідміни належать дієслова, що в 3-й особі множини мають закінчення - уть (-ють): мерзнуть, плавають; замерзнуть, поплавають.
До ІІ дієвідміни належать дієслова, що в 3-й особі множини мають закінчення - ать (-ять): важать, люблять; зважать, полюблять.
У зворотних дієсловах –ся (-сь) додається до особових закінчень: убирають – убираються, нахилять – нахиляться.
Запам’ятайте!
Зразки дієвідмінювання в теперішньому часі
|
|
Особа
І дієвідміна
ІІ дієвідміна
Особа
Особа
Особа
Окрему групу становлять дієслова бути, дати, їсти та дієслова з основою на - вісти ( розповісти, відповісти та ін.). Вони відрізняються формами від інших дієслів. Від дієслова бути вживається тільки форма є.НАПРИКЛАД:
| Особа |
Однина |
Множина | ||||
| 1 особа | дам | їм | відпові́м | дамо | їмо | відповімо́́́ |
| 2 особа | даси | їси | відповіси́ | дасте | їсте | відповісте́ |
| 3 особа | дасть | їсть | відпові́сть | дадуть | їдять | відповідять |
250. Запишіть послідовно дієслова у дві колонки:
1) І дієвідміни; 2) ІІ дієвідміни.
Освітлює, сплю, зливаю, колядує, місить, вдарять, зволікаєш, дарують, глитає, ушпарять, кидає, дивиться, стою, остерігається, колишуть, зіскочив, умієш.
КЛЮЧ . Підкресліть у кожному слові другу букву. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте початок прислів’я, другою частиною якого є «... а думки вовком підбиті».
Прагнемо знати більше!
У закінченнях дієслів у формі 2-ї й 3-ї особи однини та 1-ї й 2-ї особи множини пишемо:
- букву е (є), якщо це дієслово І дієвідміни;
- букву и (ї), якщо це дієслово ІІ дієвідміни.
Порівняйте:
|
І дієвідміна |
ІІ дієвідміна | ||
| хочеш працюєш хочемо працюємо хочете працюєте | мовчиш клеїш мовчимо клеїмо мовчите клеїте | ||
251. Спишіть, уставляючи замість крапок пропущену букву е(є) або и(ї) . Обґрунтуйте написання. Правильність виконання перевірте за орфографічним словником.
Крут..те, пиш..те, притул..мо, вантаж..ш, тягн..ш, колиш..мо, перебор..те, ріж..мо, перепрошу..мо, крич..те, полет..мо, жен..мо, посі..мо, регоч..те, майстру..ш, город..мо, рознос..мо, усміха..шся.
Запишіть прислів’я, замінюючи подані в дужках дієслова відповідною особовою формою теперішнього чи майбутнього часу. Поясніть значення прислів’їв. Підкресліть члени речення та визначте частини мови в другому прислів’ї.
1. І каші ми не (хотіти), і по воду не (піти). 2. Кожний цвіт на своєму стеблі (розпускатися). 3. Від своєї тіні не (сховатися). 4. Кожен звір своєї стежини (триматися). 5. Думай не думай, а вище себе не (стрибнути).
Запам’ятайте!
У дієсловах ІІ дієвідміни після губних приголосних у кінці основи в 1-й особі однини й 3-й особі множини з’являється [л΄]. НАПРИКЛАД: ловити – ловлю; топити – топлю; ломити – ломлю.
253. Один з вас має виписати дієслова І дієвідміни, а другий – ІІ дієвідміни. Доберіть до своїх дієслів і запишіть форми 1-ї, 2-ї та 3-ї осіб однини те - перішнього часу. Перевірте один в одного правильність виконання.
Любити, терпіти, писати, колихати.
254. Запишіть слова у дві колонки: зі вставленою буквою е(є) ; зі вставленою буквою и (ї). Підкресліть та обґрунтуйте орфограми. Виконайте письмово розбір за будовою двох слів (на вибір).
Переверн..мо, зроб..те, крад..мо, писат..муть, приїд..те, прос..те, розкаж..те, оратим..ш, відчин..ш, усміха..ться, малю..мо, крич..те, вивча..мо, стел..мо, вед..мо, засмаж..мо, чу..мо, знаход..те, заход..ш, загра..ш, їд..мо, приход..мо, проїда..мо, сто..мо, звар..мо.
Способи дієслів
Дійсний спосіб
Вивчіть
Дієслова можемо вживати в трьох способах: дійсному, умовному, наказовому.
Дійсний спосіб (рос. изъявительное наклонение) вказує на дію, яка дійсно відбувалася, відбувається чи відбудеться. Він означає дію в минулому, теперішньому або майбутньому часі. Дієслова дійсного способу відповідають на питання що робить? що робив? що буде робити?
НАПРИКЛАД: Знов на землю впало листя і на травах зашерхли роси (М. Боровко). Обступають хлопця наші діти, розглядають з голови до п’ят (Д.Білоус). Весна зігріє землю на осонні (Г.Латник).
Дієслова дійсного способу минулого часу змінюються за числами (радів, раділи), а в однині – за родами (тренувався, тренувалася, тренувалося).
У теперішньому часі дієслова дійсного способу змінюються за особами й числами: встигаю, встигаєш, встигає, встигаємо, встигаєте, встигають.
Дата: 2019-02-18, просмотров: 2373.
