Гном у буфеті

Ти знаєш, у нашому домі,

В старому буфеті, давно

живе мій добрий знайомий –

старенький буфетний гном.

Він знав ще дідуся хлоп’ям,

А маму – малим дівчатком,

гукав пустунам: «Ай-яй!»,

Слухняним давав шоколадки.

Замкнувши буфет на гачок,

золотить на свята сервізи.

Багріє його ковпачок

За склом серед вазочок різних.

Він любить какао пить,

смоктати м’ятні гостинці.

Так довго і солодко спить

В старій музикальній скриньці.

Навчився він чемних манер

В одної маркізи з фарфору.

Сказала маркіза: – Тепер

дружити із вами не сором.

Ви просто – франтом, хоча

втягніть у петлицю троянду.

І прошу до мене на чай

Разом з цвіркуном-музикантом;

Століття, і друге, і третє, –

прислухайся! – чуєш? – завжди

клопочеться гном у буфеті,

бормоче, зітха, шарудить.

І тупа, і плямка в куточку,

І дзвонить в буфетні шибки.

І в довгі засніжені ночі

Нашіптує дітям казки.

(І. Жиленко)

 Прагнемо знати більше!

Дієслова теперішнього часу в значенні минулого виконують наступну стилістичну роль: допомагають адресату мовлення краще уявити описувані події. Наблизитися до відповідної ситуації.

Дієслова майбутньогочасу в значенні минулого виконують таку стилістичну роль: допомагають адресату мовлення краще уявити описувані події, підкреслити усталеність певних дій незалежно від часу, коли про них говориться.

У розмовному і художньому стилях можуть вживатися форми одного часу замість іншого:

а) форми теперішнього часу замість форм минулого слугують для живого відтворення описуваних подій (художній, розмовний, публіцистичний стиль);

б) форми теперішнього часу замість майбутнього підкреслює, що дія відбудеться найближчим часом (у розмовному стилі): закінчаться уроки – іду в басейн!

в) форма теперішнього часу замість форми майбутнього може підкреслювати категоричність (в офіційно-діловому стилі) і вживатися в наказах, оголошеннях, розпорядженнях: заняття мовного гуртка розпочинається о 16:00;

г) форми майбутнього часу в сполученні з часткою «як» замість теперішнього й минулого часу для передачі відтінку раптовості дії, що відбулася чи відбуватиметься.

245. П рочитайте, у кажіть часові форми дієслів. З амініть форму минулого на форму теперішнього часу. простежте, якого відтінку в сприйманні тексту надає ця заміна.

1. Василько торкнув коней, коні знялися з місця і нешвидко побрели по глибокому снігу… Але що це? Василько виразно побачив свою хату. Йому видалось, що в маленьких вікнах блимнув вогонь. Василько зрадів і повернув до хати. То був кущ, обсипаний снігом… Василько й руки опустив. Що тут чинити? (М. Коцюбинський).

2. Наближався день від’їзду. Вийшло, що Ольга їде раніше, ніж я. Надходив вечір. Ми пішли до моря через Олександрівський парк. Був золотий серпень. В парку було так гарно, що ми лишилися в ньому (В. Сосюра).