Морфологія. Орфографія.
Елементи стилістики. Дієслово
§27. Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Неозначена та особові форми. Не з дієсловами
Роль дієслова в мові іноді порівнювали із силою Геракла. У реченні воно виконує найскладнішу роботу!
Ну, а візьмімо назву – дієслово,
само підказує, що діє слово.
Дмитро Білоус
Ознайомившись із матеріалом, ти:
| дізнаєшся | навчишся | зрозумієш |
| · які особливості має дієслово як самостійна частина мови; · як розрізняти дієслова, визначати їх граматичні ознаки і синтаксичну роль; · як правильно вживати дієслова у мовленні; · як утворюються займенники окремих груп; · про стилістичні можливості способів дієслова. | · розрізняти дієслова неозначеної форми, доконаного і недоконаного виду; · визначати часи і способи дієслів; · уживати одні дієслівні форми замість інших; · розрізняти дієслова І та ІІ дієвідмін; · дотримуватися орфографічного режиму; · визначати способи творення дієслів; · утворювати слова і форми слів різними способами; · знаходити в тексті безоособові дієслова; · виконувати морфологічний аналіз дієслова. | · які граматичні категорії має дієслово; · стилістичні можливості дієслів; · особливості уживання дієслів у монологічному та діалогічному мовленні. |
Вивчіть!
Дієслово (рос. глагол) – це самостійна частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що робиться з предметом? у якому стані він перебуває? (ходив, співатиме, займатися, буду їсти, заробляю).
З двома фразеологізмами складіть і запишіть речення.
225. Прочитайте текст. Випишіть дієприкметники, поставте до них питання.
Після довгого літнього дня, коли сонце сідає, а розпечена земля поволі скидає з себе золоті шати, коли на бліде, утомлене днем небо з'являються крадькома несміливі зорі, Маланка з Гафійкою волочать курною дорогою утому тіла й приємне почуття скінченого дня. Вони несуть додому спечене, як і земля, тіло, а в складках одежі пахощі стиглого колоса... Розігнута врешті спина, спущена вільно рука, ще злегка тремтяча од цілоденного напруження, м'який пил під ногами, замість стерні, здається тепер щастям (М. Коцюбинський).
Утворіть від поданих дієслів дієприкметники і дієприслівники, запишіть їх.
Наприклад: перетворювати – перетворюючий, перетворений, перетворюючи, перетворивши.
Виконувати, перевіряти, ламати, захоплювати, повідомляти.
Не з дієсловами
Пригадайте!
Пригадайте правила написання НЕ з іменниками і прикметниками. Наведіть приклади.
Запам’ятайте!
| Якщо без НЕ дієслово не вживається: ненавидіти, нехтувати, незчутися; Якщо дієслово має префікс НЕДО: недочувати, недобачати |
| в усіх інших випадках: НЕ цвісти, НЕ встигати, НЕ допомагати, НЕ давати, НЕ змогти |
ВИД ДІЄСЛОВА
| Вид | Яку дію означає | На які питання відповідає | Які форми часу має |
| Доконаний (рос. совершенный) | Завершену, обмежену в часі | Що зробити? Що зробив? Що зроблю? | минулий: зрадів, побудував майбутній: зрадію, збудую |
| Недоконаний (рос. несовершенный) | НЕ завершену, необмежену в часі | Що робити? Що робив? Що роблю? Що буду робити? Що робитиму? | минулий: радів, будував теперішній: радію, будую майбутній – складена форма: буду радіти, буду будувати майбутній – проста форма: радітиму, будуватиму |
229. Випишіть дієслова у дві колонки:
в I – доконаного виду, а в II – недоконаного.
А як дурно-пусто перепало мені, коли тiльки зазимiло i перший льодок запах чорнобривцями! Тоді наш прицерковний пагорб i ковзанку бiля нього вкрила дітвора – усі на санчатах або на дерев'яних ковзанах (…). Дивився-дивився я з вікна, як раюють iншi, та й, вибравши слушну хвилину, тихцем шатнувся у сiни, вихопив з-пiд жорен ночовки, заарканив їх мотузочком i босоніж пометлявся до дiтвори. Нiхто й не здивувався, що я прийшов із такою снастю, бо на чому тiльки тут не каталися: однi на санчатах, другі на грамаках, третi на шматковi жерстi, четвертi умудрилися замiсть ковзанів осiдлати притерті худоб'ячi кістки, п'ятi – на пiдковах. А Iван дядька Миколи спускався на перевернутому догори ногами ослінчику. Головне було – не на чому їхати, а щоб тiльки їхати, коли ж гепнешся – не кривитися, а реготати з усіма.
Запам’ятайте!
В українській мові форма недоконаного виду вважається основною, оскільки від неї твориться доконаний вид.
Дієслова доконаного й недоконаного виду утворюють видові пари, які відрізняються лише значенням виду (кохати – покохати, говорити – сказати, писати – написати, читати – прочитати.)
Дієслова однієї видової пари творяться одне від одного.
У деяких дієсловах значення доконаного і недоконаного видів може виражатися однією формою. Такі дієслова називаються двовидовими.
Окремі дієслова мають тільки форму недоконаного або доконаного виду (переважно дієслова з префіксами роз-, на-, за-, про-, від - це одновидові дієлова.
230. Від форм дієслів недоконаного виду за допомогою префіксів з-, с-, зі- утворіть форми дієслів доконаного виду.
Цементувати, формувати, псувати, цідити, качати, ховати, гнути, тиснути, шити, дружити, садити, хилити, сушити, пускати, творити, будувати, чистити, терти.
Написано –ШСЯ,
а ти [С':А] вимовляй:
Раненько прокидаєшся,
Зарядкою займаєшся,
Водою обливаєшся,
Швиденько одягаєшся,
В дорозі не спиняєшся.
Так, друже мій, ніколи
Не спізнишся до школи.
(Д.Білоус)
236. Перепишіть, на місці крапок поставте там, де потрібно, м'який знак.
1. Діло розумом починаєт..ся, а руками робит..ся. 2. Коли за все візьмеш..ся, то нічого не зробиш.. . 3. Кому місяць світит.. , тому й зорі всміхают..ся. 4. Всяка іржа очищаєт..ся, та сліди лишают..ся. 5. Раз обпечеш..ся, то другий раз побережеш..ся. 6. Краще бит..ся з орлом, ніж мирит..ся з вороном. 7. Помилиш..ся, запізнитеся – щастя не спізнаєш.
Число
240. Поставте дієслова у форму 3-ї особи множини теперішнього чи майбутнього часу і запишіть їх у два стовпчики.
Блищати, жовтіти, навчити, сидіти, нищити, боротися, плести, плисти, робити, лічити, лікувати, цінити.
241. Поставте дієслова в потрібній особі й числі теперішнього чи майбутнього часу залежно від їх змісту і запишіть речення.
1) Мама (плести) мені нову кофтинку. 2) Ми (плисти) вже четверту годину поспіль. 3) Ми (вирости) розумними, красивими і щасливими. 4) Діти (виростити) великий урожай помідорів. 5) Ти щоранку (будити) брата. 6) Ви (бути) завтра на концерті? 7) Ми (бути) виходити з дому одночасно.
242. У записаних рядках вірша назвіть дієслова і пов’язані з ними іменники. Визначте час. Поставте ці дієслова у формі майбутнього часу.
Ходить бусол в окулярах
По лугах зеленоярих.
Йде по свіжому покосу.
Позирає в трави скоса,
Задивляється у плеса.
Він вичитує адреси! (В.Бичко)
243. Прочитайте, поясніть зміст. Знайдіть дієслова майбутнього часу, усно поставте до них питання, визначте особу.
Око бачить далеко, а розум ще далі.
Подумаємо, що маємо зробити, а тоді знов поїмо.
Поки руки не натрудиш, жити в щасті не будеш.
Кого почитають, того й величають.
Гратимешся з вогнем, сам згориш.
І тупа, і плямка в куточку,
І дзвонить в буфетні шибки.
І в довгі засніжені ночі
Нашіптує дітям казки.
(І. Жиленко)
Прагнемо знати більше!
Дієслова теперішнього часу в значенні минулого виконують наступну стилістичну роль: допомагають адресату мовлення краще уявити описувані події. Наблизитися до відповідної ситуації.
Дієслова майбутньогочасу в значенні минулого виконують таку стилістичну роль: допомагають адресату мовлення краще уявити описувані події, підкреслити усталеність певних дій незалежно від часу, коли про них говориться.
У розмовному і художньому стилях можуть вживатися форми одного часу замість іншого:
а) форми теперішнього часу замість форм минулого слугують для живого відтворення описуваних подій (художній, розмовний, публіцистичний стиль);
б) форми теперішнього часу замість майбутнього підкреслює, що дія відбудеться найближчим часом (у розмовному стилі): закінчаться уроки – іду в басейн!
в) форма теперішнього часу замість форми майбутнього може підкреслювати категоричність (в офіційно-діловому стилі) і вживатися в наказах, оголошеннях, розпорядженнях: заняття мовного гуртка розпочинається о 16:00;
г) форми майбутнього часу в сполученні з часткою «як» замість теперішнього й минулого часу для передачі відтінку раптовості дії, що відбулася чи відбуватиметься.
245. П рочитайте, у кажіть часові форми дієслів. З амініть форму минулого на форму теперішнього часу. простежте, якого відтінку в сприйманні тексту надає ця заміна.
1. Василько торкнув коней, коні знялися з місця і нешвидко побрели по глибокому снігу… Але що це? Василько виразно побачив свою хату. Йому видалось, що в маленьких вікнах блимнув вогонь. Василько зрадів і повернув до хати. То був кущ, обсипаний снігом… Василько й руки опустив. Що тут чинити? (М. Коцюбинський).
2. Наближався день від’їзду. Вийшло, що Ольга їде раніше, ніж я. Надходив вечір. Ми пішли до моря через Олександрівський парк. Був золотий серпень. В парку було так гарно, що ми лишилися в ньому (В. Сосюра).
Прагнемо знати більше
Леонід Іванович Глібов (5 березня 1827 - 10 листопада 1893 р). Відомий байкар Леонід Глібов із дитинства захоплювався казками. Маючи яскраву фантазію, хлопець виразно уявляв особливості характеру й звички героїв казок: вовків, левів, зайців, лисиць. Йому навіть здавалося, що тварини насправді думають і розмовляють, що серед них є добрі й злі, багаті й бідні. Свій перший вірш написав у тринадцять років.
Працював Леонід Глібов учителем географії та історії. Слід зазначити, що на той час він був незвичайним учителем - ніколи не бив учнів, ніколи не примушував зубрити урок, а викладав надзвичайно цікаво й захопливо.
Подаючи свої твори до друку у журнал «Дзвінок», Глібов підписував їх псевдонімом «Дідусь Кенир». Розказують, що колись його батько купив дуже співучу пташку, через що сусіди прозвали Л. Глібова «Кенир». Діти щоразу з нетерпінням чекали журнал «Дзвін», аби прочитати нову баєчку Дідуся Кенира.
У творчому доробку письменника – 107 влучних байок та віршів.
Запишіть до свого літературознавчого словничка
Байка – це невеликий ліро-епічний твір повчально-алегоричного змісту, який складається із сюжету (зачину, розвитку події, кульмінації, розв’язки), моралі.
Алегорія – двопланове художнє зображення (реальне і приховане, текст і підтекст), що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ під конкретними художніми образами.
Мораль байки – повчальний висновок наприкінці твору. Часто стає крилатим висловом.
Прагнемо знати більше
Байки були відомі ще в Стародавній Греції. Батьком літературної байки називають Езопа, тому про алегоричну мову часто кажуть «езопова». Езоп був рабом, до того ж дуже некрасивим зовні. Але його гострого язика боялися всі. Кінець кінцем він був скинутий зі скелі. Про самого Езопа ходили численні легенди. Згодом байкар Федр надав творам Езопа віршованої форми.
Жанр байки розвинули відомий французький байкар XVII ст. Жан де Лафонтен, найвідоміший російський байкар XVIII–XIX ст. І. Крилов. Видатний філософ і просвітитель Г.Сковорода написав цикл «Байки Харьковскія». Продовжили розвивати жанр байки у XIX ст. байкарі П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, Є. Гребінка та особливо Л. Глібов.
Жаба й Віл
Раз Жаба вилізла на берег подивиться
Та й трошечки на сонечку погріться.
Побачила Вола
Та й каже подрузі тихенько
(Вигадлива була!):
- Який здоровий, моя ненько!
Ну що, сестрице, як надмусь,
То й я така зроблюсь?
От будуть жаби дивуваться!
- І де вже, сестро, нам рівняться.
Казать їй друга почала;
А та не слуха… дметься… дметься.
- Що, сестро, як тобі здається,
Побільшала хоч трохи я?
- Та ні, голубонько моя!
- Ну, а теперечки? Дивися!
- Та годі, сестро, схаменися! –
Не слуха Жаба, дметься гірш,
Все думає, що стане більш.
Та й що, дурна, собі зробила?
З натуги луснула - та й одубіла!
Такі і в світі жаби є,
Прощайте, ніде правди діти;
А по мені - найлучче жити,
Як милосердний бог дає.
Пригадайте!
Відтворюємо прочитане
1. З якою метою Жаба вилізла на берег?
2. Визнач причину, через яку Жаба вирішила зробитися такою, як Віл.
3. Яку людську ваду втілено в образі Жаби? Чи траплялися такі люди у твоєму житті? Якщо так, то як виявлялася ця риса характеру?
4. Знайди рядок, у якому автор висловлює мораль цієї байки.
Заповніть таблицю
| Епітети | Метафори | Порівняння |
Тестування.
1. Л. Глібов називає Муху…
а) дармоїдкою;
б) ледащицею;
в) легковажною.
2. Муха «майнула у садок», щоб…
а) сховатися від пекучого сонця та перепочити в холодочку;
б) зібрати мед з духмяних квітів;
в) подивитися на квіти та почути голосок зозулі.
3. Художній засіб, який використав Л. Глібов у рядку: «Вітерець тихесенько гойдає», – це…
а) епітет;
б) порівняння;
в) метафора.
4. Муха назвала Бджолу у своєму зверненні до неї…
а) ненею;
б) душенькою;
в) трудягою.
5. Муха Бджолі, зустрівшись із нею, запропонувала…
а) перепочити;
б) свою допомогу;
в) послухати пташок.
6. За словами Мухи, доленька у Бджоли…
а) нещасна;
б) щаслива;
в) погана.
7. Для Мухи складним було…
а) з ранку до вечора працювати;
б) доглядати власних немовлят;
в) шукати їжу для себе.
8. Бджола образила Муху, сказавши, що вона…
а) ледача і безтурботна;
б) сідає на страви, через що її ганяють;
в) не має привабливого вигляду.
9Муха порівнюється з…
а) королівною;
б) господинею;
в) панночкою.
10. Муха «не брала участі» у…
а) хрестинах;
б) весіллі;
в) бенкеті.
11. Муха, примостившись на красолі, думала про…
а) гарне життя на волі;
б) красу й чарівність літнього саду;
в) власну мудрість і працьовитість.
12. Події твору «Муха і Бджола» відбуваються:
а) улітку;
б) навесні;
в) восени.
Щука
На Щуку хтось бомагу в суд подав,
Що буцім би вона такеє виробляла,
Що у ставку ніхто життя не мав:
Того заїла в смерть, другого обідрала.
Піймали Щуку молодці
Та в шаплиці
Гуртом до суду притаскали,
Хоча чуби й мокренькі стали.
На той раз суддями були
Якіїсь два Осли,
Одна нікчемна Шкапа
Та два стареньких Цапа, –
Усе народ, як бачите, такий
Добрячий та плохий.
За стряпчого, як завсігди годиться,
Була приставлена Лисиця...
А чутка у гаю була така,
Що ніби Щука та частенько,
Як тільки зробиться темненько,
Лисиці й шле – то щупачка,
То сотеньку карасиків живеньких
Або линів гарненьких...
Чи справді так було, чи, може, хто збрехав
(Хто ворогів не мав!), –
А все-таки катюзі,
Як кажуть, буде по заслузі.
Зійшлися судді, стали розбирать:
Коли, і як воно, і що їй присудити?
Як не мудруй, а правди ніде діти.
Кінців не можна поховать...
Не довго думали – рішили –
І Щуку на вербі повісити звеліли.
– Дозвольте і мені, панове, річ держать, –
Тут обізвалася Лисиця. –
Розбійницю таку не так судить годиться:
Щоб більше жаху їй завдать
І щоб усяк боявся так робити, –
У річці вражу Щуку утопити!
– Розумна річ! — всі зачали гукать.
Послухали Лисичку
І Щуку кинули – у річку.
Прагнемо знати більше!
Слово «щука» – праслов’янське. Утворене від «щуп» – худющий. У діалектному мовленні є слово «щуплий» – у значенні «тендітний». Через те, що ця риба довга, у воді вона здається худою, тонкою. Щуки досягають довжини 1,5 метра, а ваги – до 35 кг. Живуть вони аж до 200 років. Ця риба-хижак живиться іншими, меншими рибами, жабами, навіть пташенятами. Плаває дуже швидко.
Стряпчий – адвокат у суді XIX ст.
Подумайте та дайте відповідь!
Відтворюємо прочитане.
1.За що дорікали Лисиці стосовно її таємного зв`язку зі Щукою?
2.Чому Лисиця в суді з одного боку запропонувала сташну кару Щуці, а з другого – їй допомогла?
3.Чим пояснити те, що судді під час винесення вироку Щуці послухали Лисицю? Власні міркування обґрунтуйте.
4.А над ким би ви здійснили суд у творі? Свою думку вмотивуйте.
5.Що мав на увазі Л.Глібов, висловлюючи наступне:
«Як не мудруй, а правди ніде діти,
Кінців не можна поховать…?»
6.Через що, на ваш погляд, у байці не зазначено, хто конкретно подав «бумагу» до суду на Щуку? Особисті думки обґрунтуйте.
7.Чого нас учить ця байка? Чи вона актуальна сьогодні?
Особа
І дієвідміна
ІІ дієвідміна
Особа
Особа
Особа
Окрему групу становлять дієслова бути, дати, їсти та дієслова з основою на - вісти ( розповісти, відповісти та ін.). Вони відрізняються формами від інших дієслів. Від дієслова бути вживається тільки форма є.НАПРИКЛАД:
| Особа |
Однина |
Множина | ||||
| 1 особа | дам | їм | відпові́м | дамо | їмо | відповімо́́́ |
| 2 особа | даси | їси | відповіси́ | дасте | їсте | відповісте́ |
| 3 особа | дасть | їсть | відпові́сть | дадуть | їдять | відповідять |
250. Запишіть послідовно дієслова у дві колонки:
1) І дієвідміни; 2) ІІ дієвідміни.
Освітлює, сплю, зливаю, колядує, місить, вдарять, зволікаєш, дарують, глитає, ушпарять, кидає, дивиться, стою, остерігається, колишуть, зіскочив, умієш.
КЛЮЧ . Підкресліть у кожному слові другу букву. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте початок прислів’я, другою частиною якого є «... а думки вовком підбиті».
Прагнемо знати більше!
У закінченнях дієслів у формі 2-ї й 3-ї особи однини та 1-ї й 2-ї особи множини пишемо:
- букву е (є), якщо це дієслово І дієвідміни;
- букву и (ї), якщо це дієслово ІІ дієвідміни.
Порівняйте:
|
І дієвідміна |
ІІ дієвідміна | ||
| хочеш працюєш хочемо працюємо хочете працюєте | мовчиш клеїш мовчимо клеїмо мовчите клеїте | ||
251. Спишіть, уставляючи замість крапок пропущену букву е(є) або и(ї) . Обґрунтуйте написання. Правильність виконання перевірте за орфографічним словником.
Крут..те, пиш..те, притул..мо, вантаж..ш, тягн..ш, колиш..мо, перебор..те, ріж..мо, перепрошу..мо, крич..те, полет..мо, жен..мо, посі..мо, регоч..те, майстру..ш, город..мо, рознос..мо, усміха..шся.
Запишіть прислів’я, замінюючи подані в дужках дієслова відповідною особовою формою теперішнього чи майбутнього часу. Поясніть значення прислів’їв. Підкресліть члени речення та визначте частини мови в другому прислів’ї.
1. І каші ми не (хотіти), і по воду не (піти). 2. Кожний цвіт на своєму стеблі (розпускатися). 3. Від своєї тіні не (сховатися). 4. Кожен звір своєї стежини (триматися). 5. Думай не думай, а вище себе не (стрибнути).
Запам’ятайте!
У дієсловах ІІ дієвідміни після губних приголосних у кінці основи в 1-й особі однини й 3-й особі множини з’являється [л΄]. НАПРИКЛАД: ловити – ловлю; топити – топлю; ломити – ломлю.
253. Один з вас має виписати дієслова І дієвідміни, а другий – ІІ дієвідміни. Доберіть до своїх дієслів і запишіть форми 1-ї, 2-ї та 3-ї осіб однини те - перішнього часу. Перевірте один в одного правильність виконання.
Любити, терпіти, писати, колихати.
254. Запишіть слова у дві колонки: зі вставленою буквою е(є) ; зі вставленою буквою и (ї). Підкресліть та обґрунтуйте орфограми. Виконайте письмово розбір за будовою двох слів (на вибір).
Переверн..мо, зроб..те, крад..мо, писат..муть, приїд..те, прос..те, розкаж..те, оратим..ш, відчин..ш, усміха..ться, малю..мо, крич..те, вивча..мо, стел..мо, вед..мо, засмаж..мо, чу..мо, знаход..те, заход..ш, загра..ш, їд..мо, приход..мо, проїда..мо, сто..мо, звар..мо.
Способи дієслів
Дійсний спосіб
Вивчіть
Дієслова можемо вживати в трьох способах: дійсному, умовному, наказовому.
Дійсний спосіб (рос. изъявительное наклонение) вказує на дію, яка дійсно відбувалася, відбувається чи відбудеться. Він означає дію в минулому, теперішньому або майбутньому часі. Дієслова дійсного способу відповідають на питання що робить? що робив? що буде робити?
НАПРИКЛАД: Знов на землю впало листя і на травах зашерхли роси (М. Боровко). Обступають хлопця наші діти, розглядають з голови до п’ят (Д.Білоус). Весна зігріє землю на осонні (Г.Латник).
Дієслова дійсного способу минулого часу змінюються за числами (радів, раділи), а в однині – за родами (тренувався, тренувалася, тренувалося).
У теперішньому часі дієслова дійсного способу змінюються за особами й числами: встигаю, встигаєш, встигає, встигаємо, встигаєте, встигають.
Безособові дієслова
Вивчіть
Перебудуйте подані речення так, щоб дієслова в них набули безособового значення. У ролі якого члена речення виступатимуть при цьому слова, що були підметами? Речення запишіть, підкресліть граматичні основи.
Зразок: У садку пахли свіжі яблука. – У садку пахло свіжими яблуками.
1. Звечора всі вулиці засипало листя. 2. Назар не сидить на місці. 3. Із моря повіяв холодок. 4. У садку пахне свіжоскошена трава. 5. Тепло війнуло в розчинене вікно. 6. Уже третій день іде дощ. 7. Пісок позаносив молоді посадки. 8. Грім струсонув землю. 9. Я не хочу кави.
Способи творення дієслів
Запам’ятайте!
Дієслова творяться від різних частин мови:
іменників: шторм → штормити; прикметників: худий → худнути; дієслів: кричати → перекричати; числівників: два → подвоїти; займенників: я → якати.
Способи творення дієслів
| Назва способу | Приклади |
| Префіксальний | летіти → долетіти, кинути → закинути, друкувати → надрукувати, холонути → охолонути, глянути → виглянути; |
| Суфіксальний | обід → обідàти, літо → літувати, білий → біліти, білити , як → якати, охолодити → охолоджувати; |
| Префіксально-суфіксальний | земля → заземлити, смисл → осмислити, закон → узаконити, хапати → охопити. |
Префіксальним способом дієслова утворюємо тільки від інших дієслів, причому до одного твірного дієслова може приєднуватися значна кількість префіксів, кожен з яких надає слову іншого значення.
НАПРИКЛАД:
| Записати Дописати Підписати приписати | ПИСАТИ | Відписати Списати Переписати Виписати |
282. Прочитайте. З’ясуйте, якого значення надають префікси дієслову літати.
Прилетіла зозуленька та й стала кувати (нар.тв.). 2. Пташки щебетливі одлетіли у вирій (П. Мирний). 3. До кімнати залетіла бджілка і весело загула (П.Качура). 4. Рідко який птах долетить до середини Дніпра (М. Гоголь). 5. Над нашою хатою пролітають лебеді (М. Стельмах).
283. Утворіть дієслова за допомогою префіксів з- (с-), роз-, без-. Поясніть правопис.
Хитати, питати, казати, кидати, бігати, сипати, гнати, бризкати, класти, фотографувати, рвати, ходити, їхати, їсти, хилити, шити, будувати, чистити, повзти, дзьобати, колоти.
Прочитайте виразно вірш. Назвіть дієслова, ужиті в переносному значенні. З’ясуйте, коли відбувається дія, названа кожним дієсловом. Чи допомагають дієслова передати часову послідовність перебігу подій?
Уже спустіли стійбища отар,
Своє за літо одлітали бджілки.
Стихає клич золочених литавр*,
Наносять краплі дощовий удар
По листях молодої гілки.
Вже тулиться поближче до воріт
Сільська дорога у грузькому глеї,
Кленовий лист побляк і догорів,
І позолота пізня яворів
Прощально лебедіє над землею.
Холонуть верб потріскані вуста,
А дощ німий торкає руку гілки.
Повільно гасне жовта мить густа:
Упала осені корона золота
Під звуки Лукашевої сопілки.
М. Боровко
* Литаври– музичний інструмент, різновид барабана.
Морфологія. Орфографія.
Елементи стилістики. Дієслово
§27. Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Неозначена та особові форми. Не з дієсловами
Роль дієслова в мові іноді порівнювали із силою Геракла. У реченні воно виконує найскладнішу роботу!
Ну, а візьмімо назву – дієслово,
само підказує, що діє слово.
Дмитро Білоус
Ознайомившись із матеріалом, ти:
| дізнаєшся | навчишся | зрозумієш |
| · які особливості має дієслово як самостійна частина мови; · як розрізняти дієслова, визначати їх граматичні ознаки і синтаксичну роль; · як правильно вживати дієслова у мовленні; · як утворюються займенники окремих груп; · про стилістичні можливості способів дієслова. | · розрізняти дієслова неозначеної форми, доконаного і недоконаного виду; · визначати часи і способи дієслів; · уживати одні дієслівні форми замість інших; · розрізняти дієслова І та ІІ дієвідмін; · дотримуватися орфографічного режиму; · визначати способи творення дієслів; · утворювати слова і форми слів різними способами; · знаходити в тексті безоособові дієслова; · виконувати морфологічний аналіз дієслова. | · які граматичні категорії має дієслово; · стилістичні можливості дієслів; · особливості уживання дієслів у монологічному та діалогічному мовленні. |
Вивчіть!
Дієслово (рос. глагол) – це самостійна частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що робиться з предметом? у якому стані він перебуває? (ходив, співатиме, займатися, буду їсти, заробляю).
Дата: 2019-02-18, просмотров: 1982.
