Рахунок-фактура (invoice) – комерційний рахунок за постачальні товари, що складається у всіх випадках при відправленні вантажу. Основне призначення цього документа – указати суму платежу, що належить за товар. Крім того, рахунок-фактура може бути використовувана як накладна на товар. На вимогу митних органів рахунок-фактура виписується на бланках установленої форми й служить одночасно сертифікатом про походження товару. У рахунку-фактурі містяться наступні відомості:

- імена й адреси сторін, що беруть участь в угоді;

- інформація про договір (номер і дата висновку), на підставі якого відбувається перехід права власності на товар;

- опис вантажу із вказівкою кодів товарів;

- кількість вантажних місць;

- маса вантажу брутто й нетто;

- ціна одиниці вантажу й загальна ціна;

- умови поставки відповідно до «Інкотермс».

У рахунок-фактуру звичайно включаються також деякі вказівки про спосіб доставки вантажу. Рахунок-фактура оформляється на бланку відправника й не може бути замінена ніяким іншим документом. Вся інформація яка міститься в рахунку-фактурі, повинна збігатися з даними, за-значеними в перевізному документі. Рахунок-фактура складається на кожне відправлення товару незалежно від роду, кількості, найменування й характеру товару. Якщо вантаж перевозиться в контейнерах, рахунок-фактура оформляється на вміст кожного контейнера окремо. На основі рахунку-фактури складаються всі інші документи, необхідні для міжнародної торгівлі. Оформлення рахунку-фактури недостатньо стандартизовано, що обумовлено розходженнями у вимогах митних органів до її оформлення.

Пакувальний аркуш (packing list) – один з основних товаросупроводжувальних документів, що містить перелік всіх видів і сортів товарів, що перебувають у кожному товарному місці. Пакувальний аркуш звичайно міститься в спеціально пристосованій кишені на упаковці. Пакувальний аркуш містить наступні дані:

- кількість кожного сорту товару (од. в упаковці);

- номер упакування (місця).

Пакувальний аркуш необхідний у випадках, коли одна упаковка містить різні за асортиментом товари, і використовується як доповнення до рахунку–фактури, коли відправляється велика кількість найменувань товарів або коли кількість, маса або вміст кожного індивідуального місця різні.

Пакувальний аркуш і рахунок–фактура мають практично однаковий зміст, але в пакувальному аркуші не вказують ціни.

Відвантажувальна специфікація (shipping specification) – комерційний документ, що містить перелік всіх видів і сортів товарів, що входять у дану партію, із вказівкою для кожного вантажного місця кількості й роду товару. Специфікація звичайно доповнює рахунок на поставку товарів різних сортів і найменувань й є одним з основних товаросупроводжувальних документів, оскільки по цьому документу перевіряється комплектність й якість поставленого товару.

Вантажний маніфест (manifest of cargo) – документ, у якому перераховуються всі товари, що перевяться на будь-якому транспортному засобі або транспортній одиниці. Вантажний маніфест містить наступні дані про товар:

- номера транспортних документів;

- найменування відправника вантажу й вантажоодержувача;

- маркування, кількість, маса й вид вантажного місця;

- опис і кількість товарів.

Бордеро (bordero) – документ, аналогічний вантажному маніфесту, використовується при автомобільних перевезеннях і містить перелік вантажів, перевезених автопоїздом, з посиланням на прикладені копії накладної СМR.

Сертифікат походження товару (certificate of origin) – документ, необхідний у випадку, коли між країнами укладена угода про пільгове мито. Країною походження товару вважається країна, де товари були повністю зроблені або піддані суттєвій переробці. Як правило, цей документ видається торговельною палатою країни або уповноваженими нею органами.

Сертифікат про якість товару (certificate of quality) видається на кожну партію товару, який відвантажується за одним перевізним документом. Як правило, цей документ потрібен тільки для продовольчих товарів, косметичної продукції й т.п.

У сертифікаті про якість товару звичайно вказують:

ü організацію, що видала сертифікат;

ü номер сертифіката;

ü дату видачі сертифіката;

ü найменування товару;

ü постачальника товару;

ü одержувача товару;

ü характеристику товару і його сорт;

ü кількість одиниць товару й вантажних місць;

ü дату виготовлення товару;

ü відповідність товару певному стандарту.

Фітосанітарний сертифікат (phitosanitary certificate) видається державними органами з карантину або захисту рослин країни-експортера для товарів, які підлягають сертифікації з карантину при ввозі в країну (насіння й живі рослини, вовна, горіхи, борошно, зерно, крупа, тютюн, лікарські рослини й т.п.). Сертифікат повинен додаватися до транспортних документів, що супроводжують вантаж.

Фумігаційний сертифікат (fumigation certificate) застосовується для підтвердження, що перевезені вантажі до відправлення одержувачу пройшли обробку на знищення комах, які можуть перебувати в продуктах харчування (рис, чай, тютюн, горіхи, борошно й т.п.), одягу, що був у вживанні, і подібних товарів.

У фумігаційному сертифікаті, як правило, міститься наступна інформація:

- найменування відправника вантажу й вантажоодержувача;

- порт призначення;

- опис вантажу і його упакування;

- маса вантажу брутто й нетто;

- найменування фуміганта, температура, при якій здійсню-валася обробка вантажу, і інші характеристики обробки.

Гігієнічний сертифікат (сертифікати аналізів) (certificate of analysis) потрібний на товари, які можуть завдати шкоди здоров’ю людини. Конкретний перелік таких товарів у різних країнах може бути різним, однак існують певні види товарів, на які такий сертифікат потрібний в обов’язковому порядку. Відповідно до українського законодавства перелік товарів, для здійснення доставки яких необхідний гігієнічний сертифікат і сертифікати різних аналізів (хімічних, мікробіологічних, фізико-хімічних і т.п.), містить у собі наступні товари:

- харчова сировина, продукти харчування, харчові добавки, консерванти, матеріали й вироби з них, що контактують із харчовими продуктами;

- товари для дітей: ігри та іграшки, одяг, у тому числі постільна білизна, книги й навчальні посібники, меблі, коляски, ранці; штучні, полімерні й синтетичні матеріали, речовини для виготовлення товарів дитячих асортиментів;

- матеріали, обладнання, речовини, які застосовуються в практиці господарсько-питного водопостачання;

- парфюмерно-косметичні засоби;

- хімічна й нафтохімічна продукція виробничого призначення, товари побутової хімії, засоби хімізації сільського господарства, у тому числі мінеральні добрива;

- полімерні та синтетичні матеріали, призначені для застосування в будівництві, на транспорті, виготовлення меблів й інших предметів домашнього побуту; хімічні волокна, нитки; текстильні, швейні й трикотажні матеріали, що містять хімічні волокна й текстильні допоміжні речовини; штучні й синтетичні шкіри й текстильні матеріали для взуття;

- продукція машинобудування й приладобудування виробничого й побутового призначення;

- вироби, що контактують зі шкірою людини.

Ветеринарний сертифікат (veterinary certificate) оформляється при імпорті тварин, продуктів і сировини тваринного походження. Ввіз таких товарів провадиться тільки через установлені контрольні ветеринарні пункти й при наявності ветеринарних сертифікатів. У свою чергу, ветеринарний пункт замість пред’явленого сертифіката видає ветеринарне свідоцтво на право подальшого проходження вантажу по території країни.

Ветеринарний сертифікат повинен містити наступні дані:

- найменування відправника вантажу й вантажоодержувача;

- вага вантажу й кількість вантажних місць;

- найменування організації, що видала сертифікат;

- опис вантажу;

- умови зберігання й перевезення вантажу.

Сертифікат на небезпечні вантажі (certificate of dangerous goods) – це свідоцтво транспортної організації про те, що небезпечний вантаж оголошений правильно.

Сертифікат підтверджує, що:

ü вміст даного відправлення повністю й правильно описано точним технічним найменуванням;

ü вантаж упакований з урахуванням властивостей вантажу таким чином, що є безпечним у звичайних умовах переробки й перевезення; \

ü вантаж маркірований й упакований відповідно до вимог у відношенні небезпечних вантажів.

Документы статьи

НКУ — Налоговый кодекс Украины от 02.12.2010 г. № 2755-VI.

КоАП — Кодекс Украины об административных правонарушениях от 07.12.84 г. № 8073-X.

Закон об автотранспорте — Закон Украины «Об автомобильном транспорте» от 05.04.2001 г. № 2344-III.

Закон о дорожном движении — Закон Украины «О дорожном движении» от 30.06.93 г. № 3353-XII.

Закон № 3565 — Закон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно устранения чрезмерного государственного регулирования в сфере автомобильных перевозок» от 05.07.2011 г. № 3565-VI.

Закон о бухучете — Закон Украины «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» от 16.07.99 г. № 996-XIV.

Правила дорожного движения — Правила дорожного движения, утвержденные постановлением КМУ от 10.10.2001 г. № 1306.

Перечень № 207 — Перечень документов, необходимых для осуществления перевозки груза автомобильным транспортом во внутреннем сообщении, утвержденный постановлением КМУ от 25.02.2009 г. № 207.

Правила № 363 — Правила перевозок грузов автомобильным транспортом в Украине, утвержденные приказом Министерства транспорта Украины от 14.10.97 г. № 363.

Приказ № 74 — приказ Государственного комитета статистики Украины «Об утверждении типовой формы первичного учета работы служебного легкового автомобиля и Инструкции о порядке ее применения» от 17.02.98 г. № 74.

Инструкция № 74 — Инструкция о порядке применения путевого листа служебного легкового автомобиля и учета транспортной работы, утвержденная приказом Государственного комитета статистики Украины от 17.02.98 г. № 74.

Приказ № 488 — приказ Министерства транспорта Украины и Министерства статистики Украины «Об утверждении типовых форм первичного учета работы грузового автомобиля» от 29.12.95 г. № 488/346.

Положение о медосмотре водителей — Положение о медицинском осмотре кандидатов в водители и водителей транспортных средств, утвержденное приказом Министерства здравоохранения Украины и Министерства внутренних дел Украины от 31.01.2013 г. № 65/80.

Положение № 88 — Положение о документальном обеспечении записей в бухгалтерском учете, утвержденное приказом Министерства финансов Украины от 24.05.95 г. № 88.