Особливістю перевезень вантажів у змішаному сполученні є те, що перевезення здійснюються по єдиному перевізному документу, складеному на весь шлях проходження, хоча в таких перевезеннях беруть участь декілька видів транспорту. Правові відносини, учасниками яких є транспортні організації інших видів транспорту, що беруть участь у перевезенні як контрагенти, виникають на підставі єдиного договору перевезення, що укладає відправник вантажу із транспортною або експедиційною органі-зацією, яка приймає вантаж до перевезення.

Вперше питання створення уніфікованих норм при між народних перевезеннях вантажів у змішаному сполученні розглядалося на Стокгольмській конференції Міжнародної торговельної палати в 1927 році. В Конвенції ООН про міжнародне змішане перевезення вантажів, підписаної в 1980 р., визначені поняття договору й оператора змішаного перевезення, зміст документа змішаного перевезення, порядок його видачі, застереження і його доказова чинність.

Документ змішаного перевезення – товаророзпорядчий документ, що є розпискою в одержанні вантажу й підтверджує наявність договору змішаного перевезення. Відповідно до Конвенції ООН про міжнародні змішані перевезення документ змішаного перевезення повинен містити наступні дані:

- загальний характер вантажу, маркировочні знаки, маса вантажу брутто і його кількість, тип упакування;

- зовнішній стан вантажу;

- найменування й основне місце діяльності оператора змішаного перевезення;

- найменування відправника вантажу або вантажоодержувача (якщо він названий відправником вантажу);

- місце й дата прийняття оператором вантажу у своє ведення;

- місце й дата доставки вантажу;

- вказівка, що документ є оборотним або необоротним;

- місце й дата видачі документа змішаного перевезення;

- кількість оригіналів документа змішаного перевезення;

- провізні платежі, що підлягають сплаті вантажоодержу-вачем, і провізні платежі кожного виду транспорту;

- зазначення валют, у яких провадиться сплата провізних платежів;

- маршрут перевезення, використовувані види транспорту й місця перевантаження вантажу;

- умови перевезення;

- умови страхування й будь-які інші дані, про які сторони можуть домовитися й включити в документ, якщо вони не суперечать законам країни, у якій він видається.

Основну роботу з розробки документів, застосовуваних у змішаному перевезенні, проводить Міжнародна федерація експедиторських асоціацій (ФІАТА) – Internetional Federation of Freight Forwarders Associations (FIATA) й Балтійська та міжнародна морська рада (БІМКО) – Baltik and Internetional Maritime Consul (BIMCO). Ними розроблені наступні документи:

- коносамент змішаного (мулътимодального) перевезення ФІАТА (Negotiable FIATA Multimodal Transport Bill of Lading – FBL), що призначений для використання експедиторами, які виступають в ролі оператора змішаного перевезення. Експедитор, що видає коносамент ФІАТА, є відповідальним і за товари, і за їхню доставку вантажоодержувачу, тобто за виконання перевезення. Таким чином, експедитор бере на себе відповідальність за всіх перевізників і третіх осіб, притягнутих їм для виконання своїх зобов’язань за договором. Дозвіл на застосування коносамента ФІАТА видається секретаріатом ФІАТА;

- необоротна накладна змішаного перевезення (FIATA Way Bill – FWB) документ, розроблений ФІАТА й призначений для використання експедиторами як посвідчення укладання договору змішаного перевезення;

- СОМВIDOC – документ, розроблений БІМКО; як правило, використовується оператором змішаного перевезення, що експлуатує морські судна (Vessel Operator Multimodal Transport Operator – VO MTO);

- MULTIDOC – документ розроблений Конференцією ООН з торгівлі й розвитку (ЮНКТАД), з метою сприяння впровадженню в практику Конвенції ООН про міжнародні змішані перевезення вантажів. Документ містить у собі положення про відповідальність, що містяться в Конвенції.