СТРУКТУРА І ЗМІСТ кваліфікаційної магістерської РОБОТИ

Кваліфікаційна робота магістра як вид звіту про проведене наукове дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність та завершеність. Загальний обсяг кваліфікаційної магістерської роботи повинна бути близько 40–50 сторінок друкованого тексту, не враховуючи списку використаних джерел і додатків.

Мова кваліфікаційної роботи – українська, стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок.

Кваліфікаційна магістерська робота повинна мати таку структуру:

-  титульний аркуш (додаток Б);

-  реферат (додаток В);

-  завдання на кваліфікаційну магістерську роботу (додаток Г);

-  зміст (додаток Д);

-  перелік умовних позначень (за потреби);

-  вступ;

-  основну частину (містить 2 або 3 розділи):

· перший (теоретико-методичний) розділ;

· другий (аналітично-конструктивний) розділ;

- висновки;

- список використаних джерел (додаток Л);

- додатки (додаток Р).

Додаток А. Реферування іноземних літературних джерел мовою оригіналу.

Додаток Б. Анотація кваліфікаційної магістерської роботи (іноземною та українською мовами) (додаток Ж).

Інший варіант кваліфікаційної роботи може містити три розділи основної частини: теоретико-методичний, аналітичний та конструктивний розділи.

До кваліфікаційної магістерської роботи обов’язково додаються:

- відгук керівника (додаток И);

- зовнішня рецензія (додаток К);

- лист оцінювання кваліфікаційної роботи (додаток С);

- електронний варіант кваліфікаційної роботи та презентації її результатів на захисті.

Додаватися можуть також й інші документи, зміст яких підтверджує науково-практичне значення одержаних результатів кваліфікаційної роботи, наприклад, лист про замовлення дослідження базою практики, довідка про впровадження результатів дослідження, ксерокопії публікацій за темою дослідження тощо. Загальні вимоги до змісту кваліфікаційних робіт освітнього ступеня «магістр» наведені у табл. 1.

 

 

Таблиця 1 - Загальні вимоги до змісту кваліфікаційної магістерської роботи спеціальності 292 «Міжнародні економічні відносини»

Елемент кваліфікаційної магістерської роботи

Зміст

Рецензія. Обсяг – 1–2 с.

Рецензентом може бути доктор (кандидат) економічних наук

Реферат. Обсяг – 2–3 с.

Містить такі обов’язкові елементи, як:

- кількісний склад елементів кваліфікаційної роботи (сторінок з урахуванням додатків, таблиць, рисунків, джерел інформації, додатків);

- актуальність теми дослідження;

- мета дипломної роботи;

- об’єкт та предмет дослідження;

- теоретичні та практичні результати, висновки у кваліфікаційній роботі, їх наукова новизна;

- практичне значення одержаних результатів (ким вони будуть використані та ступінь впровадження);

- апробація результатів дослідження і публікації (за наявності);

- ключові слова (від 5 до 15 слів або словосполучень)

Завдання на кваліфікаційну магістерську роботу

 Обов’язковими елементами є:

- мета дипломної роботи;

- об’єкт та предмет дослідження;

- перелік питань, які необхідно дослідити та обґрунтувати;

- завдання для аналітично-розрахункової частини.

Вступ. Обсяг – 3–4 с.

Вміщує такі обов’язкові елементи, як:

- актуальність теми дослідження;

- мету роботи;

- завдання дослідження;

- об’єкт дослідження;

- предмет дослідження;

- методи дослідження;

- інформаційну базу дослідження;

- наукову новизну одержаних результатів (указати на їх відмінність від відомих раніше наукових підходів)

Основна частина

Обсяг – 35-40 сторінок (без титульного аркушу, реферату, завдання на кваліфікаційну роботу, змісту, вступу, висновків, списку використаних джерел і додатків).

 

Перший (теоретико-методичний) розділ: - Обсяг (до 50 % від обсягу основної частини) – 15-20 сторінок - Структура – 2-3 підрозділи, які містять: · стан теоретичних напрацювань з обраної теми, узагальнення існуючих різноманітних поглядів, виявлення невирішених проблем, що потребують розв’язання в теоретичному, методичному та прикладному напрямках; · викладення методик аналізу визначених проблем, які використовуватимуться у наступних розділах магістерської роботи; · критичний аналіз опублікованої за темою роботи інформації, спрямований на розкриття та систематизацію різних підходів до теоретичної інтерпретації (в тому числі, власної позиції), можливих підходів до вирішення існуючих проблем; · базовий аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми на матеріалах реального об’єкту або за макроекономічними показниками. Перший (теоретико-методичний) розділ: - Обсяг (до 30 % від обсягу основної частини) – 10-15 сторінок - Структура – 2 підрозділи, які містять:  • стан теоретичних напрацювань з обраної теми, узагальнення існуючих різноманітних поглядів, виявлення невирішених проблем, що потребують розв’язання в теоретичному, методичному та прикладному напрямках; • викладення методик аналізу визначених проблем, які використовуватимуться у наступних розділах магістерської роботи; • критичний аналіз опублікованої за темою роботи інформації, спрямований на розкриття та систематизацію різних підходів до теоретичної інтерпретації (в тому числі, власної позиції), можливих підходів до вирішення існуючих проблем.

Другий (аналітично-конструктивний) розділ:

- обсяг (до 50 % від обсягу основної частини) – 15-20 сторінок;

- структура – 2-3 підрозділи, які містять:

· поглиблений аналіз досліджуваної проблеми за аналізовані роки. Розділ повинен бути максимально насиченим статистичною інформацією, яка узагальнюється у таблицях, графіках, діаграмах, схемах;

· здійснюється оцінка у порівнянні із середньогалузевими показниками і показниками основних конкурентів. Передбачається також оцінка показників у середньому за період та загальних тенденцій розвитку, виявлення причин і наслідків виникнення фінансово-економічних проблем;  

· повинен містити обґрунтовані теоретичні і практичні пропозиції і рекомендації, спрямовані на досягнення мети кваліфікаційної роботи. Характер і зміст рекомендацій, що пропонуються, повинні базуватися на висновках і результатах проведеного аналізу;

· невід’ємною частиною аналізу запропонованих студентом заходів має бути обґрунтування ефективності внесених пропозицій.

 

Другий (аналітичний) розділ: - обсяг (до 30 % від обсягу основної частини) – 10-15 сторінок; - структура – 2-3 підрозділи, які містять:   · ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми на матеріалах реального об’єкту або за макроекономічними показниками. Відображає фінансово-економічну ситуацію за певний проміжок часу відповідно до обраної теми; · розділ повинен бути максимально насиченим статистичною інформацією, яка узагальнюється у таблицях, графіках, діаграмах, схемах; · здійснюється оцінка у порівнянні із середньогалузевими показниками і показниками основних конкурентів. Передбачається також оцінка показників у середньому за період та загальних тенденцій розвитку, виявлення причин і наслідків виникнення фінансово-економічних проблем.
Третій (конструктивний) розділ: - обсяг (до 30 % від обсягу основної частини) – 8-10 сторінок; - структура – 1-2 підрозділи: · повинен містити обґрунтовані теоретичні і практичні пропозиції і рекомендації, спрямовані на досягнення мети кваліфікаційної роботи. Характер і зміст рекомендацій, що пропонуються, повинні базуватися на висновках і результатах проведеного аналізу; · невід’ємною частиною аналізу запропонованих студентом заходів має бути обґрунтування ефективності внесених пропозицій.

 

Висновки. Обсяг – 3–4 с.

Зазначаються найбільш важливі наукові й практичні результати, одержані в роботі, їх значення для фінансової науки і практики, рекомендації щодо наукового й практичного використання результатів

Список використаних джерел

Обсяг – 70–100 джерел

Додаток Б. Обсяг – 3–4 с.

Повинен містити реферування іноземних літературних джерел мовою оригіналу (не менше ніж 3–5 найменувань статей або 1–2 монографії) за темою кваліфікаційної роботи

Додаток А. Обсяг – 1 с.

Повинен містити анотацію кваліфікаційної роботи англійською та українською мовами

Основні реквізити роботи наводяться в оформленому відповідним чином титульному аркуші, зразок якого поданий у додатку Б.

Метою складання реферату є наведення загальної інформації про сутність наукового дослідження, яке стало основою роботи, і технічних параметрів кваліфікаційної роботи.

Реферат повинен відображати інформацію, подану в роботі, у такій послідовності:

1) актуальність кваліфікаційної магістерської роботи;

2) мету роботи;

3) визначення об’єкта і предмета дослідження;

4) методи дослідження

5) інформаційну базу кваліфікаційної роботи;

6) основний науковий результат роботи;

7) рекомендації щодо використання результатів дослідження;

8) результати апробації основних положень кваліфікаційної роботи;

9) перелік 5–15 ключових слів (словосполучень), що є найістотнішими для розкриття суті роботи, які друкуються у називному відмінку, в рядок через кому великими літерами;

10) відомості про обсяг роботи, кількість наведених ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел за списком літератури.

Зразок оформлення реферату наведений у додатку В.

Належним чином оформлене та підписане завдання до кваліфікаційної роботи (див.п.2.3) подають після реферату.

Зміст кваліфікаційної роботи може містить найменування та номери початкових сторінок вступу, усіх розділів, підрозділів і пунктів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Зміст роботи повинен відображати сутність проблеми, її складність, логіку дослідження та повинен бути оформлений у вигляді розгорнутого плану. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими та зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її. Приклад оформлення змісту наведений у додатку Д.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів за необхідності подається після змісту з нового аркуша з метою формування системності та зрозумілості щодо використаних позначок, специфічних термінів, маловідомих скорочень тощо.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводяться, наприклад, скорочення, справа – їх детальне розшифрування. Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення та інше повторюються менше трьох разів, перелік не складається, а їх розшифрування наводиться у тексті при першому згадуванні.

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання) та її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. У вступі (3–4 с.), розміщеному з нової сторінки, викладаються:

-  оцінка сучасного стану проблеми на основі аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури із зазначенням практично вирішених завдань та існуючих проблем у даній галузі;

-  обґрунтування необхідності проведення дослідження та актуальність обраної теми;

-  мета кваліфікаційної магістерської роботи та завдання, які необхідно вирішити для її реалізації;

-  об’єкт і предмет дослідження;

-  методи дослідження для досягнення поставленої у кваліфікаційній роботі мети;

-  елементи наукової новизни, винесені на захист;

-  апробація результатів дослідження;

-  взаємозв’язок з іншими науковими роботами.

Поняття «актуальність» вміщує корисність і доцільність розгляду чи розробки теми. Обґрунтовуючи актуальність, важливо відзначити, що проблема цікавить багатьох економістів, але в ній містяться ще й недосліджені моменти або невивчені питання або різноманітні погляди. Актуальність дослідження може зумовлюватися також поширеністю певного явища, його типовістю і важливістю для економічних процесів на національному та міжнародному рівнях. Актуальність теми визначає її значення як для конкретного суб’єкта господарювання, так і для економіки в цілому.

Визначення мети кваліфікаційної магістерської роботи повинно виходити із необхідності ідентифікації кінцевого результату, який планується одержати за допомогою наукового дослідження. Мета роботи повинна формулюватися максимально лаконічно, але змістовно.

Завдання кваліфікаційної магістерської роботи, як правило, обумовлені складовими змісту та характеризують кожен етап дослідження для досягнення кінцевої мети. Сформульовані завдання кваліфікаційної роботи можуть бути подані з нумерацією і без неї, але бажано кожне положення подавати з абзацу.

Обєкт та предмет дослідження визначаються на першому етапі підготовки роботи та наводяться у вступі.

У методології наукових досліджень розрізняють поняття «об’єкт» і «предмет» дослідження. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом  дослідження. Саме на нього потрібно спрямовувати основну увагу, оскільки предмет дослідження визначає тему дипломної роботи. Наприклад: «Об’єктом дослідження є тенденції світового економічного розвитку в умовах формування глобального економічного простору. Предметом дослідження є інтеграційні об’єднання як форма основних пріоритетів світового економічного розвитку в умовах глобалізації”. “Об’єктом дослідження є сучасні світогосподарські відносини в процесі функціонування ринку міжнародних морських транспортних послуг у контексті реалізації зовнішньоторговельного потенціалу країни. Предметом дослідження дипломної роботи є шляхи підвищення якості реалізації зовнішньоторговельного потенціалу портового господарства України на основі подальшого розвитку системи контейнерних перевезень та застосування кластерного підходу до організації і функціонування транспортно-логістичних схем».

У вступі необхідно зазначити методи, які були використані при написанні кваліфікаційної роботи. Розрізняють загальнонаукові та конкретно-наукові методи наукового пізнання. Подаючи перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої мети, магістрант повинен перелічити методи не відірвано від змісту роботи, а стисло та змістовно визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом. Це дасть можливість переконатися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна, (стисла анотація нових положень або рішень, запропонованих автором особисто, з обов’язковою вказівкою на відмінність цих положень від вже відомих) не є обов’язковим елементом роботи. Однак, при наявності, звичайно використовують фрази: «Наукова новизна даного дослідження полягає в …» або … «Елементами наукової новизни є …».

У вступі також висвітлюється загальна інформаційна база, використовувана у процесі дослідження. В огляді джерельної бази необхідно згрупувати джерела за типами та видами; розподілити їх за важливістю, якістю інформації, оригінальністю викладення, глибиною розробок. Наприклад: «Інформаційною базою слугували законодавчі та нормативно-правові документи, звітні дані Державного комітету статистики, нормативні акти Кабінету Міністрів України, матеріали преси (яких видань), фактичні дані (яких установ)», тощо.

Практичне значення одержаних результатів також подається у вступі. У кваліфікаційної роботі, що має безперечне теоретичне і практичне значення, необхідно навести відомості про наукове використання результатів дослідження або рекомендації щодо їх використання. При цьому необхідно пам’ятати, що впровадження результатів дослідження у практичну діяльність – це методичні способи реалізації результатів наукового дослідження у практичній діяльності (удосконалення технологічного процесу, менеджменту, маркетингової діяльності та ін.).

Останньою складовою частиною вступу є апробація результатів дослідження, що є обов’язковою для атестації кваліфікаційної магістерської роботи. У роботі зазначається, на яких наукових конференціях, симпозіумах, нарадах оприлюднено результати досліджень, викладені в кваліфікаційній роботі, або які є публікації за темою дослідження.

Основна частина магістерської роботи – найбільша за обсягом, займає не менше ніж 2/3 роботи. Саме в ній висловлюється суть проблеми, розкривається тема, визначається авторська позиція. Основна частина передбачає безпосереднє висвітлення теми кваліфікаційної роботи, яке означає глибоке і всебічне розкриття її основних положень. Основна частина повинна містити три розділи, органічно пов’язані між собою. Теоретичні і методичні положення повинні бути відправними моментами для аналізу, а запропоновані заходи – теоретично обґрунтованими.

Кожний розділ кваліфікаційної роботи залежно від обсягу матеріалу повинен структурно складатися із 2–3 підрозділів.

У першому (теоретико-методичному) розділі необхідно провести огляд літератури за обраною темою, проаналізувати існуючі різноманітні погляди, зокрема власні, на ті чи інші аспекти, з’ясувати невирішені проблеми, які потребують розв’язання в теоретичному, методичному та прикладному плані; обґрунтувати вибір дослідження й вибір теоретичних та експериментальних методів дослідження; розробити методику досліджень: описати інформаційне забезпечення, характеристику економіко-математичних методів і моделей дослідження. Все це дозволить визначити і окреслити коло проблемних питань, пов’язані з предметом дослідження, та сформулювати власну точку зору.

У кінці кожного розділу необхідно сформулювати невеликі за обсягом висновки. Підготовка висновків – найвідповідальніший момент, оскільки в них визначається рівень вирішення проблеми, яка досліджується, на сучасному етапі та на перспективу.

Другий розділ аналітичний (аналітично-конструктивний) повинен поєднувати одержані теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій на конкретних прикладах, дослідження практичного вирішення проблеми. Загалом другий розділ повинен вирішувати такі завдання:

- окреслення проблемної ситуації;

- аналіз історії розвитку проблеми (її еволюції);

- виявлення зацікавлених сторін та осіб, які впливають (можуть впливати) на ситуацію;

- аналіз найбільш суттєвих аспектів проблеми.

 Залежно від обраної теми: мікро-, мезо-, макрорівня і розкриваються відповідно питання наукового дослідження.

У темах  мікрорівня студент повинен провести детальний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми на матеріалах конкретного підприємства. У цьому розділі слід виділити 2–3 відносно самостійні підрозділи, що містять аналіз і оцінку конкретних сфер діяльності об’єкта дослідження. Перший підрозділ повинен містити загальну оцінку фінансово-господарської діяльності досліджуваного підприємства чи банку. Динаміка ефективності фінансово-господарської діяльності повинна бути визначена за допомогою розрахунку спеціального набору показників за період останніх 3–5 років діяльності. Другий підрозділ повинен містити аналіз міжнародної діяльності підприємства (установи, організації). У ньому важливо визначити ключові напрями міжнародної діяльності, дослідити основні проблеми реалізації зовнішньоекономічного потенціалу. Для аналізу доцільно використовувати показники, що демонструють динаміку розвитку міжнародного бізнесу, але відмінні від використаних у першому підрозділі. Третій підрозділ стосується предмета та об’єкта дослідження. Зокрема, необхідно систематизувати наявну інформацію про об’єкт і предмет дослідження, класифікувати процеси, провести аналіз та визначити основні проблеми функціонування підприємства чи банку, які підлягають вирішенню в третьому розділі.

У темах мезо-, макрорівня у першому та другому підрозділах характеризуються сучасний стан предмета дослідження, його динаміка, вплив різноманітних чинників, проводяться аналіз існуючих проблем та їх оцінювання. В цій частині роботи  висвітлюються загальноекономічні показники, практичні основи стану дослідження, викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, яке він вносить у розроблення проблеми. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній темою роботи. Автор повинен оцінювати повноту вирішення поставлених завдань, достовірність одержаних результатів (характеристик, параметрів), проводити порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтовування потреби в додаткових дослідженнях. Для аналізу доцільно вивчати міжнародний досвід, використовувати міжкраїнові порівняння, показники, що демонструють динаміку розвитку міжнародного бізнесу, міжнародної економічної діяльності України, зовнішньоекономічного розвитку її регіонів, фінансового ринку та зовнішньоекономічної складової галузевої діяльності, (залежно від обраної теми дослідження).

Третій підрозділ містить аналіз і оцінювання зовнішньоекономічної сфери діяльності об’єкта дослідження з використанням статистичної інформації. У цьому підрозділі студент повинен провести детальний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми на матеріалах конкретного підприємства (бази практики). Аналізуючи міжнародну або зовнішньоекономічну діяльність підприємства (установи, організації, галузі, регіону, країни), важливо визначити ключові напрями міжнародної діяльності, дослідити основні проблеми реалізації зовнішньоекономічного потенціалу в межах тематичного спрямування дослідження

Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності підприємства за останні 3–5 років. При цьому необхідно чітко розмежовувати походження використаної при аналізі інформації, запозиченої з літературних джерел та одержаної з документів підприємства, добутої шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо.

У кваліфікаційних роботах, основна частина яких складається з 2 розділів, другий розділ повинен містити конструктивну складову – обґрунтовані теоретичні і практичні пропозиції і рекомендації, спрямовані на досягнення мети кваліфікаційної роботи. Характер і зміст рекомендацій, що пропонуються, повинні базуватися на висновках і результатах проведеного аналізу. Невід’ємною частиною аналізу запропонованих студентом заходів має бути обґрунтування ефективності внесених пропозицій. Для кваліфікаційних робіт, що за структурою містять 3 розділи, зазначені практичні пропозиції і рекомендації повинні виноситися в окремий конструктивний розділ.

Розділ завершується стислим оцінюванням одержаних результатів із точки зору вірогідного наукового та практичного значення, а також висновками про стан проблеми, вирішенню якої присвячена кваліфікаційна робота.

Третій (конструктивно-рекомендаційний) розділ присвячується результатам наукового пошуку. Повинен містити самостійні висновки випускника та його осмислення, власне бачення аспектів проблеми, що досліджується (економічна ефективність, прогнозування, виявлення тенденцій, моделювання, класифікація тощо) та механізми реалізації запропонованих рішень. У третьому розділі з вичерпною повнотою викладаються пропозиції та рекомендації студента, спрямовані на досягнення поставленої в роботі мети. Характер і зміст запропонованих рекомендацій повинні ґрунтуватися на аналізі фактичного стану проблеми, проведеному в другому розділі магістерської роботи. У цьому розділі необхідно обґрунтувати конкретні пропозиції про підвищення ефективності функціонування підприємства, що є об’єктом практики.

Розділ «Висновки» (обсяг – 2-3 с.) є завершальною частиною кваліфікаційної роботи магістра. Він містить стислий огляд актуальності теми, зроблених оцінювань та узагальнень під час аналізу діяльності підприємства (установи, організації), пропозицій автора. Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати уявлення про ступінь досягнення автором у роботі поставленої мети і завдань.

На підставі одержаних висновків у роботі потрібно викласти конкретні рекомендації. Вони визначать необхідні, на думку студента, подальші напрями вирішення проблеми, пропозиції щодо ефективного використання результатів дослідження.

Список використаних джерел логічно доповнює і завершує кваліфікаційну роботу. Цю частину роботи необхідно формувати відповідно до чинних стандартів бібліографічного опису – ДСТУ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги і правила складання» та ДСТУ 7.80–2007 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання».

Джерела варто розміщувати одним із таких способів:

-  у порядку появи посилань у тексті;

-  в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Список літератури повинен бути пронумерованим. Літературних джерел повинно бути не менше ніж 70 найменувань, з них половина – іноземна література.

Додатки виконують роль допоміжного інформаційного забезпечення роботи. Обов’язковими серед них є лише додатки А та Б.

Додаток А – анотації кваліфікаційної роботи англійською та українською мовами, приклад оформлення яких наведений у додатку Ж.

Обов’язковим є також додаток Б (5–7 с.), який містить реферування іноземних літературних джерел мовою оригіналу (не менше за 3–5 найменувань статей або 1–2 монографії), де студент стисло викладає основний зміст публікацій за темою кваліфікаційної роботи у галузі міжнародної економіки. Надалі зазначений додаток рецензує викладач кафедри іноземних мов, оцінюючи якість виконання реферату відповідною оцінкою.

За необхідності і для повноти сприйняття роботи до додатків можуть додаватися:

-  ілюстрації та таблиці допоміжного характеру;

-  проміжні матеріали, які через великий обсяг або форму подання не можна вносити до основної частини (розрахунки, бухгалтерська і статистична звітність, інструкції, методики, опис розроблених комп’ютерних програм, допоміжні математичні розрахунки, фотографії та ін.).

Дата: 2018-12-28, просмотров: 15.