АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ У КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБОТАХ

Для запобігання порушенню принципів академічної доброчесності, забезпечення дотримання принципів прозорості та публічності, кваліфікаційна робота студента перевіряється на плагіат.  Перевірка роботи на плагіат здійснюється уповноваженою особою на кафедрі.

Студент – автор магістерської кваліфікаційної роботи самостійно виконує роботу, несе відповідальність за відомості, викладені у дослідженні, ухвалені рішення й правильності приведених розрахунків. Для убезпечення себе від порушень норм академічної доброчесності, студент повинен ознайомитися з Законом України «Про освіту», щоб мати певні компетентності з академічної доброчесності та академічного письма.  

Відповідно до Статті 42 Закону України «Про освіту»:  «Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень» [1].

Порушення принципів академічної доброчесності автором кваліфікаційної роботи може бути пов’язане з запозиченням чужих текстів та результатів дослідження і подання їх як власних здобутків, з використанням недостовірної інформації, фальсифікацією статистичних даних, відсутністю посилання на джерела інформації у разі використання сторонніх ідей, тверджень та відомостей.

Конкретними фактами порушенням академічної доброчесності в кваліфікаційних роботах згідно Закону України «Про освіту» можуть бути: 1) академічний плагіат — «оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства»; 2) фабрикація — «вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі чи наукових дослідженнях»; 3)фальсифікація — «свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень».  Також студенти можуть вдаватися до 4) самоплагіату, тобто використання власних попередніх напрацювань в іншому контексті, без посилань на опубліковані раніше наукові роботи.

Конкретно плагіат у кваліфікаційних роботах може проявлятися в наступному: «клонуванні» роботи (коли виконавець роботи повністю, слово за словом, подає чужі результати дослідження за свої власні); використання «ефекту CTRL-C, CTRL-V» (виконавець роботи копіює частину тексту з одного джерела, не змінюючи її); перефразовування ідей та тверджень, запозичених із інших джерел; запозичення частин тексту, результатів дослідження з власних, раніше опублікованих праць без посилання на них (особливо характерно проявляється у випадку, коли магістерська робота є продовженням розпочатих досліджень на етапі виконання бакалаврської роботи); використання в роботі цілого ряду матеріалів, взятих з інших джерел без належного їх цитування; використання в дослідженні цитат з посиланням на неіснуючі джерела або подача неточної інформації про джерела. Неприпустимо, коли виконавець кваліфікаційної роботи надмірно захоплюється цитуванням інших авторів (навіть за умови правильності його оформлення), переповнюючи цим текст роботи та позбавляючи її оригінальності. Також слід відходити від подачі правильної цитати із занадто тісною залежністю від її початкової редакції в оригінальному тексті [7, с.5].

В університету перевірка академічних текстів на плагіат здійснюється за допомогою програмного забезпечення Strike Plagiarism, яке надано бібліотеці на умовах відповідного договору з компанією-розробником програмного забезпечення.

Факт перевірки кваліфікаційної випускної роботи на наявність співпадань засвідчується підписом керівника роботи на титульній сторінці, а також оформлюється відповідним протоколом аналізу звіту подібності науковим керівником, який був згенерований Системою виявлення і запобігання плагіату.

Протокол аналізу містить інформацію про автора роботи та назви кваліфікаційної роботи магістра, а також інформацію про два критерія подібності та коефіцієнту тривоги.

Коефіцієнт тривоги визначає кількість слів, які містять букви з інших алфавітів, що може бути свідченням спроби приховати запозичений текст.

Після аналізу Звіту подібності керівник кваліфікаційної роботи констатує одне з наступних тверджень:

– виявлені в роботі запозичення є сумлінними і не мають ознаки плагіату. У зв'язку з чим, визнаю роботу самостійною і допускаю її до захисту;

– виявлені в роботі запозичення не мають ознаки плагіату, але їх надмірна кількість викликає сумніви щодо цінності роботи по суті і відсутності самостійності її автора. У зв'язку з чим, робота повинна бути знову відредагована з метою обмеження запозичень;

– виявлені в роботі запозичення є недобросовісними і мають ознаки плагіату, або в ній містяться навмисні спотворення тексту, що вказують на спроби приховування недобросовісних запозичень. У зв'язку з чим, не допускаю роботу до захисту.

З метою забезпечення дотримання принципів академічної доброчесності при виконанні кваліфікаційної роботи встановлено такі вимоги до рівня унікальності кваліфікаційних робіт:

– до 5 - 25 % роботи може бути відведено на цитування;

– роботи, що мають низький рівень унікальності (65-75%), допускаються до захисту як виключення та не можуть претендувати на оцінки «відмінно». За наявності рівня унікальності 65-75% наукові керівники перевіряють відповідні джерела інформації, коректність посилань та у відгуку зазначають причини (наприклад, компіляція із власних наукових статей студента).

За порушення академічної доброчесності в кваліфікаційних роботах їх автори можуть бути притягнені до відповідальності: повторне проходження захисту; зняття роботи із захисту з правом її коригування та повторення процедури захисту через рік; відрахування з університету[8 ].

 

 



Рекомендована тематика кваліфікаційних магістерських робіт

 

1. Адаптація підприємства до умов конкуренції на зовнішньому ринку.

2. Антидемпінгове регулювання в системі зовнішньоекономічних зв’язків України.

3. Валютна складова конкурентоспроможності експортованої продукції.

4. Використання офшорних зон у міжнародному бізнесі.

5. Використання похідних фінансових інструментів у міжнародному бізнесі.

6. Віолентна стратегія вітчизняних підприємств на міжнародних ринках.

7. Вплив глобалізації на стратегію розвитку підприємства.

8. Вплив глобальних дисбалансів на трансформацію міграційних процесів.

9. Вплив глобальних процесів на економічну діяльність підприємств.

10. Вплив глобальної фінансової нестабільності на міжнародну економічну діяльність підприємств.

11. Вплив монетарної політики центральних банків на діяльність суб’єктів міжнародного бізнесу.

12. Вплив системи освіти на міжнародну конкурентоспроможність країни.

13. Упровадження (соціального, екологічного, стратегічного, інноваційного – за вибором) маркетингу на зовнішньоорієнтованому підприємстві.

14. Упровадження корпоративного управління на зовнішньоорієнтованому підприємстві.

15. Урахування кон’юнктури ринку як складової підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності підприємства.

16. Геоекономічна стратегія України та її регіонально-інтеграційні пріоритети.

17. Геополітичні й зовнішньоекономічні пріоритети розвитку України.

18. Грантове фінансування як інструмент розвитку малого та середнього підприємництва під час виходу на зовнішні ринки.

19. Деривативи в системі хеджування фінансових ризиків суб’єктів міжнародного бізнесу.

20. Дипломатичне забезпечення членства України у (міжнародній організації - за вибором).

21. Дипломатичні відносини між Україною та (країною за вибором): економічний аспект.

22. Дипломатія у сфері міжнародних фінансових і валютно-кредитних відносин.

23. Економічна дипломатія як чинник підвищення національної конкурентоспроможності.

24. Економічна експансія як чинник посилення конкурентоспроможності країни (країни чи групи країн – за вибором).

25. Економічне обґрунтування проведення міжнародних спортивних заходів.

26. Експортна спеціалізація підприємства та шляхи її вдосконалення.

27. Ефективна комунікаційна політика підприємства у міжнародному бізнесі.

28. Ефективність і проблеми діяльності іноземних компаній на українському ринку.

29. Ефективність іноземного інвестування в компанії (за видами економічної діяльності).

30. Ефективність іноземної інвестиційної діяльності та засоби її стимулювання в Україні.

31. Зовнішньоекономічна безпека країн: методи оцінювання та засоби забезпечення.

32. Зовнішня заборгованість резидентів України та шляхи її оптимізації.

33. Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС: результати функціонування та перспективи розширення.

34. Імплементація сучасних форм розрахунків у міжнародному бізнесі.

35. Імпортозаміщення як механізм підвищення ефективності функціонування національних підприємств.

36. Інвестиційна привабливість регіону як чинник підвищення конкурентоспроможності.

37. Інвестиційна складова міжнародної конкурентоспроможності підприємства.

38. Інвестиційні ризики та їх вплив на обсяги іноземного інвестування.

39. Інноваційна спрямованість використання інвестицій у міжнародному бізнесі.

40. Інститути громадянського суспільства в системі міжнародних економічних відносин.

41. Інституційне та організаційне забезпечення економічної дипломатії.

42. Інструменти міжнародного грантового фінансування у сфері підприємництва.

43. Кадрова стратегія підприємства при виході на міжнародні ринки.

44. Кластери як форма ринкової централізації в умовах сучасних світогосподарських відносин.

45. Комерційна дипломатія: механізми і засоби лобіювання національних інтересів.

46. Конкурентна стратегія транснаціональних корпорацій в умовах глобалізації світогосподарського розвитку.

47. Консолідована фінансова звітність у міжнародних корпораціях.

48. Концепція сталого розвитку: особливості реалізації в міжнародному просторі.

49. Кроскультурні аспекти міжнародного бізнесу.

50. Маркетингові інструменти розвитку міжнародного ринку (за видами економічної діяльності).

51. Методика оцінювання конкурентного середовища міжнародного бізнесу.

52. Механізм адаптації персоналу підприємства до умов міжнародного ринку.

53. Механізм аналізу зовнішнього середовища міжнародного підприємства.

54. Механізм використання іноземного капіталу в компаніях (за видами організації).

55. Механізм залучення персоналу організації на міжнародному ринку праці.

56. Механізм організації маркетингових досліджень на підприємстві при виході на міжнародний ринок.

57. Механізм оцінювання міжнародної конкурентоспроможності підприємства.

58. Митно-тарифне регулювання як фактор національної економічної безпеки.

59. Міграційна політика країни та механізм регулювання міжнародної міграції робочої сили (на прикладі окремих країн).

60. Міжнародна економічна діяльність підприємства відповідно до національної стратегії розширення експорту.

61. Міжнародна стратегія економічного розвитку регіону.

62. Міжнародна фінансова стратегія іноземних банків в Україні.

63. Міжнародні аспекти діяльності інститутів спільного інвестування.

64. Міжнародні процеси злиття та поглинання компаній: причини, наслідки та методи оптимізації.

65. Міжнародні системи управління проектною діяльністю.

66. Модель економічного розвитку України та її зовнішньоекономічна політика.

67. Напрями підвищення міжнародної конкурентоспроможності економіки України.

68. Напрями удосконалення митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

69. Обґрунтування напрямів підвищення ефективності зовнішньоекономічної збутової діяльності підприємства.

70. Облік та аналіз діяльності підприємств з іноземними інвестиціями.

71. Облік та аналіз міжнародної економічної діяльності підприємства в міжнародному бізнесі.

72. Оподаткування експортно-імпортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

73. Оптимізація системи управління міжнародною діяльністю підприємства.

74. Організація міжнародного бізнесу за стратегією імпортозаміщення.

75. Організація управління міжнародною фінансово-промисловою групою.

76. Особливості венчурного інвестування в міжнародному бізнесі.

77. Особливості діяльності транснаціональних корпорацій в Україні.

78. Особливості міжнародної економічної діяльності підприємства на ринку (країни чи групи країн – за вибором).

79. Особливості формування стратегії конкурентоспроможності національних виробників.

80. Офшоризація світової економіки як глобальна проблема та шляхи її вирішення.

81. Оцінювання інвестиційної привабливості підприємства в міжнародному бізнесі.

82. Патієнтна стратегія українських підприємств на міжнародних ринках.

83. Перспективи поглиблення і розвитку економічних відносин між Україною та (країною чи групою країн – за вибором).

84. Підвищення експортного потенціалу міжнародного підприємства.

85. Підвищення ефективності діяльності вітчизняних підприємств на міжнародному ринку (страхування, банківських послуг, туристичних послуг, транспортних послуг – за вибором).

86. Підвищення конкурентоспроможності сфери міжнародних логістичних послуг в Україні.

87. Підвищення конкурентоспроможності українських підприємств на міжнародних галузевих ринках.

88. Подолання культурологічних бар’єрів при виході підприємства на міжнародний ринок та в спілкуванні з іноземними партнерами.

89. Проблематика функціонування спеціальних економічних зон в Україні.

90. Проблеми і перспективи використання (документарного акредитива, документарного інкасо, банківського переказу – за вибором) у міжнародних розрахунках.

91. Проблеми та перспективи діяльності банків з іноземним капіталом в Україні.

92. Проектна діяльність міжнародних економічних організацій.

93. Реалізація національних економічних інтересів у регуляторній системі СОТ.

94. Розвиток (факторингу, форфейтингу, лізингу, франчайзингу, маркетингу, рекламної діяльності, брендингу – за вибором) у міжнародному підприємництві.

95. Розвиток конкурентних переваг транспортної системи України.

96. Розвиток міжнародного бізнесу на засадах стратегічного партнерства.

97. Розвиток транскордонного співробітництва в межах єврорегіонів.

98. Розвиток управління грошовими потоками міжнародних корпорацій.

99. Формування і реалізація фінансових стратегій транснаціональних корпорацій.

100.Розроблення стратегії виходу підприємства на міжнародний ринок (певної галузі – за вибором).

101.Розроблення цінової стратегії підприємства при виході на міжнародний ринок.

102.Роль держави у підтримці міжнародної конкурентоспроможності підприємств.

103.Роль торгово-промислових палат у розвитку міжнародного бізнесу.

104.Система управління валютними ризиками в зовнішньоторговельній діяльності.

105.Співробітництво України (науково-технічне, торговельне, інвестиційне – за вибором) з ЄС в умовах реалізації Угоди про асоціацію.

106.Спільні підприємства як засіб залучення іноземних інвестицій в економіку України.

107.Стратегія виходу вітчизняних підприємств на міжнародний ринок цінних паперів.

108.Стратегія зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень у контексті світового і регіонального розвитку.

109.Стратегія міжнародного бізнесу компанії (за видами економічної діяльності).

110.Стратегія розміщення цінних паперів вітчизняних емітентів на світових біржах.

111.Стратегія транснаціональних корпорацій в умовах глобалізації світової економіки.

112.Стратегія управління ринковою вартістю підприємства з іноземними інвестиціями.

113.Сучасні тенденції міждержавних міграційних процесів (країни чи групи країн – за вибором).

114.Удосконалення антикризового управління персоналом на зовнішньоорієнтованому підприємстві.

115.Удосконалення діяльності банків на міжнародних фінансових ринках.

116.Удосконалення механізму планування міжнародної економічної діяльності підприємства.

117.Удосконалення механізму управління контрактною діяльністю підприємства – суб’єкта   міжнародного бізнесу.

118.Удосконалення організаційно-економічного механізму впровадження рекламних заходів при виході підприємства на міжнародний ринок.

119.Удосконалення підходів до ведення комерційних переговорів з іноземним партнером.

120.Удосконалення процедури кон’юнктурного аналізу ринку у міжнародній діяльності підприємства.

121.Удосконалення системи управління (персоналом, матеріальними ресурсами, збутом, постачанням, транспортуванням продукції – за вибором) в транснаціональних корпораціях.

122.Удосконалення стратегії міжнародного бізнесу (у певній галузі – за вибором).

123.Удосконалення цінової політики підприємства на міжнародному ринку.

124.Українські банки на міжнародних ринках капіталів.

125.Управління економічними ризиками міжнародних корпорацій.

126.Управління інвестиційним портфелем компанії в міжнародному бізнесі.

127.Управління організаційною культурою міжнародного підприємства.

128.Управління потенціалом торгової марки при виході підприємства на міжнародний ринок.

129.Управління товарним асортиментом підприємства при виході на міжнародний ринок.

130. Управління фінансовими потоками на підприємстві з іноземними інвестиціями.

131. Управління якістю продукції експортоорієнтованого підприємства.

132. Фінансово-промислові групи: роль у міжнародному бізнесі.

133. Форми просування інтересів національного бізнесу засобами економічної дипломатії.

134. Формування ефективної стратегії взаємодії українських підприємств із міжнародними фінансовими організаціями.

135. Формування маркетингової товарної політики в міжнародному бізнесі.

136. Формування міжнародних стратегічних альянсів.

137. Формування портфелів міжнародних інвестицій підприємств в умовах інтеграції України до світового фондового ринку.

138. Шляхи забезпечення міжнародної конкурентоспроможності регіону.

139. Шляхи розвитку єврорегіонального співробітництва.

140. Шляхи формування міжнародних резервів центральних банків.

141. Світовий ринок логістичних послуг: сучасні тенденції та особливості розвитку.

142. Управління транспортно-логістичним бізнесом: світовий досвід та український аспект.

143. Транспортно-логістичне забезпечення міжнародних торгових операцій.

144. Міжнародна логістична діяльність в глобальному та регіональному вимірі.

145. Транспортно-логістичні системи світу: визначення місця та завдання для України.

146. Оптимізація процесів транспортування в логістичних системах.

147. Інтеграція та перспективи України в міжнародній логістиці.

148. Управління логістичними операціями: міжнародний та регіональний аспект.

149. Логістична діяльність транспортних підприємств та управління ланцюгами постачань в міжнародному бізнесі.

 

 

Дата: 2018-12-28, просмотров: 25.