ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ кваліфікаційної магістерської РОБОТИ
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Загальні вимоги

Оцінювання кваліфікаційної магістерської роботи враховує не лише якість самого наукового дослідження, вміння захистити сформульовані положення та висновки, а й якість його оформлення.

Невідповідність в оформленні кваліфікаційної роботи до державних стандартів і встановлених вимог може істотно вплинути на її остаточну оцінку, а через значні відхилення робота може бути взагалі недопущеною до захисту. Тому оформленню необхідно приділити особливу увагу. Додержання студентом усіх вимог до оформлення кваліфікаційної роботи сприяє вихованню в нього належного стилю роботи, виховує вимогливість до себе, прищеплює певні навички проведення наукового дослідження.

Кваліфікаційна робота магістра повинна бути виконана та оформлена з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Послідовність комплектування і зшивання дипломної роботи наведена в табл. 2.

Вимоги до оформлення кваліфікаційної роботи відповідають Державному стандарту України «Документація. Звіти у сфері науки і техніки» (ДСТУ 3008– 95).

Кваліфікаційна магістерська робота повинна бути віддрукованою на принтері чітко, охайно, без виправлень. Текст роботи потрібно розміщувати лише з одного боку аркуша, на білому папері формату А4 (210х297 мм), залишаючи поля зліва не менше ніж 30 мм, справа – не менше ніж 15 мм, зверху та знизу – не менше за 20 мм. У друкованому варіанті на одній сторінці тексту міститься до 30 рядків по 68–70 знаків у кожному. Для цього зазвичай використовують шрифт Times New Roman, розмір шрифту – 14, міжрядковий інтервал – 1,5 при абзацному відступі 1,25 см.

Під час виконання кваліфікаційної роботи необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення. Помилки, описки та графічні неточності можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом, а також від руки. Виправлення повинні бути чорного кольору.

Номер сторінки розміщується у верхньому правому куті, розмір шрифту – 12 (pt). Нумерація вказується, починаючи з другої сторінки вступу. По всій роботі, зокрема у додатках, використовується наскрізна нумерація. У разі, якщо додаток створений із застосуванням альбомної орієнтації аркуша, номер сторінки проставляється у верхньому правому куті за книжкової орієнтації аркуша. Допускається нумерація, виконана від руки чорнилом, тушшю, пастою чорного кольору.

Текст основної частини поділяється на розділи, підрозділи, пункти та за необхідності -  підпункти.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкують великими літерами з вирівнюванням по центру сторінки.

Заголовок розділу друкується великими літерами з вирівнюванням по центру сторінки без урахування абзацного відступу. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами, крім першої великої, з абзацного відступу. Відстань між заголовком підрозділу, пункту та текстом повинна дорівнювати двом міжрядковим інтервалам.

Між назвами розділів, підрозділів та пунктів вільних рядків не залишають. Тобто відстань між основами рядків заголовка, а також між двома заголовками повинна бути такою, як у тексті.

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти необхідно нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляється у правому верхньому куті без крапки в кінці.

Титульний аркуш, завдання на дипломну роботу, реферат, зміст, перша сторінка вступу та аркуш з назвою розділу «ДОДАТКИ» вносяться до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки не проставляється.

Розділи кваліфікаційної роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, РОЗДІЛ 1, РОЗДІЛ 2, РОЗДІЛ 3.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапка не ставиться, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д.

Кожну структурну частину («ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ») потрібно починати з нової сторінки. Підрозділи в межах розділів не починаються з нової сторінки. Закінчення попереднього підрозділу та початок наступного відокремлюються двома міжрядковими інтервалами. Аналогічно оформлюються закінчення пунктів у межах підрозділів.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї відсутній текст або розміщений лише один рядок тексту.

Не допускається розміщення на одній сторінці одночасно таблиці та ілюстрації, якщо між ними відсутня текстова частина обсягом не менше ніж 4 рядки.

За необхідності переліки можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставиться двокрапка. Перед кожною позицією переліку необхідно ставити малу літеру української абетки з дужкою (за винятком літер ґ, є, з, і, ї, й, о, ч, ь) або, не нумеруючи, ставити дефіс (–) (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку варто використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації). Переліки першого рівня деталізації друкуються малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом стосовно місця розміщення переліків першого рівня.

У кваліфікаційній роботі необхідно використовувати однотипне позначення лапок –  «»,а символи % та № варто друкувати з відступом від цифр.

У тексті за необхідності для зазначення назви підприємства або банківської установи необхідно використовувати офіційну назву підприємства (банку). Недоречно розривати абревіатуру, що вказує на форму господарювання (ВАТ, ПАТ тощо), та назву банку («Приватбанк», «УкрСиббанк» тощо), переносити її на наступний рядок.

Робота брошурується. Для кваліфікаційних робіт обов’язкове брошурування у друкарні. На останній сторінці висновків студент проставляє дату закінчення роботи та підпис.

Зразок оформлення розділів і підрозділів наведений у додатку Е.

Правила оформлення таблиць

Цифровий матеріал, як правило, подається у вигляді таблиць. Таблицю необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті кваліфікаційної роботи.

Кожна таблиця повинна мати змістовний заголовок, в якому відображаються найменування показників, наведених у таблиці, найменування підприємства (установи, організації), по якому наводяться дані в таблиці, і період, за який наводяться дані. Заголовок розміщується після слова «Таблиця» над відповідною таблицею. Слово «Таблиця» і заголовок таблиці починаються з великої літери.

Напис «Таблиця» розміщується над лівим верхнім кутом таблиці з абзацу із зазначенням номера. Нумеруються таблиці в межах розділу арабськими цифрами, за винятком таблиць, наведених у додатку. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад: «Таблиця 2.1» (перша таблиця другого розділу).

Заголовки граф і рядків таблиці повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з малих, якщо вони самостійні. Заголовки зазначаються в однині. За необхідності нумерації даних у таблиці порядкові номери проставляються у графі перед їх найменуванням.

Необхідно уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф. Рекомендується одиниці вимірювання зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнювальних заголовків слова, що повторюються.

Розміщуючи в графах цифрові дані, необхідно пам’ятати про однакову розрядність даних, щоб розряди цифр і коми перед десятковими дробами розміщувалися по одній вертикалі. Між розрядами цифр не повинно бути інтервалів. Кількість знаків після коми, включаючи нулі, у всіх числах повинна бути однаковою. Цифровий матеріал необхідно зазначати з вирівнюванням по правому краю графи.

Невеликі таблиці варто розміщувати в тексті, великі – у додатках. Не допускається розміщення таблиці в основному тексті, якщо, крім таблиці, на сторінці відсутня текстова частина обсягом не менше ніж 4 рядки.

При перенесенні таблиці на іншу сторінку її заголовок не повторюють, повторюють лише головку, а зверху ліворуч розміщують слова «Продовження таблиці …». При поділі таблиці на частини можна головку замінити номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. Не рекомендується розривати таблиці.

Таблицю з великою кількістю граф можна поділити на частини і розміщувати одну частину під іншою у межах однієї сторінки. Таблицю необхідно розміщувати так, щоб було зручно для читання без повороту роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

У тексті повинен бути логічний перехід до таблиці. Наприклад, «для характеристики основних показників зовнішньої торгівлі країни складемо таку таблицю» або «для аналізу показників діяльності установи скористаємося даними таблиці 2.1». Перед таблицею обов’язково повинна бути стисла характеристика (аналіз) її цифрових даних із посиланням на таблицю. Розміщують таблицю після першого згадування про неї у тексті. При посиланні на таблицю у тексті (без дужок) зазначають слово «таблиця». Якщо ж посилання подається у дужках, пишуть скорочено слово «табл.» і номер таблиці, наприклад: «Як свідчать дані таблиці 2.1, ефективність діяльності підприємства можна оцінити» або ж «Ефективність діяльності підприємства можна оцінити ... (табл. 2.1)». Повторні посилання на таблиці варто подавати зі скороченим словом «див.», наприклад, «…(див. табл. 2.1)».

Практикою економічних досліджень вироблені такі вимоги до упорядкування й оформлення статистичних таблиць:

а) таблиця повинна бути по можливості невеликою за розмірами. Іноді більш доцільно побудувати дві-три невеликі таблиці, ніж одну велику;

б) рядки підмета і графи присудка зазвичай розміщують за принципом від часткового до загального, тобто спочатку показують складові, а в кінці підмета або присудка підбивають підсумки. Якщо наводяться не всі складові, а виділяються найбільш важливі з них, то спочатку показують загальні підсумки, а потім виділяють найбільш важливі їх складові частини. Для цього після підсумкового рядка наводять пояснення «зокрема»;

в) під час заповнення таблиці користуються такими умовними позначеннями: якщо це явище зовсім не спостерігається, ставлять тире; якщо відомості про це явище відсутні, ставлять крапку або пишуть «немає даних»; якщо розрахунок відомостей є неприпустимим математично, ставлять «х»; якщо відомості є, але значення менше прийнятої в таблиці точності, ставлять 0,0;

г) округлені числа наводяться в окремих графах таблиць з однаковим ступенем точності (від 0,1 до 0,001 і т.д.). Якщо показники у відсотках виражаються великими числами, наприклад, чотирицифровими, доцільно замінити їх виразом – «у стільки-то разів більше або менше». Наприклад, 2 490 % – краще написати в 24,9 раза більше;

д) таблиця може супроводжуватися примітками, в яких зазначаються джерела даних, більш докладний зміст показників та інші необхідні пояснення.

Після тексту перед таблицею та після таблиці перед продовженням тексту роботи варто залишати один вільний рядок. Приклад оформлення таблиці наведений у додатку М.

Дата: 2018-12-28, просмотров: 270.