В анамнезі хворих ХП — зловживання алкоголем, постійне вживання великої кількості жирного, смаженого, копченого, гострого, вказівки на біліарну патологію, пептичну виразку шлункової або дуоденальної локалізації, гіперпаратіреоз та ін.

Характерний больовий синдром (ліве підребір”я, ріже - ліва, права або обидві половини епігастрію; ірадіація в ліву половину грудної клітини, в ліву половину поперек по типу «лівого полупоясу» або по типу «повного поясу», ріже — в ліву руку, під ліву лопатку, за грудину, в прекардиальну область; виникають або підсилюються після їжі — через 25–35 хвилин (іноді раніше); провокуються надмірною, жирною, смаженою, копченою, гострою їжею, свіжими овочами та фруктами, газованими напоями, сладким, свежепіченим, шоколадом, какао, кофе, алкоголем; купуються холодом на ліве підребір”я, голодом, ферментними препаратами, анальгетиками, ріже — спазмолітиками (у т. ч. нитратами), антисекреторними засобами.

Диспептичний синдром — тривала нудота, блювота, що не приносить полегшення, метеоризм, відрижки та ін.

Клінічні прояи ЗСН ПЗ — мальдигестії — кашицеподібний стул 2–3 рази на добу, «великий панкреатичний стул» (надмірний, зловоний, сіроватого кольору з блискучою поверхнею — жирний), лієнтерея (макроскопічно видні залишки неперетравленої їжі у калі), втрата маси тіла, прояви гіповітаминозів (особливо A, D, E, K), здуття, урчання в животі.

Клінічні прояви ендокринної недостатності ПЗ — у початкових стадіях ХП явища гіперінсулінізму — епізоди гіпогликемії з характерними слабкістю, холодним потом, нервово-психічним збудженням, почуттям тремтіння у тілі та кінцівках; в більш пізніх стадіях ХП — прояви панкреатогенного цукрового діабету.

Інструментальне підтвердження патологічних змін у ПЗ:

Трансабдомінальне УЗД (до сонографічних симптомів ХП відносять збільшення розмірів ПЗ, кальцифікати у тканині, нечіткість та нерівність контурів, неоднорідність структури ПЗ, зміни ії ехогеності, наявність псевдокіст, розширення вірсунгової та/або бокових проток. Чутливість УЗД у діагностиці ХП – 80-85%). В усіх випадках сонографічні зміни слід співставляти з клініко-лабораторними даними, так як результати УЗД недостатньо специфичні);

Комп”ютерна томографія (КТ) – виявляє збільшення ПЗ, нечіткість ії контурів, інфільтрацію парапанкреатичної клітчатки, збільшення регіонарних лімфовузлів, ділянки фіброзу, псевдокісти, кальцифікати ПЗ, розширення вірсунгової протоки.

ЕРХПГ виявляє порушення прохідності головної та додаткової проток. Рахується “золотим стандартом” діагностики. Класичним для ХП рахують симптом «ланцюгу озер» (ділянки звуження та розширення вірсунгової протоки). Можливі також сегментарна або повна обструкція протокової системи ПЗ.

Лабораторне підтвердження ЗСН ПЗ (за даними зондового дослідження функції ПЗ або за даними вмісту фекальної еластази 1)

«Золотий стандарт» неінвазивної діагностики ХП та ЗСН ПЗ - визначення фекальної панкреатичної еластази-1 (чутливість при середньоважкій та важкій ЗСН ПЗ — 88–95%). При ії рівні 150–200 мкг/г ЗСН вважається легкою, при рівні - 100–150 мкг/г — середньої важкості, при рівні < 100 мкг/г — важкою. При показнику еластази-1 > 200 мкг/г екзокринну функцію ПЗ рахують незміненою (збереженою).

Перелік і обсяг медичних послуг обов”язкового асортименту

Діагностика:

Лабораторна діагностика

ü α-амілаза крові, сечі (технічно простий, але неспецифічний і чутливість не перевищує 30%) – одноразово

ü білірубін, лужна фосфатаза (для встановлення зв”язку з біліарною патологією) - одноразово

ü рівень цукру у крові - одноразово 

ü визначення вмісту еластази-1 у калі - одноразово

ü копроскопія - одноразово

Інструментальна діагностика ХП

ü Трансабдомінальне УЗД або комп”ютерна томографія (КТ)

Лікування:

НЕМЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ

Пожиттєва відмова від алкоголю

Дієта №5п з виключенням продуктів, що стимулюють панкреатичну секрецію; зменшення животних жирів (40–60 г на добу), часте дробне харчування (4–5 раз на добу). При ЗСН ПЗ — додатково зменшують свіжі овочі та фрукти, холодні блюда, збільшують вміст білку у раціоні. Збагачення їжі антиоксидантами (вітаміни А, С, Е, селен, метіонин) сприяє зменшенню больового синдрому

МЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ

Етіотропне лікування можливо при вторинних ХП, що розвинулись внаслідок інших захворювань, наприклад, лікування пептичних виразок.

Патогенетичне лікування: