Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Характеристика Раннього Нового часу. Анатомічні студії Леонардо да Вінчі. Падуанський університет у XVI ст. Андреас Везалій і «Золотий вік анатомії». Ятрофізика, ятромеханіка, ятроматематика. Медична система Парацельса. Ятрохімія. Становлення фізіології як науки. У. Гарвей і його внесок у науку. Розвиток хірургії. Особливості розвитку епідемій у період пізнього Середньовіччя. Дж. Фракасторо. Георгій Дрогобич. Госпітальні школи та підготовка лікарів. Медицина народів Американського континенту до і після конкісти. Основні особливості та складові вітчизняної медицини.
Тема 4. Медицина Пізнього Нового часу
Розвиток медико-біологічних наук. Розвиток клінічних наук. Особливості становлення та розвитку медико-соіальних та гігієнічних наук. Принципи земської медицини. Становлення і розвиток мікробіології та епідеміології. Вища медична освіта.
Змістовий модуль 4 . Медицина і охорона здоров ’ я Новітнього часу
Конкретні цілі:
· Вирізняти основні характеристики Новітнього періоду історії людства, особливості природничонаукових і медичних знань, характерні риси розвитку медицини в новітню добу.
· Розглядати джерела з історії модерної культури і медицини.
· Визначити особливості розвитку медицини і медичних знань у Новітній час.
· Висвітлювати основні історико-медичні події в Новітній час.
Тема 5. Медицина і охорона здоров’я Новітнього часу
Особливості охорони здоров’я на початку ХХ ст. Система охорони здоров’я в період української державності 1917–1919 рр. Основні напрями розвитку охорони здоров’я в Україні в радянський період. Головні засади охорони здоров’я в незалежній Україні. Основні напрями і здобутки медицини та охорони здоров’я в Україні у XX ст. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). Історія створення.
Історія становлення Міжнародного Товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Відкриття в галузі фізіології та медицини, відзначені Нобелівською премією. Основні музеї медицини та аптечної справи України. Коротка історія вищого медичного навчального закладу. Медицина 21 століття.
Структура навчальної дисципліни
| Назви змістових модулів і тем | Кількість годин | |||
| усього | у тому числі | СРС | ||
| л | с | |||
Змістовий модуль 1. Медицина Стародавнього світу
Змістовий модуль 2 . Медицина Середньовіччя
Змістовий модуль 3 . Медицина Нового часу
Змістовий модуль 4 . Медицина і охорона здоров ’ я Новітнього часу
Теми лекцій
| № з/п | Назва теми | Кількість Годин |
| 1 | Медицина Стародавнього Світу | 2 |
| 2 | Медицина Середньовіччя | 2 |
| 3 | Медицина Раннього Нового часу | 2 |
| 4 | Медицина Пізнього Нового часу | 2 |
| 5 | Медицина і охорона здоров’я Новітнього часу | 2 |
| Всього | 10 |
Теми семінарських занять
| № з/п | Назва теми | Кількість Годин |
| 1 | Медицина Стародавнього Світу | 2 |
| 2 | Медицина Середньовіччя | 2 |
| 3 | Медицина Раннього Нового часу | 2 |
| 4 | Медицина Пізнього Нового часу | 2 |
| 5 | Медицина і охорона здоров’я Новітнього часу | 2 |
| Всього | 10 |
Самостійна робота
| № з/п | Назва теми | Кількість годин |
| 1 | Підготовка до семінарських занять | 10 |
| 2 | Вивчення тем, які не входять до плану аудиторних занять | 50 |
| 3 | Виконання індивідуального завдання | 10 |
| Всього | 70 |
Індивідуальні завдання
Виконання індивідуального завдання (презентація).
8. Завдання для самостійної роботи
1. Підготовка до семінарських занять.
2. Вивчення тем, які не входять до плану аудиторних занять.
3. Виконання індивідуального завдання.
Методи навчання.
Вивчення питань історії медицини спирається на конкретні наукові факти і узагальнення, котрі розглядаються через призму сучасних наукових уявлень. Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є лекції, семінарські заняття, виконання індивідуального завдання, самостійна робота студентів. Для семінарських груп організовуються консультації. Під час вивчення історії медицини використовуються, окрім рекомендованої літератури, інтернет-ресурси, матеріали освітнього порталу.
Методи контролю
Засвоєння теми і змістових модулів контролюється на семінарських заняттях відповідно до конкретних цілей. Рекомендується застосовувати усний і письмовий контроль: контрольні питання, тести, проблемні питання, ситуативні задачі.
11. Форма підсумкового контролю успішності навчання: диференційований залік
Диференційований залік з історії медицини – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентами навчального матеріалу виключно на підставі результатів поточного навчання відповідно програми з дисципліни і не передбачає окремого навчального заняття для приймання заліку. На останньому тематичному навчальному занятті після закінчення обговорення теми заняття викладач навчальної групи оголошує суму балів студента за результатами поточного контролю і за виконання індивідуального завдання. Оцінка з історії медицини визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності у балах, що виставляються на кожному семінарському занятті за відповідною темою і кількістю балів за виконання індивідуального завдання. Результати складання заліків оцінюються за двобальною шкалою: «зараховано», «не зараховано». Студент отримує оцінку «зараховано», якщо він виконав усі види робіт, передбачених навчальною програмою з історії медицини, відвідав усі лекції і семінарські заняття, визначені тематичними планами, а за наявності пропусків – своєчасно їх відпрацював, набрав загальну кількість балів при вивченні історії медицини не менш як 120. Максимальна кількість балів, яку може набрати студент з історії медицини за поточну навчальну діяльність і виконання індивідуального завдання – 200 балів. Самостійну роботу студентів оцінюють під час поточного контролю на семінарському занятті.
12. Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти
Дата: 2019-02-02, просмотров: 403.