План

1 Процес наукового дослідження та його характеристика.

2. Об'єкт дослідження в економіці.

3. Методика дослідження, її зміст і принципи розробки.

4. Ефективність наукових досліджень і критерії її оцінки.

1. Процес наукового дослідження та його характеристика

Наукове дослідження – це цілеспрямований процес виробництва нових знань, які розкривають нові явища у суспільстві та природі, для використання їх у практичній діяльності людей.

Особливість економічних досліджень полягає у тому, що у них не можна застосовувати ні мікроскоп, ні хімічні реактиви, бо їх заміняє абстракція. За допомогою абстракції в процесі дослідження виявляють закономірності та зв'язки, пізнають сутність явищ і законів розвитку суспільства, визначають взаємозв'язки між економічними явищами, прогнозують розвиток економічних процесів. Вивчаючи закономірності цих процесів, треба мати на увазі, що наука у всіх галузях знань відкриває проявлення певних законів, розмірності та еволюцію розвитку. Сам по собі закон, у тому числі й економічний, не проявляється у повній відповідності з його формулюванням і погодженням з дійсністю, а проявляється він відповідно з впливом природних, суспільних, технічних та інших пов'язаних з цим законом факторів.

Закономірності розвитку суспільства – це передусім закономірності розвитку матеріального виробництва. Суспільні відносини складні та багатогранні, вони охоплюють усі сторони життя людини та суспільства.

Дослідження економіки показує, що зв'язки між її явищами не однакові за силою, характером і спрямованістю. Зв'язки можуть бути істотними та неістотними, безпосередніми та опосередкованими, випадковими та необхідними, внутрішніми та зовнішніми. Тому в процесі дослідження добирають лише ті методи, які дають змогу правильно розрахувати й охарактеризувати суттєві зв'язки з метою їх економічного регулювання.

Так, за допомогою математичної статистики можна правильно сформулювати завдання, які виникають при аналізі закономірностей економічних явищ і процесів. Разом з тим захоплення у деяких економічних дослідженнях математичною статистикою призводить до хибних результатів. Штучні парні та багатогранні зв'язки між ознаками одного або кількох об'єктів ускладнюються рівняннями регресії та тісноти зв'язків. Віднайдені параметри регресійних рівнянь і показники тісноти зв'язків після апробації виявляються несуттєвими. Тому наукове дослідження – це складний процес виробництва знань, необхідних для людської спільності.

2. Об'єкт дослідження в економіці

Усякий динамічний процес, пов'язаний з використанням засобів і предметів праці, а також самої праці, складається з організаційної, технологічної та завершальної стадій. Науково-дослідний процес – це сукупність організаційних, методичних і технічних прийомів, здійснюваних за допомогою певних процедур. Складається він з таких стадій: організаційної; дослідної; узагальнення, апробації та реалізації результатів дослідження.

На організаційній стадії відбувається:

1. вивчення стану об'єкта дослідження – передбачає конкретизацію теми та попереднє визначення теоретичних посилок її дослідження. При конкретизації теми визначається її місце у науковій проблемі, встановлюється зв'язок між суміжними темами, які раніше виконувалися іншими дослідниками або плануються до розробки, визначаються й обґрунтовуються об'єкти дослідження. Попереднє визначення теоретичних посилок включає в себе вивчення стану об'єкта, наукової та теоретичної новизни гіпотез, що висуваються для дослідження:

- визначення теоретичних основ розробки теми в економічних дослідженнях передбачає встановлення повноти висвітлення її у раніше виконаних дослідженнях, обґрунтування наукової новизни і необхідності подальшого вивчення, виходячи із народногосподарської потреби у цих знаннях. При цьому слід зібрати матеріал, провести його первинну обробку, узагальнити, дати теоретичне пояснення меті дослідження, зробити практичні висновки, рекомендації спочатку з одного питання, а потім перейти до дослідження інших питань теми. Проте за будь-яких умов дослідник повинен починати свою роботу з вивчення теоретичних передумов, які дають змогу подати наукову значущість проблеми в цілому і визначити місце у ній досліджуваній темі;

- вивчення історії питання та сучасного стану проблеми дає змогу уникнути дублювання дослідження, помилок інших дослідників, а також використати їх знання та досвід. Історія питання викладається слідом за теоретичними основами. Такий порядок пояснюється тим, що дослідник приступаючи до висвітлення історії, повинен певною мірою володіти теорією питання, оскільки вона орієнтує його при відбиранні історичного матеріалу;

- збирання, відбирання та вивчення інформації здійснюється, як правило, за літературними джерелами, які відображають стан теми дослідження, звітами науково-дослідних, проектних і технологічних організацій, а також за економічними показниками діяльності підприємств і корпорацій, які містяться у бухгалтерському обліку, звітності, нормативно-плановій, договірній і комерційній документації;

- висування та обґрунтування гіпотез завершує вивчення теоретичних посилок до досліджуваної теми. На цьому етапі аналізується сучасний стан проблеми, окреслюється коло питань, що залишилися недослідженими, але мають певне значення для розвитку економічної науки. При цьому висуваються і обґрунтовуються гіпотези, які будуть відправним пунктом при визначенні перспектив подальшого вивчення проблеми і встановлення параметрів дослідження. Висування гіпотез ґрунтується на науковому прогнозуванні тенденцій розвитку досліджуваних явищ.

2. виконується організаційно-методична підготовка дослідження – передбачає:

- розробку програми дослідження, в якій зазначається дослідник-виконавець (відділ, лабораторія, кафедра), замовник теми, завдання, зміст і методи дослідження, очікуваний результат;

- розробку техніко-економічного обґрунтування, яке містить найменування теми й проблеми, до якої вона включена, дані про замовника, наукового керівника, підстави для виконання та класифікацію НДР (теоретичну, пошукову, прикладну, конструкторську розробку), кошторисну вартість і строки виконання, місце і час можливого впровадження;

- складання плану дослідження теми, який містить  вступ, розділи, підрозділи, пункти, які мають змістовий заголовок і висновок. При складанні деталізованого плану дослідження необхідно додержувати вимог і правил оформлення державного стандарту «Звіт про науково-дослідну роботу», включаючи виділення етапів виконання робіт за темою. У плані визначаються підприємства, на базі яких провадитимуться дослідження, уточнюється час відряджень, передбачаються засоби збирання інформації тощо;

складання методики дослідження та робочого плану. Методика дослідження характеризує методи та прийоми, які передбачається застосовувати при виконанні робіт з конкретної теми, висуваються гіпотези дослідження та їх доведення. Робочий план складається відповідно до програми та плану дослідження теми, де відображають календарні строки початку та закінчення робіт за етапами, вартість робіт і питомий відсоток їх у повній сумі витрат.

Отже, науково-дослідний процес є системним впливом на об'єкт дослідження з метою вивчення, виявлення способів удосконалення і оптимізації його використання у практичній діяльності людей.

3. Методика дослідження, її зміст і принципи розробки

Наукове дослідження конкретної економіки може бути успішно виконане, якщо методика виконання робіт складена на підготовчій стадії дослідження.

Методика досліджень теми – це конкретизація прийомів і способів виконання робіт відповідно до мети та плану дослідження. Структура методики включає:

загальні положення – указується мета дослідження обраної теми, формулюється основна гіпотеза, подається обґрунтування висування її для проведення дослідження, визначаються розділи і етапи дослідження теми та їх виконавці, визначаються галузь, на матеріалах якої провадиться дослідження, базове підприємство, корпорація, об'єднання, передбачаються форма та місце впровадження результатів дослідження, вибираються основні показники техніко-економічного обґрунтування дослідження;

основну частину – деталізований виклад методичних вказівок щодо організації та проведення дослідження теми. У ній визначаються об'єкти та методи дослідження, джерела інформації, узагальнення та реалізація результатів дослідження. Таким чином, структура методики розробляється у повній відповідності з моделлю наукового дослідження тематики з конкретної економіки;

висновок.

Методика дослідження повинна мати локальну завершеність науково-дослідних процедур за кожним підрозділом плану досліджуваної теми.

4. Ефективність наукових досліджень і критерії її оцінки

Економічна наука як сфера інтелектуальної праці специфічно бере участь у створенні та споживанні всього суспільного продукту і національного доходу.

Критерієм її ефективності у кінцевому підсумку виступає:

підвищення продуктивності й економії всієї суспільної праці та ресурсів завдяки впровадженню досягнень науки у галузях господарства.

Ефект досліджень – сукупність добутих наукових, економічних і соціальних результатів. Результат зіставлення із витратами на його досягнення характеризує ефективність досліджень.

Ефективність наукових досліджень економічного характеру виявляється тільки внаслідок взаємодії з іншими факторами економічного зростання: інвестиціями, робочою силою, освітою, організацією інформаційних комунікацій та ін.

наукова значущість виконаної роботи.

обсяг наукової продукції, який вимірюється загальною кількістю або середнім числом публікацій, що припадають на одного наукового співробітника за досліджуваний відрізок часу, виконаних і захищених дисертаційних робіт, завершених тем або зданих звітів тощо.

Існують такі види ефективності НДКР:

економічна – характеризується вираженою у вартісних вимірниках показників економії живої та матеріалізованої праці у виробництві, одержаної від використання результатів НДКР у зіставленні із витратами на виконані дослідження;

науково-технічна – відображає приріст нових наукових знань, призначених для подальшого розвитку науки і техніки;

соціальна – виявляється у поліпшенні життєвих факторів людей, розвитку охорони здоров'я і культури, науки і освіти, поліпшення екологічних умов та ін.

Економічний ефект НДКР являє собою економію витрат, призначених для виконання досліджень і розробок; ефект у сфері виробництва (зростанні прибутку, зниженні собівартості), у зв'язку з використанням нової технології, організації виробництва та інших результатів досліджень. Він виявляється у використанні у галузях господарства результатів НДКР. При цьому мають вплив такі фактори економічного потенціалу, як інвестиції, капітальні вкладення, робоча сила, освіта та ін.

Соціальний ефект оцінюється переважно якісними показниками. Вони особливо широко проявляються при здійсненні великомасштабних програм (спорудження нафто-терміналів, мостів через великі річки, тунелів, ліній метро, залізниць, портів та ін.). Як показники ефективності науки застосовуються фізико-біологічні параметри комфорту на виробництві, екологічні умови життя людей – чистота повітря, параметри теплового режиму граничні норми виробничих відходів, наявність водоймищ і якості води у них, площі озеленення рівня шуму, освітлення та ін.