МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПОЛОЖЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Тема 2. Поняття про напрямок, наукову проблему, тему НДР
План
1. Класифікація наукових досліджень.
2. Вибір теми НДР та вимоги до неї (актуальність, наукова новизна, економічна ефективність та значимість, зв'язок з виробництвом тощо).
3. Обгрунтування теми та її оцінка.
1. Класифікація наукових досліджень
Види наукових досліджень:
1. Залежно від джерел фінансування:
держбюджетні – фінансуються з бюджету;
госпрозрахункові – фінансуються за договорами із замовниками.
2. За сферою використання:
фундаментальні;
прикладні.
3. За видами досліджень:
пошукові;
науково-дослідні;
науково-виробничі.
4. За тривалістю розробок:
довгострокові – більше одного року;
короткострокові – протягом одного року.
5. За складом досліджуваних якостей об’єкта:
комплексні;
диференційовані.
6. За методами дослідження:
теоретичні – ґрунтуються на використанні логічних і математичних методів та засобів пізнання та їх результатом є встановлення нових залежностей, якостей та закономірностей;
теоретико-експериментальні – теоретичні дослідження, які пов’язані одночасно з дослідною перевіркою виявлених якостей, залежностей та закономірностей у конкретних об’єктах;
експериментальні – дослідження, які проводяться в конкретних об’єктах з метою виявлення нових якостей, залежностей, закономірностей або перевірки висунутих раніше теоретичних положень.
7. За місцем проведення:
лабораторні;
виробничі.
8. За ступенем важливості для економіки:
на замовлення міністерств, відомств, установ, підприємств;
за планом або ініціативою інституту чи кафедри.
2. Вибір теми НДР та вимоги до неї
Проведення будь-якого дослідження починається із вибору наукового напряму, проблеми, теми та визначення наукових питань.
Науковий напрямок – сфера дослідження наукового колективу, який впродовж відповідного часу розв’язує ту чи іншу проблему.
Під проблемою розуміють складне наукове завдання, яке охоплює значну область дослідження та має перспективне значення.
Після обґрунтування проблеми, її структури визначається тема НДР. Тема – це наукове завдання, яке охоплює визначену галузь наукового дослідження. Вона формується на основі загального ознайомлення з проблемою, в межах якої буде проводитись дослідження.
МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПОЛОЖЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Тема 1. Предмет і завдання дисципліни
План
1. Предмет, завдання та зміст дисципліни
2. Наука як система знань.
3. Наука і наукові дослідження в минулі та сучасну епохи.
4. Наукове дослідження як форма розвитку науки.
5. Роль та місце наукових досліджень у системі підготовки магістрів економічних спеціальностей.
6. Форми та види науково-дослідної роботи студентів.
1. Предмет, завдання та зміст дисципліни «Методологія наукових досліджень»
Предметом дисципліни є методологія наукових досліджень і методика дослідження конкретних проблем економіки на основі загальнонаукових та емпіричних методичних прийомів певної науки, що дає змогу досліджувати економічні та соціальні процеси у їх 
спорідненості, відмінності та історичному розвитку. Цей курс має загальнометодологічний напрям для студентів різнопрофільних вищих навчальних закладів, хоч орієнтований на конкретні дослідження економіки, пов'язаної з іншими міжгалузевими проблемами технічних, екологічних, гуманітарних та соціальних наук.
Завданням дисципліни є навчання студентів методології наукових досліджень економіки, які включають основи наукознавства та методику наукових досліджень конкретної проблеми, організацію інтелектуальної праці, визначення напрямів досліджень та їх ефективність у раціональному господарюванні, постановку експерименту, узагальнення результатів наукових досліджень у наукових звітах, дисертаціях, монографіях, методиках та наукових рекомендаціях.
Зміст дисципліни полягає у формуванні наукового світогляду та творчих навичок студентів у межах навчального процесу. Залучення студентів до наукових досліджень сприяє підвищенню якості підготовки та професійного рівня майбутніх фахівців. Основні положення організації та проведення наукових досліджень студентами – це процес проходження від обґрунтування теми до оформлення результатів їхнього дослідження.
З цією метою у програми вищих навчальних закладів включено науково-дослідну роботу студентів, виконання якої передбачається при глибокому вивченні даної дисципліни.
2. Наука як система знань
Розвиток науки йде від збирання фактів, їх вивчення та систематизації, узагальнення зв'язаної, логічно стрункої системи наукових знань, яка дозволяє пояснити відомі факти та передбачати нові.
Поняття науки ґрунтується на її змісті та функціях у суспільстві.
Головна функція науки – пізнання об'єктивного світу, щоб його вивчати та при можливості удосконалювати.
У розвиненому суспільстві важливою функцією науки є розвиток системи знань, які сприяють найраціональнішій організації виробничих відносин та використанню виробничих сил в інтересах усіх членів суспільства. Вона включає в себе ряд конкретних функцій:
пізнавальну – задоволення потреб людей у пізнанні законів природи та суспільства;
культурно-виховну – розвиток культури, гуманізація виховання та формування нової людини;
практично-діючу – удосконалення виробництва та системи суспільних відносин, тобто безпосередньої виробничої сили матеріального виробництва.
3. Наука і наукові дослідження в минулі та сучасну епохи
Наука – це динамічна система знань, які розкривають нові явища у суспільстві та природі з метою використання їх у практичній діяльності людей.
Сукупність знань про науку зумовила формування нової науки – наукознавства, науки про науку.
Наукознавство – це вчення про загальні закономірності розвитку і функціонування науки як системи знань.
Уникнути хибних течій у науці допомагає також вивчення історії розвитку науки як еволюційним, так і революційним шляхом.
Революція у науці – це перерва поступовості, розрив формально-логічної послідовності розвитку, стрибок у історичному русі знань.
Перша науково-технічна революція (ХV-ХVІІ ст.) відкинула систему Аристотеля та геоцентричне вчення Птоломея, подолала середньовічну схоластику та зусиллями Коперника, Кеплера, Галілея, Декарта, Ньютона та інших вчених створила наукові основи математики, астрономії, механіки, медицини, тобто саме природознавство. Цей період характеризується масштабним розвитком промислового виробництва. На зміну феодальній суспільно-економічній формації прийшла капіталістична, що характеризується розвитком продуктивних сил і ускладненням виробничих відносин.
Друга науково-технічна революція (XIX ст.) зруйнувала метафізичні ідеї незмінності природи та утвердила діалектичні ідеї загального розвитку та зв'язку у природі на основі атомістичної теорії та періодичного закону в хімії, вчення про збереження й перетворення енергії у фізиці, а також клітинної й еволюційної теорії у біології. Вплив науки ще більше виявляється у розвитку продуктивних сил, з’являються нові галузі виробництва, загострюються суперечності з виробничими відносинами у суспільстві.
Третя науково-технічна революція (з кінця XIX ст.) почалася з руйнування концепції неподільного атома й створення квантово-механічної системи світосприймання, яка характеризується кількісними фізичними властивостями мікросистем. У ході цієї революції наука проявляє революціонізуючий вплив на розвиток виробництва та виробничих відносин.
Науково-технічна революція розпочалася у фізиці, поширилася потім на хімію, теоретичну та технічну кібернетику, космознавство та інші науки. До середини 50-х років вона охопила біологію та набула, таким чином, загального характеру.
Четверта науково-технічна революція (з кінця XX ст.) охопила інтелектуальну діяльність, починаючи з інформаційних образів в економіці, штучного інтелекту у нових технологіях і продовжується в біології, інформатизації суспільства, розвивається світова глобалізація у науці та техніці.
Хто володіє інформацією, той володіє світом – так характеризується інформаційна революція, яка поширюється у всіх галузях науки, техніки, виробництві, соціології, суспільстві.
Розвиток науки та техніки пов'язаний з ускладненням методів і форм наукових досліджень, використанням складної апаратури (атомних реакторів, машинних комплексів та ін.). В сучасних умовах масштабні наукові дослідження провадяться великими колективами, а вчений є їх активним учасником. Таким чином, науково-технічна революція зумовила індустріалізацію науки.
4. Наукове дослідження як форма розвитку науки
Наукове дослідження – це процес вивчення певного об'єкта з метою встановлення закономірностей його виникнення, розвитку та перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.
Метою наукового дослідження є досягнення основного результату на основі всебічного, достовірного вивчення об’єкта дослідження, його структури, характеристик, зв'язків на основі розроблених в науці принципів і методів пізнання, а також впровадження їх у практику діяльності та отримання відповідного ефекту.
Об'єктом дослідження може бути об’єкт матеріального світу, явище, їх якості, зв'язок між явищами та якостями тощо, на які направлено дослідження.
Предмет дослідження – це методологічна характеристика дослідження, тобто усе те, що знаходиться в межах об'єкту дослідження.
5. Роль та місце наукових досліджень у системі підготовки магістрів економічних спеціальностей
Напрями економічних досліджень визначаються розвитком соціально-економічних відносин у суспільстві, задоволення потреб населення у матеріальних, культурних та соціальних благах. Формування нових економічних відносин в Україні, перехід від командно-адміністративної системи до ринкових відносин, надання пріоритету соціальне орієнтованій економіці є визначальними для наукових досліджень.
Соціально-економічна природа будь-якої економічної системи визначається не формою господарювання, а основними виробничими відносинами (способом поєднання робочої сили із засобами виробництва і розподілу їх за галузями виробництва). Кожна форма господарювання має власний зміст, незалежно від того, які виробничі відносини вона обслуговує. Перехідні за формою відносини – це продукт взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин. Капітал створює матеріальні умови для більш високої форми виробництва, тобто використання індустріальних і науково-технічних продуктивних сил та відповідної кваліфікації робочої сили.
Перехід України до соціальне орієнтованого ринкового господарства потребує здійснення Державотворення через розбудову політичної незалежності країни та її національної економіки. Звідси потреба вироблення довгострокової економічної політики переходу до соціально орієнтованих ринкових відносин, спрямування економічних реформ на тісний зв'язок із соціальними гарантіями. Особливого значення для 
створення багатоукладної економіки набуває посилення економічної ролі держави, створення сучасного механізму державного регулювання, визначення реалістичного, цивілізованого шляху переходу до ринкових відносин з урахуванням наявного потенціалу. Цей шлях до багатоукладної економіки пролягає через роздержавлення та приватизацію засобів виробництва. Першочергового розв'язання наукою потребують проблеми оптимальних меж і можливостей державного сектора економіки на сучасному етапі; створення механізму сприяння продуктивному підприємництву; розвитку ринкових інфраструктур.
Важливим напрямом економічних досліджень є проблема впливу роздержавлення та приватизації, розвитку підприємництва на зміну структури виробництва; сприяння розвитку ринкової конкуренції й нового, не волюнтаристського, ціноутворення, жорсткої фінансової політики держави в оптимізації податкової системи.
Наука має розв'язати проблему, як поряд із створенням державної системи регулювання економіки, забезпеченням соціального захисту населення, в умовах формування ринкових відносин створити не тільки державу, а й соціально-економічну основу обмеження міжнародного фінансово-спекулятивного капіталу, торговельно-мафіозних структур, припинити руйнівні процеси у державі.
Найважливішим напрямом економічних досліджень є також зовнішньоекономічні програми співробітництва. Крім того, економічні дослідження застосовуються при вирішенні великомасштабних програм, галузевих і внутрішньогалузевих, а також у комплексній програмі науково-технічного прогресу, яка являє собою довгостроковий прогноз розвитку економіки.
Програмно-цільові методи використовуються також у плануванні та організації наукових досліджень у економіці. Вони дають змогу сконцентрувати в певному напрямі значні ресурси, забезпечити їх високоефективне, цільове використання. При цьому обґрунтовується пріоритетність тих цілей дослідження, для досягнення яких розробляється комплексна програма.
6. Форми і види науково-дослідної роботи студентів
Наукова робота для студентів є складовою навчального плану та організовується на основі «Положення про наукову роботу студентів», розробленого Міністерством освіти і науки України, де чітко сформульовані завдання для кафедр і факультетів, які зводяться до наступного:
поєднання навчання з науковою роботою студентів з метою отримання конкретних результатів, які можуть бути інтелектуальною власністю студента і використовуватись у подальшій роботі;
залучення студентів до участі в науково-дослідній діяльності наукових шкіл, забезпечення співробітництва з провідними науковими та науково-педагогічними працівниками як ВНЗ, так і наукових закладів;
безпосередня участь студентів у проведенні фундаментальних досліджень, залучення їх до виконання як держбюджетних, так і госпдоговірних тем; на цих матеріалах мають виконуватись дипломні роботи.
Усі види і форми науково-дослідної роботи студентів спрямовані на активізацію творчих здібностей, застосування наукових методів при вирішенні практичних завдань.
Науково-дослідна робота студентів у межах навчального плану є обов'язковою для кожного студента та охоплює майже всі форми навчальної роботи:
написання наукових рефератів з конкретної теми в процесі вивчення дисципліни соціально-гуманітарного циклу, фундаментальних та професійно-орієнтованих, спеціальних дисциплін, курсів спеціалізації та за вибором;
виконання лабораторних, практичних, семінарських та самостійних завдань, контрольних робіт, що містять елементи проблемного пошуку;
виконання нетипових завдань дослідницького характеру в період виробничої практики та на замовлення;
підготовка та захист курсових і дипломних робіт, пов'язаних із науковою проблематикою кафедри.
Дата: 2019-02-02, просмотров: 238.
