У разі коли особа, яка здійснює догляд за інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером, їй призначається допомога на догляд на 12 місяців на підставі заяви та копії трудової книжки. У разі виникнення обставин, які можуть вплинути на право малозабезпеченої особи на допомогу, ця особа повинна повідомити про такі обставини орган, що проводить виплату допомоги.

Для продовження виплати допомоги на догляд на наступний строк подаються документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, крім висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, до закінчення строку, на який видано висновок лікарської комісії.

Виплата допомоги на догляд припиняється у разі, коли:

- сталися зміни у складі сім’ї у зв’язку із смертю або зміною місця проживання інваліда I чи II групи внаслідок психічного розладу;

- закінчився строк установлення інвалідності I чи II групи і протягом місяця не підтверджено встановлення групи інвалідності, яка дає право на призначення допомоги на догляд;

- інвалід I чи II групи внаслідок психічного розладу перебуває на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні впродовж повного календарного місяця.

У разі виникнення обставин, внаслідок яких припиняється виплата допомоги на догляд, особи, яким надається допомога, зобов’язані повідомити органи, що провадять її виплату. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.

У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму допомога на догляд перераховується без звернення одержувача допомоги. Органи праці та соціального захисту населення проводять перерахунок раніше призначеної допомоги на догляд з місяця затвердження нового розміру прожиткового мінімуму.

Допомога на догляд призначається з місяця звернення за допомогою, якщо протягом місяця подані всі необхідні документи.

Рішення про призначення допомоги на догляд або про відмову в її наданні приймається органом праці та соціального захисту населення протягом 10 днів з дня подання необхідних документів.

Для підтвердження факту спільного проживання з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу та догляду за ним у разі потреби складається акт про проведення обстеження сім’ї безпосередньо органами праці та соціального захисту населення або соціальними інспекторами. Якщо дієздатна особа постійно проживає на одній житловій площі за місцем реєстрації інваліда I чи II групи внаслідок психічного розладу, але зареєстрована в іншому місці, обстеження сім’ї для встановлення факту догляду є обов’язковим.

У разі переїзду сім’ї, у складі якої є особа, якій надано допомогу на догляд, в іншу місцевість виплата допомоги за старим місцем проживання припиняється. За новим місцем проживання допомога на догляд призначається на підставі документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку.

Виплата допомоги на догляд провадиться через поштові відділення зв’язку за місцем проживання особи, яка одержує зазначену допомогу, або через установу банку, шляхом перерахування коштів на особовий рахунок цієї особи за її заявою.

Скарга на рішення органу праці та соціального захисту населення про відмову у призначенні допомоги на догляд може бути подана до вищестоящого органу виконавчої влади або до суду.

На кожну особу, яка одержує допомогу на догляд, відповідним органом праці та соціального захисту населення заводиться особова справа, в якій зберігаються матеріали, необхідні для призначення допомоги.

В особовому рахунку, що заповнюється на підставі документів особової справи, фіксуються відомості про виплату допомоги.

Якщо внаслідок зловживань з боку громадян (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім’ї, приховування обставин, що впливають на призначення і виплату допомоги на догляд тощо) були надміру виплачені суми допомоги, органи праці та соціального захисту населення здійснюють такі заходи:

- визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану малозабезпеченої особи;

- повідомляють одержувача допомоги про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення;

- у разі прийняття рішення про врахування надміру виплачених коштів при виплаті допомоги на догляд у наступні періоди провадять щомісячні відрахування у розмірі не більш як 20% призначеної допомоги;

- у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Суми допомоги на догляд, які були призначені до виплати і залишилися неодержаними у зв’язку із смертю особи, якій допомога була призначена, виплачуються одному із членів сім’ї (опікуну, піклувальнику) за весь період невиплати, включаючи місяць, в якому настала смерть одержувача, якщо звернення від члена сім’ї надійшло не пізніше ніж протягом трьох місяців після смерті одержувача.

Роз’яснення порядку призначення та виплати щомісячної грошової допомоги малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним надає Мінпраці.

5. Допомоги сім’ям з дітьми надаються згідно Закону України від 21.11.1992 р. “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”[36] (далі - Закон), а також прийнятим на його виконання Порядком призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1751

Цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, яким надано статус біженця в Україні, мають право на державну допомогу нарівні з громадянами України на умовах, передбачених цим Законом, іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі, коли міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила, встановлені цим договором.

У цьому Законі поняття і терміни вживаються у такому значенні:

- дитина – особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом вона не набуває прав повнолітньої раніше;

- сім’я з дітьми – поєднане родинними зв’язками та зобов’язаннями щодо утримання коло осіб, у якому виховуються рідні, усиновлені діти, а також діти, над якими встановлено опіку чи піклування;

- малозабезпечена сім’я з дітьми – сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї;

- прожитковий мінімум для сім’ї – визначена для кожної сім’ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих і затверджених відповідно до Закону України “Про прожитковий мінімум” для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.

- середньомісячний сукупний доход сім’ї – обчислений у середньому за місяць доход усіх членів сім’ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

Відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім’ям з дітьми:

1) допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;

2) одноразова допомога при народженні дитини;

3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

4) допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням;