Окремо випишіть прізвища іншомовного походження.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
Розбір прикметника як частини мови
Послідовність розбору
1. Частина мови.
2. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду).
3. Група за значенням (прикметник: а) якісний – який?, має ступені порівняння; б) відносний – який?, не має ступенів порівняння; в) присвійний – чий?, не має ступенів порівняння; г) перехідний з однієї групи в іншу – ужитий у переносному значенні).
4. Рід, число, відмінок.
5. Ступінь порівняння (нульовий, вищий, найвищий).
6. Форма (повна – стягнена або нестягнена, коротка).
7. Група за кінцевим приголосним основи (тверда, м'яка).
8. Синтаксична роль.
Зразок:
Донеччино моя! твоїх вітрів дихання я відчуваю знов, як в ті далекі дні, коли квітки в росі солодкого світання
над голубим Дінцем всміхалися мені… В. Сосюра
Солодкого – прикм., почат. ф. – солодкий, який? якісн., сер., одн., Р. в., повн., стягн., тв. гр., означ.
 |
145. Спишіть речення, розставте пропущені розділові знаки. Виконайте (письмово) розбір двох виділених прикметників.
1. Неподалік радісно й велично літали журавлі над молодими травами (К. Мотрич). 2. Біліє сніг в лелечому гнізді і льоду вже намерзло півбадді* (Л. Костенко). 3. У повітрі з раннього ранку до пізнього вечора гули літаки (В. Сосюра). 4. Долівка** в зіллі запашному спочила, за стіл сім’я сідає (В. Підпалий). 5. Ранок був чудовий. На безкрайньому лазуровому небі – ні хмаринки (В. Гжицький).
*Баддя – велике низьке відро.
**Долівка – рос. пол (земляной).
МЕТАПРЕДМЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ
§ 18. ПОВТОРЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ПРО СТИЛІ
Й ТИПИ МОВЛЕННЯ. ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ОПИСУ ПРИМІЩЕННЯ, ПРИРОДИ
Є стиль художній і розмовний (усім знайомий, не новий),
є науково-популярний і офіційно-діловий...
ПРИГАДАЙТЕ!
Д. Білоус
Пригадайте, які стилі мовлення ви знаєте. Назвіть їх особливості.
Від чого залежить стиль мовлення?
| Назви стилів | Де використовують | Основні види |
| Розмовний | У спілкуванні з близькими людьми, за неофіційних обставин | розмова на побутову тему, лист до близької людини |
| Науковий | У науці, освіті, техніці | підручник, стаття, лекція, доповідь |
| Художній | У художній літературі | оповідання, повість, роман, п’єса, вірш |
| Публіцистичний | У суспільному житті | промова, звернення, газетна стаття, нарис |
| Офіційно-діловий | У службових стосунках | закон, постанова, наказ, заява, оголошення, звіт |
| Церковний (конфесійний) | У релігійному житті | молитва, проповідь, церковні книги |
 |
Прочитайте тексти. Визначте, до якого стилю мовлення вони належать, користуючись таким планом:
1. Жанр висловлювання.
2. Загальні риси (ознаки стилю, мовні особливості).
3. Сфера використання.
4. Стиль мовлення.
1) – Матусю, чи не полиняють нові кольорові вишивальні нитки?
– Це можна перевірити. Є такий секрет: опусти нитки в гарячу воду; якщо вода зафарбується в колір ниток, значить, вони линяють.
– Дякую за пораду. А що робити, коли нитки линяють?
– Такі нитки треба недовго прокип’ятити з додаванням однієї столової ложки оцту на склянку води, а потім прополоскати добре (З календаря).
2) Як я малим збирався навесні піти у світ незнаними шляхами, – сорочку мати вишила мені
червоними і чорними нитками. Д. Павличко
3) Вишивка – це те саме, що вишивання. Вишитий на чому-небудь візерунок (Зі словника).
4)
Оголошення
Гурток «Рукодільниця» запрошує всіх бажаючих оволодіти мистецтвом народної вишивки. Вступне заняття відбудеться 2 листопада 2017 р. о 15 годині в кімнаті №14.
Керівник гуртка
Визначте стилі текстів. Чим різняться описи? Якими засобами створені образність, емоційність? Які характерні ознаки стилів даних текстів?
Текст 1
– Миколо? Невже попав під зливу?!
– Авжеж. Промок до нитки. Потемніло так швидко, вітер налетів, загуркотіло. Громище як шарахне, що аж у вухах позакладало. Добігти додому не встиг та й сховатися було ніде.
– А Боровко?
– Той чкурнув, – тільки його й бачили! (За Н. Вернигорою).
Текст 2
Про грім і блискавку
Якось дуже давно, ще до появи людей на землі, оселилося на одній з хмарин подружжя.
А були чоловік і жінка такими легкими, що й не падали. Його звали Грім, а дружину – Блискавка.
Ох, і любили вони посваритися, особливо, коли з їхньої хатини-
хмарини починався дощ.
Самі ж вони збирали маленькі краплини, а міри не знали. Тільки хмара, щоб не впасти донизу, воду потім з себе зливала, а Грім з Блискавкою бідкалися через це: вони ж хотіли дім трохи розширити – от і збирали краплини. Та іноді їхні побивання переростали у те, що Грім дуже голосно кричав, а Блискавка могла скинути щось із хмари на землю.
Поява людей все трохи змінила. Подружжя помітило, що люди їх дуже бояться – навіть нікуди не виходять. І чоловік з дружиною час від часу спокійно спостерігали за краплинами, що падали донизу з їхнього дому. Коли ж дощ перетворювався на зливу, і їхні бідкання ставали голоснішими, то Грім і Блискавка попереджали про себе здалеку – і люди встигали втекти.
(Легенда)
Текст 3
Грім – це звукове явище, яке супроводить електричні розряди в атмосфері під час грози. Виникає внаслідок раптового нагрівання та розширення повітря вздовж шляху блискавки. Явище грому має характер гуркоту (УРЕ).
ПРИГАДАЙТЕ!
Пригадайте, які типи мовлення ви знаєте. Назвіть їх особливості.
Від чого залежить тип мовлення?
 |
| Назва типу висловлювання | На яке питання відповідає? | Про що йдеться у висловлюванні? |
| Розповідь | Що відбудеться? | Про події або дії особи чи предмета |
| Опис | Який? Яка? Яке? Які? | Про ознаки предмета або особи |
| Роздум | Чому? | Про причиново-наслідкові зв'язки між явищами, подіями, ознаками |
| Оцінка предмета або явища | Який? Яка? Яке? Які? | Ставлення до предмета або явища, його значення |
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
У текстах різні типи мовлення поєднуються між собою, адже часто доводиться з’ясовувати такі факти: що відбувається? яке воно? чому? Відповіді на ці запитання допомагають краще зрозуміти думку автора.
ВИВЧІТЬ!
Опис приміщення – це інформація про призначення, загальний вигляд, облаштування, тобто наявність речей у приміщенні.
Науковий опис приміщення містить детальну характеристику приміщення з переліком предметів та їх призначення.
| |
Художній опис приміщення передає враження від інтер'єру, спостереження про зв'язок між облаштуванням приміщення та вдачею, уподобанням господаря.
Прочитайте текст. Визначте, до якого стилю він належить.
КІМНАТА ДЛЯ ПІДЛІТКА
Кімнату для школяра вибирають так, щоб вікна виходили на південь. Тоді природне світло впродовж дня заповнює приміщення. Від прямих сонячних променів кімнату захищають жалюзі.
Дизайнери радять оформляти приміщення в сонячно-жовтій і коричневій гамах. Такі кольори налаштовують на робочий настрій і сприяють повноцінному відпочинкові. Усе в кімнаті (меблі, освітлення, техніка) має забезпечувати різнобічний розвиток, цікаві заняття молодшого члена сім'ї. Біля вікна – місце для роботи: комп'ютер, поличка для дисків, принтер. Ліворуч на столі – лампа. Монітор комп'ютера розташований на безпечній для зору відстані. Крісло – зручне, бажано з бильцями. Поряд із столом – стелаж-бібліотека з підручниками.
Бажано, щоб у кімнаті був спортивний куточок (шведська стінка, турнік, кільця). Це місце для ранкової гімнастики та перепочинку під час роботи за столом. Праворуч біля стіни – м'яке крісло, а навпроти нього – телевізор.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
Мета наукового опису природи – точно, об’єктивно назвати ознаки предметів або явищ.
 |
Мета художнього опису природи – емоційно вплинути на читача, створити образ побаченого.
Прочитайте висловлювання. До якого типу мовлення вони належать? Чи однаковий стиль мовлення?
Текст 1
До чого ж гарно й весело було в нашому городі! Ото як вийти з сіней та подивитись навколо – геть-чисто все зелене та буйне. А сад було як зацвіте весною! А що робилось на початку літа – огірки цвітуть, гарбузи цвітуть, картопля цвіте. Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля. А соняшнику, а
маку, буряків, лободи, укропу, моркви! Чого тільки не насадить наша невгамовна мати (О. Довженко).
Текст 2
Рельєф дна, як і рельєф суходолу, дуже різноманітний: є на ньому підводні гори і підводні рівнини. У рельєфі дна Світового океану можна виділити такі частини: шельф – затоплені прибережні частини материків з глибинами від 0 до 200 м; материковий схил – це поверхня дна від 200 до 2000 м, що стрімко обривається; ложе Світового океану – глибинна частина дна.
Вона нерівна. У ложі Світового океану виділяють підводні хребти та глибоководні рівнини (З підручника).
ПРАГНЕМО ЗНАТИ БІЛЬШЕ!
Особливості побудови опису
1. «Відоме» – назва самого предмета та його частин, а «нове» – ознаки.
2. Розвиток думки відбувається за рахунок того, що кожне наступне речення додає до сказаного нові ознаки.
3. У художньому і науковому стилях мовлення відрізняється підхід до опису.
| Науковий опис | Художній опис |
| 1. Характеристика предмета (істоти, явища природи та ін.) має бути повною. | 1. Акцент робиться тільки на яскравіших деталях предмета (істоти, явища природи). |
| 2. Ознаки виражаються переважно прикметниками й іменниками з прямим значенням. | 2. Використовуються прикметники з конкретним значенням, іменники, дієслова, прислівники у переносному значенні, поширені порівняння. |
| 3. Опис відзначається точністю, однозначністю. | 3. Опис характеризується образністю, емоційністю. |
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
Опис природи або приміщення складається з основних трьох структурно-композиційних частин:
1. Загальне враження від пережитого, побаченого.
2. Власне опис.
3.
 |
Узагальнення (висновок).
1. Знайдіть у змісті оповідання Володимира Винниченка «Федько-халамидник» та казки-притчі Емми Андієвської «Говорюща риба» уривки з описом природи та приміщення.
Дата: 2019-02-02, просмотров: 820.
