1. Сергій годував коненя і коровенят сіном. 2. Мавп’яті було цікаво з дітьми. 3. Подекуди на поросях поприлипали мокрі листочки.
4. Сусідові сумно було без свого цуценя. 5. Дитині ведмедя ми приносили всілякі ласощі.
ПРИГАДАЙТЕ!
1. Які іменники належать до IV відміни?
2. У яких відмінках однини і множини іменники IV відміни мають паралельні форми?
3. У яких відмінках іменники IV відміни мають суфікси -ат- (-ят-),
-ен-?
4. У якому відмінку множини вони мають нульове закінчення?
КЛИЧНИЙ ВІДМІНОК.
ПРАВИЛЬНЕ ВЖИВАННЯ ЗАКІНЧЕНЬ КЛИЧНОГО ВІДМІНКА ІМЕННИКІВ
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
Кличний відмінок є своєрідною ознакою української мови: земле, батьку, матінко, сестро, дитино. Іменник у кличному відмінку виступає в реченні у ролі звертання. У російській мові, щоб звернутися до когось, використовують називний відмінок.
ВИВЧІТЬ!
55. Запишіть іменники в формі кличного відмінка.
Підкресліть слова, у яких під час утворення кличного відмінка відбувається чергування приголосних звуків. З п`ятьма утвореними формами складіть речення.
Степ, Донеччина, поле, лан, чумак, полин, земля, світ, круча, межа, кущ, дерево, сонце, птах, луг, друг, байрак, заєць, хом`як, зайченя, сім`я, Олена Петрівна, Василь Іванович.
56. Запишіть речення, ставлячи іменники в дужках у формі кличного відмінка. Поставте розділові знаки.
1. (Зоря моя вечірняя) зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою. 2. Ой (зозуля, зозуленька) нащо ти кувала? (Т. Шевченко). 3. Спи (моя дитина золота) спи (моя тривога кароока) (М. Вінграновський). 4. У далеку курну дорогу напути мене (матінка) ти (П. Усенко). 5. Величаєм тебе (мама) в ту святочну днину за твій труд і за старання пильні без упину (І. Блажкевич). 6. Співай (ненька) тихесенько, як давно співала, коли мене (моя неня) до сну колисала (У. Кравченко).
57. Знайдіть у реченнях іменники у формі кличного відмінка. Яким членом речення вони виступають? Як виділяються звертання на письмі? Визначте відмінки використаних у тексті іменників.
«Яка ти розкішна, земле, – думала Маланка. – Але ще дочекають наші руки обробляти свої ниви, свої городи, свої садки…» (М. Коцюбинський). О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні… (В. Стус). О земле рідна, знаєш ти свій шлях у бурі, у негоді (М. Рильський). Чуєш, брате мій, товаришу мій, відлітають сірим шнурком журавлі у вирій (Б. Лепкий).
МЕТАПРЕДМЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ
УЖИВАННЯ ІМЕННИКІВ У КЛИЧНОМУ ВІДМІНКУ ПРИ ЗВЕРТАННІ
ПРИГАДАЙТЕ!
58. Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники у форму кличного відмінка. Розставте розділові знаки. Виділіть закінчення.
1. Світла (земля) моя усміхнися мені рушниками (Л. Забашта).
2. Люби (дитина) землю цю прекрасну! (С. Круліковська). 3. Не треба
спішити мій (друг) бо, хто поспішить, – насмішить (П. Осадчук). 4. Не смійся (горох) ти не кращий від квасолі бо розмокнеш і лопнеш (Нар. творчість). 5. Я люблю тебе (мудрість) книг! (За М. Стельмахом). 6. О (молодість, радість) одваго! (М. Рильський).
7. Верни мені світла (пам'ять) всіх друзів (Д. Луценко). 8. (Осінь)! Ти звучиш так печально і світло (С. Йовенко).
59. I. Прочитайте подані нижче тексти календарно- обрядових пісень.
«Добрий вечір тобі, пане господарю…», «Ой, хто, хто Миколая любить», «Ой весна, весна – днем красна», «Купайло, купайло», «Ой вінку, мій вінку», «Ой ти, коте, коточок».
II. Випишіть з них іменники в кличному відмінку. Виділіть закінчення.
Дата: 2019-02-02, просмотров: 631.