Ознайомившись із матеріалом, ви:
| дізнаєтесь | навчитесь | зрозумієте |
| · про головні календарні обряди, різновиди обрядових пісень; · про поняття «народна пісня», «колискова», «рефрен», «анафора» | · виразно й вдумливо читати календарно- обрядові пісні, коментувати їх зміст; · виокремлювати й пояснювати художні засоби; · розрізняти й називати різновиди календарно- обрядових пісень; · висловлювати власні думки про любов до рідного дому, до своїх рідних | · яке значення в житті людини відіграє народна пісня |
Свій початок художня література бере від усної народної творчості. Усна народна творчість – це фольклор. Протягом багатьох віків люди складали безліч прекрасних казок, прислів’їв, загадок.
Серед фольклорних скарбів пишнобарвно сяє дорогоцінна перлина – народна пісня. Вона є яскравим поетичним багатством народу, свідченням талановитості його творців. Наші предки створювали пісні на всі випадки життя.
ЗАПИШІТЬ ЗАПРОПОНОВАНІ СЛОВА
ДО СВОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОГО СЛОВНИЧКА!
Пісня – це невеликий словесно-музикальний твір, призначений для співу.
Анафора, єдинопочаток – повторення однакових звуків, складів чи словосполучень на початку віршованих рядків чи строф.
Рефрен (фр. refrain) – повторення групи слів, одного чи кількох віршованих рядків наприкінці строфи чи рядка.
Народна пісня – невеликий музично-поетичний твір строфічної форми, автором якого є народ.
Особливості народних пісень:
· вираження почуттів, переживань, настроїв, роздумів;
· стисле повідомлення про обставини, які їх викликали, елементи описів;
· висока поетичність мови;
· відповідність мелодій словесному тексту;
· віршова форма;
· малий обсяг;
· одночасне виникнення слів і мелодій;
· усне поширення;
· 
існування тексту й мелодій у різних варіантах.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
| Тематичні групи народних пісень | ||
| Календарно- обрядові | Родинно- побутові | Суспільно- побутові |
| колядки |
весільні колискові голосіння | історичні |
| щедрівки | козацькі | |
| веснянки | чумацькі | |
| русальні | кріпацькі | |
| купальські | жебрацькі | |
| жниварські | ремісничі | |
Календарно-обрядові пісні – фольклорні твори, які виконувалися під час народних свят і обрядів.
Кожної пори господарського року слов'яни дотримувалися певних звичаїв, які супроводжувалися відповідними обрядами й піснями.
КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ
Весняний цикл
•Веснянки
•Гаївки
Зимовий цикл
•Колядки
•Щедрівки
Літній цикл
•Русальні
•Купальські
•Жниварські
ПРАГНЕМО ЗНАТИ БІЛЬШЕ
ПІСНІ ЗИМОВОГО ЦИКЛУ
Доброзичливість і любов, радість і помірна праця панували впродовж Різдвяних свят. Із уведенням християнства язичницькі поклоніння під час зимових свят об’єдналися із оспівуванням Всевишнього Бога, Діви Марії та Сина Ісуса Христа, з якими пов’язувалися мир і благодіяння землян. Якщо у різдвяних колядках душа людини цілковито звернена до Бога, творить йому хвалу, то до Нового року щедро величали піснею людину, її працьовитість, честь, порядність і милосердя. Під час ігор, забав, веселощів вищедровували гаразди й неземні дива панові Господарю та пані Господині, їхнім дітям, онукам, правнукам.
Добрий вечір тобі, пане господарю…
Добрий вечір тобі, пане господарю, Радуйся, ой радуйся, земле,
Син Божий народився.
Застеляйте столи, та все килимами, Радуйся, ой радуйся, земле,
Син Божий народився.
Вже прийшли до тебе три празники в гості, Радуйся, ой радуйся, земле,
Син Божий народився.
А перший же празник: Рождество Христове, Радуйся, ой радуйся, земле,
Син Божий народився.
А другий же празник: Василя Святого, Радуйся, ой радуйся, земле,
Син Божий народився.
А третій же празник: Святе Водохреща, Радуйся, ой радуйся, земле,
Син Божий народився.
Добрий вечір тобі, пане господарю, Радуйся, ой радуйся, земле,
Син Божий народився.
Ой, хто, хто Миколая любить Ой, хто, хто Миколая любить,
Ой, хто, хто Миколаю служить, – Тому святий Миколай
На всякий час помагай, Миколаю!
Ой, хто, хто спішить в Твої двори, Того Ти на землі і в морі
Все хорониш від напасти, Не даєш йому пропасти, Миколаю!
Миколаю, молися за нами, Благаємо Тебе зі сльозами. Будемо Тебе величати,
Ім'я Твоє величати, Миколаю!
ПРАГНЕМО ЗНАТИ БІЛЬШЕ
ВЕСНЯНКИ
Коли починали танути сніги й наставала тепла пора, виконувалися обряди зустрічі весни. У них – звернення-кликання весни з її дарами, буянням природи й співом птахів. Настання весни після зими люди розуміли як боротьбу двох сил – холоду й тепла. Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом'яне опудало зими, носили зображення сонця, водили хороводи. Пісні, що співалися під час весняних обрядів, називали веснянками. Це закличні пісні: вони мали «закликати» весну й добрий урожай. Однією з найпоширеніших дитячих веснянок була пісня «Ой весна, весна – днем красна»
Ой весна, весна – днем красна
– Ой весна, весна – днем красна, Що ж ти, весно, принесла?
– Принесла я вам літечко, Ще й рожевую квіточку, Хай вродиться житечко, Ще й озимая пшениця,
І усякая пашниця.
– Ой весна, весна, ти красна,
Що ти, весно красна, нам принесла?
– Принесла я вам літечко, Ще й запашненьке зіллячко, Ще й зеленую травицю,
І холодную водицю. Принесла я вам ягнятко, Ще й маленькеє телятко.
ПРАГНЕМО ЗНАТИ БІЛЬШЕ
ПІСНІ ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ
Продовжується літній пісенний цикл святом Івана Купала з його специфічними піснями. Купайлове свято також сягає корінням у доісторичну добу. Наші пращури в час літнього сонцевороту славили богиню води й вогню – Дану та бога земних плодів Купала. З прийняттям християнства ці звичаї та обряди злилися із святкуванням 7 липня Різдва Івана Хрестителя. З часом ім’я Дани забулося, зате Купало дістає ім’я Іван і міцно закріплюється у фольклорі. Обрядові пісні, що їх виконують на свято Івана Купала – в найкоротшу ніч проти 7 липня, називають купальськими піснями.
Купайло, Купайло
– Купайло, Купайло, Де ти зимувало?
– Зимувало в лісі, Ночувало в стрісі; Зимувало в пір'ячку, Літувало в зіллячку.
Ой вінку, мій вінку
Ой вінку мій, вінку, хрещатий барвінку! А я тебе плела вчора до вечора.
Виси, мій віночку, на злотім кілочку, На злотім кілочку, шовковім шнурочку. А матінка взяла, миленькому дала.
Якби-м була знала, ще б кращего вбрала, Злотом взолотила, м’ятою обвила.
ПРАГНЕМО ЗНАТИ БІЛЬШЕ
НАРОДНІ КОЛИСКОВІ ПІСНІ
Колискові пісні – народні пісні, що співають тоді, коли заколисують дітей, аби їх приспати. У цих піснях висловлюються любов матері до дитини, роздуми про майбутнє, звучать побажання, щоб дитина була сильною, працьовитою, доброю, щасливою. Колисковим пісням властиві проста мелодія і розмірений ритм, що відповідає гойданню колиски. Виконувалися вони спокійним, тихим голосом, а слова добиралися пестливі, близькі для сприймання маленькою дитиною. Героями колискових пісень часто були свійські тварини, птахи, котики- воркотики.
Ой ти, коте, коточок Ой ти, коте, коточок!
Не ходи рано в садочок,
Не полохай дівочок, Нехай зів'ють віночок
Із рутоньки, із м'ятоньки, З хрещатого барвіночку, З запашного василечку. Ой спи, дитя, до обіда,
Покіль мати з міста прийде Да принесе три квіточки: Ой первую зросливую,
А другую сонливую, А третюю щасливую,
Ой щоб спало, щастя знало, Ой щоб росло, не боліло, На серденько не кволіло.
Сонки-дрімки в колисоньку, Добрий розум в головоньку, А рісточки у кісточки, Здоров'ячко у сердечко,
А в роточок говорушки, А в ніженьки ходусеньки,
А в рученьки ладусеньки.
ПОДУМАЙТЕ ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ
1. Який фольклорний твір називають піснею?
2. Хто є автором обрядових пісень? На які умовні цикли поділяються?
3. Назвіть різновиди календарно-обрядових пісень. Що лежить в основі календарно-обрядової поезії?
4. Які народні свята відзначають взимку?
5. Чому колядки та щедрівки називають величальними піснями?
6. Хто такий Святий Миколай?
7. Назвіть особливості будови веснянки.
8. Поясніть, який художній засіб використано для зображення весни.
9. Розкажіть, які дари несе весна людям. Як ці дари пов’язані з їхньою господарською діяльністю?
10. Визначте, який настрій передає веснянка. Свою відповідь обґрунтуйте.
11. Розкажіть, як пісня «Заплету віночок» відтворює один із купальських обрядів.
12. Знайдіть у купальських піснях постійні епітети. З якою метою вони використовуються?
13. Яким почуттям, настроєм пройняті колискові пісні?
14. Що властиве колисковим пісням?
15. Знайдіть і зачитайте пестливі слова в колискових піснях. З якою метою вони вжиті?
ОСОБЛИВОСТІ ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ, ЩО ВЖИВАЮТЬСЯ ТІЛЬКИ В МНОЖИНІ. НЕЗМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ. НЕ З ІМЕННИКАМИ
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
Іменники, що вживаються лише в множині, не мають роду і не належать до жодної відміни. Але їм властиві ті ж форми відмінювання, що й іменникам І, ІІ, ІІІ, ІV відмін.
ОСОБЛИВОСТІ ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ, ЩО ВЖИВАЮТЬСЯ ТІЛЬКИ В МНОЖИНІ
| Відмінки | Приклади |
| Н. в. Р. в. Д. в. Зн. в. Ор. в. М. в. Кл. в. | сан-и, сход-и, грабл-і сан-ей, сход-ів, грабель сан-ям, сход-ам, грабл-ям сан-и, сход-и, грабл-і саня-ми (сань-ми), сход-ами, грабл-ями (на) сан-ях, сход-ах, грабл-ях сан-и, сход-и, грабл-і |
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
 |
Іменники ворота і штани у формах давального та місцевого відмінків мають паралельні форми: воротам – воротям, (на) воротах – (на) воротях; штанам – штаням, (у) штанах – (у) штанях.
60. Запишіть іменники в родовому та орудному відмінках.
Шахи, вершки, консерви, штани, ножиці, двері, Альпи, Гімалаї, ворота, груди, Кордильєри, Афіни, сани, терези, джунглі, хащі, кури, хитрощі, лінощі, гроші, вила, радощі.
61. Випишіть спочатку ті іменники, що можуть вживатися і в однині, і в множині, потім – іменники, що вживаються тільки в однині, і іменники, що вживаються лише в множині.
Вода, гроно, сум, робота, висівки, гроші, провесінь, дорога, горе, професор, прогрес, вершки, входини, позолота, дитина, Суми, брат.
Ключ: З їхніх перших букв складеться слово.
62. Розкрийте значення фразеологізмів. Визначте іменники, що вживаються тільки в множині, з'ясуйте їх відмінки.
З розкритими обіймами. Бути на побігеньках. Уставати разом із курми. Бути для меблів. Рости як на дріжджах. Обливати помиями.
63. Перекладіть російською мовою. Порівняйте граматичні форми в обох мов.
Высокая дверь – Мягкая мебель – Настольные часы – Длинные волосы – Синие чернила – Целые сутки –
Предпраздничные хлопоты –
ВИВЧІТЬ!
НЕЗМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ
Незмінювані іменники за поєднання з іншими словами не змінюють своєї форми, хоч і відповідають на питання різних відмінків.
До них належать:
• загальні назви іншомовного походження, що закінчуються на
-а(-я), -е(-є), -і(-і), -о, -у(-ю): амплуа, кафе, ківі, манго, бюро, рагу, журі (але слово пальто змінюється: пальта, пальті, пальтом);
• власні іншомовні назви, що закінчуються на голосний: Дюма, Гейне, Токіо, Осло, Перу;
• деякі абревіатури: навчатися в ДонНУ (Донецькому національному університеті);
• 
жіночі прізвища на приголосний та -о: у Дарини Шевченко; для Тетяни Пінчук; Ірині Ніколаєнко. Але чоловічі прізвища на приголосний та -о відмінюються: про Олексія Шевченка, з Юрієм Іваненком.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
Рід незмінюваних іменників
Назви осіб за статтю
леді – ж.р. маестро – ч.р.
Дата: 2019-02-02, просмотров: 769.
