РОЗДІЛ 1. Літературний огляд

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

АНОТАЦІЯ

Магістерська робота охоплює широке коло питань, пов’язаних із проблемами управління якістю при виробництві і реалізації м’яких куточків, та оцінкою їх конкурентоспроможності. Розглянуто стан сучасного ринку м’яких меблів України, систему властивостей, що визначають якість м’яких меблів, нормативну документацію та технологію виробництва м’яких куточків. Велика увага приділяється вивченню організаційно-методичних принципів контролю, забезпечення якості та дослідженню якості меблів. Окремий розділ присвячений маркетинговим дослідженням конкурентоспроможності м’яких куточків. В роботі використано матеріали ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”.

Магистерская работа охватывает широкий круг вопросов, связанных с проблемами управления качеством при производстве и реализации мягких уголков, и оценкой их конкурентоспособности. Рассмотрено состояние современного рынка мягкой мебели Украины, систему свойств, которые определяют качество мягкой мебели, нормативную документацию и технологию производства мягких уголков. Большое внимание отводится изучению организационно-методических принципов контроля, обеспечения качества и исследованию качества мебели. Отдельный раздел посвящен маркетинговым исследованием конкурентоспособности мягких уголков. В работе использованы материалы ЗАО „Черкасская мебельная фабрика”.

There are wide range of questions comprised in this magister work, connected with the problems of quality management during production and offtake of cushiony corners, and estimation of their competitiveness. Condition of contemprorary ukrainian furniture market, system of attributes that determines the quality of cushiony furniture, normative documentation and tecnology of producing are also examined. Great attention have been payed to learning of management-methodical principles of control, providing and investigations of furniture’s quality. Detached partition is dedicated to marketing reserches in field of competitiveness of cushiony corners. There are materials and information of CSC “Cherkassy furniture factory” were used in this work.

ЗМІСТ

КЛЮЧОВІ СЛОВА

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Літературний огляд

1.1. Стан ринку меблів в Україні

1.2. Систематизація властивостей, що визначають якість м’яких меблів

1.3. Аналіз нормативних документів, що регламентують якість м’яких меблів

1.4. Проблеми управління якістю на сучасному етапі

РОЗДІЛ 2. Об’єкти та методи досліджень

2.1. Об’єкти досліджень

2.2. Методи досліджень

РОЗДІЛ 3. Проблеми управління якістю при виробництві і реалізації меблів

3.1. Формування споживчих властивостей та якості м’яких куточків в

технологічному процесі їх виготовлення

3.2. Організація контролю якості м’яких куточків на підприємстві

3.3. Дослідження якості м’яких куточків

3.4. Розробка системи управління якістю на підприємстві

3.5. Проблеми управління якістю при реалізації м’яких меблів

РОЗДІЛ 4. Дослідження та оцінка конкурентоспроможності меблевих

виробів ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”

4.1. Критерії оцінки конкурентоспроможності м’яких куточків

ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”

4.2. Аналіз результатів проведення маркетингових досліджень щодо

оцінки конкурентоспроможності меблевих виробів

4.3. Напрями удосконалення товарного портфелю підприємства на

основі результатів дослідження

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

КЛЮЧОВІ СЛОВА

М’які меблі, м’які куточки, ринок, виробник, споживач, експлуатація, властивості, функціональність, довговічність, ергономіка, екологічність, надійність, ремонтопридатність, ціна споживання, гарантія, споживчі властивості, споживчі переваги, дослідження, продукція (процес, послуга), нормативний документ, відповідність, випробувальна лабораторія, технологія, сировина і матеріали, якість, показник якості, контроль якості, планування якості, забезпечення якості, управління якістю, служба якості, постачання, конкурентоспроможність продукції, критерії конкурентоспроможності, інтегральний показник конкурентоспроможності, мета управління, життєвий цикл продукції, петля якості, процесний підхід, система якості.

ВСТУП

Як казав класик, меблі – категорія вища, адже “об їх кожен день треться дума людини”. Меблі можуть багато розповісти про свого власника, про його внутрішній світ та естетичне освоєння дійсності.[1]

І справді, меблі – одні з найважливіших товарів народного споживання. Вони відіграють велику роль в організації побуту, відпочинку та праці. Покращення якості та підвищення рівня споживних властивостей меблевих виробів – важливий фактор підвищення добробуту сучасного суспільства вцілому. По мірі насичення сучасного ринку побутовими меблями питання про підвищення їх якості набуває першочергового значення. Крім того, необхідно враховувати, що в умовах розширення міжнародної торгівлі і все більшої інтеграції України в світове співтовариство, вітчизняна продукція повинна бути конкурентоспроможною на світовому ринку. Навіть у побуті ми все частіше згадуємо поняття якості, надійності, конкурентоспроможності та безпеки продукції, вимагаємо пред’явити сертифікати на продукцію, наполягаємо на дотриманні закону „Про захист прав споживачів” і т.д. Тому вже зараз із упевненістю можна казати: майбутнє, в якому вже нічого робити без якості, вже настало.[2]

Головною рисою сучасного ринку товарів і послуг України є реальна істина – умови диктує споживач. Тому господарювання, спрямоване на довгострокову перспективу повинно чітко орієнтуватися на принципах „невидимої руки” і вміло реагувати на них. Усвідомлений факт – в умовах ринкової економіки жодні інвестиції не врятують промислове підприємство, якщо воно не зможе забезпечити визначений обсяг продажу і головне конкурентоспроможність власної продукції, основою якої є перш за все якість. Хоча окрім показників якості до конкурентоспроможності відносять і такі фактори, як ціна, строки поставки, гарантії, сервісне обслуговування (що надає виробник) та ряд інших економічних і організаційних параметрів, все ж саме на її частку, за результатами спеціалізованих досліджень, припадає 70% вагомості серед усіх показників конкурентоспроможності. Цей фактор примушує українських товаровиробників змінити традиційне поверхневе ставлення до якості.

Управління якістю – основа досконалості, яка в свою чергу не має меж. Реалізація принципів управління якістю в повсякденній практиці здійснюється шляхом створення та впровадженням на підприємствах систем управління якістю (СУЯ). Можна говорити про те, що конкуренція фірм – це конкуренція їх систем управління якістю. Тому вдосконалення цих систем вважається одним із найважливіших напрямків підвищення конкурентоспроможності як окремих товарів, виробів, так і виробничих фірм і промислових об’єднань.[2]

Варто відзначити, що з кожним роком підвищується технічний рівень вітчизняних меблевих підприємств. Автоматичні або напівавтоматичні лінії, високопродуктивні агрегати, що залучаються в технологічні процеси виробництва, сприяють підвищенню продуктивності праці та якості кінцевого продукту. Наявність на вітчизняному ринку меблевих виробів, виготовлених із найсучасніших сировинних матеріалів та комплектуючих без перебільшення сприяють виходу на якісно новий рівень всієї галузі.

Підвищення попиту на меблеві вироби вітчизняного виробництва пояснюється появою сучасних наборів та окремих виробів прицільної якості, які не поступаються закордонним зразкам за показниками художньо-естетичного виконання та надійності.

Отже, враховуючи актуальність даної теми метою магістерської роботи є дослідження проблеми управління якістю при виробництві і реалізації, а також оцінка конкурентоспроможності м’яких куточків вітчизняного виробництва (за матеріалами ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”).

Стан ринку меблів в Україні

Найбільш влучно охарактеризувати стан справ на сучасному українському ринку м’яких меблів допоможе словосполучення „спокійний розвиток”. Причому, що важливо, – це справді розвиток, який видно неозброєним оком, судячи хоча б про кількість нових салонів м’яких меблів. Ще одна зовнішня ознака розвитку – поява нових виробників. Серед них присутні як новачки меблевої справи, так і відомі торговці, які вирішили збільшити ряди фабрикантів. За неповними даними Держкомстату (було враховано лише обсяги великих підприємств, з річним обсягом виготовлення продукції від $200 тис.) у 2004 році було виготовлено 274 480 крісел, 12 760 диванів та кушеток та майже 58 000 диванів-ліжок. До того ж, за даними Мінпромполітики (див. рис.1.1.), частка саме м’яких меблів складає домінуючі 30% від загального обсягу попиту на меблі для житлових приміщень. Подібні факти переконливо говорять на користь „інвестиційної” привабливості вітчизняного меблевого ринку.[5]

Рис. 1.1. Сегментування попиту на меблі для житлових приміщень

Характеристика „спокійний”, говорить про те, що за попередні роки спостерігалися неквапливі тенденції розвитку. Так, у 2003 році обсяг ринку становив майже $67 млн. (за роздрібними цінами) або приблизно 130-140 тисяч комплектів (диван плюс два крісла). Наприкінці 2004, за оцінками національних операторів, вже $75 млн, що перевищує показник попереднього року на 12%. Рівень продажу м’яких меблів лишається стабільним протягом трьох років, що говорить про стійкість та стабільність попиту, змінюється лише співвідношення “вітчизняний/імпортний товар”. Причому даному показнику властива тенденція прогресивного збільшення, що говорить про неодмінне домінування “українських” меблів у структурі продажу на вітчизняному ринку. Так, у 1999 році на частку меблевих виробів вітчизняного виробництва припадало до 60% загального обсягу продажу, а сьогодні вже 80%. Оскільки стрімко розвивається збутова мережа українських виробників, розширився асортимент, підвищівся професійний рівень торговців.

Імпортерам недорогих меблів з кожним роком складніше конкурувати з реалізаторами вітчизняної продукції. Не виключено, що “під імпортерами” залишаться лише елітарні меблі, які скоріше відносяться до предметів розкошу, ніж до предметів побуту. А в грошовому покажчику вони будуть забезпечувати не більше 5% від загального обсягу реалізації м’яких меблів на вітчизняному ринку. [4]

Значним чином на закріплення позицій вітчизняних виробників м'яких меблів впливало держрегулювання, яке цілеспрямовано захищало інтереси внутрішніх операторів ринку. Так, наприклад, до січня 2000 року пільгові ставки ввізного мита становили 40% митної вартості товару. Але згідно постанови КМУ №40 від 15.01.2000 року ставки знижено до 25%. Можливо, зважаючи на те, що позиції вітчизняних виробників вже досить міцні. На сьогоднішній день пільгова ставка становить 15% митної вартості, а повна – 30% (див. табл. 1.1.)

До того ж, поряд із митними труднощями, у імпортерів виникає чимало турбот з приводу закупівлі товару. Головною причиною небажання формувати дилерські відносини для великих німецьких та італійських виробників є те, що український ринок перестає бути для них об’єктом перспективних економічних інтересів. Українські виробники м’яких меблів почали більш професійно та грунтовно підходити до питань щодо якості меблів та формування асортименту. Систематичні дослідження запитів споживачів надали можливість пропонувати власні оригінальні дизайнерські розробки.

Таблиця 1.1

Імпорт меблів за кодом УКТ ЗЕД 9401710000 " Меблі обиті (м’ які )" у 2001 р . та 2002 р ., т и с.USD

Країна	2001 р .	2002 р .
Всього	2240,53	1721,63
Росія	563,91	105,48
Італія	842,11	575,07
Германія	140,76	41,76
Польша	159,69	666,17
Португалія		106,80
Франція	157,83	47,35

Офіційні дані Державної митної служби свідчать (див. табл. 1.2), що експортна діяльність українських меблевиків ще знаходиться на досить посередньому рівні. Навіть недивлячись на минулорічні успіхи в просуванні на зовнішній ринок крісел-ліжок (на суму майже у $4 млн ), загальні обсяги експорту лишаються незначними. В основному меблева продукція постачається до Російської Федерації, в той час як невиразна зовнішня діяльність спостерігається на інших європейських ринках.

Таблиця 1.2

Експорт меблів по коду У КТ ЗЕД 9401710000 "Меблі обиті (м’які)"

У 2001р. і 2002 р., тис. USD

Країна	2001 р.	2002 р.
Всього	5049,18	5053,15
Казахстан	107,28	381,60
Молдова	99,26	209,95
Росія	4560,83	3299,10
Узбекистан	47,64	126,65
Латвія	31,11	148,04
Литва	46,38	173,77
Германия	11,58	145,39
Словакія	35,12	138,65

Динаміка експорту м’яких меблів у 2003 та 2004 році ще остаточно не сформована, але за попередніми даними фахівці стверджують, що загальний приріст обсягу експорту виріс на 6-8%, у порівнянні з періодом 2002 року.[4]

Звернувшись до цінової структури продажу попередніх періодів слід відзначити, що понад 60% складають меблі середнього цінового сегменту. Найбільшим попитом користуються розкладні дивани у ціновій позиції 1300-2000 грн. (див. табл 1.3). Також це можна пов'язати із рівнем розвитку роздрібної мережі, оскільки реалізовувати товар по середній ціні, на відміну від дешевої та елітної продукції, можна у будь-якому типі торговельної точки – на ринку, у магазині, фірмовому чи спеціалізованому.

Таблиця 1.3

Меблів

Найголовнішими класифікаційними ознаками м’яких меблів є функціональне призначення (для сидіння, для лежання) та наявність м’якого елементу (від І до IV категорії м’якості). Відповідно до м’яких меблів ставиться ряд вимог, виконання яких забезпечує задоволення конкретних споживацьких потреб згідно до їх призначення. Ці вимоги стосуються дотримання показників якості, що регламентує нормативна документація, та оцінки якості виробів за об’єктивними технічними, економічними та органолептичними властивостями, що об’єднуються у такі групи:

- архітектурно-художні (естетичні);

- економічність (ціна виробу, ціна споживання;

- комфортабельність та ергономічність (функціональне вирішення виробу);

- сучасність конструкції (конструктивні, техніко-економічні);

- рівень виробничого виконання (відповідність вимогам ДСТУ 16371 – 84);

- рівень стандартизації та уніфікації конструкції (наявність стандартних та уніфікованих елементів);

- безпечність (екологічність та гігієнічність);

- надійність, довговічність та ремонтопридатність.

Естетичні властивості м’яких меблів встановлюються шляхом аналізу дизайнерського рішення певного виробу та його відповідності сучасним запитам моди та стилю інтер’єру. Під час проектування меблі завжди оцінюють з двох сторін – споживної і виробничої. Ці дві оцінки властивостей можуть не збігатися. Майстерність конструктора і полягає в тому, щоб знайти оптимальний варіант, який би задовольнив обидві сторони. Комплекс вимог споживчого характеру, зумовлений потребою людей в меблях і поєднав утилітарну та естетичну функції.

Поняття прекрасного , красивого має дві сторони:

- об’єктивну, яка існує незалежно від нашої оцінки;

- суб’єктивну, яка залежить від того середовища, в якому перебуває людина, від її смаку, рівня естетичного сприйняття і розвитку.

При проектуванні меблів досягають створення гарного виробу і саме проектування визначає естетичну цінність виробу. А красу виробу завжди визначають за його властивостями:

Зовнішньою формою

Властивості форми такі:

· Геометрична (куля, куб, паралелепіпед і т.д., або також спряжіння тіл).

Форма завжди межує з її сприйняттям.

· Сприйняття форми залежить від :

а) розташування у просторі;

б) величини;

в) маси (поверхневої щільності матеріалу);

г) розмірів форми; тут масу розглядають як сприйняття її важкості або легкості;

д) вигляду;

е) щільності (фактури) заповнення, яка визначає характер будови поверхні

(гладенький, шороховатий, матовий, ворсистий);

є) а також форма буває симетричною і асиметричною.

2) Пропорційним рішенням, тобто співвідношення розмірів його елементів. Мірою гармонійості форм виступає пропорція “Золоте січення” (епоха Ренесансу ХV – XVI ст.). Пропорція “Золоте січення” – це розміщення листків на гілці, насіння в соняшнику, лусок в шипшині. В числах пропорція “Золоте січення” виражається відношенням великого відрізку А до меншого Б, як їх сум до великого відрізку, тобто:

А = (А+Б)/А;

1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34…

Кожен член цього ряду дорівнює сумі двох попередніх.

Пропорція є засобом художньої композиції.

Композиція – це побудова, розміщення, взаємозв’язок основних елементів і частин художнього витвору в певній системі та послідовності. Важливою якістю композиції є гармонія. Гармонія виражається в узгодженні та поєднанні багатьох складових частин виробу. Ритм – це послідовне чергування співвимірних елементів (наприклад дверей на фасаді шафної стінки). Завдання ритму – підкреслити статистику або динаміку виробу, виявити характер співпідпорядкованості елементів, визначаючи головне у звучанні. Ритм сприяє виразності, чіткості та строгості художнього виробу.

3)Колір і текстура – це важливий художньо-естетичний засіб вирішення виробу. Доцільно аналізувати гармонійне поєднання кольору фурнітури та обивочного матеріалу.

Ергономічні властивості в свою чергу розв’язують питання функціонального вирішення виробу та враховують антропометричні властивості цільового споживача:

а) доцільність параметрів;

б) раціональність використаних форм;

в) місткість сховища;

г) зручність зберігання та доступу до речей;

д) компактність сховищ.

Ергономічні вимоги включають відповідність меблів антропометричним, фізіологічним, гігієнічним і психологічним особливостям людини.[12]

Рівень виробничого виконання об’єднує комплекс технічних вимог і властивостей, передбачених нормативною документацією (ДСТУ 19917-93, ДСТУ 16371-84). Це показники якості вихідних матеріалів, механічної обробки поверхні, точність розкрою деревинних матеріалів, з’єднання елементів меблів, облицювання і обробки поверхні м’яких елементів меблів, забезпечення надійності роботи розсувних і рухомих елементів і т.д.

Гігієнічні властивості регламентують виділення токсичних сполук з тим, щоб вони не перевищували максимально допустимої концентрації їх в повітрі жилих приміщень.

Властивості надійності, довговічносіті і ремонтопридатності характеризується тим, що меблі – це предмет тривалого використання, тому вони повинні бути міцними та „витривалими”. Можливість ремонту меблів залежить від конструкції деталей меблів і способів їх сполучення.[9]

Отже, загальна систематизація властивостей, що визначають якість м’яких меблів наводиться у рис. 1.2. [11]

Рис. 1.2. Дерево властивосей м’яких меблів

М’яких меблів

Сьогодні небезпідставно можна стверджувати, що роль і значення якості постійно зростає під впливом потреб людини і розвитком технологій виробництва. Проблема якості є найважливішим фактором підвищення рівня життя, екологічної, економічної і соціальної безпеки країни. Ми часто згадуємо об’єктивні (конструкція виробу, технічний рівень виробничої бази, сировина, контроль і проведення випробувань) і суб’єктивні (рівень освіти, професійна майстерність, особиста зацікавленість і психологічний стан) фактори, що безпосередньо впливають на якість. Але дефект у виробі часто-густо може носити також і суто органічний характер, якщо він визначається помилкою, що була допущена в технічній документації. В такому випадку виробництво приречене на виготовлення дефектної продукції. Для вилучення такого роду помилки необхідний ретельний контроль документації, і в першу чергу проектно-конструкторської та технологічної. Однак для цього треба передбачити традиційні уявлення про проектування як виключно творчу діяльність. Фахівці стверджують, що сама природа дослідження або проектування несе пошуковий, творчий характер і дає виконавцю право на помилку. Але до того ж, розвиток науково-технічного прогресу давно вже призвів до індустріалізації методів проектування. Спеціалізація виконавців, диференціація та масовість проектних та технічних документів, стандартизація та уніфікація деталей, залучення типових технічних і технологічних рішень – все це в сукупності дозволяє сформулювати поняття дефекта в процесі проектування і розробки нормативної документації та відокремити його від творчої, пошукової помилки. Дефектом вважається помилка, допущена в процесі використання загальноприйнятих правил, норм та методів проектування або розробки нормативної документації.

Технологія виробництва м’яких меблів також не є виключенням. Тому сьогодні головним інструментом забезпечення якості є нормативні документи, які чітко регламентують технічні вимоги як до готових меблевих виробів, так і до сировини, матеріалів та експериментальних досліджень показників якості м’яких меблів. Доцільно дослідити головні нормативні документи, затверджені Державним комітетом України з питань технічного регулювання і споживчої політики, що діють в галузі виробництва м’яких меблів.

Отже, міждержавні стандарти ГОСТ 19917-93 „Мебель для сидения и лежания. Общие технические условия” та зміни №1 до нього та ГОСТ 16371-93 „Мебель. Общие технические условия” та зміни №1 до нього є базовими нормативними документами, на які спирається технологія виробництва м’яких меблів України. Поширюються вони на всі види меблів для сидіння і лежання будь-якого функціонального призначення. Наведемо головні положення вищезазначених стандартів.

Функціональні розміри виробів повинні відповідати вимогам ГОСТ 13025.1, ГОСТ 13025.2, ГОСТ 19301.2, ГОСТ 19301.3, ГОСТ 17524.2, ГОСТ 19178, ГОСТ 26682. Функціональні розміри виробів, не встановлені відповідними стандартами, повинні бути вказані у технічній документації на ці вироби.

До сировинних матеріалів та елементів конструкції виробів висуваються наступні вимоги:

- вологість деталей з деревини та деревинних матеріалів, міцність клеєного з'єднання, норми дефектів деревини для поверхонь, що підлягають облицюванню, визначається за ГОСТ 20400;

- на лицьових поверхнях деревини допускається наявність сучків, якщо це не знижує міцність виробу та передбачено технічною документацією на виріб (ГОСТ 19917-93);

- у шипових з'єднаннях і деталях площою поперечного перерізу менше 20х30мм, що несуть силові навантаження не допускаються жодні дефекти деревини;

- рекомендується, щоб розміри червоточин, гаманців та пробок для їх обробки в деталях з масивної деревини не перевищували 1/3 ширини або товщини деталі. Сучки в деталях допускаються розміром не більше 10 мм;

- сучки розміром більше 15 мм на деталях, призначених для облицювання або непрозорої обробки, повинні бути заховані вставками або пробками (вставки і пробки повинні виготовлятися з деревини тієї ж породи та мати однаковий напрям волокон);

- у виробах на лицьових поверхнях не рекомендується більше двох виправлень, що мають чітко відповідати кольору і текстурі основного матеріалу;

- на лицьових поверхнях, оброблених декоративним матеріалом виправлення не допускаються;

- при облицюванні деталей волокна деревини облицювання повинні бути розташовані під кутом 45-90° по відношенню до волокон деревини основи;

- спинка та сидіння меблів для сидіння і лежання можуть бути м'якими та жорсткими (до жорстких елементів меблів для сидіння і лежання відносяться елементи без настилу або з настилом товщиною до 10 мм включно). М'які елементи можуть бути відповідно 0, І, ІІ, ІІІ та ІV категорії м'якості (ГОСТ 21640-91) ;

- у м’яких елементах меблів у якості настилів повинні застосовуватися еластичні рулонні і пластові матеріали;

- не допускається формувати настилочний шар із матеріалу типу деревинної стружки або крихіток еластичного пінополеуретану;

- м’які елементи, що облицьовані тканиною і сформовані з пінорезини або кількох видів настилочних матеріалів, де верхнім шаром є пінорезина, повинні мати додатковий настилочний шар товщиною не менше 3мм з рулонного пластового матеріалу типу ватина. Застосування додаткового настилочного шару з синтетичних матеріалів не допускається;

- м'які елементи на основі пружинного блоку при експлуатації не повинні створювати шуму, луску чи скрипу;

- на жорстку основу під пружинні блоки повинен прокладатися шар ватину, ватилену за ГОСТ 5679 або іншого рулонного матеріалу товщиною не менше 5 мм;

- облицювальний матеріал м'яких елементів повинен бути закріплений із дотриманням симетрії малюнка, без зморшок і перекосів (зморшки, що зникають після зняття навантаження не враховуються);

- у виробах, основа яких виготовлена із деревини, облицювальний матеріал необхідно прикріплювати скобами або клеєм;

- фурнітура, що знаходиться на поверхні елементів конструкції виробу повинна бути без заусенців, а ребра механізмів трансформації повинні бути притупленими;

- не припускається наявність швів на лицьовій поверхні облицювального матеріалу, крім випадків, коли шов передбачений художнім вирішенням виробу;

- конструкція виробів з відділеннями для зберігання постільної білизни повинна забезпечувати вільний доступ до них та провітрювання.

- елементи виробу, що підлягають трансформації, висуванню повинні мати вільний хід без перекосів;

- ребра виробів, з якими в процесі експлуатації стикається людина, повинні бути пом'якшені;

- граничні відхилення від габаритних розмірів виробів не повинні перевищувати ±5мм;

- показники міцності, стійкості, статичної міцності спинки, підлокітників та інших деталей меблів для сидіння та лежання повинні відповідати технічним умовам на даний вид виробу;

- синтетичні матеріали, що використовуються для виготовлення меблів повинні бути дозволені до застосування органами санітарно-епідеміологічного нагляду України;

- при виготовленні виробів не припускається використовувати клейові матеріали, які спричиняють змінення кольору поверхні із захисно-декоративним покриттям;

- не допускається використання у виробництві деталей з деревинно-стружкових плит, які не мають облицювального декоративного покриття, окрім у місцях конструкції з невидимими з’єднаннями;

- синтетичні матеріали і матеріали, виготовлені шляхом повторної переробки, що використовуються у виробництві меблів, повинні бути дозволені до застосування органами санепідемконтролю;

- маркування меблів для сидіння і лежання повинно відповідати вимогам ГОСТ 16371;

- спосіб нанесення маркування повинен забезпечувати його збереження протягом усього терміну експлуатації виробу;

- вироби, до яких не можна прикріпити паперові ярлики повинні мати тканеві ярлики.

Показники міцності виробів повинні відповідати вимогам:

ü стійкість (під дією двох вантажів масою 60 кг. в напрямку вперед і назад – не менш як 15,0 даН, вбік – не менш як 15,0 даН);

ü статистична міцність навісних боковин (при навантаженні 80,0 даН кількість циклів навантажувань – 10);

ü міцність ніжок у поперечному і повздовжньому навантаженнях (при навантаженні 40,0 даН кількість циклів навантажувань – 10);

ü довговічність (сидіння 5000 циклів, спинки 5000 циклів, боковинки 3000 циклів, спального місця 3000 циклів, при цьому залишкова деформація виробів не більше 10%);

ü ударна міцність сидіння або спального місця (висота падіння вантажу – 140 мм при 10 циклах випробувань);

ü міцність основи сховища для постільної білизни (не менше, як 40 даН)).

Вимоги гігієнічних нормативів СП №1042-73 «Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию», СанПіН №6027А-91 «Санитарные правила по применению полимерных материалов в строительстве и производстве мебели. Гигиенические требования» регламентують допустимі обсяги міграції хімічних речовин в повітря житлових приміщень з поверхні меблевого виробу (КДГ, мг/м³): формальдегід (0,01), аміак (0,04), дибутилфталат (0,05), диоктилфталат (0,05), стирол (0,002), фенол (0,003), толуол (0,6), капролактам (0,06).

Приймання м’яких меблів здійснюється партіями. Партією вважається певна кількість виробів одного найменування та артикула, що оформлена одним документом. Перевіряють зовнішній вигляд, якість обробки деталей, трансформацію рухомих елементів, якість збирання кожного виробу.

Розміри меблів та (або) деталей необхідно перевіряти універсальними вимірювальними приладами. Застосування матеріалів у виробництві меблів, вимоги до основи та формуванню м’яких елементів перевіряють за технічною документацією на виріб. Зовнішній вигляд, якість збирання та вимоги до фурнітури повинні перевірятися візуально. Показники м’якості визначають за ГОСТ 21640. Довговічність м’яких елементів меблів, сформованих на основі пружинних блоків, визначають за ГОСТ 14314. Міцність кріплення посадних ніжок визначають за ГОСТ 19194. Залишкову деформацію безпружиних м’яких елементів визначають за ГОСТ 19918.

Маркування та упакування меблевих виробів повинно відповідати ГОСТ 16371. Основною вимогою є чіткість посилань на виробника та нормативний документ, згідно якого виготовлений даний виріб. Вироби, до яких не можна прикріпити паперовий ярлик, повинні мати тканеві ярлики. До упакування виробу повинен бути прикріплений зразок облицювальної тканини.

Виробник повинен гарантувати відповідність меблів вимогам ГОСТ 19917-93 при умові дотримання умов транспортування, зберігання, експлуатації і збирання. Гарантійний термін експлуатації виробів дитячих меблів і меблів для суспільних приміщень – 12 місяців, побутової – 18 місяців. Гарантійний термін при роздрібному продажу починає відлік від дати продажу виробу. [14]

Об’єкти досліджень

Об’єктами дослідження у магістерській роботі є м’які куточки та промислове підприємство ЗАТ «Черкаська меблева фабрика», що спеціалізується на виготовленні даного виду м’яких меблів.

Закрите акціонерне товариство “Черкаська меблева фабрика” засноване на базі ДП “Меблева фабрика” ЗАТ “Черкаський ДОК” шляхом реорганізації (поділу) суб’єкту підприємницької діяльності Закритого акціонерного товариства “Черкаський ДОК” на підставі рішення зборів акціонерів від 22 липня 1997 р. та створення на його основі таких суб’єктів підприємницької діяльності:

ЗАТ ”Черкаський меблевий комбінат”

ЗАТ “Черкаська меблева фабрика”

ЗАТ “Черкаський завод деревностружкових плит”

ЗАТ “Будищенська меблева фабрика”

ЗАТ “Фабрика кухонних меблів “ с. Свідівок.

Місце знаходження ЗАТ “Черкаська меблева фабрика” – м.Черкаси, вул. Чигиринська, 11.

Метою діяльності підприємства є забезпечити потребу споживачів у високоякісних меблевих виробах. Предмет діяльності – виробництво товарів народного споживання, а саме: м’яких та корпусних меблів (див. дод. А), меблів на замовлення населення та їх відвантаження споживачам в Україні і за кордоном. Проводиться науково-дослідна діяльність в галузі покращення якості виробленої продукції, вивчення можливостей щодо зниження витрат на її виробництво, проведення проектних, проектно-розвідувальних, будівельних та ремонтних робіт, організація власної торгівельної мережі і т.д.

Статутний фонд ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” товариства становить 1 124 085 грн. Статутний фонд поділений на 74 939 простих іменних акцій номінальною вартістю 15 грн кожна (товариство має право змінювати розмір статутного фонду). Резервний фонд підприємства створюється в розмірі 25 відсотків статутного фонду.

Загальна площа підприємства – 4,3 тис. кв.м. Рік введення в експлуатацію – 1963. Кількість працівників – 160. Категорія з ЦО – ІІІ.

Продукція підприємства реалізується у фірмовому магазині ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” (знаходиьтся за тією ж адресою, що і саме підприємство) та через посередників. Постійним клієнтам та оптовим замовникам надається знижка та можливість придбання мебелвих виробів у кредит.

М’які куточки „Мрія”, „Бриз”, Леон”, „Офісний” входять до асортиментного переліку підприємства (див. дод. Б) та є широко розповсюдженим і важливим в сучасному побуті видом м’яких меблів . За експлуатаційною ознакою дані зразки придатні до застосування у житлових та офісних приміщеннях. Функціональні ознаки модельного ряду м’яких куточків фабрики – для сидіння, лежання і зберігання білизни. Всі моделі обладнані механізмом трансформації та здатні до трансформування в положення сидячі-лежачі. Куточки, в залежності від характеристики м’якого елементу, виготовляються I (тривалий відпочинок в положенні лежачі) та II (короткочасний відпочинок в положенні лежачі та відпочинок в положенні сидячи) категорій м’якості.

Отже, базвим об’єктом дослідження магістерської роботи виступає м’який куточок „Мрія” виробництва ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”. Детальна товарознавча характеристика досліджуваного зразка наводиться у пункті 3.3.

Методи досліджень

Методологія дослідження якості м’яких меблів представлена у відповідних нормативних документах. Таким чином, показники категорії м’якості м’яких елементів визначаються за ГОСТ 21640-91; стійкість, міцність, довговічність каркасів м’яких куточків визначають за ГОСТ 19120-93; міцність з’єднання опорних спинок та міцність основи визначають за ГОСТ 17340; довговічність м’яких елементів мебів, сформованих на основі пружинних блоків, визначають за ГОСТ 14314-94. Обов’язковою умовою проведення випробувань є температура приміщення 18–25 ⁰С та відносна вологість повітря не вище 70%.

Отже, категорія м’якості меблевого виробу визначається методом навантаження у 70 даН на зразок м’якого елемента (спинка або сидіння), що здійснюється на спеціальному випробувальному стенді (ГОСТ 21640-91). Таким чином визначається загальна деформація зразка та його податливість до деформації. Отриманий результат випробування порівнюється із показниками, зазначеними у нормативному документі, і встановлюють категорію м’якості меблевого виробу.

Визначення стійкості, міцності та довговічності каркасів проводиться експериментальним методом, зміст якого полягає у здійсненні циклічних навантажень силою у 40 даН. Це надає можливість визначити стійкість дослідного виробу вбік, вперед і назад. Міцність зразка перевіряється методом ударного навантаження на сидіння. Вантаж циклічно опускають на м’який елемент з висоти 140 мм і визначають характер руйнувань. Результати дослідження зразка порівнюють із нормою стандарту. У випадку відсутності ознак руйнування зразок вважається міцним (ГОСТ 19120-93).

Методом багаторазових циклічних навантажень (засобом шестигранного барабану з бобишкаим) на м’який елемент меблевого виробу встановлюється його довговічність. Високоякісний зразок витримує навантаження у 29 тисяч циклів і свідчить про високий рівень сировини, матеріалів та виробничого виконання.

Якість збирання меблевого виробу, якість маркування та упакування, якість фурнітури та загальний зовнішній вигляд визначається органолептичним методом відповідно до вимог нормативних документів (ГОСТ 19917-93).

В даній магістерській роботі конкурентоспроможність м’якого куточка „Мрія”, виготовленого ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”, визначалася методом експертної оцінки якості з подальшим розрахунком інтегрального показника конкурентоспроможності та методом побудови многокутника конкуренто-спроможності. Обидва методи передбачали проведення анкетування респондентів з метою визначення найвагоміших, з точки зору споживачів, критеріїв конкурентоспроможності м’яких куточків.

Усадка в точках, мм

α =(Н_поч-Н_е)

Нерівно-мірність усадки, мм β = α_мах - α_мін 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6 0 20,1 20,2 20,1 20,2 20,1 20,2 - - - - - - - 10 19,9 20,0 20,0 20,0 20,0 20,0 2 2 1 2 1 2 1 12,5 19,8 20,0 19,9 19,9 19,9 20,0 1 0 1 1 1 0 1 15,0 19,8 19,8 19,9 19,9 19,8 19,9 0 2 0 0 1 1 2 17,5 19,7 19,7 19,8 19,8 19,6 19,8 1 1 1 1 2 1 1 20 19,6 19,6 19,7 19,7 19,5 19,7 1 1 1 1 1 1 0 22,5 19,5 19,5 19,6 19,6 19,5 19,6 1 1 1 1 0 1 1 25 19,5 19,5 19,5 19,5 19,4 19,5 0 0 1 1 1 1 1 29 19,3 19,4 19,4 19,4 19,3 19,4 2 1 1 1 1 1 1

Таблиця 3.2

Кількість

Циклів

Прокатування

Деформація (усадка зразка)

нерівномірність усадки, мм

максимальна Початкова Кінцева 1 29000 8 1 8 норма 29000 не більше 22

не більше 15

Необхідно зазначити, що систематичне проведення експериментальних досліджень відкриває можливість до формування комплексу оптимальних показників якості конкретного меблевого виробу. В свою чергу контроль за дотриманням якості виробництва призводить до підвищення окремих показників якості виробу в цілому. В результаті підвищується споживна вартість продукції і здатність задовольняти обумовлені потреби, тобто виріб набуває ознак високоякісного як такого.

0,05

0,1

0,16

0,20

0,21

0,15

0,09

Розрахунки таблиці дають підстави стверджувати, що при виборі м’яких меблів споживач в першу чергу звертає увагу на функціональність виробу (вагомість даної характеристики виробу в оцінці конкурентоспроможності відіграє головну роль), потім аналізує естетичні властивості виробу і ціну його споживання. Вважаємо, що саме ці три характеристики меблевих виробів найбільшим чином впливають на формування моделі поведінки споживача та на конкурентоспроможність певного виробу. Тому в подальшій частині маркетингових досліджень оцінку конкурентоспроможності м’яких куточків ЗАТ „Черкаська мебева фабрика” будемо проводити саме за цими критеріями.

Оцінку конкурентоспроможності зразків м’яких куточків (див. розділ 3.3) доцільно розпочати з методології розрахунку інтегрального показника якості кожного окремого м’якого куточка. Для цього необхідно звернутися до протоколів проведених випробувань якості м’яких куточків з метою встановлення відповідності отриманих показників нормативній документації та виявлення споживчих переваг.

Отже, за результатами дослідження (див. дод. Г табл. 1) на визначення міцності, стійкості та довговічності каркасів всі експериментальні зразки відповідають вимогам нормативної документації на даний вид виробів.

Таблиця 2 додатку Г містить результати експериментальних досліджень базових зразків на визначення категорії м'якості м'яких елементів м’яких куточків.

Отже, співставивши дані протоколів випробувань з показниками технічної документації ГОСТ 19917-93 можна зробити висновок, що всі представлені зразки м’яких куточків слід відносити до другої категорії м'якості, а відповідно й використовувати їх у повсякденному побуті в житлових чи офісних приміщеннях.

Дані протоколів випробувань, що представлених в табл. 3 дод. Г, відображають результати проведених досліджень на визначення довговічності пружинних м'яких елементів меблів для сидіння і лежання. М'які елементи з пружинними блоками експериментальних зразків м’яких куточків "Мрія", "Болеро" та "Вісла" відповідають нормам ГОСТ 14314-94. Усі м'які елементи витримали завдане навантаження без пошкодження пружинного блоку та за жодним з виробів не було помічено перевищення дозволеної норми нерівномірності максимальної усадки після зняття навантаження. Звертаючи увагу на те, що м’які куточки є предметами тривалого терміну користування, на даний показник якості звертаємо окрему увагу.

Отже, на підставі затверджених результатів випробувань, отримані дані підлягають подальшому опрацюванню. Експертна комісія у складі 5 працівників відділу якості ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” встановила коефіцієнти вагомості показників якості в колегіальному порядку та затвердила шкалу бальної оцінки, що становила 2 (мінімально), 3, 4 та 5 (максимально) балів відповідно. У таблиці 4.2 подано результати проведеної експертної оцінки якості досліджуваних зразків м’яких куточків.

Таблиця 4.2

М ’ яких куточків

Показники якості	Коеф. вагом, Кв	Середній бал досл. зразка, B1	Середній бал конк зразка, B2	Відносний показник якості, g = B1/B2	P = Kв * g
Функціональні (технічні)
Міцність та довговічність каркасів	0,3	4,6	4,6	1	0,3
Категорії м’якості м’яких елементів	0,1	5	4,6	1,09	0,1
Залишкова деформація безпружинних м’яких елементів	0,2	5	4,6	1,09	0,18
Продовження табл. 4.3
Довговічність пружинних м’яких елементів	0,4	4,3	4,6	0,9	0,25
Збірний параметричний Індекс, P ф					0,83
Естетичні
Інформативна виразність	0,25	4,6	5	0,92	0,2
Дизайн	0,4	5	4,3	1,16	0,28
Цілісність композиції	0,35	5	4,6	1,09	0,25
Збірний параметричний індекс, Рест					0,73
Економічні		Досл. зразок, С₁	Конкур. зразок, С₂		G = C₁/C₂
Ціна, грн		1890	2050		0,92

Метод визначення інтегрального показника конкурентоспроможності спирається не лише маркетингову інформацію, отриману шляхом анкетування, але й на певні товарознавчі аспекти (відповідність показників якості вимогам нормативних документів, думки експертів ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”). Можна стверджувати, що даний метод не є вичерпним в питанні дослідження конкурентоспроможності м’якого куточка „Мрія”. Тому необхідно провести дослідження споживацької оцінки кожного конкуруючого зразка та побудувати багатокутник конкурентоспроможності, який надасть можливість візуально виявляти сильні і слабкі сторони досліджуваного куточка „Мрія” за усіма критеріями конкурентоспроможності.

Методика розрахунків полягає наступному: спочатку необхідно зібрати дані другої частини анкети у вигляді розрахункової таблиці (табл. 4.4). Визначити сумарний бал окремих характеристик куточків. Потім розрахувати середній бал кожної характеристики, просумувати та отримати узагальнений бал головних критеріїв конкурентоспроможності кожного м’якого куточка. Узагальнений бал всіх куточків необхідно нанести на координатні осі багатокутника конкурентоспроможності, з’єднати відповідні характеристики відповідного зразка. В результаті отримаємо візуальну інформацію щодо конкуренто-спроможності м’якого куточка „Мрія” (виробництва ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”) (рис. 4.2)

Таблиця 4.4

Розрахункова таблиця результатів другої частини анкетування

Критерії конкуренто-спроможності	Р₁	Р₂	Р₃	Р₄	Р₅	Р₆	Р₇	Р₈	Р₉	Р₁₀	Сума	Сер	Заг
М ’ який куточок „Мрія”
Функціональність
Функціональні розміри	3	3	2	3	3	2	3	3	3	3	28	2,8

8,8

Категорія м’якості 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 30 3,0 Досконалість виконання основної та додаткової функції 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 30 3,0 Естетичність

Колір 2 2 2 3 3 2 2 2 2 2 22 2,2

6,5

Дизайн 2 2 2 2 2 3 3 3 2 2 23 2,3 Інформативна виразність 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 20 2,0 Економічність

Ціна виробу 3 2 2 2 3 2 2 3 3 2 26 2,6

8,5

Ціна на запасні деталі 3 3 3 3 2 3 3 3 3 3 29 2,9 Витрати на можливий ремонт 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 30 3,0 Безпечність та екологічність

Досконалість виробничого виконання та обробки лицьових поверхонь 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 30 3,0

5,5

Використання сировини з високими гігієнічними властивостями 3 2 3 2 2 3 3 3 2 2 25 2,5 Надійність

Міцність з’єднань елементів конструкції 3 3 3 3 3 3 2 3 3 2 28 2,8

5,7

Міцність ніжок, основи, боковин 3 3 2 3 3 3 3 3 3 3 29 2,9 Ергономічність

Раціональність форми і розмірів 2 3 3 3 3 2 2 3 3 3 27 2,7

8,4

Стійкість на горизонтальній поверхні 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 30 3,0 Зручність трансформування 3 2 2 3 3 3 3 2 3 3 27 2,7

Продовження табл. 4.4

Стандартизація вузлів і деталей

5,7

Широка доступність вузлів і деталей 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 30 3,0 Стандартні розміри і габарити 2 2 2 3 3 3 3 3 3 3 27 2,7 „Патентна чистота”

Унікальність моделі 2 3 2 2 2 3 3 2 3 3 25 2,5

5,0

Репутація виробника 2 2 2 3 2 3 3 3 2 3 25 2,5

М ’ який куточок „Болеро”

Функціональність

Функціональні розміри 3 3 3 3 2 2 3 2 3 3 27 2,7

7,7

Категорія м’якості 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 30 3,0 Досконалість виконання основної та додаткової функції 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 20 2,0 Естетичність

Колір 3 2 2 3 3 3 3 2 3 2 26 2,6

7,8

Дизайн 3 3 3 2 3 2 2 3 2 3 26 2,6 Інформативна виразність 3 2 3 2 3 2 2 3 3 3 26 2,6 Економічність

Ціна виробу 3 3 3 3 2 3 2 2 2 2 25 2,5

7,5

Ціна на запасні деталі 3 2 3 2 2 3 3 3 2 2 25 2,5 Витрати на можливий ремонт 3 2 2 2 2 2 3 3 3 2 25 2,5 Безпечність та екологічність

Досконалість виробничого виконання та обробки лицьових поверхонь 3 3 3 3 2 2 3 2 3 3 27 2,7

5,5

Використання сировини з високими гігієнічними властивостями 2 3 3 3 3 3 3 2 3 3 28 2,8 Надійність

Міцність з’єднань елементів конструкції 3 3 3 2 2 3 2 3 2 3 26 2,6

5,1

Міцність ніжок, основи, боковин 3 2 2 2 3 3 2 2 3 3 25 2,5 Ергономічність

Раціональність форми і розмірів 3 2 3 3 3 3 2 2 3 3 27 2,7

7,5

Стійкість на горизонтальній поверхні 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 30 3,0

Продовження табл. 4.4

Зручність трансформування 2 2 2 2 2 2 1 2 2 1 18 1,8 Стандартизація вузлів і деталей

Широка доступність вузлів і деталей 3 3 3 3 2 3 2 3 2 2 26 2,6

5,2

Стандартні розміри і габарити 2 3 2 2 2 3 3 3 3 3 26 2,6 „Патентна чистота”

Унікальність моделі 2 2 2 3 3 3 2 3 3 3 26 2,6

5,4

Репутація виробника 3 3 3 3 2 3 3 2 3 3 28 2,8

М ’ який куточок „Вісла”

Функціональність

Функціональні розміри 3 2 3 3 2 2 3 3 3 3 27 2,7

5,6

Категорія м’якості 1 1 2 1 2 1 1 1 2 1 13 1,3 Досконалість виконання основної та додаткової функції 1 1 2 1 2 1 2 2 2 2 16 1,6 Естетичність

Колір 3 3 3 2 3 2 3 3 3 3 28 2,8

8,1

Дизайн 3 3 2 2 3 3 3 3 2 3 27 2,7 Інформативна виразність 2 2 3 3 2 3 3 3 2 3 26 2,6 Економічність

Ціна виробу 2 2 2 2 2 2 1 2 2 2 19 1,9

5,4

Ціна на запасні деталі 2 2 2 2 1 1 1 1 2 1 15 1,5 Витрати на можливий ремонт 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 20 2,0 Безпечність та екологічність

Досконалість виробничого виконання та обробки лицьових поверхонь 2 3 3 3 2 2 3 3 3 3 27 2,7

4,5

Використання сировини з високими гігієнічними властивостями 2 2 2 1 2 2 1 2 2 2 18 1,8 Надійність

Міцність з’єднань елементів конструкції 3 3 3 2 3 3 3 3 3 3 29 2,9

5,7

Міцність ніжок, основи, боковин 3 3 3 3 2 3 2 3 3 3 28 2,8 Ергономічність

Раціональність форми і розмірів 2 3 3 3 2 3 3 2 3 2 26 2,6 Стійкість на горизонтальній поверхні 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 30 3,0

8,0

Зручність трансформування 2 2 2 2 3 3 3 2 3 2 24 2,4 Стандартизація вузлів і деталей

Широка доступність вузлів і деталей 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 20 2,0

4,8

Стандартні розміри і габарити 3 3 3 3 2 3 3 2 3 3 28 2,8 „Патентна чистота”

Унікальність моделі 3 2 3 3 3 3 3 2 2 3 27 2,7

4,7

Репутація виробника 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 20 2,0

Р1, Р2 і т.д. Р10 – Бальна оцінка респондентом 1, 2 і т.д. 10

Функціональність

„Патентна чистота” Економічність

Стандартизація

Рис. 4.2. Багатокутник конкурентоспроможності

Аналізуючи візуальну інформацію побудованого багатокутника конкурентоспроможності можна зробити висновок, що м’який куточок „Мрія” виробництва ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” має найбільшу кількість переважних критерії конкурентоспроможності в порівнянні із зразками „Болеро” та „Вісла”. Лише за критерієм естетичності „Мрія”, за думкою респондентів, поступається дослідним зразкам. Необхідно відзначити високо оцінені респондентами критерії економічності, функціональності і ергономічності м’якого куточка. Саме завдяки цим високо оціненим критеріям головним чином і сформувалася конкурентна перевага дослідного зразка Черкаськаої меблевої фабрики.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

За останні роки ринок м’яких меблів України набув значного розвитку, що обумовлений головним чином підвищенням попиту на меблеві вироби та ростом економіки країни вцілому. З’являються нові фігуранти меблевої промисловості та стабілізували свої позиції досвідчені виробники. Як наслідок з кожним роком валовий обсяг меблевої продукції, виготовленої вітчизняними підприємствами, зростає. Важливим є те, що крім підвищення рівня конкурентоспроможності м’яких меблів вітчизняного виробництва, спостерігається тенденція поступового витіснення з ринку України імпортованих. Досягнення високого рівня конкурентоспроможності зумовлене модернізацією виробничої бази меблевих підприємств, що проводилася протягом десяти останніх років. І звичайно підгрунтям підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції є кваліфікований, зацікавлений персонал та досконала організація виробництва.

Зважаючи на усі досягнення меблевої галузі досі невірішеними залишилися певні проблеми. Перш за все це стосується великого обсягу сировини і матеріалів, що імпортуються. Вітчизняні меблеві підприємства змушені укладати контракти з іноземними постачальниками деревини, різноманітних сучасних видів наповнювачів, пружинних блоків та інших матеріалів, що не виготовляються в Україні. Безумовно, це відбивається на формуванні ціні готового виробу.

Невирішеною на багатьох функціонуючих підприємствах залишається проблема кваліфікованого персоналу. У вимогливих умовах сучасної ринкової економіки українським виробникам необхідно розширювати та вдосконалювати товарний портфель. Процес розробки і проектування нових видів виробів повинен здійснюватися творчими, професійними дизайнерами. А сучасне високотехнологічне обладнання вітчизняних підприємств вимагає наявності штату кваліфікованих і майстерних працівників. Зважаючи на це зазначаємо, що вирішення цих питань надасть можливість розширити обсяги продажу вітчизняних м’яких меблів не лише в Україні, але й за її межами.

Питання нормативної документації, що регламентує якість м’яких куточків, породжує наступну актуальну проблему. Полягає вона в тому, що вже тривалий час національними органами зі стандартизації не проводилося оновлення та корегування наявних стандартів. Так, базовий нормативний документ ГОСТ 19917-93 “Мебель для сидения и лежания. Общие технические условия” датується 1993 роком видання. Звичайно, потужні виробничі підприємства з власної ініціативи розробляють велику кількість внутрішніх, більш відповідних сучасним вимогам нормативних документів – інструкцій, методик, настанов але оновлення державних стандартів вкрай необхідне.

Важливим принципом управління якістю при реалізації м’яких куточків є контроль високих показників екологічності та безпечності. Оскільки сьогодні меблева продукція, що не пройшла обов’язкову експертизу на відповідність цим вимогам та не отримала відповідний висновок санітарно-гігієнічної експертизи не допускається до продажу у роздрібній торговельній мережі.

Важливим видом контролю якості м’яких куточків є випробування готової продукції. Лабораторні випробування надають можливість дослідити показники якості, що неможливо визначити органолептичним чи і ншим шляхом (стійкість, міцність, довговічність). Крім того шляхом випробувань можна виявити причинивиникнення невідповідностей та розробити заходи щодо їх попередження. Зважаючи на те, що м’які куточки належать до виробів з тривалим строком споживання можна стверджувати, що цей аспект контролю і управління якістю безперечно є актуальним для ЗАТ «Черкаська меблева фабрика» та багатьох інших меблевих підприємств України.

Управління якістю пройшло низку етапів у своєму розвитку. Етап зародження окремих елементів управління якістю в загальному процесі управління підприємством змінився етапом інтеграції, комплексним, системним підходом до управління якістю. Переваги комплексного управління якістю сприяли розробці спочатку національних, а потім і міжнародних стандартів ІСО 9000 по створенню систем якості, які почали широко впроваджуватися на меблевих підприємствах.

З метою стимулювання підприємств в питанні постійного поліпшення якості продукції та послуг запроваджені національні премії з якості. Подібні заходи необхідні не лише для того, щоб відзначати провідні підприємства галузі, але й для того, щоб “підтягнути” інші. Шляхом проведення самооцінки за критеріями преміювання підприємства розробляють план заходів підвищення якості продукції, що виробляється.

Практичні спостереження постійно підтверджують, що для організації чіткої роботи в напрямку якості на виробничому підприємстві має бути впроваджена система управління якістю та забезпечене її чітке функціонування. В подальшому необхідно звертати увагу та реагувати на внутрішні та зовнішні умови діяльності підприємства, які постійно змінюються. Тому також важливо планувати періодичне вдосконалення системи управління якістю.

Отже, з метою підвищення конкурентоспроможності м’яких меблів вітчизняного виробництва не лише на українському ринку, а й на міжнародному, підприємствам галузі необхідно розробити, впровадити та сертифікувати систему якості у відповідності до нормативів ІSО серії 9000.

Проведені маркетингові дослідження надають підстави стверджувати, що при здійсненні купівлі споживач головним чином звертає увагу на естетичні, функціональні та економічні властивості м’якого куточка. До того ж, показники якості, що характеризують саме ці споживчі властивості, використовуються в розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності. Зважаючи на це, вітчизняним меблевим підприємствам, необхідно більше уваги приділяти формуванню у виробах комплексу вищезазначених споживних властивостей.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Черепахина А.Н. Эстетика современной мебели. – 2-е изд, перераб. и доп. – М.: Лесная промышленность, 1990. – 244с.

2. Огвоздин В.Ю. Управление качеством: Основи теории и практики: Учебное пособие. – 4-е изд., испр. И доп. - М.: Издательство „Дело и сервис”, 2002. – 160с.

3. Дмитриева К.А. Конструирование мебельных изделий – М.: Лесная промышленность, 1996. – 146с.

4. Осауленко О.Г. Україна в цифрах: Статистичний щорічник України. – К.: 2003.

5. Войтко И. Провинция диванширь 2004 // Журнал „Бизнес” №12 (531), 24 марта 2003 года. – с. 45-47.

6. Левичева Ю. "Здесь продается славянский шкаф?.." // Ukrainian Market Review. 2002 . №8. C. 25, 27

7. Попель С. Мебельщики развивают новые направления // Деловая столица . 27 января 2003 (№ 3-4) . С. 20

8. Грибановский А. Мебель будет дорожать // Деловая столица .15 декабря 2003 (№ 50) . С. 35

9. Бубон С. В спину с Европой // Журнал „Бизнес” №11 (530), 17 марта 2003 года. – с.27-28.

10. Додаток №2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995р. №786. 1.

11. Товароведение непродовольственных товаров: Учеб. Пособие для торг. Вузов/Агбаш В.Л., Елизарова В.Ф., Лойко Д.П. и др – 2-е изд., перераб. – М.: Экономика, 1989. – 495с.

12. Зіміна Н.К. Товарознавство меблевих товарів. Опорний конспект лекцій. – К.: КНТЕУ, 2001. – 62с.

13. Сахаров В.В., Фурин А.И. Качество мебели. – М.: Лесная промышленность, 1990 – 153с.

14. ГОСТ 19917-93 “Мебель для сидения и лежания. Общие технические

условия”

15. ГОСТ 19120-93 "Мебель для сидения и лежания. Метод испытания на

прочность и долговечность каркасов дивана кровати и кресла кровати"

16. ГОСТ 14314-94 "Мебель для сидения и лежания. Метод испытания мягких элементов на долговечность".

17. ГОСТ 21640-91 "Мебель для сидения и лежания. Метод определения категории мягкости мягких элементов".

18. Материалы мебельного производства: Учебное пособие для техникумов. – М.: Лесная промышленость, 1990. –144с.

19. Фурин А.И. Производство мягкой мебели. Учебник для СПТУ. – 4-е изд, перераб. и доп. – М., Высшая школа, 1990 – 271с.

20. Блехман А.Б. Проектирование и конструирование мебели – М.: Экономика, 1988. – 196с.

21. Фомичев С.К. Основы управления качеством: Учеб. пособие – К.: МАУП, 2000. – 196с.

22. Мережко Н.В. Сертифікація товарів і послуг: Підручник – К.: Київ. нац. торг. –екон. ун-т, 2002. – 298с.

23. Бессмертный В.С., Зубенко С.Н. Стандартизация, сертификация, метрология. – Белгород, 1998. – Ч.1. Стандартизация товаров. – 68 с.

24. Доманцевич Н. Проблемы обеспечения качества продукции на Украине // Jacosc wyrobow w gospodace rynkowey. – Krakow, 1998. – s. 168 – 171.

25. Мюллер К. Деякі аспекти впровадження систем якості у промисловості // Інформ. бюл. з міжнар. Стандартизації. – 1998. - №3. – С.163 – 173.

26. Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. – К.: ЄУФІСМБ, 2000. – 174с.

27. Сертифікація в Україні. Нормативні акти та інші документи. – Стандарти з управління якістю та забезпечення якості. – К., 1999. – Т.3. – 480 с.

28. Ясинська Н.С. Управління якістю товарів: Опорний конспект лекцій – К.: КНТЕУ, 2002. – 108с.

29. ДСТУ ISO 9001-2001 Системи управліня якістю. Вимоги

30. ДСТУ ISO 9000-2001 Системи управління якістю. Основні положення та словник

31. ДСТУ ISO 9001-95 Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі проектування, розробки, виробництва, монтажу та обслуговування

32. Азгальдов Г.Г. Экспертные методы в оценке качества товаров. – М.: Экономика, 1974.

33. Дудкин В.И. Конкурентоспособность продукции: сущность, анализ, оценка пути и меры повышения // Экономика и коммерция. – 998. – Вып № 3-4. – с. 69-84.

34. Герасимчук В.Г. Маркетинг: Теорія і практика. – К.: Вища шк., 1994.

35. Азгальдов Г.Г. Теория и практика оценки качества товаров. – М.: Экономика, 1982.

36. Мережко Н.В., Сім’ячко О.І. Товарознавчі аспекти маркетингу: Опорний конспект лекцій – К.: КНТЕУ, 2002 – 71с.

37. Лифиц И.М. Теория и практика оценки конкурентоспособности товаров и услуг. – М.: Юрайт – М, 2001. – 224с.

38. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика: Учебник. – 3-е изд., перераб . и доп. – М.: Издательство «Финпресс», 2003. – 496с.

39. Ортинська В.В. Мельникович О.М. Маркетингові дослідження: Підручник. Частина 1. – К.: КНТЕУ, 2002. – 161с.

40. Голик С.С., Ортинська В.В., Мельникович О.М. Основи маркетингових досліджень ринку: Навч. Посіб. – К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1995. – 65 с.

41. Беляевский И.К. Маркетинговые исследования: информация, анализ, прогноз. – М.: Финансы и статистика, 2001.

42. Дайан А., Букерель Ф., Ланкар Р. и др. Академия рынка. Маркетинг. – М.: Экономика, 1993.

Додаток Г

Таблиця 1

За ГОСТ 21640-91

№ зразка

Показники м’якості

ДаН,мм

Податливість, мм/Дан

Норма

факт

Норма

Факт

Сидіння

від 70 до 90 ІІ категорія

від 1,3 до 1,6 ІІ категорія

1,3

Спинки

від 70 до 90 ІІ категорія

від 1,3 до 1,6 ІІ категорія

1,5

Сидіння

від 70 до 90 ІІ категорія

від 1,3 до 1,6 ІІ категорія

1,3

Спинки

від 70 до 90 ІІ категорія

від 1,3 до 1,6 ІІ категорія

1,2

Сидіння

від 70 до 90 ІІ категорія

від 1,3 до 1,6 ІІ категорія

1,5

Спинки

від 70 до 90 ІІ категорія

від 1,3 до 1,6 ІІ категорія

1,4

* - зразок №1 – м’який куточок „Мрія” ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”;

- зразок №2 – м’який куточок „Болеро” смілянської меблевої фабрики „ЛІВС”;

Продовження дод. Г

- зразок №3 – м’який куточок „Вісла” (Польща).

Таблиця 2

Стійкість, даН

Характер руйнувань

вперед вбік назад 1* 41 22

стійка

40/10

140/10

Без руйнувань

2* 38 20 3* 37 21 норма <55 <35 стійка 40/10 140/10 Без руйнувань

Таблиця 3

Кількість

Циклів

Прокатування

Деформація (усадка зразка),

нерівномірність усадки

максимальна

Початкова

Кінцева 1 29000 17

10 2 29000 19 8

3 29000 14 6

норма 29000 не більше 22

не більше 15

Додаток Д

ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

„Черкаська меблева фабрика”

„Затверджую”

Директор_______________ Балачій Д.Ф.

ВСТУПНА ЧАСТИНА

ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

Якістю

Перелік процесів системи управління якістю та відповідальність за них наведена у матриці відповідальності

СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

Загальні вимоги

На підприємстві розроблена, документовано оформлена система управління якістю (СУЯ), що відповідає вимогам стандарту IСO 9001:2000. Для того, щоб забезпечити її функціонування і постійне підвищувати її ефективність, підприємство:

а) визначило необхідні для СУЯ процеси; б) визначило послідовність і взаємодію цих процесів; в) визначило критерії і методи, необхідні для ефективності виконання процесів, і управлiння ними; г) забезпечило наявність ресурсів та інформації, необхідних для забезпечення, виконання і контролю цих процесів; д) здійснює контроль, вимірювання і аналіз цих процесів; е) виконує дії, необхідні для одержання запланованих результатів і постійного поліпшення цих процесів.

Вимоги до документації

Загальні положення

Документація в рамках СУЯ містить:

а) документально оформлені політику і цілі підприємства; б) настанову з якості; в) методику системи управління якістю; г) процедури СУЯ, що описують виконання окремих дій у рамках СУЯ; д) інші документи, які необхідні для забезпечення ефективності виконання процесів і управлiння ними, відповідно до Реєстру типів документів; є) записи з якості, відповідно до Реєстру форм записів. Потреба в розробці і перегляді документів і форм записів описана в процедурі "Управління підприємством".

Настанова з якості

Підприємство розробило і забезпечує супровід настанови з якості, що містить опис підприємства, його структури і процесів, політику підприємства в сфері якості, порядок виконання вимог стандарту IСO 9001:2000, посилання на процедури СУЯ.

Процедури СУЯ містять опис методик виконання окремих процесів, відповідальності за їхнє здійснення, їхнього зв'язку із суміжними процесами, пов'язаних з ними документів і записів про якість.

Управлiння документами

Підприємство управляє документами, зазначеними в пунктах а)-г) розділа 4.2.1. даної настанови. Управління включає: а) затвердження документів і їхніх змін уповноваженим персоналом до їх випуску; б) отримання актуальних зовнішніх

документів з надійних і контрольованих джерел; в) ідентифікацію документів, з вказанням їх статусу, дати видання, рівня затвердження; г) поширення примірників документів між зацікавленими користувачами і підтримка їх актуальності; д) збереження документів у визначених місцях, у належних умовах, що забезпечують їх придатність для читання та ідентифікацію; е) вилучення або відповідну ідентифікацію застарілих або анульованих документів.

Документ розроблений:

заступник директора Поляков Ю.Ф., головний інженер Мариневич Т.М., головний технолог Рудишина Л.М.,

провідний фахівець з систем якості Копитін А.П.

Додаток Е

Анкета. Частина1

З метою оцінки конкурентоспроможності продукції власного виробництва ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” проводить анкетування. Запевняємо Вас, що інформація, отримана з ваших відповідей буде використовуватися лише для удосконалення асортименту та задоволення різноманітних потреб споживачів.

Просимо дати відповіді на наступні запитання:

1) Чи знайомі ви з продукцією підприємства, якщо „так”, то які види виробів ви придбали раніше___________

2) Які характеристики мебевих виробів найбільш суттєво впливають на ваш вибір при здійсненні купівлі?

(розташувати від 1 до 8 місця в порядку убування)

· Функціональні можливості

· Естетичні властивості

· Властивості екології і безпечності споживання виробу

· „Патентна чистота” виробу

· Стандартизація та уніфікація елементів виробу

· Транспортабельність

· Гарантійне та післягарантійне обслуговування

· Ціна виробу

3) Зазначте будь ласка, вашу стать________

4) Вік________

5) Сімейне положення________

6) Якщо працюєте, то вкажіть професію________

7) Приблизний місячний прибуток вашої родини становить ____грн.

Продовження дод. Е

Частина 2

Оцініть кожен окремий критерій конкурентоспроможності м’яких куточків „Мрія”, „Болеро” і „Вісла” в балах (3 – найвищій бал, 2 – середній бал, 1 – низький бал).

Показник конкурентоспроможності	„Мрія”	„Болеро”	„Вісла”
Функціональність
Функціональні розміри
Категорія м’якості
Досконалість виконання основної та додаткової функції
Естетичність
Колір
Дизайн
Інформативна виразність
Економічність
Ціна виробу
Ціна на запасні деталі
Витрати на можливий ремонт
Безпечність та екологічність
Досконалість виробничого виконання та обробки лицьових поверхонь
Використання сировини з високими гігієнічними властивостями
Надійність
Міцність з’єднань елементів конструкції
Міцність ніжок, основи, боковин
Ергономічність
Раціональність форми і розмірів
Стійкість на горизонтальній поверхні
Зручність трансформування
Стандартизація вузлів і деталей
Широка доступність вузлів і деталей
Стандартні розміри і габарити
„Патентна чистота”
Унікальність моделі
Репутація виробника

Щиро вдячні за допомогу!

АНОТАЦІЯ

ЗМІСТ

КЛЮЧОВІ СЛОВА

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Літературний огляд

1.1. Стан ринку меблів в Україні

1.2. Систематизація властивостей, що визначають якість м’яких меблів

1.3. Аналіз нормативних документів, що регламентують якість м’яких меблів

1.4. Проблеми управління якістю на сучасному етапі

РОЗДІЛ 2. Об’єкти та методи досліджень

2.1. Об’єкти досліджень

2.2. Методи досліджень

РОЗДІЛ 3. Проблеми управління якістю при виробництві і реалізації меблів

3.1. Формування споживчих властивостей та якості м’яких куточків в

технологічному процесі їх виготовлення

3.2. Організація контролю якості м’яких куточків на підприємстві

3.3. Дослідження якості м’яких куточків

3.4. Розробка системи управління якістю на підприємстві

3.5. Проблеми управління якістю при реалізації м’яких меблів

РОЗДІЛ 4. Дослідження та оцінка конкурентоспроможності меблевих

виробів ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”

4.1. Критерії оцінки конкурентоспроможності м’яких куточків

ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”

4.2. Аналіз результатів проведення маркетингових досліджень щодо

оцінки конкурентоспроможності меблевих виробів

4.3. Напрями удосконалення товарного портфелю підприємства на

основі результатів дослідження

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

КЛЮЧОВІ СЛОВА

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Літературний огляд

Стан ринку меблів в Україні

Рис. 1.1. Сегментування попиту на меблі для житлових приміщень

Таблиця 1.1

Імпорт меблів за кодом УКТ ЗЕД 9401710000 " Меблі обиті (м’ які )" у 2001 р . та 2002 р ., т и с.USD

Країна	2001 р .	2002 р .
Всього	2240,53	1721,63
Росія	563,91	105,48
Італія	842,11	575,07
Германія	140,76	41,76
Польша	159,69	666,17
Португалія		106,80
Франція	157,83	47,35

Таблиця 1.2

Експорт меблів по коду У КТ ЗЕД 9401710000 "Меблі обиті (м’які)"

У 2001р. і 2002 р., тис. USD

Країна	2001 р.	2002 р.
Всього	5049,18	5053,15
Казахстан	107,28	381,60
Молдова	99,26	209,95
Росія	4560,83	3299,10
Узбекистан	47,64	126,65
Латвія	31,11	148,04
Литва	46,38	173,77
Германия	11,58	145,39
Словакія	35,12	138,65

Таблиця 1.3

Дата: 2019-12-10, просмотров: 186.

12 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒