В умовах формування ринкових відносин найскладнішою проблемою впровадження нових наукових розробок є процес передачі до виробника результатів наукових досягнень, у тому числі тих, що виконуються на міжнародному рівні.

Посередником в цих процесах виступають спільні підприємства. Отже, економічна оцінка результативності спільної діяльності є одним з вирішальних факторів щодо прийняття рішення про впровадження того чи іншого спільного проекту.

Для достовірної оцінки результатів діяльності спільних підприємств треба проводити аналіз по наступним напрямкам [35, c.122]:

1. Оборотність активів. Ефективність інвестування у значній мірі визначається тим, наскільки швидко вкладені у виробництво кошти обертаються в процесі господарської діяльності фірми. Пері­од обороту активів в основному зумовлюється внутрішньовироб­ничими чинниками діяльності фірми, ефективністю маркетингової, виробничої і фінансової стратегій і тактичного управління.

2. Прибутковість капіталу. Забезпечення високого прибутку на вкладені кошти є однією з головних цілей інвестування. У сучас­них умовах фірма може значно варіювати показник прибутку, зали­шаючись у цілому ефективно господарюючою підприємницькою структурою. Проте у процесі аналізу можна і доцільно ретельно дослідити потенціал його (прибутку) формування порівняно зі вкла­деним капіталом.

3. Фінансова стійкість. Аналіз фінансової стійкості фірми дає можливість оцінити інвестиційний ризик, зв'язаний зі структурою формування інвестиційних ресурсів, виявити раціональність дже­рел фінансування поточної виробничої діяльності, що фактично склалася.

4. Ліквідність активів. Оцінка і прогнозування ступеня ліквідності Дозволяють визначити (передбачити) здатність підприємства опла­чувати короткострокові зобов'язання, запобігати можливому банк­рутству за рахунок швидкої реалізації окремих видів наявних активів. Інакше кажучи, стан ліквідності активів характеризує рівень інвести­ційних ризиків у короткостроковому періоді.

Звісно, тут наведені далеко не всі напрямки аналізу для визначення економічної результативності спільної підприємницької діяльності, але основними з них є оцінки ефективності та ризиків.

При оцінці результатів діяльності спільних підприємств можуть використовуватися ряд загальних методів (таблиця 1.2).

Таблиця 1.2

Методи інвестиційних розрахунків і узагальнюючі показники [32]

Крім того, оцінка результатів інвестування повинна включати в себе наступні принципи:

1. Оцінка повернення інвестованого капіталу у вигляді грошового потоку. При цьому показник грошового потоку може бути диференційованим по окремих роках експлуатації об’єкта інвестиційного проекту або беруть його середню величину за рік; 

2. Обов’язкове приведення загальних величин капіталу і грошового потоку до теперішньої вартості.

На перший погляд може видаватися, що інвестовані кошти завж­ди виражені через нинішню вартість, оскільки значно передують у часі їх поверненню (відшкодуванню) у вигляді грошового потоку. Але інвестування у більшості випадків здійснюється не одно моментно, а протягом певного періоду (кількох років). Тому всі наступні (крім першого року) інвестовані суми треба приводити до теперіш­ньої вартості диференційовано за кожний рік циклу інвестування. У такий спосіб потрібно приводити до теперішньої вартості й усі гро­шові потоки [36, c.97].

3. Вибір диференційованої ставки відсотка (дисконтної ставки) для дисконтування грошового потоку від реалізації різних інвестиційних проектів. Розмір доходу від інвес­тицій (грошовий потік) формується з урахуванням таких впливових чинників: середньої реальної депозитної ставки; темпу інфляції; премії за ризик і низьку ліквідність. У зв’язку з цим при оцінці інвес­тиційних проектів з різним рівнем ризику та неоднаковою тривалістю загальних періодів інвестування (ліквідністю інвестицій) варто диференціювати дисконтну ставку.

4. Варіація форм вико­ристовуваної ставки відсотка для дисконтування залежно від мети оцінки здійснюваних інвестицій. При розрахунках показників ефек­тивності інвестицій за дисконтну ставку можна брати:

· середню депозитну або кредитну ставку;

· індивідуальну норму дохідності інвестицій з урахуванням рівня (темпів) інфляції, ризику і ліквідності інвестицій;

· альтернативну норму дохідності для інших можливих видів інвестицій;

· норму дохідності від поточної господарської діяльності тощо.

З урахуванням вищевикладених принципів можна застосовувати методику оцінки ефективності реальних інвестицій на основі наступних показників:

Чистий приведений дохід (ЧПД) дає узагальнену характерис­тику результату інвестування — абсолютну величину ефекту від ре­алізації інвестиції, тобто

ЧПД = ГП - ПС, (1.1)

де ГП — теперішня вартість грошового потоку; ПС — сума інвес­тиційних коштів за проектом, що реалізується.

При цьому треба пам’ятати, що показник ГП беруть за весь період експлуатації об’єкта, введеного в дію внаслідок реалізації проекту.

Коли його визначити з якихось причин важко, то розрахунки ведуться за декілька років. Показник ЧПД може бути використаний як критерій доцільності реалізації інвестицій взагалі. У процесі розрахунку цього показника використовувана дискон­тна ставка має бути диференційована стосовно рівнів ризику і ліквідності. Різниця між майбутньою вартістю і поточною вартістю є дисконтом. Коефіцієнти дисконтування розраховуються по формулі складних відсотків:

, (1.2)

де

i - процентна ставка, виражена десятеричним дробом (норматив дисконтування;

t_p   рік приведення витрат і результатів (розрахунковий рік);

t  - рік, витрати і результати якого приводяться до розрахункового.

При умові приведення до року початку реалізації проекту маємо t_p = 0 :

        (1.3)

При позитивній величині норми процента на капітал i коефіцієнт дисконтування завжди менше одиниці. Порівняння рівня прибутку на капітал з процентною ставкою - це один з способів обґрунтування ефективності інвестицій в спільному підприємництві. Крім чистого приведеного доходу для оцінки інвестиційних проектів використовуються показники:

· термін окупності (Ток);

· період окупності (Пок);

· внутрішня норма прибутковості (Вп);

· рентабельність .

Розглянемо зазначені показники докладніше.

Термін окупності показник, що відповідає на питання, за який термін можуть окупитися інвестиції в інноваційний проект. Цей показник враховує первинні капітальні вкладення.

У міжнародній практиці застосовується, в основному, період окупності. Під періодом окупність розуміють тривалість періоду, протягом якого сума чистих прибутків, дисконтованих на момент завершення інвестицій, буде рівна сумі інвестицій.

Внутрішня норма прибутковості - це розрахункова ставка процентів, при якій капіталізація прибутку, що отримується регулярно дає суму, рівну інвестиціям. Це означає, що інвестиції окупаються. Рекомендують відбирати ті проекти, внутрішня норма прибутковості яких не нижче за 15-20%.

Внутрішня норма рентабельності визначається як співвідношення ефекту і витрат на реалізацію проекту. Значення даного коефіцієнта , при якому проект вважається привабливим, повинне перевищувати умовну вартість капіталу інвестора. Зазвичай, мінімально припустима величина цього показника приймається більшою, ніж вартість капіталу з врахуванням ризику проекту.

Отже, в даному параграфі ми розглянули особливості оцінки економічної ефективності інвестицій. Ми можемо констатувати, що найбільш привабливим аспектом спільного підприємництва є забезпечення доступу до нових технологій, їх швидке освоєння в інтересах модернізації і реконструкції виробництва і прискорена їх комерціалізація; адаптування національного виробництва до умов світового ринку; розвиток співробітництва у сфері послуг на комерційній основі у формах лізингу, інжинірингу, консалтингу.

Висновки до розділу 1

Розглянувши теоретичні основи формування стратегії спільних підприємств ми можемо констатувати, що спільне підприємництво є однією з форм реалізації суперечливого процесу інтернаціоналізації виробництва та обігу. В межах спільного підприємництва проходить становлення міжнародних форм виробництва шляхом об'єднання в єдиному виробничому процесі інтернаціональних за своїм характером факторів робочої сили, засобів виробництва, інформаційних та інших ресурсів, які забезпечують процес відтворення.

Спільні підприємства характеризуються принаймні трьома головними відмітними ознаками: спільним майном, спільним управлінням та спільним розподілом прибутку й ризику. Сфера діяльності спільних підприємств досить широка і включає передвиробничу стадію (науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, інформаційні послуги), процес виробництва товарів, збут і післяпродажне обслуговування, співробітництво в галузі фінансів, страхування, транспорту, туризму, надання інших послуг.

Офіційно визначеними пріоритетними завданнями для іноземного інвестування економіки України є:

· виробництво товарів широкого вжитку з орієнтацією на підвищення якості життя, культури споживання;

· структурна перебудова економіки, створення сучасної галузевої структури на основі технологічного оновлення виробництва;

· подолання залежності України від імпорту;

· створення ринкової інфраструктури для більш ефективного просування товарів до споживачів;

· реабілітація забруднених радіонуклідами територій.

Реалізація цих завдань переважно на технологічно - інноваційній основі може бути здійснена через залучення іноземних інвестицій до таких пріоритетних сфер і галузей економіки України, як: високотехнологічні наукоємні галузі - літако-, судно- і машинобудування; виробництво надміцних матеріалів, кераміки; електрозварювальне виробництво; енергозберігаючі технології.

Співробітництво у межах спільних підприємств передбачає не тільки залучення капітальних вкладень, матеріально-технічних та фінансових вкладень, але й сучасних форм організації та управління даними капіталами. Переймаючи досвід зарубіжних підприємств, вітчизняні фірми стають на шлях у напрямку до стабілізації. За подібних умов фірма в питаннях управління та координації виробничо-комерційної діяльності може використовувати не лише оперативне, а й стратегічне планування.

В умовах формування ринкових відносин найскладнішою проблемою матеріалізації нових наукових знань є процес передачі до виробничої сфери результатів наукових досліджень, у тому числі тих, що виконуються на міжнародному рівні. Посередником в цих процесах виступають спільні підприємства.

Розділ 2. Аналіз системи стратегічного управління ТОВ СП „Кераміка”