Сегмент ринку (західний регіон України), який обрало для себе ЗАТ «Рівне-Борошно», можна охарактеризувати такими факторами: розташування регіону (Поліська і Лісостепова зони, на яких вирощуються переважно хвойні і широколисті ліси, що породжує великий попит на продукції зернових культур); чисельність та густота населення (достатня); певне співвідношення міського та сільського населення (переважає міське, а отже, активне споживання даного продукту); переважання вищих середніх класів та нижчих середніх класів (суспільство задовольняє свої потреби не шляхом «купити готове», а шляхом «зроблю сам»); шукання вигоди (споживачі згідні заплатити дорожче проте отримати якісний товар); тощо.

Взагалі, кожен із факторів наведених у таблиці 2.1. має певний вплив на збут продукції ЗАТ «Рівне-Борошно», для наочного прикладу, щоб детальніше зрозуміти як той чи інший фактор впливає на дане товариство, зобразимо сітку (рис. 2.1.) на якій покажемо вплив такого фактора як суспільні класи на кількість реалізованої продукції у 2006 році ЗАТ «Рівнем-Борошно»:

Рис. 2.1. Сітка впливу суспільних класів на дохід ЗАТ «Рівне-Борошно»

Проте сегмент ринку який обрало ЗАТ «Рівне-Борошно» включає в себе декілька сегментів з різними потребами, саме тому воно використовує диференційований вид маркетингу, розробляючи для кожного з них окремі товари (борошно різних ґатунків для сегментів ринку з переважанням міського населення та корми для тварин для сегментів ринку з переважанням сільського населення). Пропонуючи різні товари ЗАТ «Рівне-Борошно» прагне збільшити збут і глибоко проникнути на кожен досліджуваний нею сегмент, розраховуючи, що укріпивши свої позиції в декількох сегментах ринку йому пощастить ідентифікувати у свідомості споживачів свою фірму з даною товарною категорією. Більш того, фірма розраховує на ріст повторних покупок, оскільки саме її товар відповідає прагненням споживачів, а не навпаки.

Комплекс маркетингу

Товарна політика

Маркетингова товарна політика – комплекс заходів щодо формування ефективного, з комерційної точки зору, асортименту, спрямований на підвищення конкурентоспроможності продукції, створення нових товарів, оптимізація асортименту, продовження життєвого циклу товару [3].

Для досягнення недиференційованого виду маркетингу ЗАТ «Рівне-Борошно» вдається до товарної політики, а саме: виготовлення більш нового, більш якісного товару, удосконалення упаковки товару, використання та патентування торгівельної марки, позиціювання та перепозиціювання товару, отримання ліцензії, а також до цінової політики – створення нової ціни на новий товар, корегування цін відповідно ринковому попиту, застосування системи знижок, тощо.

Товарний асортимент продукції, який випускає підприємство, характеризують такі показники, як широта, довжина, глибина і густота.

Широта асортиментів характеризує те розмаїття видів товарів, які виробляє товариство, наприклад борошно, корми для тварин, висівки.

Довжина асортименту показує загальну кількість назв товарів. Так ЗАТ «Рівне-Борошно» виготовляє: борошно з зернових культур; борошно з пшениці; борошно з зернових культур крім пшениці; висівки та відходи від перероблення культур інших; висівки, відходи пшеничні інші; мучка кормова (пшенична); висівки, відходи зернових інших, крім кукурудзи, рису, пшениці чи культур бобових.

Глибина асортименту – це кількість варіантів виготовлення кожного товару певного асортименту. Наприклад, борошно пшеничне випускається у різних упаковках за різної ваги (по 2 кг., 5 кг, 10 кг. і 50 кг.).

Густота асортименту показує, як тісно взаємодіють товари різного асортименту. У нашому випадку простежується досить висока густота асортименту продукції, яка складає загальну групу «зернові вироби».

Взагалі, продукція товариства ЗАТ «Рівне-Борошно» має великий попит серед споживачів в першу чергу за рахунок високої якості продукту з дотриманням ГОСТ контролю, товариство має Торговий патент серії ТПА № 708243 та Ліцензія серії АВ № 338952.

Цінова політика

Маркетингова цінова політика – комплекс заходів підприємства, до яких належить формування ціни, знижок, умов оплати за товар, реалізація якого покликана забезпечити задоволення потреб споживачів і отримання фірмою прибутку, а також вирішення стратегічних завдань.

Цінова політика – це встановлення ціни в міжнародній торгівлі з урахуванням стану економіки, кон’юнктури ринку, стану конкурентів, посередників і споживачів, курсу обміну валюти.

Серед багатьох показників, які характеризують стан кон’юнктури товарного ринку, ціна виступає найбільш важливим, акумулюючим показником. Кожен кон’юктуростворюючий фактор безпосередньо діє на ринкову ціну, оскільки прямо чи дотично діє на попит або пропозицію товару. В цьому розумінні всі кон’юнктуростворюючі фактори можуть одночасно вважатися і факторами формування товарних цін або ціноутворюючими факторами.

Взагалі ціна на товар ЗАТ «Рівне-Борошно» є досить високою, проте на нашу думку ціна відповідає якості, а також, вона зумовлена закупівлею більш дорогої та більш якісної сировини для виготовлення товару, постійним збільшенням заробітної плати виробничому та адміністративному персоналу в зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, великими темпами інфляції через падінням курсу долара, підвищення оплати за комунальні послуги та ін. Однак, ціна не сильно відрізняється від ціни конкурентів, а зважаючи ще й на те, що ЗАТ «Рівне-Борошно» розташоване найближче до м. Рівного і займається доставкою свого товару, ціна і справді є відповідною.

Збутова політика

Збутова політика – діяльність підприємства щодо планування, реалізації та контролю руху товарів від виробника до кінцевого споживача з метою задоволення потреб споживачів та отримання фірмою прибутку [11].

На нашу думку, збутова політика є однією з найважливіших політик, що характеризують кон’юнктуру ринку, оскільки, якщо у підприємства не буде заздалегідь налагоджених каналів збуту, його продукція просто псуватиметься на складі, а підприємство працюватиме собі в збиток, тому про збут продукції потрібно турбуватися одразу, як тільки особа вирішить відкрити підприємство на якому виготовлятиме ту чи іншу продукцію.

На ЗАТ «Рівне-Борошно» у керівництва не виникає проблем зі збутом, вони реалізують свою продукцію майже сто відсотково.

Реалізація таких обсягів продукції зумовлена наступними чинниками:

- виготовляється лише потрібний обсяг продукції, тобто продукція не пролежується на складах втрачаючи свою цінність;

- залучення до роботи висококваліфікованих фахівців;

- уміння працювати не з одним а з багатьма клієнтами;

- уміння швидко обслуговувати клієнтів;

- контроль якості послуг і задоволень за допомогою системи скарг і пропозицій;

- налагодження відносин зі споживачами;

- пошук нових каналів збути;

- введення системи попередніх замовлень;

- хороше ставлення до клієнтів (товариство самостійно доставляє товар, дозволено відстрочені умови оплати в разі оптової торгівлі), тощо.

Політика комунікацій

Для того, щоб досягнути успіху у підприємницькій діяльності сучасні підприємства мають не тільки виготовляти якісні товари, дотримуватись чіткої стратегії ціноутворення, надавати сервісні послуги, але й передавати інформацію своїм реальним та потенційним покупцям. І питання полягає не в тому, спілкуватися зі споживачами чи ні, а в тому, якими засобами передачі інформації скористатися і скільки витратити на комунікації.

Маркетингова комунікаційна політика – діяльність підприємства з інформування, переконання, нагадування споживачам про свої товари та формування позитивного іміджу підприємства в очах громадськості. Така політика реалізується за допомогою таких основних елементів:

· джерело інформації (відправник) — підприємство, яке пропонує свої товари чи послуги і надає відповідну інформацію про них, адресуючи її своєму цільовому ринку;

· кодування — перетворення інформації на зручну для споживачів комунікаційну форму;

· звертання — це набір символів, слів, зображень, чисел та момент їх передавання цільовому ринку;

· канали комунікацій — засоби та носії поширення інформації;

· декодування — розшифрування звернень до споживачів;

· отримувач — споживач, якому надається інформація про товари та послуги підприємства;

· зворотна реакція — відгуки споживачів та їхні дії у відповідь на отримання і декодування інформації;

· зворотний зв’язок — частина зворотної інформації, яка стає відомою товаровиробникові;

· перешкоди — можливі небажані або невраховані втручання в процес маркетингових комунікацій (якість друкованих видань, двозначність звернень тощо) [4].

Також є різні засоби впливу маркетингових комунікацій, проте, кожна з них має свої переваги та недоліки (див. табл. 2.2.).

Табл. 2.2