Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Скорочення, терміни Визначення
ЕОМ, ПЕОМ Електронно-обчислювальна чи машина персональний комп'ютер з необов'язковими додатковими приладами, системними елементами (дисководи, пристрої для печатки, сканери, модеми, блоки безупинного харчування й інші спеціальні периферійні пристрої)
Відеодисплейний термінал відеотермінал, дисплей, монітор, візуальний-дисплейний термінал, ВДТ) Частина ЕОМ, що містить пристрій для надання візуальної інформації 1
Користувач ЕОМ, користувач ПЭВМ, користувач відео термінала. Працівник, що у процесі виконання дорученої роботи чи постійно періодично використовує ЕОМ, чи відеотермінал
Вимоги до виробничих приміщень. Загальні вимоги
4.2.1 Облаштованість робочих місць, обладнаних відеотерміналами, повинне забезпечувати:
- належні умови висвітлення приміщення і робітника місця, відсутність відблисків;
- оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);
- належні эргономичные характеристики основних елементів робочого місця;
а також враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:
- наявність шуму і вібрації;
- м'яке рентгенівське випромінювання;
- електромагнітне випромінювання;
- ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання;
- електростатичне поле між екраном і оператором;
- наявність пилу, озону, окислів азоту й аэроионизации.
4.2.2 Будинки і приміщення, у яких експлуатується ЕОМ і виконуються їхнє обслуговування, налагодження і ремонт, повинне відповідати вимогам:
"Снип 2.09.02-85 Виробничі будинки",
"Снип 2.09.04-87 Адміністративні і побутові будинки",
"Правил пристрою електроустановок", затверджених Главгосэнергонадзором СРСР 1984 р. (ПВЕ), "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів", затверджених Главгосэнергонадзором СРСР 21.12.84 (ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Госнадзорохран-труда 09.01.98 N 4 ( 20093-98 ), зареєстрованих у Мін'юсту України 10.02.98 N 93/2533 (ПБЕ), "Снип 2.01.02-85 Протипожежні норми", ДСТ 12.1.004 "ССБТ. Пожежна безпека. Загальні вимоги безпеки", Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Керуванням Державної пожежної охорони МВС України від 22.06.95 N 400 (20219-95), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14.07.95 під N219/755, "Снип 2.08.02-89 Суспільні будинки і спорудження" з доповненнями, затвердженими наказом Госком-градостроения України від 29.12.94 N 106, "СН 512-78 Інструкція з проектуванню будинків і приміщень для електронно-обчислювальних машин", затверджених Госстроем СРСР,Дсанпин 3.3.2.-007-98 "Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин", затверджених МЗ України 10.12.98, а також вимогам нормативно-технічної й експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ, що діють санітарних норм, санітарних норм і правил, правил у сфері охорони праці і цих Правил.
4.2.3 Для всіх споруджень і приміщень, у яких експлуатуються відеотермінали й ЕОМ, повинна бути визначена категорія по взрывопожарной і пожежної безпеки відповідно до ОНТП 24-86 "Визначення
категорій приміщень і будинків по взрывопожарной і пожежної небезпеки", затверджених МВС СРСР 27.02.86, і клас зони відповідно до ПВЕ. Відповідні позначення повинні бути нанесені на вхідних двер приміщення.
4.2.4 Будинки і ті їхні частини, у яких розташовується ЕОМ, повинні мати не нижче II ступеня вогнестійкості. Приміщення для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ повинні відноситися по пожаро-взрывобезопасностью до категорії. Відповідно до ОНТП 24- 86, а по класі приміщення - до П-Иа по ПВЕ. Якщо відповідно до Снип 2.09.02- 85 ці приміщення повинні бути відділені від приміщень іншого призначення протипожежними стінами, то границя їхньої вогнестійкості визначається у відповідності зі Снип 2.01.02-85.
4.2.5 Неприпустимим є розташування приміщень категорій А и Б (ОНТП 24-86), а також виробництв із мокрими технологічними процесами біля приміщень, де розташовується ЕОМ, виконується їхнє обслуговування, налагодження і ремонт, а також над такими чи приміщеннями під ними. Виробничі приміщення, у яких розташовані ЕОМ, не повинні граничити з приміщеннями, де рівні шуму і вібрації перевищують норму (механічні цехи, майстерні тощо).
4.2.6 Робочі місця з чи відеотерміналами персональними ЕОМ у приміщеннях із джерелами шкідливих виробничих факторів повинні розміщатися в ізольованих кабінах з обладнаним повітрообміном.
Санітарно-гігієнічні параметри на робочому місці повинні відповідати вимогам, відзначеним у підрозділі 2.2.
Стіни кабін виготовляються з непальних матеріалів. Дозволяється виготовляти їх зі скла і металевих конструкцій. У кабіні повинне бути оглядове вікно (вікна). Висота оглядового вікна повинна бути не менше 1,5 м, а відстань від підлоги не більше 0,8 м.
4.2.7 Відповідно до Дсанпин 3.3.2-007-98 "Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин", затверджених МЗ України 10.12.98, є неприпустимим розташування приміщень для роботи з відеотерміналами й ЕОМ у підвалах і цокольних поверхах.
4.2.8 Площа приміщень, у яких розташовують відеотермінали, визначають відповідно до діючого нормативним документам з розрахунку на одне робоче місце, обладнане відеотерміналом: площа – не менше 6,0 кв. м, обсяг - не менше 20,0 куб.м, з урахуванням максимальної кількості обличчя, що одночасно працюють у зміні.
4.2.9 Стіни, стеля, підлога приміщень, де розміщена ЕОМ, повинні виготовлятися з матеріалів, дозволених для обробки приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
4.2.10 Обслуговування, ремонт і налагодження ЕОМ, вузлів і блоків ЕОМ варто виконувати в окремому приміщенні (майстерні).
При цьому робочі місця електромеханіків повинні бути оснащені спеціальним устаткуванням і захисними засобами відповідно до підрозділу 4.2 даних Правил.
4.2.11 У приміщеннях для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ варто передбачити можливість вологого очищення поверхонь комунікацій і опалювальних приладів.
4.2.12 Підлога всієї зони обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ, вузлів і блоків ЕОМ повинний бути покритий діелектричними ковриками, термін використання яких після їхнього іспиту на електричну міцність не закінчився, чи выложен ізолювальними підстилками (шириною не менше ніж 0,75 - 0,8 м) для ніг.
4.2.13 Приміщення, у яких проводиться пайка, крім того, повинні відповідати вимогам СП 952 - 72 "Санітарні правила організації процесів пайки дрібних виробів сплавами, що містять свинець", затверджених головним санітарним лікарем СРСР 20.03.72.
4.2.14 Приміщення комп'ютерних класів (залів), у яких проводиться навчання на ЕОМ, крім відзначених у пункті 1.1.2, повинні мати суміжне приміщення (лаборантську) площею не менше 18 кв. м із двома входами: у навчальне приміщення й у коридор (на сходову клітку).
4.2.15 Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі з заземленим відкритим екраном тощо), повинні бути надійно захищені діелектричними чи щитками сітками від випадкового дотику.
4.2.16 В приміщеннях з ЕОМ варто щодня проводити вологе збирання.
4.2.17 В приміщеннях з ЕОМ повинні бути медичні аптечки першої допомоги.
4.2.18 Приміщення з ЕОМ, крім приміщень, у яких розміщаються ЕОМ типу ЄС, СМ і інші великі ЕОМ загального призначення, повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог Переліку однотипних по призначенню об'єктів, що підлягають устаткуванню автоматичними установками пожежегасіння і пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.11.97 N 779 ( 20567-97 ) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.97 під N 567/2371, і "Снип 2.04.09-84 Пожежна автоматика будинків і споруджень" з димовими пожежними сигналізаторами і переносними углекислотными вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв. м площі приміщення з обліком предельнодопустимых концентрацій огнетушительной рідини відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні ( 20219-95 ). В інших приміщеннях допускається встановлювати теплові пожежні сигналізатори.
Приміщення, у яких розміщається ЕОМ типу ЄС, СМ і інші великі ЕОМ загального призначення, обладнаються системою автоматичної пожежної сигналізації і засобами пожежегасіння відповідно до вимог Переліку однотипних по призначенню об'єктів, що підлягають устаткуванню автоматичними установками пожежегасіння і пожежної сигналізації, Снип 2.04.09-84, СН 512-78, Правил пожежної безпеки в Україні і вимог нормативно-технічної й експлуатаційної документації заводу-виробника.
4.2.19 Підходи до засобів пожежегасіння повинні бути вільними.
4.2.20 Приміщення для відпочинку облич, що працюють з ЕОМ, призначені для прийому їжі, психологічного розвантаження, і інші побутові приміщення повинні обладнатися відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87
Адміністративні і побутові будинки", з урахуванням максимальної кількості працівників, що одночасно працюють у зміні.
4.2.21 Власник організує проведення досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на робочих місцях облич, що працюють з ЕОМ, відповідно до діючого законодавчими й іншими нормативно-правовими актами і Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1.08.92 N 442 (442-92-п ).
Санітарно-гігієнічні вимоги
4.3.1 Умови праці обличчя, що працюють з ЕОМ, повинні відповідати I чи II класу відповідно до Гігієнічної класифікації праці по показниках шкідливості і небезпеки факторів виробничого середовища, вазі і напруженості трудового процесу N 4137-86, затвердженої МЗ СРСР 12.08.86.
Вимоги до висвітлення
4.3.2 Приміщення з ЕОМ повинні мати природне і штучне висвітлення відповідно до "Снип И-4-79 Природне і штучне висвітлення".
4.3.3 Природне світло повинне проникати через бічні светопрорези, зорієнтовані, як правило, на чи північ північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5 %. Розрахунки КПО проводяться відповідно до Снип М-4-79.
4.3.4 При виробничій потребі дозволяється експлуатувати ЕОМ у приміщеннях без природного висвітлення за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці й органами й установами
санітарно-епідеміологічної служби.
4.3.5 Вікна приміщень з відеотерміналами повинні мати регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки тощо.
4.3.6 Штучне висвітлення приміщення з робітниками місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ загальні і персональні користування, повинне бути обладнано системою загального рівномірного висвітлення. У виробничих і адміністративно-суспільних приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається вживати систему комбінованого висвітлення (додатково до загального висвітлення установлюються світильники місцевого висвітлення).
4.3.7 Загальне висвітлення повинне бути виконане у виді суцільних чи переривчастих ліній світильників, що розміщаються збоку від робочих місць (переважно ліворуч) паралельно лінії зору працівників. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу:
- світильники прямого світла - П;
- переважно прямого світла - Н;
- переважно відбитого світла - В.
При розташуванні відеотерміналів ЕОМ по периметрі приміщення лінії світильників штучного висвітлення повинні розміщатися локально над робітниками місцями.
4.3.8 Для загального висвітлення необхідно застосовувати світильники з розсіювачами і дзеркальними екранними чи сітками відбивачами, укомплектовані високочастотними пускорегулировочными апаратами (ВЧ ПРА). Допускається застосовувати світильники без ВЧ ПРА тільки при використанні моделі з технічною назвою "Кососвет".
Застосування світильників без розсіювачів і екранних сіток забороняється.
4.3.9 Як джерело світла при штучному висвітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При устаткуванні відбивного висвітлення у виробничих і адміністративно-
суспільних приміщеннях можуть застосовуватися металлогалогеновые лампи потужністю до 250 Ут. Допускається у світильниках місцевого висвітлення застосовувати лампи накалювання.
4.3.10 Яскравість світильників загального висвітлення в зоні кутів випромінювання від 50 град, до 90 град, щодо вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна складати не більше 200 кд/кв. м, а захисний кут світильників повинний бути не більше 40 град.
4.3.11 Коефіцієнт запасу (Кз) відповідно до Снип И-4-79 для освітлювальної установки загального висвітлення варто приймати рівним 1,4.
4.3.12 Коефіцієнт пульсації повинний не перевищувати 5 % і забезпечуватися застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального і місцевого висвітлення.
При відсутності світильників із ВЧ ПРА лампи багатолампових чи світильників розташовані поруч світильники загального висвітлення необхідно підключати до різних фаз трифазної мережі.
4.3.13 Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів повинний бути в границях 300 - 500 лк. У випадку неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального висвітлення допускається застосування світильників місцевого висвітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрана і збільшення освітленості екрану більше чим до 300 лк.
4.3.14 Світильники місцевого висвітлення повинні мати напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом не менше 40 град.
4.3.15 Необхідно передбачити обмеження прямого блиску від джерела природного і штучного висвітлення, при цьому яскравість поверхонь, що світяться (вікна, джерела штучного світла) і знаходяться в поле зору, повинна бути не більше 200 кд/кв. м.
4.3.16 Необхідно обмежувати відбитий блиск шляхом правильного вибору типів світильників і розміщенням робочих місць щодо джерел природного і штучного висвітлення. При цьому яскравість від блисків на екрані відеотермінала не повинна перевищувати 40 кд/кв. м, яскравість стелі при застосуванні системи відбивного висвітлення не повинна перевищувати 200 кд/кв. м.
4.3.17 Необхідно обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в поле зору обличчя, що працюють з відеотерміналом, при цьому відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинне перевищувати 3:1, а робі
4.3.18 Необхідно використовувати систему вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного висвітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє висвітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення.
4.3.19 Для забезпечення нормованих значень висвітлення в приміщеннях з відеотерміналами ЕОМ загального і персонального користування необхідно очищати шибка і світильники не рідше чим 2 рази в рік, і вчасно проводити заміну ламп, що перегоріли.
Вимоги до рівнів шуму і вібрації
4.3.20 В приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку й еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСТ 12.1.003 ССБТ "Шум. Загальні вимоги безпеки", СН 3223-85 "Санітарні норми припустимих рівнів шуму на робочих місцях", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, ГР N 2411-81 "Гігієнічні рекомендації з установлення рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості і ваги праці", затверджених Міністерством охорони здоров'я України.
Рівні шуму на робочих місцях облич, що працюють з відеотерміналами й ЕОМ, визначені Дсанпин 3.3.2-007-98.
4.3.21 Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях і на робочих місцях застосовуються шумопогощающие засобу, вибір яких улаштовується спеціальними інженерно-акустичними
розрахунками.
4.3.22 Як засобу шумопоглощения повинні застосовуватися непальні чи тяжелогорючие спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 - 8000 Гц, чи інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для обробки приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями.
4.3.23. Рівні вібрації під час виконання робіт з ЕОМ у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати припустимих значень, визначених у "СН 3044-84 Санітарні норми вібрації робочих місць", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, і Дсанпин 3.3.2-007-98.
Вимоги до вентиляції, опаленню і кондиціонуванню, мікроклімату
4.3.24 Приміщення з ЕОМ повинні бути обладнані системами опалення, кондиціонування чи повітря приточно-вытяжной вентиляцією відповідно до "Снип 2.04.05-91 Опалення, вентиляція і кондиціонування".
4.3.25 Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, уміст шкідливих речовин на робочих місцях, оснащених відеотерміналами, повинні відповідати вимогам пункту 2.4 СН 4088-86 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, ДСТ 12.1.005-88 "ССБТ Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони" (пункт 1.4, таблиця 2.1), СН 2152-80 "Санітарно-гігієнічні норми припустимих рівнів іонізації повітря виробничих і суспільних приміщень", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР (таблиця 2.2).
ВИСНОВКИ
В результаті виконання дипломної роботи були отримані нелінійні формули для прогнозування значень таких фінансових коефіцієнтів як:
- коефіцієнт зміни валового прибутку.
- коефіцієнт зміни прибутку до виплати відсотків і податків.
- коефіцієнт зміни аналізу операційних витрат.
- коефіцієнт зміни керуванням активами.
- коефіцієнт зміни оборотності постійних активів.
- коефіцієнт зміни оборотності запасів.
- коефіцієнт зміни ліквідності.
- коефіцієнт зміни поточної ліквідності.
- коефіцієнт зміни фінансового левериджу.
- коефіцієнт зміни довгострокової заборгованості.
- коефіцієнт зміни середнього періоду погашення дебіторської заборгованості.
Вони мають високі прогнозні властивості, що і підтверджено актом використання.
ЛІТЕРАТУРА
1. Беренс В., Хавранек П.М. Руководство по подготовке промышленных технико-экономических исследований (новое переработанное и дополненное издание). Пер. с англ. и научная редакция Института промышленного развития - М.: АО „Интерэксперт", 1995. –450 c.
2. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс. – К.: Эльга-Н, Ника-Центр. – 2001.– 448 с.
3. Гитман Л.Дж., Джонк М.Д. Основы инвестирования: Пер. с англ. – М.: Дело. 1999. – 1008 с4.
4. Дегтяренко В.Н. Оценка эффективности инвестиционных проектов. – М.:Экспертное бюро. – 1997. – 144 с.
5. Едронов В.Н., Мизиковский Е.А.. Учет и анализ финансовых активов. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 272 с
6. Игошкин Н.В. Инвестиции. Организация управления и финансирование: Учебник для вузов. – М.:Финансы, ЮНИТИ. – 1999. – 413 с.
7. Идрисов А.Б., Карташев С.В., Постников А.В. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций. – М.: Информационно-издательский дом «Филинъ». – 1997 – 272 с.
8. Как расчитать эффективность инвестиционного проекта. Расчет с комментариями. – М.: Институт промышленного развития (Информэлектро). – 1996. – 148 с.
9. Пістунов І.М., Пістунов М.І. Побудова оптимального балансу на підставі фінансових коефіцієнтів // Економіка: проблеми теорії та практики. – Вип.. 185, том.ІІІ.– ДНУ: 2003. – С.123-130.
10. Пістунов І.М., Пістунов М.І.моделювання періодичних процесів в економіц і// Економіка: проблеми теорії та практики. – Вип.. 181, .– ДНУ: 2002. – С.13-18.
11. Проектний аналіз: Навчальний посібник/ С.О.Москвін, С.М.Бевз, В.А.Верба та ін. – К.: “Видавництво ЛІБРА”. – 1998. – 368 с.
12. Теорія ймовірностей та математична статистика для економістів: Посібник для самостійної роботи / Укладач І.М.Пістунов. – Днапропетроськ: НГАУ. – 2001. – 65 с.
13. Управление инвестициями. В 2-х т. Т.1-2/ В.В.Шеремет, В.М.Павлюченко, В.Д.Шапиро и др. – М.: Высшая школа. – 1998. – 1084 с.
14. Управління ризиками Посібник для самостійної роботи / Укладач І.М.Пістунов. – Днапропетроськ: НГАУ. – 2001. – 76 с.
15. Фабоцци Ф. Управление инвестициями: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М. – 2000. – 932 с.
16. Шапиро В.Д. и др. Управление проектами — СПб.; “Два, ТрИ”, 1996. - 610 с.
17. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Управління валютними ризиками: Навчальний посібник. – К.: Товариство “Знання”, КОО. – 1998. – 444 с.
Дата: 2019-12-10, просмотров: 292.