Аналіз рентабельності .

Рентабельність підприємства визначається за цілою системою показників  (більше 10), в даному дослідженні використано два найбільш показових з них:

· Рентабельність поточних витрат:

                                        прибуток

          Pnm = ------------------------------------ х 100% [2.1]

                          собівартість продукції

· Рентабельність власного капіталу:

Якщо перший показник характеризує прибутковість самого виробництва, то другий стосується прибутковості всієї діяльності підприємства ( враховуючи і іншу діяльність ), і показує скільки прибутку отримують акціонери на одиницю вкладених коштів.

Динаміка показників рентабельності (1995-1998) наведена в таблиці 2.2.

Таблиця 2.1. Розрахунок показників рентабельності в динаміці (1995-98 рр.)

Отже протягом 1995–1997 років підприємство працювало нерентабельно. Необхідно відзначити, що в 1996 і 1998 роках рентабельність була вищою, ніж за попередній період, це пов”язано із суттєвим зростанням обсягів наданих послуг в цих періодах, порівняно з попередніми.

3.Аналіз ділової активності підприємства – дозволяє виявити ефективність використання засобів підприємсва. Доцільно проаналізувати два показника обіговості :

· кількість оборотів ( КО )

· тривалість 1 обороту ( О )

стосовно оборотних засобів, дебіторської заборгованості.

Розрахунок показників наведений в таблиці 2.2.

а) Коефіцієнт обіговості обігових коштів відображує швидкість обігу даної частини активів, що суттєво впливає на платоспроможність підприємства, а її підвищення вказує на зростання виробночо-економічного потенціалу підприємства. Збільшення тривалості обороту призводить до залучення в обіг додаткових коштів. Зменшення ж тривалості обороту свідчить про вивільнення матеріальних ресурсів і джерел їх утворення.

Як видно з таблиці 2.2. в 1998 році, незважаючи на зростання величини оборотних активів в абсолютному виразі ( 121% до рівня 1997 року), відносне вивільнення – тобто сума коштів, яка звільнилась завдяки прискоренню швидкості обігу оборотних коштів,-- склала 604 тис.грв. Якщо прийняти до уваги, що вартість валютних ресурсів в Україні складає, як мінімум 205 % річних, то економія фірми в 1998 році лише за рахунок підвищення ефективності склала 120 тис.грв. Оскільки виробничі запаси враховуються за вартістю їх придбання, то для розрахунку коефіцієнтів обіговості запасів використовують собівартість продукції.

b)Швидкість обігу дебіторської заборгованості пов”язана із платоспроможністю партнерів підприємства. Зростання даного показника протягом 1995 – 1998 років свідчить про те, що підприємство досить щільно перевіряє фінансові можливості своїх партнерів.

Таблиця 2.2. "Показники обіговості."

Система засобів маркетингу в компанії “Конгрес-Інвест”.

Система засобів маркетингу - це сукупність прийомів та методів, конкретний маркетинговий інструментарій, який використовується фірмами для досягнення поставленої мети, вирішення поставлених задач. З кінця 70-х років, всі маркетингові інструменти об’єднані в 4 групи - ця концепція набула назву "4 Р":

*  product (продукція);

*  price (цена);

*  promotion (просування);

*  place (місце).

    Проаналізуємо, які маркетингові інструменти використовує наша компанія під час своєї діяльності.

Перш за все необхідно зауважити, що всі дії в інвестиційній компанії “Конгрес-Інвест” пов'язані з маркетингом виконуються непрофесіонально , а основні маркетингові функції не сформовані взагалі і все це через відсутність кваліфікованих спеіцалістів-маркетологів, а отже, і самого відділу маркетингу. Звісно керівництво компанії усвідомлює важливість створення служби маркетингу у подальшому розвиткові компанії і першим його кроком було залучення до себе студентів-практикантів ,майбутніх маркетологів. Під час практики ми і являли собою відділ маркетингу. Отже всі розглянуті нижче функції маркетингової діяльності фірми були визначені безпосередньо під час практики.

1. Продукція.

Пакет послуг компанії , як було розглянуто в першій частині 2-го розділу є досить великим і послуги ці дуже різноманітні- починаючи від операцій пов'язаних безпосередньо з цінними паперами закінчуючи консультаційними послугами.

В деякій мірі великий портфель послуг дає можливість міцно триматися компанії на плаву, витримуючи тиск багатьох потужних конкурентів.

На практиці ми ознайомилися з усіма послугами, що пропонуються і виділили 3 основних напрями:

 Послуги на фондовому ринку.

 Послуги незалежного реєстратора.

3. Консультаційними послугами.

Товарна політика “Конгрес-Інвест” передбачає розширення портфелю послуг для своїх клієнтів- як наприклад послуги зберігача цінних паперів (для цього в найближчий час буде отримана ліцензія).Це дозволить значно розширити коло клієнтів. Нещодавно були запроваджені нові послуги в мережі Інтернет: дизайн, виготовлення робочих макетів серверів, рекламні послуги. “Конгрес-Інвест” не відстає від наукових досягнень-а це значно підіймає імідж компанії в очах потенційних клієнтів.

2.Цінова політика компанії “Конгрес-Інвест” .

Нам доводилося проводити порівняльний аналіз методів встановлення цін в “Конгрес-Інвест” методів ціноутворення конкурентів і ми прийшли до такого висновку: Ціна на послуги є чи не найголовнішим фактором, який впливає на вибір керівниками акціонерних товариств та підприємств тієї чи іншої інвестиційної компанії. Але політика ціноутворення компанії “Конгрес-Інвест” нажаль мало чим відрізняється від методів встановлення цін конкурентами. А в цьому випадку ціноутворення не можна вважати головним фактором конкурентної боротьби. Як правило ціни на послуги встановлюються у вигляді фіксованого відсотку в залежності від розміру проведення операцій , а також величини пакету акцій з яким оперує фірма. На послуги реєстратора ціни встановлюються у вигляді тарифів.Ціні на консалтингові послуги залежить від швидкості підготовки документа, від виду документу.Ціна визначається прямим методом,виходячи з попиту.

Позитивним кроком можна вважати обрання керівництвом цінової стратегії пільгових цін , а також впровадження різноманітних знижок для постійних клієнтів.

Просування.

Фірма має буклет в якому розкривається місія підприємства, види послуг,які вона пропонує і основні клієнти. І кожний клієнт, який завітав до фірми, може, з ним ознайомитись.

Комунікаційна політика не здійснюється в компанії на належному рівні. Відсутні чітко розроблені плани реалізації програми Public Relations та зовсім  не розроблена стратегія просування послуг компанії. Реклама здійснюється на рівні “з вуст в вуста ” тобто існує лише в формі персонального продажу.