Без систематичних заходів, що обмежують чисельність шкідників, інтенсивність поширення хвороб та засміченість полів бур’янами, тобто без стабільної системи заходів захисту насаджень неможливо отримати продукцію високої товарної якості. Екологічний стан навколишнього середовища вимагає від спеціалістів зважувати застосування будь-якого заходу, особливо використання пестицидів та віддавати перевагу стійким сортам, агротехнічному та біологічному методам.

Сівозміна. Не допускати порушення встановленого чергування культур і технологічних вимог щодо їх вирощування, що зменшує засмічення всіх полів, обмежує розмноження попелиць та інших шкідників і хвороб. Розвиток більшості шкідників трофічно пов'язаний з іншими культурами чи бур’янами. Так, лободові, гречкові, айстрові та інші бур’яни, що ростуть на полях сівозміни вздовж доріг, лісосмуг, зумовлюють розвиток попелиць, блішок, щитоносок, тощо. А тому заходи захисту від бур’янів на всіх полях сівозміни обмежують розмноження цих шкідників.

Повернення троянд на попереднє поле через 4-5 років значно поліпшує фіто санітарний стан полів.

Кращим попередником є озима пшениця після чорного та зайнятих парів, гороху і багаторічних трав після першого укосу.

Однією з важливих ланок у комплексі системи захисту насаджень є основний обробіток ґрунту. Його проводять залежно від типу забур’яненості поля і погодних умов за різними схемами.

На кислих ґрунтах (з гідролітичною кислотністю понад 1,8 мг/100 г. ґрунту) перед лущенням вносять вапняні добрива, що обмежує ураження рослин деякими хворобами. Перед глибокою оранкою вносять органічні добрива в нормах і співвідношеннях елементів живлення, рекомендованих для даної зони.

Обробка живців перед висадкою системними інсектицидами достатньо забезпечує захист висаджених живців при слабкому та середньому ступені загрози. При сильному ступені загрози від ґрунтових та наземних шкідників цей засіб треба поєднувати із внесенням у рядки гранульованих інсектицидів у зменшених нормах. Це, в поєднанні з обробкою живців, забезпечить захист насаджень протягом 40-45 діб.

Для знищення сходів бур’янів, зменшення уражуваності рослин кореневими гнилями через 7-10 днів після висадки проводять розпушення плантацій.

У період вегетації - середині травня (після прищипування живців) насадження троянд інтенсивно заселяють попелиці, кліщі, мінуючи мухи та інші шкідники. В насадженнях, де було застосовано обробку живців чи внесено в рядки системні пестициди шкідники можуть з’явитися лише в кінці червня-липні. Для обмеження їх шкодо чинності та поширення вірусної інфекції проводять обробку крайових смуг завширшки 40-60 м, а в разі необхідності - всієї плантації. Перед обробкою враховують не тільки щільність шкідників, а їх ентомофагів. У разі якщо на одного спеціалізованого ентомофага припадає 20 особин попелиць, а її щільність перевищує ЕПШ не більше як у 1,5 рази, інсектициди застосовувати не слід. Економічний поріг шкодо чинності у травні складає 5% рослин, заселених шкідником, у червні - 10%, у липні - 15%.

Проти трояндової попелиці обприскують одним із наступних інсектицидів: Конфідор, в. р. к. (Імідаклоприд,20 г/л), Базудин 600 EW, к. е. (Діазинон, 60%), Актара, 25% в. г.

З метою обмеження розмноження шкідників, хвороб та бур’янів, після викопування рослин поле ретельно очищається від рослинних решток і проводиться глибока оранка плугом з передплужниками, що забезпечує загортання шкідливих організмів на дно борозни та їх загибель. Дотримування строків і технологічних вимог при застосування будь-якого засобу боротьби зі шкідливими організмами, а також система засобів захисту суттєво підвищує якість продукції, а отже і прибутки.

Основні дані про рекомендовані пестициди Табл.2