Серед абіотичних факторів найголовніше значення, в створенні умов життєвого середовища, мають кліматичні фактори - тепло, вологість, світло, повітря. З них особливо важливу роль для комах відіграє тепловий фактор. Температура їх тіла у великій мірі залежить від температури навколишнього середовища, а всі процеси обміну речовин між організмом і середовищем протікають з різною температурою, з різною швидкістю. Прискорення розвитку комах при збільшенні температури зовнішнього середовища пояснюється тим, що температура тіла комах непостійна і залежить від температури середовища і тим, що всі хімічні процеси протікають при високих температурах швидше.

Найкращий варіант для попелиці - температура, при якій розмноження протікає найбільш сприятливо, тобто коли час розвитку скорочується до мінімуму, а число народжених досягає максимуму [5].

Оптимальна температура розмноження у попелиці 20-25ºС, хоча вони активно продовжують розмножуватися і при температурі вище 35 ºС. За даними О. Морошкіної личинки яблуневої попелиці розвиваються при температурі 24-25 ºС 5 днів, при 16 ºС 14 днів, при 10 ºС 24 дні [10].

Крилаті і безкрилі самки живуть при постійній температурі 29 ºС 18-20 днів, при 20 ºС 30 днів, при 14 ºС 37-43 дні. З температурою пов’язана інтенсивність народження потомства. При 20 ºС народжуються в середньому три личинки в день, а при 14 ºС лише одна. Розмноженню попелиць сприяє тепла і волога погода. Цей фактор у врегулюванні чисельності попелиць є основним. Масове розмноження попелиці проходить також на зрошуваних землях. В жарку та суху погоду багато попелиць гине. Перешкоджає розмноженню попелиць також пониження температури (нижче 15 ºС). Зливові дощі змивають попелицю з рослин.

Підвищення температури понад оптимальні межі призводить до ряду патологічних явищ:

· Життєві функції попелиці слабшають;

· Мускулатура переходить в паралізований стан, що тягне за собою смерть.

Стан, до якого призводить попелицю підвищення температури можна назвати депресією. Для цього стану характерні такі ознаки:

· Збільшення часу розвитку майже до повного його припинення;

· Зниження продуктивності;

· Зміна зовнішнього вигляду попелиці;

· Збільшення смертності;

· Зникнення крилатих особин.

При певній низькій температурі попелиці впадають в оціпеніння. В цьому стані вони можуть перебувати тривалий час і навіть переносити при цьому деякий час досить низькі температури. Зниження температури викликає уповільнення всіх життєвих процесів та функцій:

· Час розвитку індивідуумів збільшується

· Число народжених особин за добу зменшується

· Зменшується загальна продуктивність самок

Загальний вигляд самок при цьому не змінюється, а відсоткове співвідношення крилатих та безкрилих комах залишається незмінним. В звичайних умовах температурний режим може впливати на попелицю безпосередньо через рослину, якою вона харчується і прямо змінювати ту чи іншу сторону умови харчування попелиці. Попелиці, які живуть на відкритих для світла надземних частинах рослин чутливі до зміни напрямку світла. Дощі впливають на попелицю наступним чином: наносять механічні пошкодження від удару дощових крапель і утруднюють дихання через намокання шкірочки кутикули.

Проти змочування водою попелиці мають захисні особливості свого організму. Шкірка має блискучий, інколи залізний колір, часто обпилена восковими виділеннями і тому не змочується водою. Волога в загальному потрібна попелиці і лише її надмірна кількість може спричините грибні захворювання.

Попелиці, як і інші дрібні комахи не здатні чинити опір вітру, тому мають пасивний літ. Вони можуть за короткий час переноситься вітром на далекі відстані, і потрапивши у сприятливі умови середовища, можуть там поселитися [18].

Отже, максимальна температура розмноження у попелиці 20-25 ºС, але можуть розмножуватися і при температурі вище 35 ºС. Нижній поріг розвитку для попелиці 7 ºС, сума ефективних температур (СЕТ) - 114 ºС [4].