НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

 

 

«Затверджено»

на методичній нараді
кафедри патофізіології

 

Завідувач кафедри
професор Ю.В. Биць
“___” __________ 2008 р.

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


ДЛЯ
САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

 

Навчальна дисципліна ПАТОФІЗІОЛОГІЯ  
Модуль № 2 Патофізіологія органів і систем
Змістовий модуль №1 Патофізіологія системи крові
Тема заняття Патофізіологія системи крові. Анемії, спричинені крововтратою. Еритроцитози.
  Курс   3-й
Факультет Медичний
  Складено:   Доц. Голдобіна О.В.

 

 

Київ – 2008


1. Актуальність теми:

Синдроми анемії, еритроцитозу, крововтрати є складовою частиною картини загальної патології, невідкладних станів та патології системи крові.

2. Конкретні цілі:

Визначати типові порушення в системі «червоної» крові: зміни загального об’єму крові, крововтрата, анемія, еритроцитоз; наводити їх критерії та класифікації;

Оцінювати морфологію еритроцитів;

Пояснювати етіологію/характеризувати причини виникнення і розвитку постгеморагічних анемій;

Аналізувати причинно-наслідкові взаємозв’язки, при цьому відокремлювати зміни патологічні від пристосувально-компенсаторних в патогенезі постгеморагічних анемій;

Вміти, за результатами наданих гематологічних аналізів, визначати синдром анемії;

Характеризувати типові кількісні та якісні зміни «червоної» крові в патогенезі гострої постгеморагічної анемії;

Застосовувати знання щодо принципів класифікації анемій для детальної характеристики постгеморагічних анемій.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):

Назви попередніх дисциплін Отримані навички
Біологія Гістологія     Нормальна фізіологія   Пояснювати будову функціональної системи крові (кровотворні органи/тканини, периферична кров). Визначати /оцінювати морфологію (розмір, форма, колір при фарбуванні) та функціональні особливості клітин «червоної» крові; вміти замалювати. Знати стандартні методи виготовлення й фарбування мазків периферичної крові. Вміти користуватися мікроскопом. Наводити основні клініко-лабораторні критерії фізіологічного стану «червоної» крові: вміст еритроцитів, гемоглобіну в периферичній крові; фізіологічні величини гематокриту, колірного показника, способи їх розрахунку. Пояснювати етапи еритропоезу (за І.Л. Чортковим, А.І. Воробйовим), його регуляцію.

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення
Стовбурові клітини     Стовбурові клітини кісткового мозку (та пуповинної крові)     Бласти     Еритробласти   Гемопоетичне мікрооточення   Гемопоетичні фактори росту (або колонієстимулюючі фактори, КСФ)     Еритропоетин   Еритропоез нормобластичний   Еритропоез мегалобластичний   Регенеративна активність кісткового мозку Регенеративні форми еритроцитів Дегенеративні форми еритроцитів Патологічні форми еритроцитів   Гематокрит   Середній об’єм еритроцитів /клітин (СОК)     Колірний показник крові   Гіповолемії Гіперволемії Оліго-, нормо-, поліцитемічні Крововтрата Еритроцитоз Анемія     Клітини, що здатні до безмежного самовідновлення, забезпечують розвиток і збереження клітинного складу організму шляхом генерації зрілих клітин. Є тотипотентні (ембриональні, клітини зіготи), поліпотентні (стовбурові клітини кісткового мозку та пуповинної крові), уніпотентні (бласти).   Малочисельна популяція клітин, що є попередниками всіх клитин крові; здатні до безмежного самовідновлення, забезпечують розвиток і збереження клітинного складу крові шляхом постійної генерації зрілих клітин крові.   Частково диференційовані стовбурові клітини, які є попередниками остаточно диференційованих клітин різних клітинних типів. Бласти - попередники еритроцитів.   Негемопоетичні мезенхімні клітини (стромальне оточення): фібробласти, ендотеліальні клітини, остеобласти, адипоцити, що містяться на ендостальній поверхні кістково-мозкової порожнини і забезпечують стовбурові клітини розчинними гемопоетичними факторами та молекулами прикріплення.   Глікопротеїнові гормони, що необхідні для виживання, проліферації, диференціації та функціонування стовбурових кровотворних клітин. Продукуються переважно стромальними клітинами кісткового мозку, моноцитами, Т-лімфоцитами.   Глікопротеїн (мол. вага 34, 000), що продукується у відповідь на гіпоксію в печінці плода та нирках дорослого. Транскрипція гена еритропоетину в ниркових перітубулярних єндотеліальних клітинах і гепатоцитах регулюється киснево-чутливими факторами транскрипції, що посилюють експресію гену при гіпоксії. Гіперпродукція еритропоетину в деяких випадках ниркової карциноми і гепатоми призводить до розвитку еритроїдної (справжньої) поліцитемії.     Визначається автоматичним цитометром (або розраховують шляхом поділу величини гематокриту на число еритроцитів). В нормі складає 85 - 95 (90) мкм3. Показник є важливим для оцінки анемій за розмірами еритроцитів: макро- (СОК ≥ 100 мкм3), мікро- ( СОК ≤ 80 мкм3) та нормоцитарні.   Показує середній вміст гемоглобіну в еритроцитах. В нормі є умовно прийнятим за 1,0 + 0,15. Зазвичає корелює з величиною СОК.     Зменшення вмісту гемоглобіну в крові; Зменшення еритроцитарної маси.  

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Зміни загального об’єму крові: гіпо-. гіперволемії. Види, причини, механізми розвитку.

2. Крововтрата: етіологія, патогенез. Зміни патологічні і пристосувально-компенсаторні в патогенезі крововтрати. Прояви/наслідки крововтрати (гіповолемія, анемія, недостатність кровообігу/шок). Принципи терапії крововтрати. Поняття про постгемотрансфузійні реакції і ускладнення, механізми їх розвитку, засоби профілактики.

3. Еритроцитози: визначення поняття, лабораторні критерії, клінічні прояви, види (абсолютний, відносний; первинний, вторинний), етіологія, патогенез.

4. Регенеративні, дегенеративні, патологічні форми еритроцитів.

5. Анемії: визначення поняття, лабораторні критерії, клінічні прояви, принципи класифікації (за етіологією, патогенезом, характером перебігу, типом еритропоезу, регенераторною здатністю кісткового мозку, колірним показником, розмірами еритроцитів).

6. Етіологія, патогенез, типові зміни крові при гострій та хронічній постгеморагічних анеміях.


1.1. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

КРОВОВТРАТА

гіповолемія

Недостатність кровообігу

Стрес

 

 

· ТАХІКАРДІЯ, ЗБІЛЬШЕННЯ ХОК

 

· вазоспазм, зменшення ЕмНостІ судиННОГО русла

· підвищення аретріального тиску

· централізація / перерОЗпОДІЛ кровообігу

НА КОРИСТЬ жиТТЕВО важЛИВИХ ОРГАНІВ (МОЗОК, СЕРЦЕ, ЛЕГЕНІ)

 

· ГІПЕРПНОЕ, ГІПЕРВЕНТІЛЯЦІЯ альвеол

 

· надходження ткаНИННОЇ РІДИНИ до СУДИН, гемоділюція, зменшення гематокриту

· АДГ, ПРИПИНЕННЯ СЕЧОВИДІЛЕННЯ, утримка рідини в тілі

 

· вИКІД ЕрИТРОЦИТІВ з депо

· Посилення дисоціації оксигемоглобіну

· ПОСИЛЕННЯ еритроПОЕЗУ, ЗБІЛЬШЕННЯ ВИХіду дозріваючих еритроцитів В кров , Зменшення КОЛірного ПОКАЗНИКА КРОВІ.


Анемія:

· зменшення еритроцитарної маси

· синдром замалого вмісту гемоглобіну і еритроцитів в крові / одиниці об’єму крові

гемоглобін < 7,0 ммоль/л

За етіологією

· ПЕРВИнні, ВТОРИнні

· спадкові, набуті

 

за патогенезом(Кончаловський М.П.)

· Постгеморагічні

· Гемолітичні

· Дисеритропоетичні

 

За типом еритропоэзу

· Нормобластичні

· Мегалобластичні

якщо причина АНЕМії – КРОВОвтрата або деструкція клітин поза кістковим мозком, зростає СЕКРЕЦіЯ еРИТРОПОеТИНу і кількість РЕТіКУЛОЦИТіВ (Більш 1% або 100 000 /МКЛ).

відсутність РЕТИКУЛОЦИТОЗА ПРИ АНЕМії вказує НА порушення ПРОДУКЦії еРИТРОЦИТіВ В Кістковому мозку з причини аліментарної недостатності/голодування, зупинки дозрівання та/або проблем кісткового МОЗку

За розмірами еритроцитів

· МіКРО -  
· НОРМО - ЦИТАРНі
· МАКРО -  

Хронічна постгеморагічна/+ залізодефіцитна

Анемія

 

 


виснаження запасів заліза дефіцит заліза малий / помірний  
зменшення вмісту гемоглобіну в еритроцитах  
реактивне / адекватне зменшення розмірів еритроцитів  
зменшення вмісту гемоглобіну в крові  
АНЕМІЯ ГІПОХРОМНА МІКРОЦИТАРНА РЕГЕНЕРАТОРНА гіпоксія кров’яна гіпорегенераторна
збільшення дефіциту заліза зменшення синтезу, дефіцит залізовмісних ферментів тканинного дихання + тканинна гіпоксія, дефіцит АТФ
проблеми клітиного поділу порушення регенераціх епітелію пригнічення еритропоезу

еРИТРОЦИТОЗ:

· збільшення еРИТРОЦИТАРНОї МАСи

В Середньому є 36 МЛ/ КГ в чоловіків, 32 МЛ/ КГ - в Жінок

 

· синдром надмірного вмісту

ЕРИТРОЦИТОЗ

ГОЛОВНий БіЛЬ,

Порушення зору,

ГіПЕРТЕНЗіЯ,

ТРОМБОЗ.


Матеріали для самоконтролю

A. Завдання для самоконтролю

· Представте схематично етапи еритропоезу.

· Зазначте морфологічні особливості дозріваючих і зрілих клітин еритроїдного ряду.

· Назвіть можливі наслідки анемії, еритроцитозу, крововтрати.

B. Задачі для самоконтролю:

Ретикулоцити, нормобласти

Мікроцити, макроцити

Овалоцити, ехіноцити

Анізоцити, анізохромоцити

Пойкілоцити

 

8.

При анеміях в периферичній крові виявляються регенеративні, дегенеративні і патологічні форми еритроцитів. Назвіть регенеративну форму еритроцитів.

Гіпохромні еритроцити

Гіперхромні еритроцити

Оксифільні еритроцити

10.

Стандартним методом фарбування мазків крові є фарбування за Романовським. Який колір мають клітинні структури, забарвлені еозином?

Синій

Фіолетовий

Червоний

Зелений

 

11.

Стандартним методом фарбування мазків крові є фарбування за Романовським. Які клітинні структури азур забарвлює синім?

Нейтральні

Кислі

Основні

Спеціалізовані

12.

Оберіть таку відповідь, де зображені на малюнку клітини крові названі вірно:

Еритроцит, поліхроматофільний Ер, нормобласт оксифільний

Еритроцит, поліхроматофільний Ер, нормобласт базофільний

Еритроцит, ретикулоцит, нормобласт базофільний

13.

 

Оберіть таку відповідь, де зображені на малюнку клітини крові названі вірно:

Еритроцит, нормобласт оксифільний, мегалобласт оксифільний

Еритроцит, поліхроматофільний Ер, нормобласт оксифільний

Еритроцит, нормобласт оксифільний, нормобласт базофільний

 

 

14.

Оберіть таку відповідь, де зображені на малюнку клітини крові названі вірно:

Еритроцит, мегалоцит, мегалобласт оксифільний

Еритроцит, мегалоцит, нормобласт оксифільний

Еритроцит, мегалоцит, нормобласт базофільний

 

 

15.

Оберіть таку відповідь, де зображені на малюнку клітини крові названі вірно:

Еритроцит, еритробласт, нормобласт оксифільний

Еритроцит, мегалоцит, нормобласт оксифільний

Еритроцит, мегалобласт, нормобласт базофільний

ТЗ з не визначеною наперед кількістю правильних відповідей:

1.

Вкажіть, які клітини належать до еритроїдного ряду:

Миєлобласт

Мегакаріобласт

Мегалобласт

Еритробласт

Нормобласт

Ретикулоцит

Миєлоцит

 

2.

Назвіть клітини фізіологічної регенерації червоної крові, які ідентифікують в мазках периферичної крові, що фарбовані за Паппенгеймом (Романовским):

Еритробласт

Поліхроматофільний нормобласт

Оксифільний нормобласт

Поліхроматофільний еритроцит

Ретикулоцит

Мегалоцит

Оксифільний мегалобласт

 

3.

Назвіть клітини фізіологічної регенерації червоної крові, які ідентифікують в мазках периферичної крові, що фарбовані суправітально:

Еритробласт

Поліхроматофільний еритроцит

Ретикулоцит

Мегалоцит

Оксифільний мегалобласт

Мікроцит

Анулоцит

4.

Які з регенеративних форм еритроцитів можуть бути наявні в периферичній крові?

Еритробласт

Поліхроматофильні еритроцити

Ретикулоцити

Нормобласти

Мегалобласти

Мієлобласти

Мегакаріобласти

 

5.

Про що показує колірний показник крові?

Середній вміст заліза в еритроцитах

Середній вміст гемоглобіну в еритроцитах

Вміст eритроцитов в одиниці об’єму крові

Вміст гемоглобіну в одиниці об’єму крові

Кількість ретікулоцитів в одиниці об’єму крові

 

6.

Які дані Вам необхідні для розрахунку колірного показника крові?

Кількість ретікулоцитів в крові

Кількість нормобластів в крові

Вміст еритроцитів в одиниці об’єму крові

Вміст тромбоцитів в одиниці об’єму крові

Вміст гемоглобіну в одиниці об’єму крові

 

7.

Що є причиною зменшення величини колірного показника крові після гострої крововтрати:

Овалоцитоз

Анулоцитоз

Пойкілоцитоз

Мікроцитоз

Ретикулоцитоз

 

8.

Назвіть механізми відновлення ОЦК при гострій крововтраті:

Ретикулоцитоз

Надходження тканинної рідини до судинного русла

Активація системи ренін- ангіотензин- альдостерон

Стрес, гіперсекреція АДГ, анурія

Тахікардія

 

9.

Назвіть механізми відновлення кисневої ємності крові при гострій постгеморагічній анемї:

Стрес, секреція АДГ, анурія

Активація системи ренін- ангіотензин- альдостерон

Вихід додаткової кількості еритроцитів з депо в кров

Стимуляція еритропоезу

Ретикулоцитоз, зменшення величини КП крові

Ретикулоцитоз, збільшення величини КП крові

 

10.

Вкажіть реакції пристосувально- компенсаторного типу при гострій крововтраті:

Стрес, секреція АДГ

Стрес, активація симпато-адреналовой системи, тахікардія

Активація системи ренін- ангіотензин- альдостерон

Продукція еритропоетинів, стимуляція еритропоезу

Мегалобластичний еритропоез

Збільшення вмісту нормобластів, поліхроматофільних еритроцитів в крові

Поліурія

 


4.3. ПРИКлАДИ Ситуаційних задач:

K Хворий, чоловік Т., 37 років, зріст 1,78 м, вага тіла 96 кг, скаржиться на частий головний біль, погіршення зору.

Об’єктивно: загальний стан пацієнта задовільний. Привертає увагу червонуватий колір шкіри обличчя. Артеріальний тиск крові 170/95 мм. рт. ст., частота серцевих скорочень 86 за 1 хв., з боку внутрішніх органів – без будь-яких особливостей, печінка, селезінка, периферичні лімфатичні вузли не збільшені.

В крові:

Еритроцити – 7,0 Т/л, гемоглобін 190 г/л, КП -?

Лейкоцити 6,7 Г/л, Тромбоцити 220 Г/л, ШОЕ 17 мм/год.

 

· Розрахуйте колірний показник крові.

· Зробіть висновок про стан червоної крові.

Зазначте можливі причини такого стану:

1.Гостра крововтрата

2.Геморой

3.Виразки травного каналу

4.Пухлини травного каналу

5.Хвороба кісткового мозку

6.Хвороба нирок

7.Гемофілія

8.Пронос

9.СНІД


K Хвора, жінка С., 32 років, зріст 1,70 м, вага тіла 76 кг, скаржиться на зменшення працездатності, швидку втомлюваність, задишку при фізичному навантаженні. При опитуванні з’ясовано, що останні пів року в неї дещо змінився характер місячних, які набули риси гіперменорагії.

Об’єктивно: загальний стан пацієнтки задовільний. Наявна блідість шкіри, «синці» під очима. Артеріальний тиск крові 120/80 мм. рт. ст., частота серцевих скорочень 72 за 1 хв., з боку внутрішніх органів – без будь-яких особливостей, печінка, селезінка, периферичні лімфатичні вузли не збільшені.

В крові:

Еритроцити – 3,0 Т/л, гемоглобін 90 г/л, КП -?

Ретикулоцити - 7%

Лейкоцити 5,9 Г/л, Тромбоцити 250 Г/л, ШОЕ 12 мм/год.

 

· Розрахуйте колірний показник крові.

· Зробіть висновок про стан червоної крові.

 

Зазначте можливі причини такого стану:

1.Крововтрата

2.Хвороба кісткового мозку

3.Хвороба нирок

4.Пронос

5.СНІД

 

 

 

 


 

 

Література:

Основна:

1.Патологічна фізіологія. Під ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. К.:Вища школа, 2001.

2.Лекції з патофізіології.

3.Посібник до практичних занять з патологічної фізіології / За ред. Ю.В.Биця та Л.Я.Данилової. - К.: Здоров’я, 2001.

 

Додаткова:

 

4.Robbins Pathologic basis of disease / 6-7 th Editions/ R.S.Cotran, S.L.Robbins, V. Cumar.- 2000-2001.- USA, UK.

5.Патофізіологія крові. Дж. Шиффман. Пер. З англ. –М.-СПБ.: »Издательство БИНОМ»-«Невський діалект», 2000.-448с.,ил.

 

 

 


[1] Тромбоз, ДВЗ крови

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

 

 

«Затверджено»

на методичній нараді
кафедри патофізіології

 

Завідувач кафедри
професор Ю.В. Биць
“___” __________ 2008 р.

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


ДЛЯ
САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

 

Навчальна дисципліна ПАТОФІЗІОЛОГІЯ  
Модуль № 2 Патофізіологія органів і систем
Змістовий модуль №1 Патофізіологія системи крові
Тема заняття Патофізіологія системи крові. Анемії, спричинені крововтратою. Еритроцитози.
  Курс   3-й
Факультет Медичний
  Складено:   Доц. Голдобіна О.В.

 

 

Київ – 2008


1. Актуальність теми:

Синдроми анемії, еритроцитозу, крововтрати є складовою частиною картини загальної патології, невідкладних станів та патології системи крові.

2. Конкретні цілі:

Визначати типові порушення в системі «червоної» крові: зміни загального об’єму крові, крововтрата, анемія, еритроцитоз; наводити їх критерії та класифікації;

Оцінювати морфологію еритроцитів;

Пояснювати етіологію/характеризувати причини виникнення і розвитку постгеморагічних анемій;

Аналізувати причинно-наслідкові взаємозв’язки, при цьому відокремлювати зміни патологічні від пристосувально-компенсаторних в патогенезі постгеморагічних анемій;

Вміти, за результатами наданих гематологічних аналізів, визначати синдром анемії;

Характеризувати типові кількісні та якісні зміни «червоної» крові в патогенезі гострої постгеморагічної анемії;

Застосовувати знання щодо принципів класифікації анемій для детальної характеристики постгеморагічних анемій.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):

Назви попередніх дисциплін Отримані навички
Біологія Гістологія     Нормальна фізіологія   Пояснювати будову функціональної системи крові (кровотворні органи/тканини, периферична кров). Визначати /оцінювати морфологію (розмір, форма, колір при фарбуванні) та функціональні особливості клітин «червоної» крові; вміти замалювати. Знати стандартні методи виготовлення й фарбування мазків периферичної крові. Вміти користуватися мікроскопом. Наводити основні клініко-лабораторні критерії фізіологічного стану «червоної» крові: вміст еритроцитів, гемоглобіну в периферичній крові; фізіологічні величини гематокриту, колірного показника, способи їх розрахунку. Пояснювати етапи еритропоезу (за І.Л. Чортковим, А.І. Воробйовим), його регуляцію.

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення
Стовбурові клітини     Стовбурові клітини кісткового мозку (та пуповинної крові)     Бласти     Еритробласти   Гемопоетичне мікрооточення   Гемопоетичні фактори росту (або колонієстимулюючі фактори, КСФ)     Еритропоетин   Еритропоез нормобластичний   Еритропоез мегалобластичний   Регенеративна активність кісткового мозку Регенеративні форми еритроцитів Дегенеративні форми еритроцитів Патологічні форми еритроцитів   Гематокрит   Середній об’єм еритроцитів /клітин (СОК)     Колірний показник крові   Гіповолемії Гіперволемії Оліго-, нормо-, поліцитемічні Крововтрата Еритроцитоз Анемія     Клітини, що здатні до безмежного самовідновлення, забезпечують розвиток і збереження клітинного складу організму шляхом генерації зрілих клітин. Є тотипотентні (ембриональні, клітини зіготи), поліпотентні (стовбурові клітини кісткового мозку та пуповинної крові), уніпотентні (бласти).   Малочисельна популяція клітин, що є попередниками всіх клитин крові; здатні до безмежного самовідновлення, забезпечують розвиток і збереження клітинного складу крові шляхом постійної генерації зрілих клітин крові.   Частково диференційовані стовбурові клітини, які є попередниками остаточно диференційованих клітин різних клітинних типів. Бласти - попередники еритроцитів.   Негемопоетичні мезенхімні клітини (стромальне оточення): фібробласти, ендотеліальні клітини, остеобласти, адипоцити, що містяться на ендостальній поверхні кістково-мозкової порожнини і забезпечують стовбурові клітини розчинними гемопоетичними факторами та молекулами прикріплення.   Глікопротеїнові гормони, що необхідні для виживання, проліферації, диференціації та функціонування стовбурових кровотворних клітин. Продукуються переважно стромальними клітинами кісткового мозку, моноцитами, Т-лімфоцитами.   Глікопротеїн (мол. вага 34, 000), що продукується у відповідь на гіпоксію в печінці плода та нирках дорослого. Транскрипція гена еритропоетину в ниркових перітубулярних єндотеліальних клітинах і гепатоцитах регулюється киснево-чутливими факторами транскрипції, що посилюють експресію гену при гіпоксії. Гіперпродукція еритропоетину в деяких випадках ниркової карциноми і гепатоми призводить до розвитку еритроїдної (справжньої) поліцитемії.     Визначається автоматичним цитометром (або розраховують шляхом поділу величини гематокриту на число еритроцитів). В нормі складає 85 - 95 (90) мкм3. Показник є важливим для оцінки анемій за розмірами еритроцитів: макро- (СОК ≥ 100 мкм3), мікро- ( СОК ≤ 80 мкм3) та нормоцитарні.   Показує середній вміст гемоглобіну в еритроцитах. В нормі є умовно прийнятим за 1,0 + 0,15. Зазвичає корелює з величиною СОК.     Зменшення вмісту гемоглобіну в крові; Зменшення еритроцитарної маси.  

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Зміни загального об’єму крові: гіпо-. гіперволемії. Види, причини, механізми розвитку.

2. Крововтрата: етіологія, патогенез. Зміни патологічні і пристосувально-компенсаторні в патогенезі крововтрати. Прояви/наслідки крововтрати (гіповолемія, анемія, недостатність кровообігу/шок). Принципи терапії крововтрати. Поняття про постгемотрансфузійні реакції і ускладнення, механізми їх розвитку, засоби профілактики.

3. Еритроцитози: визначення поняття, лабораторні критерії, клінічні прояви, види (абсолютний, відносний; первинний, вторинний), етіологія, патогенез.

4. Регенеративні, дегенеративні, патологічні форми еритроцитів.

5. Анемії: визначення поняття, лабораторні критерії, клінічні прояви, принципи класифікації (за етіологією, патогенезом, характером перебігу, типом еритропоезу, регенераторною здатністю кісткового мозку, колірним показником, розмірами еритроцитів).

6. Етіологія, патогенез, типові зміни крові при гострій та хронічній постгеморагічних анеміях.


1.1. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
























Дата: 2016-10-02, просмотров: 178.