Мета і завдання навчальної дисципліни

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Метою викладання навчальної дисципліни «Спеціальні історичні дисципліни» є: озброїти студентів відповідними знаннями, сформувати уявлення про «СІД» як комплекс наук для відтворення історичної минувшини, сприяти формуванню історичної свідомості.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Спеціальні історичні дисципліни» є: вивчення основних понять курсу та фахової термінології з кожної дисципліни; ознайомлення з історією виникнення та розвитку окремих спецдисциплін; розгляд методів дослідження джерел в межах деяких дисциплін; аналіз ролі окремих СІД у відтворенні історичної давнини; комплексне використання здобутків кожної СІД в підготовці студента-історика.

ІІ. Основні результати навчання та компетентності, які вони формують:

№ з/п	Результати навчання	Компетентності
1.	Знати: предмет «СІД» та його місце в системі історичної науки	Базові загальні знання. Володіти базовими загальними історичними знаннями
2.	Знати: класифікацію спеціальних історичних дисциплін; термінологію з кожної дисципліни	Здатність використовувати відповідну термінологію та способи вираження дисципліни в усній та письмовій формах рідною мовою
3.	Вміти: розрізняти види спецдисциплін за методами їхнього дослідження; орієнтуватись в сучасних процесах розвитку спецдисциплін в Україні та в інших країнах	Здатність знаходити, критично аналізувати та використовувати інформацію з різних історичних джерел (електронних, письмових, архівних та усних) згідно із завданнями
6.	Вміти: співвідносити розвиток СІД в Україні із світовими історико-культурними процесами	Розуміти сутність сучасних наукових підходів до осмислення історичного процесу
7.	Вміти: використовувати отримані знання при вивченні інших історичних наук, зокрема історії первісного суспільства, давнього світу, середньовіччя та ін.	Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки

ІІІ. Тематичний план дисципліни

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 3 кредити ЄКТС 90 годин.

№ з/п

Назви модулів / тем

Кількість годин (денна форма навчання)

Кількість годин (заочна форма навчання)

Аудиторні

Лекції

Семінарські (практичні)

Лабораторні

Консультації

Самостійна робота

Аудиторні

Лекції

Семінарські (практичні)

Лабораторні

Консультації

Самостійна робота

Спеціальні історичні дисципліни: вступ до спеціальності. Сфрагістика. Гліптика Фалеристика. Медаль’єрика

Нумізматика. Боністика. Дипломатика. Іконографія

Папірологія. Берестологія. Епіграфіка

Літописознавство. Мемуаристика. Епістологія. Кодикологія

Геральдика. Вексилографія. Генеалогія. Система соціального етикету

Геортологія. Маргінал істика.

Палеографія. Археографія. Текстологія. Герменевтика

Хронологія історична. Метрологія історична

Документознавство. Книгознавство. Бібліографознавство. Бібліотекознавство

10.

Картографія історична

11.

Ономастика історична

Разом:

ІV. Зміст дисципліни

№ з/п	4.1. Назви модулів, тем та їх зміст	Кількість годин
Всього	в т.ч. лекцій
1. 1.1. 1.2. 1.3. 1.4. 1.5. 1.6. 1.7 1.8 1.9 1.10 1.11	Модуль 1 Тема 1. СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ: ВСТУП ДО КУРСУ. СФРАГІСТИКА. ГЛІПТИКА. ФАЛЕРИСТИКА. МЕДАЛЬ’ЄРИКА. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ КУРСУ СПЕЦІАЛЬНИХ ІСТОРИЧНИХ ДИСЦИПЛІН. ОБ’ЄКТИ ВИВЧЕННЯ І СТРУКТУРА СПЕЦІАЛЬНИХ ІСТОРИЧНИХ ДИСЦИПЛІН. ЗНАЧЕНЯ СІД В ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ. ВИНИКНЕННЯ ТА ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СПЕЦІАЛЬНИХ ІСТОРИЧНИХ ДИСЦИПЛІН. СПЕЦДИСЦИПЛІНИ В УКРАЇНІ. КЛАСИФІКАЦІЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ІСТОРИЧНИХ ДИСЦИПЛІН. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ СІД. ЗВ’ЯЗОК СПЕЦІАЛЬНИХ ІСТОРИЧНИХ ДИСЦИПЛІН З ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВОМ. КЛАСИФІКАЦІЯ ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ. ПРИКЛАДИ КЛАСИФІКАЦІЇ ОКРЕМИХ ГРУП ДЖЕРЕЛ. ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ СФРАГІСТИКИ ТА ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ. ПОНЯТТЯ ПЕЧАТКИ ТА БУЛЛИ. КЛАСИФІКАЦІЯ ПЕЧАТЕЙ ТА МЕТОДИКА ЇХ ВИВЧЕННЯ. ПРИЙОМИ ДОСЛІДЖЕННЯ В СФРАГІСТИЦІ. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ СФРАГІСТИКИ ЯК НАУКИ ТА ДИСЦИПЛІНИ. ПЕЧАТКИ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ: КНЯЗІВСЬКІ, ЦЕРКОВНІ ТА ІН. ДЕРЖАВНІ ПЕЧАТКИ РОСІЇ ХІV-ХVІІ СТ. ПЕЧАТКИ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА (ХVІІ-ХVІІІ вв.). ПЕЧАТКИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (ХІХ-ХХ СТ.) УКРАЇНСЬКІ ПЕЧАТКИ ХХ СТ. ГЛІПТИКА. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ГЛІПТИКИ. ФАЛЕРИСТИКА: ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. ЗНАЧЕННЯ ФАЛЕРИСТИКИ ТА ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ НАУКАМИ. КЛАСИФІКАЦІЯ НАГОРОД. РОЗВИТОК ФАЛЕРИСТИКИ В ЄВРОПІ ТА РОСІЇ. НАГОРОДНА СИСТЕМА СРСР. РОЗВИТОК ФАЛЕРИСТИКИ В УКРАЇНІ. НАГОРОДИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ. ОРДЕН БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО. ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ДЕРЖАВНІ НАГОРОДИ УКРАЇНИ» ВІД 16 БЕРЕЗНЯ 2000 РОКУ. МЕДАЛЬЄРИКА. ПОНЯТТЯ МЕДАЛІ. ВИДИ МЕДАЛІВ. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК МЕДАЛЬЄРНОГО МИСТЕЦТВА В ЄВРОПІ, РОСІЇ, УКРАЇНІ. Тема 2. НУМІЗМАТИКА. БОНІСТИКА. ДИПЛОМАТИКА. ІКОНОГРАФІЯ. ОБ’ЄКТ ВИВЧЕННЯ НУМІЗМАТИКИ. ГОЛОВНІ СУСПІЛЬНІ ФУНКЦІЇ НУМІЗМАТИКИ ТА ЇЇ ЗАВДАННЯ. ПРОЦЕС НУМІЗМАТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. ВИНИКНЕННЯ НАУКОВОЇ НУМІЗМАТИКИ. РОЗВИТОК НУМІЗМАТИКИ ЯК НАУКИ. ЗВ’ЯЗОК НУМІЗМАТИКИ З ІНШИМИ НАУКАМИ. ПОЯВА ПЕРШИХ ГРОШЕЙ. ПОЯВА МОНЕТ. МОНЕТНИЙ СКАРБ. ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ЯК ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА КАТЕГОРІЇ НУМІЗМАТИКИ (ГРОШОВА СИСТЕМА, ГРОШОВА ОДИНИЦЯ, ГРОШОВИЙ ОБІГ, МОНЕТНА ЛЕГЕНДА, АВЕРС, РЕВЕРС, НОМІНАЛ). МОНЕТНІ ДВОРИ. ВИГОТОВЛЕННЯ ФАЛЬШИВИХ ТА ПІДРОБЛЕНИХ ГРОШЕЙ. ІСТОРІЯ МОНЕТНОГО ОБІГУ. ГРЕЦЬКІ, РИМСЬКІ ТА ВІЗАНТІЙСЬКІ МОНЕТИ. МОНЕТИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ.РУСЬКІ ТА УКРАЇНСЬКІ МОНЕТИ ХІV – ХVII ст. ГРОШОВИЙ ОБІГ НА УКРАЇНІ ХІV – ХVII ст. РУСІКІ МОНЕТИ ХVIIІ ст. РЕФОРМИ ПЕТРА І. РУСІКІ ТА УКРАЇНСЬКІ МОНЕТИ ХІХ-ХХ СТ. БОНІСТИКА ЯК НАУКА. БОН ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО. ПАПЕРОВІ ГРОШОВІ ЗНАКИ ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН. ПОНЯТТЯ ДИПЛОМАТИКИ ЯК СПЕЦІАЛЬНОЇ ІСТОРИЧНОЇ ДИСЦИПЛІНИ. ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМАТИКИ ЯК НАУКИ. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ДИПЛОМАТИКИ. ДИПЛОМАТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ АКТІВ, ЯК ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА.ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА СТАДІЇ ДИПЛОМАТИЧНОГО ВИВЧЕННЯ АКТІВ. ФОРМУЛА АКТУ. ЗАСОБИ ЗАСВІДЧЕННЯ АКТА. КЛАСИФІКАЦІЙНІ СХЕМИ АКТОВОГО МАТЕРІАЛУ. ЗВ’ЯЗОК ДИПЛОМАТИКИ З ІНШИМИ НАУКАМИ. ІКОНОГРАФІЯ: ПРЕДМЕТ, ОБ’ЄКТ ВИВЧЕННЯ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ. МІНІАТЮРА, ГРАВЮРА, ПОРТРЕТ, МАЛЮНОК. МІНІАТЮРИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ. ВНЕСОК А.В. АРЦИХОВСЬКОГО У ДОСЛІДЖЕННЯ МІНІАТЮРИ. Тема 3. ПАПІРОЛОГІЯ. БЕРЕСТОЛОГІЯ. ЕПІГРАФІКА. ПАПІРОЛОГІЯ – НАУКА, ЩО ВИВЧАЄ ПИСЬМО НА ПАПІРУСІ. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИ В ПАПІРОЛОГІЇ. ПАПІРУС, ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО. КЛАСИФІКАЦІЯ ПАПІРУСОВ ЗА ЗМІСТОМ. ІСТРІЯ РОЗВИТКУ ПАПІРОЛОГІЇ. Ж.Ф.ШАМПОЛЬОН. ДЕШИФРОВКА ДАВНЬОЄГИПСЬКИХ ДЖЕРЕЛ. ПАПРОЛОГІЯ ТА ЄГИПТОЛОГІЯ. ОСНОВНІ ЦЕНТРИ ЗБЕРІГАННЯ ПАПІРУСІВ. ЗНАЧЕННЯ ПАПІРУСІВ ДЛЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ. ЗВ’ЯЗОК ПАПІРОЛОГІЇ З ІНШИМИ НАУКАМИ. БЕРЕСТОЛОГІЯ. БЕРЕСТЯНІ ГРАМОТИ ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО. А.В. АРЦИХОВСЬКИЙ. КЛАСИФІКАЦІЯ БЕРЕСТІНИХ ГРАМОТ ЗА ЖАНРОМ. ЗНАЧЕННЯ БЕРЕСТЯНИХ ГРАМОТ ДЛЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ. ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ ЕПІГРАФІКИ. ЗВ’ЯЗОК ЕПІГРАФІКИ З ІНШИМИ НАУКАМИ. ЗНАЧЕННЯ ЕПІГРАФІКИ ДЛЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ. ІСТОРІЯ ЕПІГРАФІКИ ЯК НАУКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ. ІСТОРІЯ ЕПІГРАФІЧНИХ ПАМ’ЯТОК (ЕПІГРАФІКА ДАВНЬОГО СВІТУ, АНТИЧНОЇ ДОБИ, СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ, СЛОВ’ЯНСЬКА ЕПІГРАФІКА. РУНІЧНЕ ПИСЬМО ДАВНІХ ГЕРМАНЦІВ.). Ж.Ф.ШАМПОЛЬОН. ЕПІГРАФІЧНІ ПАМ’ЯТКИ (РОЗЕТСЬКИЙ КАМІНЬ, СВОД ЗАКОНІВ ЦАРЯ ХАММУРАПІ, НАДПИСИ-ГРАФФІТІ НА АРХІТЕКТУРНИХ ПАМ’ЯТКАХ ДАВНЬОЇ РУСІ (СОФІЇВСЬКИЙ СОБОР В КИЄВІ ТА НОВГОРОДІ ТА ІН.) Тема 4. ЛІТОПИСОЗНАВСТВО. МЕМУАРИСТИКА. ЕПІСТОЛОГІЯ. КОДИКОЛОГІЯ ЛІТОПИСОЗНАВСТВО. ЛІТОПИСИ ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО. КЛАСИФІКАЦІЯ ЛІТОПИСІВ ЗА НАЗВОЮ. ЗНАЧЕННЯ ЛІТОПИСВІ ДЛЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ. РОЗВИТОК ЛІТОПИСАННЯ В РОСІЇ ТА НА УКРАЇНІ. ВИВЧЕННЯ ЛІТОПИСІВ (В.Н. ТАТИЩЕВ, М.М. ЩЕРБАТОВ, А.Л. ШЛЕЦЕР, М.П. ПОГОДІН, А.А. ШАХМАТОВ, Л.В. ЧЕРЕПНІН, М.Н. ТИХОМИРОВ ТА ІН.). „ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ” – НАЙВАЖЛИВІШЕ ДЖЕРЕЛО УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ. ЛІТОПИСИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА ЇХ ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ. ЛІТОПИСИ ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ ДОБИ В УКРАЇНІ. КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ. МЕМУАРИСТИКА. МЕМУАРИ ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО. ІСТОРИКО-ДЖЕРЕЛОЗНАВЧЕ ВИВЧЕННЯ МЕМУАРІВ. КЛАСИФІКАЦІЯ МЕМУАРІВ. СУБ’ЄКТИВНИЙ ХАРАКТЕР МЕМУАРІВ. ЗНАЧЕННЯ МЕМУАРІВ ДЛЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ. ЗАРОДЖЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ МЕМУАРИСТИКИ ЯК НАУКИ. ВНЕСОК А.Г. ТАРТАКОВСЬКОГО В РОЗВИТОК МЕМУАРИСТИКИ. ВІЙСЬКОВІ МЕМУАРИ. ЕПІСТОЛОГІЯ. ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ. ЕПІСТОЛЯРНА ЛІТЕРАТУРА ТА ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ЕПІСТОЛЯРНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. КОДИКОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА. ОБ’ЄКТ ВИВЧЕННЯ. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КОДИКОЛОГІЇ. Ж. МАБІЛЬОН (1632-1707). А. ДЕН. КОДИКОГРАФІЯ. РУКОПИСНА КНИГА. ОСНОВНІ ЕТАПИ ОПИСУ РУКОПИСНОЇ КНИГИ. ІСТОРІЯ РУКОПИСНОЇ КНИГИ. ЗВ’ЯЗОК КОДИКОЛОГІЇ З ПАЛЕОГРАФІЄЮ.ЗВ’ЯЗОК КОДИКОЛОГІЇ З ІНШИМИ НАУКАМИ. Тема 5. ГЕРАЛЬДИКА. ВЕКСИЛОЛОГІЯ. ГЕНЕАЛОГІЯ. СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЕТИКЕТУ. ОБ’ЄКТ ТА ЗАВДАННЯ ГЕРАЛЬДИКИ В АСПЕКТІ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА. ЗВ’ЯЗОК ГЕРАЛЬДИКИ З ІНШИМИ НАУКАМИ. ЗНАЧЕННЯ ГЕРАЛЬДИКИ ДЛЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ. ПОХОДЖЕННЯ ГЕРБІВ. ГЕРОЛЬДИ. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ГЕРАЛЬДИКИ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ ТА РОСІЇ. «РУССКАЯ ГЕРАЛЬДИКА» А.Б.ЛАКИЕРА. ТЕОРЕТИЧНА ГЕРАЛЬДИКА. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ТА ПОНЯТТЯ ГЕРАЛЬДИКИ. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГЕРАЛЬДИКИ. ІСТОРІЯ ТРИЗУБА. УКРАЇНСЬКА ГЕРАЛЬДИКА ХХ СТ. ДЕРЖАВНИЙ ГЕРБ УКРАЇНИ. РОСІЙСЬКА ГЕРАЛЬДИКА. ДЕРЖАВНИЙ ГЕРБ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ. ДВОРЯНСЬКІ ГЕРБИ. ВЕКСИЛОЛОГІЯ: ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ТА ЗНАЧЕННЯ. КЛАСИФІКАЦІЯ В ВЕКСИЛОЛОГІЇ: СТЯГ, ПРАПОР, ШТАНДАРТ, КОРОГВА, ЗНАМЕНА. КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАПОРІВ. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ПРАПОЛРІВ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ. РОСІЙСЬКІ ПРАПОРИ. ПРАПОР РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ, СРСР, ДЕРЖАВНИЙ ПРАПОР РОСІЇ. УКРАЇНСЬКІ ПРАПОРИ. ПРАПОР УНР. ДЕРЖАВНИЙ ПРАПОР УКРАЇНИ. ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ ГЕНЕАЛОГІЇ. МЕТОДИКА ГЕНЕАЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. ДЖЕРЕЛА ГЕНЕАЛОГІЇ. МЕТОДИКА ГЕНЕАЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. ГЕНЕАЛОГІЧНІ ТАБЛИЦІ. ІСТОРІОГРАФІЯ ГЕНЕАЛОГІЧНОЇ НАУКИ В РОСІЇ І НА УКРАЇНІ. „МАЛОРОСІЙСЬКИЙ ГЕРБОВНИК” В. МОДЗЕЛЕВСЬКОГО. ЗНАЧЕННЯ ГЕНЕАЛОГІЇ ДЛЯ РОЗВИТКУ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ. ГЕНЕАЛОГІЯ КОРОЛІВСЬКИХ ДИНАСТІЙ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ (ГОГЕНШТАУФЕНИ, СТЮАРТИ, ТЮДОРИ, БОНАПАРТИ), ВІЗАНТІЇ (ПАЛЕОЛОГИ), БАЛКАН (КАРАГЕРГІВІЧІ), РОСІЇ (РОМАНОВИ). СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЕТИКЕТУ (ЗВАННЯ, ЧИНИ, ТИТУЛИ). Тема 6. ГЕОРТОЛОГІЯ. МАРГІНАЛІСТИКА. ГЕОРТОЛОГІЧНА НАУКА: СПЕЦИФІКА ОБ’ЄКТУ ТА ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ. ЗВИЧАЇ ТА ТРАДИЦІЇ. КЛАСИФІКАЦІЯ СВЯТ. ДЖЕРЕЛА ГЕОРТОЛОГІЇ. ЗВ’ЯЗОК ГЕОРТОЛОГІЇ З ІНШИМИ НАУКАМИ. ІСТОРІЯ ТА ІСТОРІОГРАФІЯ СВЯТ. СВЯТА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. ПРЕЗЕНТАЦІЙНІ СВЯТА ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕОРТОЛОГІЇ. МАРГІНАЛІСТИКА. ОБ’ЄКТ ТА ЗАВДАННЯ НАУКИ. МАРГІНАЛІЇ. МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ПОМІТОК ТА ЗАПИСІВ НА ТЕКСТАХ. ДЖЕРЕЛОЗНАВЧА ЦІННІСТЬ МАРГІНАЛІЇВ. КЛАСИФІКАЦІЯ МАРГІНАЛІЙ ХХ СТ. Тема 7. АРХЕОГРАФІЯ. ТЕКСТОЛОГІЯ. ГЕРМЕНЕВТИКА. ПАЛЕОГРАФІЯ. АРХЕОГРАФІЯ. ЗАВДАННЯ ТА ЗНАЧЕННЯ АРХЕОГРАФІЇ ЯК НАУКИ. ПРАВИЛА ВИДАННЯ ДОКУМЕНТІВ І МАТЕРІАЛІВ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОБОТИ ПО ПІДГОТОВЦІ ДО ВИДАННЯ ДОКУМЕНТІВ. ХАРАКТЕРИСТИКА НАУКОВО-ДОВІДКОВОГО АПАРАТУ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ПУБЛІКАЦІЙ. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ АРХЕОГРАФІЇ. ПЕРШІ РОСІЙСЬКІ АРХЕОГРАФИ В.М. ТАТИЩЕВ, М.І. НОВИКОВ. ТЕКСТОЛОГІЯ: МЕТОДИ ТА ЗАВДАННЯ. ПРАВИЛА ВИДАННЯ ТЕКСТІВ. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ТЕКСТОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. СИСТЕМА ОСНОГВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ТЕКСТОЛОГІЇ. КЛАСИФІКАЦІЯ ДЖЕРЕЛ ТЕКСТОЛОГІЇ. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТЕКСТОЛОГІЇ. ВНЕСОК А.Д. КАНТЕМИРА (1708-1744) ДО РОЗВИТКУ РОСІЙСЬКОЇ ТЕКСТОЛОГІЇ. ГЕРМЕНЕВТИКА ЯК ДИСЦИПЛІНА, ЩО РОЗРОБЛЯЄ СПЕЦІАЛЬНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЖЕРЕЛ. ПОНЯТТЯ ГЕРМЕНЕВТИКИ ЯК НАУКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ РОЛЬ В ІСТОРИЧНОМУ ДОСЛІДЖЕННІ. МЕТА, ЗАВДАННЯ, ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ГЕРМЕНЕВТИКИ. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ГЕРМЕНЕВТИКИ. Ф. ШЛЕЄРМАХЕР (1768-1834). БІБЛІЯ ТА ЇЇ ТЛУМАЧЕННЯ В ГЕРМЕНЕВТИЦІ. НАУКА ПАЛЕОГРАФІЯ, ЇЇ ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ ЗНАЧЕНННЯ ДЛЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ. ПАЛЕОГРАФІЯ ТА ПАЛЕОГРАФІЧНИЙ МЕТОД. РОЗВИТОК ПАЛЕОГРАФІЇ ЯК НАУКИ. ВИНИКНЕННЯ ПИСЕМНОСТІ У ДАВНІХ СЛОВ’ЯН. КИРИЛИЦЯ, ГЛАГОЛИЦЯ. ЗОВНІШНІ ОЗНАКИ РУКОПИСНИХ ДЖЕРЕЛ КИЇВСЬКОЇ РУСІ. ЗОВНІШНІ ОЗНАКИ РОСІЙСЬКИХ ДЖЕРЕЛ ХІІІ – ХV СТ. ЗОВНІШНІ ОЗНАКИ РОСІЙСЬКИХ ПИСЬМОВИХ ПАМ’ЯТОК ХVІ –ХVІІ СТ. ЗОВНІШНІ ОЗНАКИ РОСІЙСЬКИХ ПИСЬМОВИХ ПАМ’ЯТОК ХVІІІ І ХІХ СТ. ЕВОЛЮЦІЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ПИСЬМА (УСТАВ, ПІВУСТАВ, СКОРОПИС, В’ЯЗЬ, ТАЙНОПИС). ЗМІНИ ПРИКРАС, ОРНАМЕНТУ, МАТЕРІАЛУ ТА ЗНАРЯДЬ ДЛЯ ПИСЬМА ПРОТЯГОМ Х – ХІХ СТ. ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ПАЛЕОГРАФІЇ. «ОСТРОМИРОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ» ТА „ІЗБОРНИК СВЯТОСЛАВА ЯК ПАЛЕОГРАФІЧНФ ДЖЕРЕЛА ЕПОХИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ (ХІ СТ.) Тема 8. ХРОНОЛОІЯ ІСТОРИЧНА. МЕТРОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА. ІСТОРИЧНА ХРОНОЛОГІЯ: ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І ЗНАЧЕННЯ. РОЗДІЛИ ХРОНОЛОГІЇ (МАТЕМАТИЧНА, ІСТОРИЧНА). ОДИНИЦІ РАХУНКУ ЧАСУ. РОЗВИТОК ІСТОРИЧНОЇ ХРОНОЛОГІЇ ЯК НАУКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ. КАЛЕНДАРІ. ЮЛІАНСЬКИЙ ТА ГРИГОРІАНСЬКИЙ КАЛЕНДАРІ. ЕРИ ТА ЇХ ВИДИ. ДАВНЬОСЛОВЇЯНСЬКИЙ КАЛЕНДАР. РОСІЙСЬКА СИСТЕМА РАХУНКУ ЧАСУ. ІНДИКТИ. КОЛА СОНЦЯ. ВРУЦЕЛЕТО. ЦЕРКОВНІ КАЛЕНДАРІ. ВИЗНАЧЕННЯ ДАТ ЗА АСТРОНОМІЧНИМИ ЯВИЩАМИ. МУСУЛЬМАНСЬКИЙ МІСЯЧНИЙ КАЛЕНДАР. ОСОБЛИВОСТІ ХРОНОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКИХ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ДЖЕРЕЛ. ІСТОРИЧНА МЕТРОЛОГІЯ ЯК СПЕЦІАЛЬНА ІСТОРИЧНА ДИСЦИПЛІНА. ПРЕДМЕТ МЕТРОЛОГІЯ ТА ЇЇ ЗАВДАННЯ. ЗНАЧЕННЯ МЕТРОЛОГІЇ ДЛЯ ІСТОРИЧНОЇХ НАУКИ. РОЗВИТОК МЕТРОЛОГІЇ ЯК НАУКИ. ДЖЕРЕЛА МЕТРОЛОГІЇ. МЕТРОЛОГІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ (Х – ПОЧАТОК ХІІ СТ.). РОСІЙСЬКА МЕТРЛОГІЯ (ХІІ – ХV СТ.). РОСІЙСЬКА МЕТРЛОГІЯ (ХVІ – ХVІІ СТ.). МЕТРОЛОГІЯ ХVІІІ – ХХ СТ. СТВОРЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ МЕТРИЧНОЇ (ДЕСЯТИЧНОЇ) СИСТЕМИ. Тема 9. ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО. КНИГОЗНАВСТВО. БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВО. БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВО. ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО ЯК НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА. ДОКУМЕНТ ЯК НОСІЙ ІСТОРИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ЯК НАУКИ. ЗВ’ЯЗОК ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА З ІНШИМИ НАУКАМИ. ІСТОРІЯ В ДОКУМЕНТОЗНАВСТВІ. КНИГОЗНАВСТВО ЯК КОМПЛЕКСНА НАУКА. РОЛЬ КНИГОЗНАВСТВА В ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ. БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВО ІСТОРИЧНЕ. РОСІЙСЬКА БІБЛІОГРАФІЯ. СТАНОВЛЕННЯ ІСТОРИЧНОГО БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВА ЯК СПЕЦІАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ. БІОБІБЛІОГРАФІЯ. БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВО ІСТОРИЧНЕ ЯК НАУКА. ОСНОВНІ РОЗДІЛИ БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВА. ІСТОРІЯ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК В СВІТІ ТА УКРАЇНІ. БІБЛІОТЕКА ЯРОСЛАВА МУДРОГО. БІБЛІОТЕКА ІМ. М ГОРЬКОГО В ОДЕСІ. БІБЛІОТЕКА ІМ. В ВЕРНАДСЬКОГО В КИЄВІ. ТИПОЛОГІЯ БІБЛІОТЕК. Тема 10. ОНОМАСТИКА ІСТОРИЧНА. ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ОНОМАСТИКИ. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА КАТЕГОРІЇ ОНОМАСТИКИ. ЗНАЧЕННЯ ОНОМАСТИКИ ДЛЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ. ІСТОРИЧНА АНТРОПОНІМІКА. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СХІДНОСЛОВЄЯНСЬКИХ АНТРОПОНІМІЧНИХ СИСТЕМ. АНТРОПОНІМІКА В УКРАЇНІ. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ПРІЗВИЩ. УКРАЇНСЬКІ ПРІЗВИЩА. ІСТОРИЧНА ТОПОНІМІКА. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТОПОНІМІКИ. ПРИНЦИП ВІДНОСНОЇ НЕГАТИВНОСТІ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ. ТОПОНІМІЧНИЙ СУБСТРАТ. ТИПОЛОГІЯ НАЙМЕНУВАНЬ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ. УКРАЇНСЬКА ТОПОНІМІКА, ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ РІДНОГО КРАЮ (ПОХОДЖЕННЯ НАЗВ КЕРЧ, ОЧАКІВ, ЛЬВІВ, ЧЕРНІГІВ ТА ІН. ІСТОРИЧНА ЕТНОНІМІКА. Тема 11. КАРТОГРАФІЯ ІСТОРИЧНА. ІСТОРИЧНА КАРТОГРАФІЯ ЯК СПЕЦІАЛЬНА ІСТОРИЧНА ДИСЦИПЛІНА. ПРЕДМЕТ ІСТОРИЧНОЇ КАРТОГРАФІЇ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ В ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ. ДЖЕРЕЛОЗНАВЧЕ ВИВЧЕННЯ КАРТ. ІСТОРІЯ КАРТОГРАФІЇ. АНТИЧНА ГЕОГРАФІЧНА СПАДЩИНА. ІСТОРІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ КАРТИ. МОНАСТИРСЬКІ МАПИ (Т-ОБРАЗНІ ТА ЗОНАЛЬНІ). ПОРТОЛАНИ. КАРТОГРАФІЯ ХІV – ХV СТ. РОЗВИТОК КАРТ В ХVІ – ХVІІ СТ. ПЕРШІ АТЛАСИ.		- -

Плани семінарських (практичних) занять.

Практичне заняття № 1

Дата: 2016-10-02, просмотров: 219.

12 3 4 5 6 7 Следующая ⇒