Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
ВСТУП
Предметом досліджень теорії професійної освіти (за В.Фурманком) є сукупність явищ, що реалізуються як допомога розвитку психіки вихованців у такому напрямку, щоб вони (вихованці) були здатні до подальшого самостійного розвитку, спрямованого, зокрема, на їх самопідготовку до прийняття рішень і на самореалізацію на рівні мінімуму професійної компетентності у виконанні завдань, функцій, обов'язків в рамках визначених професій.
Мирослав Чапка вважає, що теорія професійної освіти повинна розвиватися в напрямку дидактики "поліпарадигми характеру" (В.Фурманек, 1993 р.). Парадигма, в певному розумінні, визначає межі і предмет досліджень теорії професійної освіти. Одночасно зі зміною парадигми настають зазвичай істотні зміни критеріїв, які визначають представлені проблеми і напрямки їх розв'язань.
Необхідно підкреслити, що освіта сьогодні стає головним чинником відтворення і розвитку суспільного інтелекту. В енциклопедичних виданнях термін «освіта» трактується як процес поширення знань і культури в суспільстві, як процес розвитку та саморозвитку, пов’язаний з оволодінням соціально значущим досвідом людства, засвоєним у знаннях, уміннях, творчій діяльності і емоційно-ціннісному ставленні до світу.
Відповідно до Закону України «Про освіту» мета освіти передбачає «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей». В сучасних умовах освіта являє собою найважливіший компонент діяльності соціально-економічної системи, що відповідає за відтворення інтелектуального потенціалу нації, задоволення потреб регіону в якісно підготовлених фахівцях, задоволення потреб населення в якісних освітніх послугах.
Університетська освіта є ядром вищої професійної освіти. Під професійним становленням студентів у вищому навчальному закладі розуміють процес безупинної, прогресивної зміни особистості студента завдяки соціальному впливу і власній активності в напрямку професійного удосконалення та само здійснення.
Нова концепція вищої освіти ХХІ століття переносить акцент із вузькопрофесійного підходу до підготовки фахівців на багатобічний інтелектуально-духовний розвиток особистості студента відповідно до тієї дорослої ролі, яку вготовано їй у сучасному суспільстві. Мова йде про підготовку у вищій школі дійсно вихованих, творчо і критично мислячих майбутніх фахівців, здатних до різнобічного, цілісного бачення й аналізу складних проблем життя суспільства, а виходить, здатних і до пошуку нових рішень актуальних проблем.
Завдання вивчення дисципліни
Метою курсу „ Психологія і педагогіка” є надання студентській аудиторії системи змістовних теоретичних знань про психіку людини, розвиток психічних процесів, властивостей, формування новоутворень свідомості та практичних навичок вмінь самоаналізу поведінки, міжособистісних стосунків і спілкування.Основними завданнями вивчення дисципліни є:
– розробка напрямків та програми індивідуальних вмінь самоаналізу, міжособистісних стосунків, спілкування та самореалізації на основі знань про типи темпераменту, характеру, рівні розвитку здібностей, ментальний код, сутність виховання і самовиховання;
– досягнення органічного поєднання знань програми курсу із їх використанням у самопізнанні, самоаналізі, самовдосконаленні;
– розвиток наукового інтересу до вивчення окремих проблем психології і педагогіки шляхом самоосвіти.
Завдання лекційних занять
Мета проведення лекцій полягає у:
– ознайомленні студентів із системою основних понять психології і педагогіки, з теорією і практикою зарубіжних та вітчизняних психологічних та педагогічних досліджень;
– викладанні студентам у відповідності з програмою та робочим планом основних теоретичних основ дисципліни, звертаючи особливу увагу на поглиблення та розширення психолого – педагогічної підготовки майбутнього професіонала – економіста;
– засвоєнні принципів управління власною поведінкою та самовдосконалення, організації виховання і самовиховання;
– формуванні у студентів цілісної системи теоретичних знань з курсу „Психологія і педагогіка”.
Тема 1. Теоретичні основи психології та педагогіки
Психологія як наука про людину, її світ і діяльність. Предмет, етапи історичного розвитку та основні напрямки вивчення психології. Галузі і міжпредметні зв′язки науки. Педагогіка як наука про навчання і виховання людини. Становлення і розвиток педагогіки. Основні методи навчання, виховання та самовиховання. Педагогічні концепції творців наукової педагогіки.
Змістовий модуль 2. Розвиток і становлення соціально зрілої особистості.
Тематика практичних занять
Практичне заняття 1. Становлення особистості – 2 год. Мета:Виявити психолого-педагогічні умови розвитку особистості, загальні та специфічні прояви поведінки особистості в соціокультурному просторі, основні програми життєдіяльності.
Практичне заняття 2. Миследіяльність та життєактивність особистості – 4 год. Мета: Формування мотивації саморозвитку особистості в соціально-культурному просторі України на засадах української ментальності
Практичне заняття 3. Індивідуально-психологічна характеристика особистості – 4 год. Мета: Проаналізувати зміст і завдання інструментальної функції психіки
Практичне заняття 4. Соціально-психологічний портрет особистості – 2 год. Мета: Систематизувати знання студентів про структуру соціально- психологічної характеристики особистості.
Практичне заняття 5. Комунікативна взаємодія у побудові іміджу організації – 4 год. Мета:Розвиток та формування навиків, вмінь, норм і цінностей комунікативної взаємодії в майбутній професійній діяльності.
Практичне заняття 6. Становлення і розвиток соціально зрілої особистості, її фахове, інтелектуальне та духовне самовдосконалення – 2год. Мета:Формування та осмислення знань про соціально зрілу особистість, її професійну діяльність, інтелектуальний та моральний взірець.
Методичні вказівки для виконання самостійної роботи
Самостійна робота є обов’язковою складовою вивчення дисципліни в межах навчального навантаження. Складається з завдань, які покликані сформувати у студента більш глибокі теоретичні та практичні навики з питань соціальної психології.
Творче самостійне завдання виконується за однією темою всіма студентами групи у формі інформаційного повідомлення як: реферат; буклет; плакат; презентація з використання комп’ютерної техніки; флаєр; модель значка; ін.
Альтернативною формою творчого завдання є презентація групового проекту на зазначену тему. До підготовки даного виду роботи долучаються студенти для створення малої групи (4-9 чол.). Робоча група розробляє проект презентації, визначає відповідального за кожний вид роботи. Керівник групи узгоджує проект з викладачем, визначає дату й годину проведення презентації.
Оцінювання даної форми роботи проводиться за такими критеріями:
1. Якість запропонованої інформації.
2. Форма подачі інформації.
3. Використання теоретичних знань, вмінь та навичок з дисципліни.
4. Власна позиція щодо проблеми.
5. Профілактична значущість поданого матеріалу.
Тематика самостійної роботи студентів
1. Використання психолого-педагогічних методів у викладанні дисциплін ВНЗ.
2. Роль особистості у запобіганні ВІЛ-інфікування та СНІД захворювання.
3. Ціннісні засади української родини.
4. Психолого-педагогічні засоби запобігання небажаної вагітності.
5. Саморуйнуюча поведінка: поняття, профілактика та психолого-педагогічна допомога.
6. Формування та становлення успішної людини.
7. Сучасний світ: руйнація чи трансформація?!
8. Етика взаємостосунків, розвиток міжособистісних стосунків.
9. Соціальна неповторність особистості.
10. Самооцінка особистості та її види.
11. Педагогічні концепції творців наукової думки.
12. Сенс життя, життєвий шлях і вчинки особистості.
13. Задатки, здібності, обдарованість, талант, геніальність.
14. Активна громадська та життєва позиція.
15. Норми в житті людини.
Науково-дослідної роботи
МЕТА І ЗАВДАННЯ ІНДЗ
ІНДЗ з дисципліни „Психологія і педагогіка”– один із найважливіших елементів навчального процесу при підготовці висококваліфікованих спеціалістів менеджерів у сфері народного господарства.
Мета і завдання ІНДЗ полягають у:
- закріпленні, поглибленій та систематизації набутих теоретичних знань студента;
- підготовці студента до розробки практичних пропозицій, що спираються на результати аналізу стану і динаміки об'єкта, який досліджують, вироблення механізмів і важелів його подальшого розвитку;
- виробленні необхідних для практичної діяльності навичок самостійної аналітичної та дослідницької роботи, оволодіння методикою її застосування.
Написання ІНДЗ передбачає глибше вивчення студентом певних розділів дисципліни, які в процесі навчання через обмеженість часу та відповідно до робочої програми були розглянуті не в повному обсязі.
ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ІНДЗ
ІНДЗ, як самостійне дослідження за обраною темою повинна відповідати таким вимогам:
– відображати необхідність, основні цілі, завдання, функції та пріоритети державного регулювання економіки; особливості державного втручання за об'єктом дослідження; напрямки вдосконалення процесу державного регулювання національної економіки; шляхи вирішення проблем розвитку ринкової економіки;
– включати повні методики проведення експериментальних досліджень із посиланням на відповідні методичні рекомендації, вказівки, інструкції, посібники або літературні джерела;
– забезпечувати самостійність при викладенні матеріалу (виклад теми повинен бути конкретним і системним, підкріпленим фактичними даними з використанням достатньої кількості літературних джерел, опрацьованих статистичних матеріалів тощо);
– мати певний науковий рівень (на основі глибокого аналізу стану, тенденцій та проблем у розвитку об'єкту дослідження студент повинен зробити конкретні висновки або дати пропозиції з питань удосконалення психотехнологій ефективного управління людьми);
– мати чіткий і грамотний стиль викладення, бути правильно оформленою (у роботі недопустимо викладати матеріал, що не має відношення до обраної теми);
– у роботі повинні бути використані отримані знання з інших спеціальних дисциплін, а також спеціальна наукова, передовсім монографічна література з кожної конкретної теми.
ВИБІР ТЕМИ ІНДЗ
Тему ІНДЗ студент вибирає самостійно згідно з тематикою, рекомендованою кафедрою. Не допускається вибір однакової теми двома студентами в одній академічній групі. За узгодженням з керівником студент може обрати тему, яка не входить у рекомендований перелік, а також дещо видозмінити рекомендовану, однак вибір кожної конкретної теми повинен бути обґрунтованим.
При виборі теми ІНДЗ студент повинен керуватися характером своєї практичної роботи, роботи в студентських наукових гуртках і проблемних групах. Попереднє ознайомлення з проблематикою тем, які винесені для написання ІНДЗ, розпочинається ознайомленням із матеріалами підручника з психології управління, лекцій і практичних занять, методичних рекомендацій щодо використання матеріалів.
СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ІНДЗ
Після добору та опрацювання літератури з обраної теми необхідно перейти до складання плану ІНДЗ. Як правило, план роботи повинен включати вступ, 3-4 основні питання і висновки. При складанні плану слід, насамперед, на основі вивчення літературних першоджерел (наукових, довідкових, нормативно-інструктивних) виписати перелік питань, які належать до теми роботи – приблизно за 10-15 напрямками. Потім доцільно їх згрупувати в три розділи (за принципом однорідності) та визначити назву кожного розділу, що складатимуть питання теоретичної частини плану роботи. При цьому слід мати на увазі те, що в першому питанні, як правило, розкривають теоретичні, організаційні основи проблеми, яка досліджується, або особливості функціонування чи розвитку об'єкту дослідження; в другому – викладають психологічні аспекти застосування психології управління.
План роботи відображає знання і систему поглядів студента, отже, може бути складений по-різному. При цьому план повинен розкривати основну ідею теми, її зміст, механізми вирішення проблеми досліджуваного об'єкту та містити практичну частину. Питання плану повинні бути чітко сформульовані та логічно взаємопов'язані.
НАПИСАННЯ ІНДЗ
Написання ІНДЗ розпочинається зі вступу. В ньому повинні бути: стисло охарактеризовані актуальність обраної теми, ступінь її дослідженості на даний момент, обґрунтована база для написання роботи; вказані об'єкт, предмет, мета й основні завдання, які ставить перед собою студент, показана система методів наукового дослідження, гіпотеза.
Перше частина ІНДЗ має теоретичний характер. У ньому розкривають суть явища чи процесу, який досліджується в роботі, визначають його місце в сфері виробництва. В даному питанні доцільно провести критичний огляд наукової літератури, нормативної бази, що стосується обраної теми, розглянути досвід вирішення проблеми, яка досліджується.
Друга частина має аналітичний або методичний характер і має містити: обгрунтування вибраної методики дослідження, кількісно-якісний аналіз отриманих результатів (бданки, що заповнюються респондентами додаються у додаток і мають бути у кільуості не менше 25 штук). У ньому дають загальну характеристику об'єкту дослідження. Застосовуючи різні методи аналізу (системний, факторний, статистичний, графічний тощо) необхідно зробити порівняльний аналіз розвитку об'єкту дослідження в Україні, визначити основні фактори і тенденції його розвитку. Характеристика об'єкту дослідження не повинна бути описовою, її слід проілюструвати таблицями, діаграмами, графіками, тощо.
На основі проведеного вище аналізу запропонувати шляхи вдосконалення форм і методів регулювання досліджуваного об'єкту, адекватних сучасним умовам функціонування організації. Наприклад, організація рекламної кампанії щодо покращення іміджу організації на прикладі крупної корпорації. Обсяг – 2-5 сторінок.
У висновках роботи стисло відображаються підсумки дослідження, формулюються суть та ефективність запропонованих напрямів удосконалення технологій ефективного управління.
У додатках наводять, окрім заповнених респондентами бланків для відповідей, допоміжні та ілюстративні матеріали, таблиці, які виходять за межі однієї сторінки, результати розрахунків тощо.
ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ
Мова написання роботи – державна.
Роботу виконують на аркушах стандартного розміру (297 х 210 мм.). Текст пишуть на одній сторінці аркуша з полями. Окреслення полів не допускається. Виклад кожного нового питання, згідно з планом курсової роботи, починають з нової сторінки.
При написанні ІНДЗ рекомендовано використовувати такі ілюстративні матеріали:
а) цифрові дані, посилання на цитати у тексті, які підтверджують положення, тези, висновки та є засобом забезпечення достовірності, обґрунтування викладеного матеріалу. Посилання на цифрові дані та цитати з різних літературних джерел у тексті роботи здійснюють одразу після закінчення викладу запозиченого матеріалу у квадратних дужках: [7, 29]. Перша цифра означає порядковий номер джерела у списку використаної літератури, друга - номер сторінки, на якій є запозичений матеріал;
б) таблиці, які розкривають процес формування досліджуваного об'єкту, характеризують стан або динаміку розвитку певних економічних процесів і т. п.
При побудові таблиць необхідно дотримуватися принципу однотипності. Кожній таблиці потрібно дати тематичний заголовок, що відображав би її зміст. При першому посиланні на таблицю у тексті пишуть «табл.», а при повторних – "див. табл." і зазначають її номер. Не дозволяється відривати назву таблиці від її змісту.
в) схеми, карти, діаграми і інші ілюстративні матеріали підписують внизу; для них прийнято єдине позначення "Рис.", а далі, аналогічно з нумерацією таблиць, зазначають його порядковий номер;
г) формули нумерують за текстом так само, як і таблиці, номер ставлять праворуч від формули в дужках.
Усі ілюстративні матеріали розмішують, як правило, відразу після посилання на них. У випадку, коли на даній сторінці не вистачає для них місця, їх наводять на наступній сторінці.
Рекомендована тематика ІНДЗ
1. Витоки психології та етапи її історичного розвитку. Предмет та завдання психології як науки.
2. Історія становлення педагогіки як науки. Зміст процесів навчання і виховання.
3. Психолого-педагогічні умови формування особистості.
4. Періодизація розвитку та особливості дітей різних вікових груп.
5. Розкрийте зміст понять: індивід, суб’єкт, особистість, індивідуальність, універсум.
6. Фізичний, пізнавальний та соціальний розвиток особистості.
7. Процес освіти, самоосвіти та самовиховання. Основні методи навчання, виховання та самовиховання.
8. Історіогенез українського виховання.
9. Методи навчання.
10. Методи виховання.
11. Родинна педагогіка у розвитку особистості.
12. Поняття про соціокультурний простір. Його основні функції та складові.
13. Психосоціальний портрет сучасного українця. Базові вартості українського менталітету.
14. Іншокультура в свідомості та поведінці як фактор життєтворення людини.
15. Рецидиви виховання.
16. Світоглядні цінності у миследіяльності та життєактивності особистості.
17. Мікро- і макрофактори впливу на особистість.
18. Пізнавальні та емоційно-вольові психічні процеси особистості. Їх розвиток та виховання.
19. Поняття про темперамент та його характеристики.
20. Характер особистості. Формування та шляхи його виховання.
21. Природа здібностей людини. Рівні їх розвитку.
22. Психічні стани особистості. Особливості їх протікання.
23. Психічні утворення особи та їх змістова характеристика.
24. Особливості психіки і поведінки представників різних типів темпераменту.
25. Структура характеру особистості.
26. Соціальна неповторність особистості. Соціальні ролі, позиції та установки.
27. Норми в житті людини. Їх види та функції.
28. Цінності особистості. Ієрархія цінностей сучасної ділової людини.
29. Світогляд людини та його структура.
30. Фактори соціалізації особистості. Механізми і засоби.
31. Ефекти соціалізації особистості.
32. Характеристика процесу соціалізації людини.
33. Фази соціалізації особистості.
34. Біологічно-повноцінна, соціально-повноцінна та неповноцінна особистість.
35. Виховання інформаційних, інтелектуальних та духовних потреб людини. Їх взаємозв’язок.
36. Психолого-педагогічні умови становлення соціально зрілої особистості.
37. Лідерство як психологічний феномен.
38. Імідж лідера.
39. Зміст і напрямки інтелектуального самовдосконалення особистості.
40. Соціальні і моральні аспекти у формуванні особистої кар’єри.
41. Шляхи наближення до інтелектуального, професійного та морального ідеалу.
42. Роль особистості у запобіганні ВІЛ-інфікування та СНІД захворювання
43. Активна громадська та життєва позиція.
Методи оцінювання
В процесі вивчення дисципліни „Психологія і педагогіка” використовуються наступні методи оцінювання студента за 100 – бальною шкалою:
– самостійна творча робота та фронтальне опитування;
– дидактичне та підсумкове тестування (ректорська контрольна робота);
– оцінювання виконання ІНДЗ.
Підсумковий бал (за 100 – бальною шкалою) з дисципліни „Психологія і педагогіка” визначається як середньозважена величина залежно від питомої ваги кожного залікового кредиту.
| Заліковий модуль 1 | Заліковий модуль 2 | Заліковий модуль 3 | Підсумкова оцінка | |
| самостійна творча робота | дидактичне та підсумкове тестування | ІНДЗ | фронтальне опитування | |
| % | % | % | 100 % | |
Шкала оцінювання:
| За шкалою університету | За національною шкалою | За шкалою ECTS |
| 90-100 | відмінно | А (відмінно) |
| 85-89 | добре | В (дуже добре) |
| 75-84 | С(добре) | |
| 65-74 | задовільно | D (задовільно) |
| 60-64 | Е (достатньо) | |
| 35-59 | незадовільно | FX (незадовільно з можливістю повторного складання) |
| 1-34 | F (незадовільно з обов’язковим повторним курсом) |
Оцінювання якості гуманітарної підготовки студентів ВНЗ економічного спрямування здійснюється у двох аспектах. Перевірці підлягають теоретичні знання з основ теорії та вміння використовувати ці знання під час аналізу конкретних ситуацій і прийняття оптимального рішення; розв’язання практичних завдань, пов'язаних як з економічною діяльністю, так й з не економічним мисленням людини, проведення порівняльного аналізу явищ тощо.
Навчальна діяльність студентів має багаторівневий характер.
На першому рівні - початковому - студент здійснює пізнавальну діяльність лише під керівництвом викладача; відтворення навчального матеріалу, має фрагментарний вигляд. Результатом вивчення навчального матеріалу є впізнання студентом явищ, формул, понять і однослівна відповідь на запитання. На цьому рівні студент ще не здатний розв'язувати задачі, будувати і читати графіки, описувати свій вибір або дії. Визначеному рівню відповідають такі критерії оцінювання навчальних досягнень студентів (див. табл. 1).
Таблиця 1
| Бал | Теоретичні знання | Уміння |
| 1-34 F (незадовільно з обов’язковим повторним курсом) | Студент за допомогою викладача розпізнає явища побутового ріння, однослівно («так» чи «ні») відповідає на конкретні запитання | Студент бере участь в активній діяльності на заняттях, однак потребує постійної консультації і контролю з боку викладача |
| 35-59 FX (незадовільно з можливістю повторного складання) | Студент за допомогою викладача: однослівно відповідає на запитання, відтворює частину теми в тому вигляді і в тій послідовності, в якій вона була представлена на попередньому занятті; з помилками характеризує окремі поняття і явища | Студент уміє: при постійному контролі і допомозі викладача виконати одну дію задачі побутового рівня; в тестових завданнях співвіднести категорії, явища та їх властивості |
На другому рівні - середньому - студент за допомогою викладача відтворює інформацію, засвоєну ним у процесі навчання (знання і вміння є копіями); намагається співвіднести показані або описані раніше явища з їх характеристиками тощо, тобто може встановити, не пояснюючи причин, відповідні зв'язки; намагається застосувати окремі прийоми логічного мислення (порівняння, аналіз, висновок); намагається виконати вправи на одну дію, загальна методика, послідовність яких йому знайомі; намагається використати отримані знання для пояснення власних рішень або дій. Другому рівню відповідають критерії оцінювання навчальних досягнень студентів, що наведені у таблиці 2.
Таблиця 2
| Бал | Теоретичні знання | Уміння |
| 60-64 E (достатньо) | Студент за допомогою викладача: відтворює словами, близькими до тексту підручника означення термінів, правил, законів; частково відтворює текст підручника, у процесі відповіді допускає окремі видозміни навчальної інформації, ілюструючи відповідь прикладами, що наводив викладач на лекційному занятті | Студент за допомогою викладача та користуючись інструкцією уміє: розв'язувати задачі на одну дію за відомою формулою і усно їх пояснити; правильно обрати і використати необхідні математичні формули |
| 65-74 D (задовільно) | Студент за допомогою викладача: свідомо відтворює тему, ілюструючи її власними прикладами; розкриває суть понять, формул, законів, допускаючи у відповідях незначні неточності; намагається співвіднести явища з їх характеристиками; | Студент уміє: правильно розв'язати задачу на декілька дій, при потребі звертаючись за консультацією до викладача, робить правильні, обґрунтовані висновки; |
| намагається застосувати окремі прийоми логічного мислення (порівняння, аналіз, висновок) | за допомогою викладача зробити частковий аналіз і порівняння явищ побутового рівня, висновки; прийняти рішення щодо власних інтересів і обґрунтувати його |
На третьому рівні - достатньому – студент здійснює пізнавальну діяльність самостійно, інколи звертається за консультацією до викладача. Він: розуміє і свідомо відтворює основний навчальний матеріал; застосовує у типових ситуаціях прийоми логічного мислення (порівняння, аналіз, висновок); самостійно виконує типові вправи; уміє використовувати отримані знання у типових ситуаціях; самостійно доводить своє твердження, але з деякими неточностями; уміє користуватися додатковими (крім розповіді вчителя і підручника) джерелами інформації; уміє спостерігати за інформацією у засобах масової інформації і робити деякі висновки. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів на достатньому рівні наведені у таблиці 3.
Таблиці 3
| Бал | Теоретичні знання | Уміння |
| 75-84 C (добре) | Студент володіє навчальною інформацією, яку вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати; | Студент самостійно розв'язувати типові задачі; розв’язувати якісні завдання; |
| аргументовано відповідає на поставлені запитання; намагається відстояти свою точку зору | робить аналіз, порівняння, висновки, у разі потреби звертаючись до викладача;будувати і читати графіки; відбирати необхідну додаткову інформацію для розв'язання типових завдань; аргументовано, посилаючись на закони, правила, формули, пояснювати процеси, що відбуваються в особистому житті та житті родини | |
| 85-89 В (добре) | Студент вільно володіє навчальним матеріалом, наводить аргументи на підтвердження своїх думок, використовуючи матеріали засобів масової інформації; може за допомогою викладача відповідати на запитання, що потребують знання кількох тем | Студент самостійно розв'язує питання, завдання, виправляє типові помилки; з допомогою викладача може розв'язувати завдання, що погребують знання кількох тем; використовувати різні джерела інформації, користуватися статистичним матеріалом; знаходити і висвітлювати практичне значення знань для окремої особи, родини |
На четвертому рівні - високому - студент вільно володіє змістом теми, глибоко розуміє закони і категорії; забезпечує конкретизацію знань власними прикладами; уміє відтворити всю тему або її частину, вказуючи на причини, взаємозв'язки, наслідки, обґрунтовуючи свою точку зору; виконує вправи, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, проте зміст охоплює кілька тем (комбіновані завдання); виконує нові завдання: складає план виконання нового завдання, пропонує оригінальні способи розв’язування, обґрунтовує результат, вносить у свою діяльність елементи творчості; студент грамотно і творчо використовує матеріали преси, телебачення, нормативні документи; виявляє особисту позицію щодо економічних процесів, які відбуваються в суспільстві. Четвертому рівню відповідають критерії оцінювання навчальних досягнень студентів, що наведені у таблиці 4.
Таблиця 4
| Бал | Теоретичні знання | Уміння |
| 90-100 | Студент глибоко розуміє закони і категорії; подає ідеї згідно з вивченим матеріалом, робить творчо обґрунтовані висновки; уміє аналізувати і систематизувати матеріали засобів інформації; визначає порядок особистої навчальної діяльності, самостійно оцінює її результати | Уміє: сформулювати проблему і визначити шляхи її розв'язання; вести дискусію з конкретного питання; розв'язувати і пояснювати задачі високої складності; аналізувати економічні і соціальні явища, користуючись відповідними документами (законами, постановами, указами, тощо) |
Оцінка досягнення студентів складається з оцінювання теоретичних (у письмовій або усній формі) і практичних умінь їх. В окремих випадках, зокрема, під час тематичного атестування, оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за допомогою відповідних завдань.
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
1. Бай С.І. Батрин Н.В. Аналіз ділових ситуацій. Збірник ситуаційних вправ/ К.: Ніка – центр, 2009. – 352 с.
2. Большакова А.Н. Социальная психология для менеджеров: Учеб.пособие.- Ростов н/д: «Феникс», 2004.- 352с.
3. Большой психологический словарь / Сост. и общ. ред. Б. Мещеряков, В. Зинченко. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 672 с.
4. Борисов А. Б. Большой экономический словарь. – М.: Книжный мир, 2001. – 895 с.
5. Бююль А., Цёфель П. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей: Пер. с нем. / Ахим Бююль, Петер Цефель. – СПб.: ООО “ДиаСофтЮП”, 2002. – 608 с.
6. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Підручник за модульно – рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с.
7. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. Видання друге, доопрацьоване і доповнене. – Дрогобич: Коло, 2006. – 608 с.
8. Гавкалова Н.Л. Менеджмент персоналу: Навчальний посыбник.- Харків:УНІЖЕК, 2004.- 276с.
9. Галян І.М. Психодіагностика: навч. посіб. К.:Академвидав, 2009. – 464 с. (Серія «Альма - матер»).
10. Гуменюк О.Є. Психологія Я-концепції. Навчальний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 340 с.
11. Джонсон, Девід В. Соціальна психологія: тренінг міжособистіного спілкування: Пер. з англ. – К., 2003.
12. Дмитерко-Карабін Х. М. Соціально-психологічні особливості само-актуалізації студентської молоді // Актуальні проблеми психології. Том 1: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. – К.: Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 2002. – Ч.3. – С. 41-49.
13. Журавський В. С. Вища освіта як фактор державотворення і культури України. – К.: Видавничий ДІМ, “ІнЮре”, 2003. – 416 с.
14. Загальна психологія: Хрестоматія: Навч.посіб./ О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук [та ін.] - К.: Каравела, 2007. – 640с.
15. Зазюн І.А., Н.Г. Ничкало. Педагогічна освіта і освіта дорослих: європейський вимір:зб.наук.пр. – К.; Хмельницький, 2008. – 530 с.
16. Здравомыслов А.Г. Социология конфликта.-М.: Аспект Прогресс, 2004.-226с.
17. Зеер Э. Ф. Психология профессий: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2003. – 336 с.
18. Коломієць С.М. Психологія.-К.: Наукова книга, 2006.- 441с.
19. Комінко С.Б., Кучер Г.В. Кращі методи психодіагностики.-Тернопіль: Карт-Бланш, 2005.- 406с.
20. Комінко С.Б., Курант Л.С. Психологія в менеджменті.- Тернопіль, 2003.-365с.
21. Копець Л.В. Психологія особистості: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – 2-е видання. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 458 с.
22. Корман М.М. Психологія управління: Навчально-методичний комплекс.- Тернопіль, 2008.- 304с.
23. Корнелиус Х., Фэйр Ш. Выиграть может каждий.- М.: Стрингер, 2000.- 216с.
24. Костюк Г.А. Психологія.- К.: Апос, 2002.- 447с.
25. Крушельницька О.В. Управління персоналом.- Житомир: Кндор, 2003 – 296с.
26. Крысько В.Г. Социальная психология.- СПБ.: ЗАО «Издательство Питер», 2005.- 221с.
27. Лозниця В.С.Психологія і педагогіка: Основні положення: Навч. посібник. – Київ: Екскоб, 2001.
28. Ложкін Г.В., Комаровська В.Л., Воленюк Н.Ю. Економічна психологія: Навчальний посібник. – 3 – тє видання, перероблене і доповнене. К.: Видавничий дім «Професіонал», 2008. – 464 с.
29. Малинський В.І. Психологія в сучасних умовах.- К.: ТРР, 2005.- 665с.
30. Маслоу А. Мотивация и личность, з-е издание.- Санкт-Петербург: Питер, 2008.- 352с.
31. Макашева З.М., Калинникова И.О. Социальный менеджмент: Учебник для вузов.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002.-207 с.
32. Милграм С. Эксперимент в социальной психологии. СПб.: Питер, 2001. – 336с.
33. Москаленко В. В. Соціальна психологія. – Київ, 2005. – 522 с.
34. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Підручник: У 2 кн. – К.: Либідь, 2004.- 576с.
35. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Теоретическая психология: Учеб. пособие для студ. психол. фак. Высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 496 с.
36. Психологія праці та професійної підготовки особистості: Навчальний посібник / За ред. П. С. Перепелиці, В. В. Рибалки. – Хмельницький: ТУП, 2001. – 330 с.
37. Райгородский Д.Я. Подросток и семья. Учебн.пособ.- Самара: Издательский дом БАХРАХ-М, 2002.- 656с.
38. Романець В.А. Психологія творчості: Навчальний посыбник.- 3-тє вид.- К.:Либідь, 2004.- 288с.
39. Романишин С.В. Психологія: теорія і практика. К.: Епос, 2007.- 412с.
40. Розанова В.А. Психология В.А. Психология управленческой деятельности.- М.: Издательство «Екзамен», 2003.- 192с.
41. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии.- СПб.: Питер, 2004.- 713с.
42. Русинка І.І. Конфліктологія. Психотехнології запобігання і управління конфліктами. Навчальний посібник. – Київ, 2007. 332 с.
43. Савельева В.С. Психологія управління: Навч.посібник.- К.: ВД «Професіонал», 2005.- 320 с.
44. Семиченко В. А. Психология педагогічної діяльності: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 2004. – 335 с.
45. Социальная психология / Под ред. А.В. Сухова, А.А. Деркача. – М., 2001.
46. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки. Посібник.-К:Академвидав., 2003.- 520 с.
47. Тимошенко И.И., Соснин А.С. Мотивация личности и человеческих ресурсов.- К.: КНЕУ, 2002.- 576с.
48. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності.- К.: Либідь, 2003.- 356с.
49. Томашевський А.К. Соціальний конфлікт на підприємстві.- К.: Либідь, 2003.- 254с.
50. Тулмачний словник психологічних термінів в укр. Мові: Словник / В.ЙБродовські, І.П.Патрик, В.Л.Яблонко.- 2-е вид.- К.-«Професіонал», 2005.- 224с.
51. Цимбалюк І.М. Психологія управління: Навч.посібник.- К.: ВД «Професіонал», 2008.- 624с.
52. Фернхем А., Хейвен П. Личность и социальное поведение.- СПб.: Питер, 2001.- 368с.
53. Фурман А.В. Психокультура української ментальності: Наукове видання. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – С 12-65.
54. Чапка М. Психологічні засади підготовки менеджера: (Професіогр.дослідж.): Монографія – К.: МАУП, 2005.- 188 с.
55. Ященко В.М. Основи психології і педагогіки. Пробний навчальний посібник для студентів непедагогічних спеціальностей -Тернопіль: Астон, 2004.-303 с.
56. Ященко В.М. Опорні конспекти з “Психології і педагогіки”. – Тернопіль: Астон, 2004. – 182 с.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
1. Бандурка О.М., Тюріна В.О., Федоренко О.І. Основи психології і педагогіки: Підручник.- Харьків: В-во нац. ун-ту внутр. справ, 2003.
2. Власова Н. Сильная корпоративная культура – высокие економические результати // Менеджер по персоналу.- 2007.-№ 7-8. - С. 10-19, 20-29
3. Гандалас Р. Харизма лидера: что это такое? // Менеджмент и менеджер, 2007.- № 10.- С. 10-25
4
Дата: 2016-10-02, просмотров: 205.