Авторами Державного стандарту освітньої галузі «Мистецтво» у початковій школі зроблено першу спробу концептуалізації проблеми застосування поняття компетентність до мистецької освіти. Освітні компетентностісистематизовано та об'єднано у такі групи:

§ ключові(ме-тапредметні);

§ естетичні(міжпредметні, галузеві);

§ мистецькі(предметні — музичні, образотворчі, хореографічні, театральні, екранні).

Ключова компетентністьу Державному стандарті трактується як здатність особистості ефективно брати участь у різноманітних сферах людської діяльності, вона належить до загально-галузевого змісту освітніх стандартів.

У документі наведено такі ключові компетентності: вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров'язбережувальна, соціальна компетентність та компетентність з питань інформаційно-комунікаційних технологій.Із цього переліку для освітньої галузі "Мистецтво" провідною вважаємо загальнокультурну,хоча всі інші також формуються у процесі навчання мистецтв. Ключові компетентності є універсальними і не належать до конкретної освітньої галузі чи навчального предмета. їх розвиток потребує узгодження змісту окремих освітніх галузей. Наприклад, загальнокультурна компетентність, яку ми тлумачимо як провідну, визначальну саме для мистецької освітньої галузі, реалізується в мистецькій освіті через такі галузеві компетенції, як етнокультурна, полі-культурна, культурно-дозвільна.

Провідною ключовою компетентністю для освітньої галузі «Мистецтво» є загальнокультурна компетентність,яка реалізується через такі галузеві компетенції: етнокультурну, полікультурну, культурно-дозвіллєву.

Міжпредметна естетична компетентністьвизначається як здатність орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, що формується під час опанування різних видів мистецтва.

Це означає, що сформовані в навчальному процесі естетичні ідеали і цінності, система інтегрованих художньо-естетичних знань і поліхудожніх уявлень має зробити учня здатним орієнтуватися в естетичних параметрах різноманітних сфер його життя поза мистецьким колом.

Предметна мистецька компетентністьполягає у здатності учня до пізнавальної й практичної діяльності у певному виді мистецтва. До предметних мистецьких компетентностей належать музична, образотворча, хореографічна, театральна, екранна тощо. Учні мають розуміти специфіку й особливості різних художніх мов.

Структура змісту освітньої галузі «Мистецтво»

У новій редакції стандарту освітньої галузі «Мистецтво» структура змісту освіти наближена до формату стандарту основної і старшої школи. Виокремлено три змістові лінії(замість наявних у попередньому стандарті п'яти): музична, образотворча (домінантні) та мистецько-синтетична (додаткова).Об'єднання додаткових змістових ліній (відповідно до хореографічного, театрального та екранних видів мистецтва) в єдину групу – мистецько-синтетичну – дало змогу більш узагальнено передати зміст, а також забезпечити наступність між ланками освіти.

Вони реалізуються через вивчення окремих навчальних предметів або через упровадження інтегрованих курсів.

За умови автономного вивчення в школі двох предметів — музичного та образотворчого мистецтв (по 1 годині на тиждень) — можна реалізовувати міжпредметні зв'язки між цими та іншими видами мистецтва.

Проте ефективніше це здійснювати в інтегрованому курсі «Мистецтво» (2 години на тиждень), особливо за викладання його одним учителем (що найчастіше буває в сільських, малокомплектних школах) або в умовах злагодженої «командної» роботи та професійно-творчої співдружності двох учителів, які викладають інтегрований курс «у парі». Останній кадровий формат може мати різні фахові поєднання: вчитель музики та вчитель образотворчого мистецтва, вчитель музики та вчитель початкових класів, учитель образотворчого мистецтва та вчитель початкових класів.

Визначені Державним стандартом початкової загальної освіти вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з освітньої галузі «Мистецтво» містять такі універсальні компоненти, що визначають результати навчання, виховання і розвитку учнів:

• аксіологічний (сприймання, інтерпретація, оцінювання мистецьких явищ);

• праксеологічний (практична художня діяльність учнів);

• гностичний (пізнання особливостей художніх мов різних видів мистецтва);

• креативний (творче самовираження особистості школяра у сфері мистецтва);

• комунікативний(культура спілкування з приводу мистецтва).

З урахуванням цих компонентів для систематизації матеріалу нами розроблено структуру подачі змісту і вимог стандарту у загальній схемі-таблиці.

Структура подачі змістускладається з таких послідовних елементів:

• сприймання, аналіз-інтерпретація та естетичне оцінювання художніх творів;

• основні мистецькі поняття, їх практичне засвоєння;

• емоційно-естетичне самовираження в художньо-практичній, зокрема творчій діяльності.

Наголошено на таких особливостях змісту: єдність народного і професійного, українського та зарубіжного мистецтва, мистецькі традиції рідного краю, мистецтво як засіб спілкування між людьми, його місце у сучасному культурному середовищі, роль у житті людей.

Вимоги до навчальних досягнень учнівза кожною змістовою лінією подано за таким алгоритмом:

• мати уявленняпро особливості, мову, жанри та форми конкретного виду мистецтва; його взаємозв'язок з іншими видами мистецтва; традиції рідного краю;

• розуміти й усвідомлювативиражальні засоби конкретного виду мистецтва; його значення у житті людей, культурному середовищі;

• уміти інтерпретуватизміст творів; висловлювати естетичне ставлення до них; виражати власні почуття і думки в практичній художньо-творчій діяльності;

• застосовуватимистецьку термінологію при аналізі творів мистецтва; основні виражальні засоби мистецтва у практичній діяльності, у досвіді творчого самовираження.

Отже, новий Державний стандарт, визначаючи вимоги до рівня підготовки молодших школярів у галузі мистецької освіти, наголошує на здатності учнів застосовувати набуті знання і вміння на практиці, у власній діяльності, зокрема під час аналізу та інтерпретації творів мистецтва, а також у практичних роботах.

У Стандарті зроблено акцент на необхідності усвідомлення учнями особливостей художньої мови того чи іншого виду мистецтва та зв'язків між ними, яке є свідченням розвитку образного мислення, творчої уяви, поліхудожнього розвитку. Роз'яснимо це положення.