Створюючи Державний стандарт освіти в галузі «Мистецтво», ми спиралися на наукові положення О. Савченко щодо системного втілення компетентнісного підходу в освіту молодших школярів. Ці положення реалізовано у таких вимогах до стандарту початкової освітинового покоління.

По-перше, треба врахувати багатокомпонентність змісту (знання, вміння, досвід репродуктивної і творчої діяльності, емоційно-ціннісні ставлення, життєвий досвід, вплив середовища), ширше представити діяльнісний компонент, посилюючи практичну спрямованість освіти та забезпечуючи набуття особистого досвіду творчої діяльності. По-друге, забезпечити інтеграцію знань, адже визначальна особливість молодших школярів — цілісність сприйняття й освоєння навколишньої дійсності.

Розробляючи Державний стандарт освітньої галузі «Мистецтво», ми врахували такі концептуальні наукові ідеї:

· генетичний і функціональний взаємозв'язок художньої культури суспільства і внутрішнього художнього світу особистості («людина в культурі — культура в людині»);

· цілісність художньо-естетичного розвитку особистості молодшого школяра, що забезпечується використанням різних видів мистецтва, і взаємоузгодженням відповідних предметних мистецьких компетентностей, набуття яких необхідне для формування в учнів поліхудожнього образу світу, між-предметної естетичної компетентності;

· спрямованість мистецької освітньої галузі на розширення досвіду спілкування і співпраці учнів, власного художнього самовираження у різних видах художньо-творчої діяльності.

У новому Державному стандарті освітньої галузі «Мистецтво», з огляду на компетентнісний підхід, було реалізовано такі завдання-орієнтири:

• забезпечення наступності змісту і вимог дошкільної й початкової освіти та перспективності з основною школою;

• укрупнення досягнень учнів (включення простих умінь у складні);

• наближення результатів освіти до життєвих реалій, суспільних і особистісних потреб дитини молодшого шкільного віку;

• визначення складових ланцюжка етапів засвоєння інформації: «мати уявлення — розуміти — вміти — застосовувати»;

• удосконалення опису державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів для забезпечення об'єктивності оцінювання навчальних досягнень за загальними критеріями відповідно до специфіки освітньої галузі «Мистецтво»;

• уникнення предметоцентризму (з огляду на мінімальну кількість навчальних годин та цілісність галузі).

Мета і завдання

Освітньої галузі «Мистецтво»

У новому Державному стандарті було насамперед уточнено мету і завдання освітньої галузі «Мистецтво» в контексті реалізації компетентнісного підходу. Зокрема визначено, що метою загальної мистецької освітиє формування у молодших школярів комплексу ключових(метапредметних), естетичних(міжпредметних) і мистецьких(предметних) компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності шляхом набуття власного естетичного досвіду.

Визначена вище мета конкретизується у таких завданнях загальної мистецької освіти в початковій школі:

• виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та навколишньої дійсності, розвиток художніх інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти й інтерпретувати художні твори та сприймати й оцінювати естетичні явища;

• формування в учнів на доступному рівні системи художніх знань і вмінь, яка відображає цілісність та специфіку мистецтва різних видів;

• розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, їхніх художніх здібностей і мислення, здатності до самовираження і спілкування.

Принципи побудови змісту освітньої галузі «Мистецтво»

Зміст загальної мистецької освіти з урахуванням компетентнісного підходу ґрунтується на таких принципах:

• наступність між дошкільною і початковою, початковою й основною ланками загальної мистецької освіти;

• поєднання універсального (загальнолюдського), національного (державного) і локального (краєзнавчого) аспектів змісту мистецької освіти;

• інтегративність, поліхудожнє виховання і розвиток учнів на основі взаємодії видів мистецтва;

• діалогічність;

• креативна спрямованість;

• варіативність програмно-дидактичного і методичного забезпечення;

• естетизація освітнього середовища й активізація зв'язків школи з соціокультурним середовищем.

Міжпредметна естетична компетентність– це здатність учня орієнтуватися в естетичних параметрах різних сфер його життя.

Останній принцип акцентує необхідність посилення діяльнісно-практичних аспектів освітньої галузі, виходу за вузькі межі шкільного навчання у широкий світ культури і підготовки дітей до здійснення «діалогу культур» не тільки в музейному чи театральному, а й у родинному чи будь-якому іншому соціальному середовищі, яке оточує дитину в повсякденному житті.